Теорія поля / Посiбник
.PDF
81
том, отриманим за законом повного струму в п.1.6 (1.29).
Приклад 2.5 (поле і ємність дводротової лінії). Одні-
єю із простих задач електростатики, при розв'язанні якої використовується теорема Гауса в інтегральній формі (1.11), може бути задача зі знаходження напруженості поля
→
E , потенціалу ϕ та ємності C дводротової лінії передачі –
однієї із компонентів електричних кіл. При цьому для більшої наочності розв'язання задачі доцільно розбити її на три етапи: визначення поля нескінченно довгого і тонкого провідника (зарядженої осі); двох паралельних заряджених осей; дводротової лінії із урахуванням товщини провідників.
Заряджена вісь розміщена у діелектричному середо-
вищі εa і має заряд на одиницю довжини τ = ∂∂ql . Для зна-
→
ходження напруженості поля E у деякій точці, віддаленій на відстань r від осі (рис. 2.12), проведемо через цю точку циліндричну поверхню так, щоб її вісь збігалась із зарядженою віссю.
Тоді теорема Гауса для такої системи запишеться у такий спосіб:
|
→ → |
q |
|
1 |
→ → |
|
|
Ñò |
E dS = |
|
= |
|
òτ dl . |
(2.28) |
|
εa |
εa |
||||||
S |
|
|
|
|
У нашому випадку замкнена поверхня утворена бічною поверхнею циліндра і двома його основами. Потік вектора
→
E проходить тільки крізь бічну поверхню циліндра. Крізь
→
основи потік вектора E відсутній, оскільки елемент повер-
→ |
→ |
хні dS кожного із них перпендикулярний до E , то маємо інтегрування тільки по бічній поверхні. Із урахуванням то-
→
го, що елементи dS бічної поверхні і напруженість елек-
82 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
→ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тричного поля E у будь-якій точці циліндра за напрямом |
||||||||||||
збігаються, а τ |
не залежить від елемента довжини заряд- |
|||||||||||
|
dS1 |
|
женої |
|
осі, |
|
рівняння |
|||||
E |
|
(2.28) набуде такого ви- |
||||||||||
E |
E |
|
гляду: |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
dS3 |
|
|
τ |
|
|
||||
dS2 |
|
|
|
|
E |
Ñò |
dS = |
ò |
dl |
|||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
τ = dq/dl |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
εa |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
S |
|
|
l |
|
||
r |
|
εa |
|
|
|
|
|
|
|
τ |
|
|
|
|
|
|
|
або ES1 = εa |
l , |
||||||
|
l |
|
|
|
|
|||||||
Рисунок 2.12 – До визна- |
де S1 = 2π rl . |
|
|
|||||||||
|
|
Звідки напруженість |
||||||||||
чення напруженості |
електри- |
поля зарядженої осі |
||||||||||
чного поля зарядженої осі |
|
E = |
|
τ |
. |
|
|
(2.29) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
2πεa r |
|
|
|
|
||
Із (2.29) видно, що напруженість у полі зарядженої осі |
||||||||||||
змінюється обернено пропорційно відстані r від точки до |
||||||||||||
осі, тому потенціал визначається у такий спосіб: |
|
|
||||||||||
ϕ = -ò Edr = - |
τ |
ò(r−1 )dr = |
|
τ |
|
ln |
æ 1 |
ö |
|
|
||
2πεa |
2πεa |
ç |
÷ + C, (2.30) |
|||||||||
|
|
|
|
|
è r |
ø |
|
|
||||
|
EM1 |
|
|
де C |
– константа |
інтегру- |
|||
|
EM |
|
вання, |
а одиниця, |
що пере- |
||||
|
M |
|
|
буває під знаком логарифма |
|||||
a |
|
|
|
||||||
EM2 |
b |
|
у (2.30), має сенс одинично- |
||||||
+τ |
−τ |
го радіуса (одиниці вимірю- |
|||||||
|
|||||||||
1 |
|
|
2 |
вання), |
тому |
логарифм |
бе- |
||
|
|
|
|
реться |
від |
величини |
із |
||
|
Рисунок |
2.13 |
– |
нульовою розмірністю. |
|
||||
|
Паралельні заряджені |
||||||||
Електричне поле двох |
|||||||||
заряджених осей |
осі схематично наведенні на |
|
рис. 2.13. Нехай одна вісь на |
||
|
||
|
одиницю довжини має заряд |
83
+τ , інша – заряд −τ . Візьмемо у їхньому полі деяку довільну точку M .
→ → →
Результуюча напруженість поля в ній EM = EM 1 + EM 2 . Відстань від точки M до позитивно зарядженої осі позначимо через a , до негативно зарядженої осі – через b . Потенціал точки M дорівнює сумі потенціалів від кожної осі:
ϕM = 2πετ a ln 1a + 2πε−τ a ln b1 + C = 2πετ a ln ba + C . (2.31)
Для еквіпотенціальних ліній (ϕ = const ) відстань ba = const .
Дводротова лінія із провідниками кінцевого радіуса схематично наведена на рис. 2.14.
|
|
d |
|
|
|
x |
|
|
x |
|
|
2 O1 |
1 |
3 |
|
O |
2 |
R N |
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
||
+τ |
|
|
−τ |
|
|
Рисунок 2.14 – Схема дводротової лінії
Нехай два дроти однакового радіуса R перебувають на відстані d друг від друга. Якщо лівий дріт буде мати заряд +τ на одиницю довжини, а правий −τ , то у просторі між ними виникне електричне поле. Заряди дротів розподіляться по поверхні з неоднаковою густиною: на внутрішніх стінках дротів густина заряду буде більша, ніж назовні.
Поверхня кожного дроту є еквіпотенціаллю. Усередині дротів E =0. Задача про поле дводротової лінії зводиться до розглянутої вище задачі про поле двох заряджених осей.
84 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розташуємо дві заряджені осі так, щоб поверхні кожного |
|||||||||||
дроту були еквіпотенціальними. |
|
|
|
|
|
|
|||||
Точками O1 і O2 позначимо геометричні осі провідни- |
|||||||||||
ків. Нехай заряджені осі будуть розміщені в точках M і |
|||||||||||
N . З умови симетрії вони віддалені від геометричних осей |
|||||||||||
на однакову відстань x . Запишемо умову рівності потенці- |
|||||||||||
алів точок 1 і 2 лівого дроту. Відношення |
b в (2.31) для |
||||||||||
|
d - R - x ; відношення |
b |
|
|
|
a |
|
||||
точки 1 є |
для точки 2 дорівнює |
||||||||||
d + R - x . |
R - x |
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R + x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Із рівності d - R - x |
= d + R - x |
отримаємо |
|
||||||||
|
R - x |
|
|
R + x |
|
|
|
|
|
|
|
|
x = |
d |
± |
æ d |
ö2 |
|
|
2 |
. |
|
(2.32) |
|
2 |
ç |
÷ - R |
|
|
||||||
|
|
|
è 2 |
ø |
|
|
|
|
|
|
|
У виразі (2.32) знак мінус перед радіусом відповідає |
|||||||||||
положенню точки N , знак плюс – точки M . |
|
|
|||||||||
Неважко переконатися в тому, що якщо d >> R , то x |
|||||||||||
ϕ |
ϕ |
|
|
стає на багато менше R . При |
|||||||
|
|
|
|
цьому |
|
електричні і геоме- |
|||||
|
E |
|
|
тричні |
|
осі практично |
збіга- |
||||
|
|
|
ються. На рис. 2.15 наведена |
||||||||
+τ |
−τ |
|
|
||||||||
|
|
картина |
|
електричного |
поля |
||||||
|
|
|
|
дводротової лінії. |
|
||||||
|
|
|
|
|
Знайдемо |
ємність |
дво- |
||||
|
|
|
|
дротової лінії. Для цього ви- |
|||||||
Рисунок 2.15 – Кар- |
разимо |
|
|
напругу між |
двома |
||||||
дротами з використанням за- |
|||||||||||
тина електричного поля |
ряду τ |
на одиницю довжини. |
|||||||||
дводротової лінії |
|
|
Виберемо |
точку |
1 |
||||||
|
|
|
|
(див. рис. 2.14), що належить |
|||||||
85
поверхні лівого дроту, точку 3 – поверхні правого дроту.
Різниця потенціалів між ними |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
U |
|
= ϕ −ϕ |
|
= |
τ |
ln d − R − x − |
τ |
|
ln |
R − x |
. |
||||||||||||||
13 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
1 |
|
2πεa |
|
R |
− x |
|
|
|
2πεa |
|
|
|
d − R − x |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
При d >> R і R >> x |
U13 = |
|
|
τ |
|
2ln |
d |
|
= |
τ |
ln |
d |
. |
|
|||||||||||
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2πεa |
|
|
πεa |
|
R |
|
|||||||||
Отже, ємність одиниці довжини лінії за умови d >> R |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
C = |
τ |
|
= |
πεa |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(2.33) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
U13 |
|
|
ln |
d |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Із (2.33) випливає, що ємність лінії залежить тільки від її геометричних розмірів і від властивостей середовища, у якому вона розміщується. Залежність від величини заряду і напруги U13 у виразі (2.33) відсутня. Слід зазначи-
ти, що якщо відстань між двома провідниками збільшувати, то ємність буде зменшуватися.
3 |
|
εa2 |
1 R3 |
−τ+τ R2R1
Рисунок 2.16 – Коаксіальний кабель (конденсатор)
Приклад 2.6 (ємність і індук-
тивність коаксіального кабелю (циліндричного конденсатора)).
Коаксіальний кабель (циліндричний конденсатор) являє собою два циліндричні провідники (один – суцільний, інший – порожній), розміщених так, що їхні осі збігаються (рис. 2.16). Простір між провідниками заповнений діелектриком із проникністю εa . Нехай
внутрішній і зовнішній провідники заряджені різнойменними зарядами із лінійною густиною +τ та −τ . Ці заряди зосереджені на обернених один до одного поверхнях. Оскільки осі циліндричних провідників коаксіального кабелю збігаються, то заряди
86
рівномірно розподілені по всій поверхні. Тому поле між цими електродами можна розглядати як поле, створене зарядженою віссю (див. приклад 2.5). Тоді напруженість електричного поля між провідниками визначається вира-
зом (2.29).
Напруга між оберненими один до одного поверхнями дротів U = ϕ1 -ϕ2 . Тут ϕ1 – потенціал на поверхні внутрі-
шнього провідника; ϕ2 – потенціал на внутрішній поверхні
зовнішнього провідника. Із (2.30) знаходимо U :
R2 |
τ |
|
|
R2 |
|
−1 |
|
|
|
τ |
|
æ |
R2 |
ö |
|
U = ò Edr = |
|
|
ò (r |
)dr = |
|
||||||||||
2πε |
|
|
|
2πε |
a |
ln ç |
R |
÷ . |
|||||||
R |
|
a R |
|
|
|
|
|
|
è |
1 |
ø |
||||
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Підставивши отримане значення напруги у формулу |
|||||||||||||||
для ємності, отримуємо |
|
τ |
|
|
2πεa |
|
|
|
|
|
|
||||
|
C = |
|
= |
|
. |
|
|
|
(2.34) |
||||||
|
U |
|
ö |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
æ |
R |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
ln ç |
2 |
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
è |
R1 ø |
|
|
|
|
|
|
Зі співвідношення (2.34) видно, що ємність коаксіального кабелю, як і дводротової лінії (2.33), залежить тільки від параметрів матеріального середовища і геометрії електродів.
Власна індуктивність коаксіального кабелю L на одиницю довжини при постійному струмі і μ = const створюється магнітними потоками, розподіленими в трьох областях поля: усередині жили кабелю L1 , в області L2 , зайнятій ізоляцією (зовнішньою відносно до струму жили), і усередині оболонки L3 (див. рис. 2.16). Повна власна індуктив-
ність кабелю L = L1 + L2 + L3 .
Приклад 2.7 (використання аналогії стаціонарних електричних полів). Якщо будь-які електроди помістити в провідне середовище і приєднати до джерела е.р.с., то у
87
середовищі виникне струм I . При напрузі між електродами U12 провідність середовища є величиною, зворотною
опору G = I /U12 .
→ → |
→ → |
2 |
→ → |
Оскільки I = òδ dS = γ òE dS |
та U12 = òE dl , то провід- |
||
|
|
1 |
|
ність
→ →
γ òE dS
G = 2 → → . (2.35)
òE dl
1
У свою чергу, в електричному полі із електродами такої ж конструкції ємність за наявності різнойменних ста-
→ →
тичних зарядів Q = ò D dS буде мати вигляд
|
|
|
|
|
→ → |
|
|
C = |
Q |
= |
εa ò E dS |
. |
(2.36) |
||
|
|
2 → → |
|||||
|
U12 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
ò E dl |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
Якщо розділити (2.36) на (2.35), то після скорочення |
|||||||
отримаємо |
C = |
|
εa |
|
|
|
|
|
|
, |
|
(2.37) |
|||
|
|
|
|
||||
|
G |
|
γ |
|
|
||
тобто ємність C між двома тілами, |
розділеними діелек- |
||||||
триком із абсолютною діелектричною проникністю εa , так
відноситься до провідності G між тими ж тілами, якщо б помістити їх у середовище із електричною провідністю γ ,
як εa співвідноситься з γ .
Співвідношення (2.37) дозволяє за відомим виразом для ємності між будь-якими тілами одержати вираз для
88
провідності або зробити зворотну операцію. Так, наприклад, ємність дводротової лінії (2.33):
C = πεa . ln dR
Для того щоб одержати вираз для провідності між двома паралельними дротами (циліндрами) довжиною l , зануреними у середовище із провідністю γ , необхідно від-
повідно до (2.37) замінити εa на γ . Тоді отримаємо
G = π γ l . ln dR
Або інший приклад. Ємність коаксіального кабелю
(2.34):
C = |
2πεa |
. |
||
|
æ |
R2 |
ö |
|
|
ln ç |
÷ |
|
|
|
R1 |
|
||
|
è |
ø |
|
|
Провідність між двома співвісними циліндрами довжиною l , які розділені середовищем із питомою провідністю γ , ідентифікується таким виразом:
G = |
2πγ l |
. |
|||
æ |
R2 |
ö |
|||
|
|
||||
|
ln ç |
÷ |
|
||
|
R1 |
|
|||
|
è |
ø |
|
||
Аналогію можна поширити і на більш складні поля.
Приклад 2.8 (екранування електростатичних і маг-
нітних полів). Екранами є пристрої, призначені для захисту установок від електромагнітних зовнішніх полів, а також навколишнього простору від полів, створених самою установкою.
Екрани поділяють на електростатичні, магнітні та електромагнітні.
89
Електростатичні екрани грунтуються на викорис-
танні явища електростатичної індукції: поле зовнішніх зарядів компенсується полем викликаних ними зарядів, розміщених на зовнішній поверхні екрана. Тому усередину металевого екрана зовнішнє
поле не проникає (рис. 2.17).
-+ Товщина екрана на якість
+ |
- E=0 |
+ |
- |
екранування не впливає. Елек- |
|
|
- |
+ |
|
тростатичні екрани застосову- |
|
|
|
|
|
ють при точних вимірах та для |
|
|
|
|
|
захисту вимірювальних |
уста- |
|
Рисунок |
2.17 |
– |
новок. |
|
|
Магнітні екрани призна- |
||||
Електростатичний |
|
чені для ослаблення зовніш- |
|||
екран |
|
|
нього магнітного потоку |
усе- |
|
редині екрана. При екрануванні зовнішнього магнітного поля застосовують замкнені феромагнітні оболонки із листових або масивних феромагнітних матеріалів. При цьому майже
|
всі лінії |
зовнішнього |
магнітного |
|
|
поля концентруються |
усередині |
||
|
стінок екрана, практично не про- |
|||
H=0 |
никаючи |
у внутрішню область |
||
простору (рис. 2.18). Дія екрана |
||||
|
||||
|
тим сильніша, чим більше відно- |
|||
|
шення μ екрана до μ середовища |
|||
|
усередині екрана. |
|
||
|
Більш докладно матеріали що- |
|||
Рисунок 2.18 – |
до конструювання екранів викла- |
|||
Магнітний екран |
дені в [14]. |
|
||
90
Запитання для самоперевірки
1 Чим відрізняються рівняння квазістатичних, квазістаціонарних і стаціонарних полів від загальної системи рівнянь Максвелла?
2 Яким способом можна розділити систему рівнянь Максвелла на рівняння електричних і магнітних стаціонарних полів?
3 Які поля називаються потенціальними? У чому полягає фізичний зміст потенціалу і різниці потенціалів?
4 Які основні теореми і закони електростатики ви знає-
те?
5 Які основні закони описують електричні поля постійного струму?
6 У чому полягає принципова відмінність властивостей магнітного поля постійного струму від властивостей електричних стаціонарних полів?
7 Чим відрізняються граничні умови електричних та магнітних стаціонарних полів від загальних граничних умов електромагнітного поля?
8 У чому відмінність закону Ома в диференційній формі від його інтегральної форми запису?
9 Чим відрізняється інтегральна і диференційна форми запису закону Джоуля – Ленца?
10 У чому відмінність закону повного струму від закону Біо-Савара-Лапласа?
11 Чим відрізняється скалярний потенціал магнітного
→
поля ϕм від векторного A ?
12 Які основні властивості і рівняння призначені для побудови аналогії стаціонарних полів? При розв'язанні яких задач у теорії поля застосовується аналогія стаціонарних полів?
