2.3 Порівняльна оцінка

Порівняльну експертизу якості проводимо за допомогою 10-бальної системи.

За цією системою найбільш низькосортні сорти оцінюють у 1,5 бала, а високоякісні – у 5,5 і вище. Оцінка чаю в 8–10 балів вважається недосяжною. (Вищий сорт I категорії фабричного чаю може мати балову оцінку 6,25–8,00; вищого сорту II категорії (У-2) – 5,25–6; а 1-го сорту – 4,75–5,0).

В нашому випадку досліджувались 2 види чаю: чай зелений байховий «Dong Yang Dong Bai» (виробництва Китаю) і чай чорний байховий «AHMAD NEA» (Великобританія).

Експертиза проводилась за органолептичними показниками якості, у відповідності з ГОСТ 1939–90 «Чай зеленый байховый фасованный. Органолептические показатели» для першого сорту.

Таблиця 2.3.1. Результати проведеної порівняльної експертизи чаю

Показники	Бали
	Чай зелений байховий «Dong Yang Dong Bai» (виробництва Китаю)	Чай чорний байховий «AHMAD NEA» (Великобританія)
Аромат		2	3
Настій		3	2
Колір розвареного листа		2	1

Виходячи з даних приведених в таблиці 2.3.1 можна зробити висновок проведеної порівняльної експертизи чаю за органолептичними показниками, а саме, зелений байховий чай «Dong Yang Dong Bai» набрав 7 балів із 10 можливих, а чай чорний байховий «AHMAD NEA» (Великобританія) 6 балів із 10 можливих, згідно ГОСТ 1939–90 «Чай зеленый байховый фасованный. Органолептические показатели».

2.4 Оформлення документів за результатами експертизи

Після проведення експертної оцінки партії зеленого байхового чаю «Dong Yang Dong Bai» починається третій заключний етап експертизи.

Заключний етап експертизи є одним із найбільш відповідальних, в якому підсумовуються результати всієї проведеної роботи. Метою цього етапу є аналіз і оцінка одержаних результатів, а також їхнє документальне оформлення. Недостатність даних, неточність, недостовірність результатів; протиріччя, порушення правил оформлення документації, нелогічність, неясність, припущення знижують цінність документа, дозволяють поставити під сумнів правильність експертної оцінки чаю [8–12].

За результатами експертизи оформлено акт експертизи.

Акт експертизи складається з трьох основних частин:

• загальної (протокольна);

• констатуючої;

• заключної.

У загальній (протокольній) частині зазначено відомості, згідно з найменуваннями пунктів. За відсутності необхідних даних щодо конкретного пункту він не заповнюється.

У констатуючій частині акту експерт описує фактичну характеристику окремих одиниць пред’явленого товару і виявлених дефектів. Найменування і опис дефектів наводяться згідно з термінологією, прийнятою у нормативних документах. Викладені методи експертної оцінки з точним описом порядку проведення огляду. В цьому розділі також наведені фактично встановлені результати експертизи.

Представники зацікавлених сторін, присутні при експертизі чаю, перевіряють загальну і констатуючу частини і підписують акт. Підпис гарантує правильність відомостей, наведених в акті, і накладає на представників сторін відповідальність. При незгоді або виявленні помилок, неточностей вони можуть вимагати від експерта їх виправлень або викладення і запису особливої думки у додатку до акта.

Заключна частина акту вміщує самостійне оформлення експертом заключного висновку. Зацікавлені сторони при оформленні висновку не повинні бути присутніми, щоб не впливати на об’єктивність висновку експерта. Висновок повинен бути об’єктивним, достовірним і обґрунтованим. Підписує висновок експерт. Експерт не повинен ознайомлювати зацікавлені сторони з висновком експертизи до реєстрації його в ТПП, оскільки це може спровокувати тиск з їх сторони і зміну висновку, що є недопустимим.

Потім акт експертизи чаю реєструється і затверджується у відділі експертизи ТПП не пізніше наступного дня після його оформлення [10–15].

Висновок експерта складається на основі аналізу результатів досліджень. Під час його оформлення експерт посилається на документи, положення, інструкції, угоди, вказує їх номери і дати затвердження.

Висновок експерта є документом, який підтверджує достовірність і об’єктивність експертної оцінки партії чаю незалежною стороною і не повинен суперечити іншим даним акта.

Отже, аналіз результатів експертизи партії чаю відповідно до заданої ситуації свідчить про наступне:

В процесі проведення експертизи виявлено, що умови зберігання (температура повітря – 20ºС, відносна вологість повітря – 55%, склад захищений від прямого попадання сонячних променів) партії зеленого байхового чаю, який підлягає експертизі, стан тари, упаковка, маркування відповідають вимогам стандарту ГОСТ 1939–90 «Чай зеленый байховый фасованный. Органолептические показатели».

У пункті 14 «Висновок експерта» вказуємо: за органолептичними показниками, а саме партія зеленого байхового чаю «Dong Yang Dong Bai» відповідає вимогам за показниками якості нормованими в ГОСТ 1939–90 «Чай зеленый байховый фасованный. Органолептические показатели» для першого сорту.

Акт експертизи чаю скріплено печаткою ТПП, оригінал акту передано в архів для зберігання протягом трьох років. Оформлені друковані примірники отримані замовником в погоджений термін.

Висновки і пропозиції

Провівши дослідження і аналізи в даній курсовій роботі зроблено наступні висновки:

Спеціалісти торгівлі нової формації та експерти повинні вміти оцінювати якість товару, їх відповідність стандартам, нормам, вимогам законів, відрізняти товари-фальсифікати, товари-сурогати, нестандартні, несортні товари. Здійснювати це без знань про властивості товарів, експертизу їх якості – неможливо.

В даній курсовій роботі показано порядок перевірки якості чаю, дана характеристика основних вимог і показників якості, що пред’являються до асортименту чаю, проведено аналіз нормативної документації, що забезпечує високий рівень виготовлення чаю, розглянуто порядок проведення експертизи.

Експертиза якості товарів є одним з найважливіших і обов’язкових видів експертизи, тому що більшість показників якості визначити безпосередньо в умовах торгівлі неможливо. Саме через це на вітринах магазинів з’являються товари низької якості, особливо імпортні.

За органолептичними показниками, а саме партія зеленого байхового чаю «Dong Yang Dong Bai» відповідає вимогам за показниками якості нормованими в ГОСТ 1939–90 «Чай зеленый байховый фасованный. Органолептические показатели» для першого сорту.

Можна зробити висновок проведеної порівняльної експертизи чаю за органолептичними показниками, а саме, зелений байховий чай «Dong Yang Dong Bai» набрав 7 балів із 10 можливих, а чай чорний байховий «AHMAD NEA» (Великобританія) 6 балів із 10 можливих, згідно ГОСТ 1939–90 «Чай зеленый байховый фасованный. Органолептические показатели».

Пропозиції:

• повне і достатнє відтворення інформації про чай та про його споживні властивості і показники якості. Їх відсутність ускладнює вибір і наступне споживання;

• для проведення експертизи якості чаю потрібно створити спеціальні лабораторії (при ТПП), з відповідним обладнанням, що дозволить проводити всебічні дослідження;

• важливо розробити або вдосконалити діючі стандарти в цілях кращого проведення експертизи;

• необхідно постійно доповнювати стандарти і ТУ надійними критеріями для достовірного проведення експертизи;

• розробити загальні критерії, необхідних для цілей експертизи однорідних груп, найменувань чаю;

• для запобігання подальшого широкого розповсюдження фальсифікованих та неякісного чаю, необхідно здійснити ряд заходів покарання соціального, адміністративного і правозахисного характеру;

• уряд повинен розробити низку заходів по захисту внутрішнього ринку України від дешевих і неякісних товарів.

Список літератури

1. Закон України «Про захист прав споживачів» (зі змінами і доповненнями відповідно до закону №82/95 – ВР від 02.03.95, Закону №230/95 – ВР від 20.06.95). – с. 40.

2. Николаева М.А. Товарная экспертиза. – М: «Деловая литература», 1998. – 264 с.

3. Назаренко Л.О. Етапи проведення експертизи. Текст лекції. – Полтава: ПКІ, 2001. – 43 с.

4. Назаренко Л.О. Основи товарознавчої експертизи. Текст лекції. – Полтава: ПКІ, 2000. – 37 с.

5. Порядок проведення экспертизы потребительских свойств новых видов товаров народного потребителя. – М.: Изд-во стандартов, 1977. – 287 с.

6. Про торгово-промислову палату України, Указ Президента України №357/94 від 4 липня 1994 року.

7. Чепурной И.П. Конкурентоспособность продовольственных товаров: – М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002. – 320 с.

8. Чепурной И.П. Идентификация и фальсификация продовольственных товаров: – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2002. – 460 с.

9. Чепурной И.П. Товароведение и экспертиза вкусовых товаров: – М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002. – 404 с.

10. Шепелев А.Ф., Мхитарян К.Р. Товароведение и экспертиза вкусовых и алкогольных товаров. Учебное пособие. – Ростов н/Д: издательский центр «МарТ», 2001. – 208 с.

11. Товароведение продовольственных товаров: Учеб. Пособие \Л.С. Микулович, А.В. Локтев, И.Н. Фурс и др.; Под общ. Ред. О.А. Брилевского. – Мн.: БГЭУ, 2001. – 614 с.

12. Журнал /Торговый бизнес/: Специальный журнал для профессионалов. – Архангельск, 2002, №26.

13. Журнал /Торговый бизнес/: Специальный журнал для профессионалов. – Архангельск, 2002, №2.

14. Журнал /Бизнес Севера/ – Архангельск, 2003, №6.

15. ГОСТ 3716–90 Чай зеленый байховый нефасованный. Технические условия.

16. ГОСТ 1939–90 Чай зеленый байховый фасованный. Технические условия.

17. ГОСТ 3483–78 Чай зеленый кирпичный. Технические условия.

18. ГОСТ 12810–79 Э Чай зеленый кирпичный для экспорта. Технические условия.

19. ГОСТ СЭВ 4710–84 Пищевые и вкусовые продукты. Общие условия проведения органолептической оценки.

20. ГОСТ 1936–85 Чай. Правила приемки и методы анализа.

21. ГОСТ 18478–85 Чайная промышленность. Термины и определения.

22. ГОСТ 28550–90 (ИСО 1572–80) Чай. Метод приготовления измельченной пробы и определения сухих веществ.

23. ГОСТ 19885–74 Чай. Методы определения содержания танина и кофеина.

24. СанПиН 2.3.2.1078–01 Гигиенические требования безопасности и пищевой ценности пищевых продуктов. Санитарно-эпидимиологические правила и нормативы. Москва, 2002 г.

Размещено на Allbest.ru