Тема 13. Ефективність менеджменту

Без людей немає організації. Без потрібних людей ні одна організація не зможе досягти своїх цілей, вижити. Керівництво завжди буде прагнути підвищити ефективність діяльності організації. Існують різні підходи до вивчення організаційної ефективності: цільовий, системний, вибірковий.

Оцінка результатів діяльності служить трьом цілям: адміністративній, інформаційній, мотиваційній.

Вдосконалення організації і умов праці передбачає підвищення внутрішнього задоволення роботою шляхом розширення кола завдань, надання більшої самостійності, більш сильної реакції на результати праці або створення умов випробування працівником своїх сил.

Існують різні критерії ефективності організаційної діяльності.

Продуктивність – відношення вартості вхідних ресурсів до вартості вихідної продукції.

Неможливо досягти стійкої високої продуктивності при спонтанній, імпульсивній реакції на виникаючі проблеми. Керівництво повинне забезпечувати продуктивність шляхом процесу планування.

Організація не може бути продуктивною, якщо вона не визначила, що потрібно споживачу із того, що вона може виробити.

Організаційний процес теж є засобом, за допомогою якого керівництво єднає в одне ціле трудові ресурси, матеріали, технологію, інформацію для досягнення поставленої мети.

З продуктивністю пов’язана технологія, яка є фактором безпосереднього впливу на продуктивність. Як і технологія, правильно спроектована робота є одним із важливіших факторів росту продуктивності.

На продуктивність впливає і структура організації. Досвід показує, що якщо керівник хоче, щоб організація чогось істотного досягла, він повинен покласти відповідальність за виконання завдання на конкретну особу або на підрозділ і делегувати їм відповідні повноваження. На продуктивність праці та економічну ефективність значно впливає мотивація, чітка орієнтація на людей.

Контроль продуктивності.

Інформація є одним з основних ресурсів росту продуктивності.

Щоб бути успішною впродовж тривалого часу, щоб вижити і досягти своїх цілей, організація має бути результативною та ефективною. Результативність виявляється у тому, що “робляться правильні справи”, тобто вибирається ціль, яка відповідає конкретним важливим потребам, що існують у суспільстві. Ефективність є наслідком того, що “справи робляться правильно”, тобто належної якості, за витрат, що забезпечують конкурентну ціну.

Є різні підходи до визначення ефективності управління: цільовий, поведінковий, композиційний, множинний.

В підвищенні ефективності виробництва важливу роль відіграє передусім продуктивність праці.

Організація працює результативно і ефективно, коли ресурси використовуються раціонально у відповідності із затвердженим бюджетом.

Ї

Список літератури

1. Андрійчук В., Багер Л. Менеджмент. Прийняття рішень і ризик: Навч. посіб. для ВНЗ. – К, 1998. – 316 с.

2. Анискин Б. Высший менеджмент для руководителя: Учебное пособие. – М.:, Инфра-М, 2000. – 136 с.

3. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. С англ.. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.

4. Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учеб. пособие. – М., 2001. – 260 с.

5. Бюджетный менеджмент / Под ред.. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2001. – 732 с.

6. Виханский О.С. Менеджмент (3-е узд.). – М.: Гардерика, 2000. – 528 с.

7. Волгин Н.А. Японский опыт решения экономических и социальных проблем. – М.: ОАО Издательство «Экономика», 1998. – 255 с.

8. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 360 с.

9. Гіл. Ч. Міжнародний бізнес. – К., 2001. – 586 с.

10. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред.. В. Яцура, Д. Олесневич., Львів: Бак, 2001. – 624 с.

11. Деловой этикет: К.: «Альтерпрес», 1998. – 320 с.

12. Друкер П. Управление, нацеленное на результаты: Пер. с англ. – М.: Экономика, 1994.

13. Друкер П. Практика менеджмента: Пер. с англ.: Уч. пос. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. – 398 с.

14. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: Учебник. – Минск: ЗАО «Экономпресс», НПЖ «ФУА», 1998. – 284 с.

15. Кісельов А.П. Теорія і практика сучасного бізнесу. – К.: Лібра, 1995.

16. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент. The Millenium Edition: Учеб. для вузов. – СПб., 2000. – 752 с.

17. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. – К.: «Академвидав», 2003. – 416 с. (Альма-матер)

18. Менеджмент: практические ситуации, деловые игры, упражнения / Под ред. О.А. Страховой. – СПб: Питер, 2001. – 144 с.

19. Основы менеджмента: Учебное пособие / акад. Соболев Ю.В., проф. Верлока В.С. (руковод. авт. кол-ва), Макаренко М.В., проф.: Афанасьев Н.В., Мироненко В.К.; доц.: Ардузов Г.Ф., Духов В.Е., Жердев Н.Д., Ковалев Д.И., Моисеенко В.И., Чигринова М.В. / Под ред. В.С. Верлоки. – 2-е изд. – Х.: Издательский Дом «ИНЖЭК», 2004. – 352 с.

20. Основы менеджмента: Учеб. Пособие / Под ред. Э.М. Гайнутдинова. – Минск, 2001. – 272 с.

21. Семенов А.К. Психология и этика менеджмента. – М, 2000.

22. Сладкевич В. Мотивационный менеджмент. – К.: МАУП, 2000. – 112 с.

23. Томпсон А. Стратегический менеджмент. – М.: Инфра-М, 2000. – 412 с.

24. Уткин Э. Курс менеджмента. Учебник. – М.: Зерцало, 2001. – 448 с.

25. Уткин Э. Основы мотивационного менеджмента. – М.: Тандем, 2000. – 352 с.

26. Форд Г. Моя жизнь, мои достижения. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 208 с.

27. Черняк В.З., Черняк А.В., Довдиенко И.В. Бизнес-планирование: Учеб.-практич. пособие. – М.: 2000. – 272 с.