- •Міністерство освіти і науки України
- •1.1 Загальна характеристика
- •1.2 Основні завдання та функції планово - економічного відділу
- •2.1 Основні засоби.
- •2.2 Обсяги виробництва
- •2.3 Собівартість
- •2.4 Прибуток підприємства
- •2.5 Рентабельність підприемства
- •3.1 Аналіз основних засобів
- •3.2 Аналіз обсягів виробництва
- •3.3 Аналіз собівартості продукції
- •3.4 Аналіз прибутку виробництва
- •3.5 Аналіз рентабельності виробництва
- •Список використаної літератури
- •Закон України «Про молоко та молочні продукти» // від 24 червня 2004 року n 1870iv
2.3 Собівартість
Собівартість продукції — це основний якісний показник роботи підприємства. Її рівень відбиває досягнення та недоліки роботи як підприємства в цілому, так і кожного структурного підрозділу. Систематичне зниження собівартості продукції має важливе народногосподарське значення, бо дає змогу за стабільних ринкових цін збільшувати прибуток на кожну гривню витрат, підвищує конкурентоспроможність продукції.
У собівартості знаходять вираження усі витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції. Її показники відбивають міру використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, якість роботи окремих працівників і керівництва в цілому.
Основними завданнями аналізу собівартості продукції є:
- виявлення резервів зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції; - об'єктивна оцінка виконання плану за собівартістю і її зміни відносно минулих звітних періодів, а також дотримання чинного законодавства, договірною і фінансовою дисциплін;
- забезпечення центрів відповідальності за витратами необхідною аналітичною інформацією для оперативного управління формуванням собівартості продукції;
- сприяння виробленню оптимальної величини планових витрат, планових і нормативних калькуляцій на окремі вироби і види продукції.
У розглянуому нами випадку, велику у вагу приділяють факторному аналізу собівартості продукції , який надаенам змогу ширше і точніше визначити істинне положення підприємства.
Факторний аналіз собівартості продукції передбачає аналіз:
- динаміки операційних витрат;
- чинників зміни витрат на 1 грн. реалізованої продукції за
порівнянними і непорівнянними виробами, а також за групами продукції за
віком їх випуску;
- впливу на собівартість окремих груп продукції за рівнем їх рентабельності;
- структури операційних витрат за економічними елементами;
- собівартість за калькуляційними статтями витрат.
Проведений аналіз дозволяє виявити закономірність у визначенні резервів і необхідність комплексного підходу до внутрішньовиробничого планування собівартості.
Повертаючись до нашого прикладу взначаемо наступне:
1 При застосуванні факторного аналізу формування собівартості (Сб заг) можна представити у вигляді наступної факторної моделі:
Сб заг =∑ (N ∙ И з)+И пос, (3.5)
де N - обєм виробленої продукції;
И з – змінні витрати на одиницю продукції;
И пос – загальна велечина постійних витрат.
Це дозволить нам візначити який саме рівень собівартості зараз домінує на підприемстві.
2 Наступним етапом ми визначамо значення загальної собівартості за представленми нам рокми. Для визначення впливу чинників використовуємо методику факторного аналізу (спосіб ланцюгових підстановок). Для цього ми використовуемо наступну формулу:
Сб заг =∑ (Nn ∙И з n)+И пос n;
Де де N - обєм виробленої продукції;
И з – змінні витрати на одиницю продукції;
И пос – загальна велечина постійних витрат;
n – період часу.
3 Послідовно порівнявши між собою показники загальної собівартості, визначаємо велечину впливу чинників на зміну загальної суми витрат за рахунок різних факторів впливу.