Теорія поля / Посiбник
.PDF91
13 Для яких елементів електричних кіл застосовуються поняття ємності, індуктивності і взаємної індуктивності? Дайте визначення цих параметрів.
14 Чи можливо із співвідношень для електричної та магнітної енергій визначити ємність і індуктивність?
15 Які фізичні принципи використовуються при електростатичному і магнітному екрануванні? Наведіть схеми виконання екранів.
92
РОЗДІЛ 3 ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛЬОВІ ПРОЦЕСИ
Процес поширення електромагнітного збурення називається електромагнітною хвилею. Зміст поняття «хвильовий процес» неважко зрозуміти, проаналізувавши рівняння Максвелла (1.9), (1.10) у диференційній формі запису. Припустимо, що струм провідності проходить у будьякому середовищі і збуджує вихрове магнітне поле (відповідно до першого рівняння Максвелла). Якщо струм змінюється в часі, подібним чином змінюється і магнітне поле, яке збуджує (відповідно до другого рівняння Максвелла) вихрове електричне поле. Але змінне електричне поле породжує струм зміщення, який, як і струм провідності, у свою чергу приводить до збудження вихрового магнітного поля. Таким чином, процес взаємного збудження полів, почавшись, може тривати скільки завгодно довго у часі і у просторі за умови відсутності втрат. Подібні процеси нази-
вають хвильовими.
3.1 Хвильові функції та рівняння
Уявлення про те, як поширюється хвиля зі швидкістю v , можна одержати, розглядаючи для простоти відоме у фізиці одновимірне хвильове рівняння [9, 10] для деякої
скалярної функції u (z, t) :
∂2u − |
1 |
∂2u = 0 . |
(3.1) |
|
v2 |
||||
∂z2 |
∂t2 |
|
||
Загальний розв'язок цього диференційного рівняння |
||||
має вигляд |
|
|
|
|
u (z, t) = C+ f (z − vt)+ C− f (z + vt), |
(3.2) |
|||
де C± – постійні інтегрування, що залежать від характеру зміни хвильових полів.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
93 |
|
Функції типу f (z ± vt) математично описують проце- |
|||||||||||
си, які називають хвилями. Функція f (z − a) |
повторює ви- |
||||||||||
гляд функції f (z) , |
але зсунута вправо на величину a . На |
||||||||||
f(z-vt) |
|
|
|
|
рис. 3.1 |
зображено |
дві |
||||
|
|
|
|
"фотографії" |
деякої |
||||||
|
|
|
t |
t+ t |
|||||||
|
|
|
функції |
f (z − vt) , |
зроб- |
||||||
|
z=v |
t |
|
|
|||||||
|
|
|
лені через проміжок часу |
||||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
t . Вони |
відрізняються |
|||||
|
|
|
|
z |
лише тим, що всі точки |
||||||
|
|
|
|
другої |
кривої зсунуті |
у |
|||||
|
|
|
|
|
бік більших значень z |
на |
|||||
|
|
|
|
|
величину |
z = v |
t . Тому |
||||
Рисунок 3.1 |
– |
До демон- |
із часом функція зміщу- |
||||||||
ється вправо зі швидкіс- |
|||||||||||
страції |
поведінки |
хвильової |
|||||||||
тю v = |
z / |
t . Що стосу- |
|||||||||
функції |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
ється гармонійних |
хви- |
||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
льових |
процесів, |
коли |
||||
може бути введене поняття фази, ця швидкість називається |
|||||||||||
фазовою vф . Легко уявити, що функція |
f (z + vt) |
описує |
|||||||||
хвильовий процес, що поширюється зі швидкістю |
vф |
у |
|||||||||
зворотному напрямку від осі |
z . Отже, |
доданки у виразі |
|||||||||
(3.2) показують пряму і зворотну хвилі. Якщо розглядати |
|||||||||||
поширення хвиль стосовно джерела їх збудження, то необ- |
|||||||||||
хідно використовувати терміни "падаюча" і "відбита" хви- |
|||||||||||
лі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вираз (3.2) описує так звані незатухаючі хвилі. Якщо |
|||||||||||
хвиля загасає або наростає у просторі, замість сталих інте- |
|||||||||||
грування C± використовують відповідні |
координатні |
||||||||||
функції, які характеризують закон її зміни. |
|
|
|
|
|||||||
В електронній техніці, як правило, мають справу з гар- |
|||||||||||
монійними хвильовими процесами, які описуються гармо- |
|||||||||||
94
нійними функціями аргументу ω ( t ± z / vф ) = ω t ± kz . Тут ω = 2π f – колова частота часових коливань; k = ω / vф – фазова стала поширення або хвильове число; vф – фазова
швидкість (швидкість поширення фронту хвилі). Ці параметри хвилі пов'язані із часовим періодом T і просторовим періодом λ (довжина хвилі) однотипними співвідношен-
нями: ω = 2π /T , k = 2π / λ , vф = 2π / k .
Перейдемо до розгляду основних видів хвильових рівнянь. Визначити структуру та інші характеристики поля, безпосередньо використовуючи рівняння Максвелла, важко, оскільки у кожному із них присутні два невідомі пара-
→→ → →
метри: H , D і E , B відповідно. Тому для описання поля у однорідному лінійному середовищі за відсутності стру-
→
мів (δ = 0 ) і вільних зарядів ( ρ = 0 ) використовуються однорідні хвильові рівняння Гельмгольца із однією змінною,
→
а за наявності струмів (δ ¹ 0 ) і вільних зарядів ( ρ ¹ 0 ) ви-
користовуються неоднорідні хвильові рівняння Даламбера. Рівняння Гельмгольца можна отримати із першого і другого рівнянь Максвелла в диференційній формі запису
(1.9), (1.10):
|
|
|
→ |
|
|
|
→ |
|
→ |
|
¶ E |
→ |
→ |
¶ H |
. |
||
rot H = ε |
a ¶t |
(δ = 0 ); rot E = -μ |
a ¶t |
|||||
|
|
|
|
|
||||
Подіємо оператором ротора на ліву і праву частини |
||||||||
рівнянь: |
|
¶ æ |
|
|
¶ æ |
|
||
→ |
|
→ ö |
→ |
→ ö |
||||
rotrot H = εa |
|
|
ç rot E ÷ |
; rotrot E = -μa |
|
ç rot H ÷ . |
||
|
|
|
||||||
|
¶t è |
ø |
|
¶t è |
ø |
|||
→ →
Підставимо значення rot E і rot H із вищенаведених рівнянь Максвелла:
→
rotrot H
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
95 |
|
¶ ¶ æ |
→ ö |
→ |
|
¶ ¶ æ |
→ ö |
||||||
= -εa |
|
|
|
ç |
μa H ÷ |
; rotrot E |
= -μa |
|
|
|
ç |
εa E ÷ . |
|
|
|
|
|||||||||
|
¶t ¶t è |
ø |
|
|
¶t ¶t è |
ø |
||||||
|
|
|
|
|
|
→ |
|
|
→ |
→ |
|
Застосувавши тотожність rotrot K = graddiv K - Ñ2 |
K , |
||||||||||
можна записати |
|
|
|
|
|
|
|
→ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
¶2 |
|
|
|
|
→ |
2 |
→ |
|
μ |
|
H |
, |
|
|
||
graddiv H - Ñ |
|
|
H = -ε |
a |
a |
¶t2 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
¶2 |
→ |
|
|
|
→ |
|
2 |
→ |
|
μ |
|
E |
. |
|
|
|
graddiv E- Ñ |
|
E = -ε |
a |
a |
¶t2 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Із урахуванням того що |
→ |
= 0 |
|
→ |
|
→ |
= 0 |
||||
div H |
(δ = 0 ) і |
div E |
|||||||||
( ρ = 0 ), а εa μa має розмірність, обернену квадрату швид-
кості поширення хвилі, рівняння Гельмгольца набудуть такого вигляду:
|
|
|
1 ¶2 |
→ |
|
|
|
|
1 ¶2 |
→ |
|
|
||
|
2 |
→ |
H |
|
2 |
→ |
|
E |
|
|
||||
Ñ |
|
H - |
|
|
|
= 0 , Ñ |
|
E |
- |
|
|
|
= 0 . |
(3.3) |
|
v2 ¶t2 |
|
v2 ¶t2 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
На відміну від рівнянь Максвелла кожне із отриманих диференційних рівнянь другого порядку залежить тільки
→→
від однієї змінної H або E і у проекціях на осі прямокутної системи координат запишуться у вигляді трьох рівнянь такого вигляду:
¶2 Hx, y,z |
+ |
¶2 Hx, y,z |
+ |
¶2 Hx, y,z |
- |
1 |
|
¶2 Hx, y,z |
= 0 . |
¶x2 |
¶y2 |
¶z2 |
v2 |
|
¶t2 |
||||
|
|
|
|
|
Аналогічним способом запишуться і рівняння для век-
→
тора E :
¶2 Ex, y,z |
+ |
¶2 Ex, y,z |
+ |
¶2 Ex, y,z |
- |
1 |
|
¶2 Ex, y,z |
= 0 . |
¶x2 |
¶y2 |
¶z2 |
v2 |
|
¶t2 |
||||
|
|
|
|
|
Скориставшись першим і другим рівняннями Максвелла в комплексній формі запису (1.14), можна одержати рівняння Гельмгольца для гармонійних коливань:
96
|
∙ |
∙ |
∙ |
|
∙ |
∙ |
∙ |
|
Ñ2 |
→ |
→ |
= 0 ;Ñ2 |
→ |
→ |
(3.4) |
||
E- p2 |
E |
H - p2 |
H = 0 , |
|||||
де p = jω
εka μa – коефіцієнт поширення хвилі.
Неоднорідне хвильове рівняння Даламбера для век-
→
торного потенціалу A .
Скористаємося першим рівнянням Максвелла в диференційній формі (1.9) і помножимо його на μa :
|
μ rot H = μ δ + μ ε |
|
|
→ |
|
|
||||||||
|
|
¶ E . |
|
|
||||||||||
|
|
→ |
|
→ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Внесемо μa |
a |
|
a |
|
|
|
|
a |
a |
|
¶t |
|
|
|
під оператор rot , тоді з урахуванням того, |
||||||||||||||
→ → |
→ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
що μa H = B = rot A , отримаємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
→ |
|
|
|
|
|
→ |
|
|
→ |
|
|
1 ¶ E |
|
|
|
|||
|
rotrot A = μ |
a |
δ + |
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
||
|
|
v2 |
¶t |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Застосувавши тотожність |
|
|
|
|
|
|
→ |
|
→ |
→ |
||||
rotrot K |
= graddiv K - Ñ2 K , |
|||||||||||||
можна записати |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
→ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
→ |
2 → |
|
|
|
→ |
|
|
1 ¶ E |
|
|
||
graddiv A- Ñ |
A |
= μ |
a |
δ + |
|
|
|
. |
(3.5) |
|||||
|
v2 |
¶t |
||||||||||||
|
|
|
|
|
→ |
|
|
|
→ |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Щоб перейти від вектора E до вектора A , скористаємося другим рівнянням Максвелла (1.10) і виразом магнітної індукції через векторний потенціал (1.5).
|
→ |
→ |
→ |
¶ B |
¶ A |
rot E |
= - ¶t |
= -rot ¶t . |
Якщо рівні ротори від двох функцій, то рівні і їх функції із точністю до градієнта від деякої скалярної функції (тому що rotgradϕ ≡ 0 ), тобто
|
|
|
|
97 |
|
→ |
|
→ |
|
|
|
= - |
¶ A |
- gradϕ . |
(3.6) |
||
E |
|||||
|
|
¶t |
|
|
(Це нескладно перевірити: якщо на (3.6) подіяти оператором ротора, то вийде друге рівняння Максвелла, а для
→
стаціонарного поля зв'язок E = -gradϕ ). Підставивши (3.6) в (3.5), маємо:
→ |
|
→ |
→ |
1 |
¶ |
æ |
→ |
|
||
2 |
ç |
¶ A |
|
|||||||
graddiv A- Ñ |
|
A = μa |
δ - |
|
|
|
|
|
+ |
|
|
|
2 |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
v |
|
|
¶t |
ç |
¶t |
|
|
|
|
|
|
|
è |
|
|||
ö
gradϕ ÷÷ або
ø
|
æ |
→ |
1 |
¶ϕ |
ö |
|
|
→ |
¶ |
2 |
→ |
|||
|
|
|
|
→ |
||||||||||
grad |
ç div A+ |
÷ |
-Ñ2 |
A+ |
1 |
|
A2 = μa δ . (3.7) |
|||||||
2 |
¶ t |
2 |
¶t |
|||||||||||
|
è |
|
v |
ø |
|
|
|
v |
|
|||||
Для переходу від |
(3.7) |
до |
стаціонарного рівняння |
|||||||||||
|
→ |
|
→ |
|
¶ |
|
|
|
|
|
|
|
||
Пуассона Ñ2 |
A = -μa |
δ |
( |
º 0 ) необхідне виконання рів- |
||||||||||
¶ t |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
ності |
|
|
|
→ |
|
|
1 |
¶ϕ . |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
div A = - |
|
|
(3.8) |
||||||||
|
|
|
v2 |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
¶t |
|
|
|
|||
Останній вираз називається калібруванням Лоренца.
Остаточно отримуємо рівняння Даламбера для векторного потенціалу:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
→ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
→ |
|
|
1 ¶2 A |
|
|
|
→ |
|
|
|
|
|
|
Ñ |
|
A- |
|
|
|
|
= -μ |
a |
δ . |
(3.9) |
|
|
|
|
|
|
|
v2 ¶t2 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Рівняння Даламбера для векторного потенціалу можна |
|||||||||||||||
записати |
|
|
через |
|
|
|
|
чотиривимірний |
Лапласіан |
||||||
( 2 = Ñ2 - |
1 |
¶2 |
): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
v2 |
|
¶ t2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
→ |
|
→ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
A = -μa |
δ . |
|
|
(3.10) |
|||
98
Неоднорідне хвильове рівняння Даламбера для скалярного потенціалу ϕ .
Скористаємося третім рівнянням Максвелла в дифере-
→
нційній формі (1.11) і підставимо в нього значення E із
(3.6):
div E = ρ |
æ |
→ |
ö |
ρ |
|
; div ç |
¶ A |
+ gradϕ ÷ = - |
|||
→ |
|
|
|
|
|
|
|
ç |
¶t |
÷ |
|
|
εa |
εa |
|||
|
|
è |
|
ø |
|
або |
|
|
ρ |
|
||
¶ æ |
→ ö |
+ graddivϕ = - |
|
|||
|
|
ç div A÷ |
|
. |
||
|
|
εa |
||||
|
¶t è |
ø |
|
|
||
Із урахуванням калібрування Лоренца (3.8) отримаємо рівняння Даламбера для скалярного потенціалу, яке також можна записати через чотиривимірний Лапласіан:
|
|
|
|
|
2ϕ = - |
ρ |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(3.11) |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
εa |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Для більшої наочності згрупуємо отримані хвильові |
||||||||||||||||||||||||||||
рівняння у вигляді табл. 3.1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Таблиця 3.1 – Хвильові рівняння |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Вид рів- |
Електричні складові |
Магнітні складові |
||||||||||||||||||||||||||
няння |
|
|
|
|
поля |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
поля |
|
|
|
||||||||
Гельмгольца |
|
|
|
|
|
|
|
→ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 ¶2 |
→ |
|
||||||
|
|
2 |
→ |
1 ¶2 E |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
→ |
H |
|
||||||||||||
|
Ñ |
|
E- |
|
|
|
|
= 0 |
|
|
|
Ñ |
|
H - |
|
|
|
|
|
|
|
|
= 0 |
|||||
|
|
v2 ¶t2 |
|
|
|
|
|
|
v2 |
¶t2 |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
→ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
→ |
= 0 |
|
|
|||||||
|
|
|
2 E = 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 H |
|
|
||||||||||||
Даламбера |
2 |
|
|
1 ¶2ϕ |
|
|
ρ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
→ |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
→ |
1 ¶ |
|
|
A |
|
|
→ |
||||||
|
Ñ ϕ - v2 ¶t2 = - εa |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Ñ |
|
A- |
|
¶t2 |
= -μa δ |
||||||||||||||||||||||
|
|
v2 |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
2ϕ = - ρ |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 A = -μa |
δ |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
→ |
|
|
|
|
→ |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
εa |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
99
Слід також зазначити, що рівняння Гельмгольца в основному використовуються при вивченні гармонійних хвильових процесів у різних середовищах і напрямних системах, а рівняння Даламбера разом із рівняннями Максвелла дозволяють проаналізувати процеси випромінювання електромагнітних хвиль антенними пристроями.
3.2 Параметри плоскої хвилі в однорідному середовищі
За найпростішу модель електромагнітного хвильового процесу розглянемо плоску електромагнітну хвилю, що поширюється в однорідному середовищі. Хоча така модель і є ідеалізованою, але вона дозволяє у спрощеному вигляді вивчати загальні властивості і параметри електромагнітної хвилі.
Для опису поширення електромагнітних хвиль використовується поняття фазового фронту – поверхні, що про-
ходить через точки з однаковими фазами.
Однорідною називається хвиля, яка має постійну ам- плітуду у всіх точках фазового фронту.
Хвиля називається плоскою, якщо її фазовий фронт являє собою площину, перпендикулярну до напрямку поширення хвилі.
За формою фазового фронту, крім плоскої хвилі, розрізняють циліндричну й сферичну хвилі. Хвилю із циліндричним фронтом випромінює, наприклад, довгий провідник зі струмом, сферичну – куля. Але далеко від джерела електромагнітних коливань і для обмеженої області простору із достатнім ступенем точності можна вважати фронт хвилі плоским (рис. 3.2).
100
Тому плоскою однорідною електромагнітною хви-
лею називається електромагнітне поле, векторні величини
→→
якого E і H у кожний момент часу у всіх точках площини (x0y) , перпендикулярної до напрямку поширення хвилі
(вісь |
|
|
z ), |
|
мають |
постійні |
значення |
||||
|
→ |
|
→ |
|
→ |
|
→ |
|
→ |
→ |
|
( |
∂ E |
= |
∂ E |
= |
∂ H |
= |
∂ H |
|
взаємно пер- |
||
= 0 ), тобто E і |
H |
||||||||||
|
∂x |
|
∂y |
|
∂x |
|
∂y |
|
|
|
|
пендикулярні і залежать тільки від координати z та не
→ →
залежать від x і y . Як правило, вектори E і H зміню-
ються вздовж осі z за гармонійним законом (законом синуса чи косинуса).
H
y E
x |
z |
|
Рисунок 3.2 – Схематичне зображення фронту хвилі, яка радіально розходиться від джерела
Визначимо закон поширення плоскої електромагнітної хвилі, тобто знайдемо хвильову функцію плоскої хвилі. Для цього розв'яжемо хвильові рівняння Гельмгольца в комплексній формі (3.4), які для плоскої хвилі запишуться у такий спосіб:
