Типи та інструменти рr

Тип програми PR	Вживані інструменти
1	2
Програми налагодження відносин зі ЗМІ	матеріали для преси (бекграундери, ньюз-, або прес-релізи, медіа-кіт, кейс-історія, авторські, оглядові статті, факт-лист, біографія, фотографії, заяви); прес-конференція; інтерв’ю; заходи для преси.
Програми відносин з споживачами	кореспонденція та телефон; журнал-вісник для клієнтів; екскурсії на підприємство; інформація про стан справ.
Програми формування внутрішньокорпоративних відносин	офіційні: корпоративне видання або сайт; корпоративний інформаційний стенд; загальні збори, наради, корпоративні навчання; скриньки для листів, відгуків, рекомендацій; проведення фокус-груп; періодичне опитування співробітників; неофіційні: корпоративні свята та заходи.
Програми відносин з державою та місцевою громадськістю	особисті контакти; створення фондів, здійснення субсидій та внесків; регулярне інформування; лобіювання.
Програми фінансових РR	річний звіт; річні збори акціонерів; кореспонденція; екскурсії на підприємство, спеціальні заходи.
Програми управління кризою	надання інформації ЗМІ; виступи вищого керівництва; прес-конференції; інтерв’ю

Серед основних матеріалів для преси виділяють:

• бекграундери – інформація поточного характеру, новина, яка не є сенсацією, але може доповнювати прес-реліз;

• ньюз- або прес-реліз – коротке повідомлення про суть події, що відбувається/відбулася;

• медіа-кіт – містить кілька видів матеріалів, потенційно корисних для преси (прес-реліз, бекграундер, біографія. фото);

• кейс-історія – розповідь про ефективне використання товарів організації споживачем або про вирішення якоїсь проблемної ситуації;

• авторські статті – статті про ті чи інші події, підписані керівною особою. Частіше за все їх пишуть спеціалісти з PR;

• оглядові статті – в них інтегрується досвід кількох організацій, що діють в одній галузі. Можуть бути ініційовані як видавництвами, редакціями, так і спеціалістами PR;

• факт-лист – коротка інформація про діяльність організації. Використовується як допоміжний засіб при написанні інших матеріалів;

• біографія – дані про окремих визначних осіб організації;

• фотографії – використовуються для підтримки текстових матеріалів;

• заява – коротке повідомлення для оголошення або пояснення позиції організації з певного питання.

5. Реклама – це будь-яка платна форма неособистого представлення і просування товарів, ідей або послуг від імені відомого спонсора.

Закон України „Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" від 11.07.2003 р. дає таке визначення реклами: "інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена формувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару".

До основних переваг або сильних сторін реклами відносяться:

• здатність досягати масової аудиторії;

• забезпечувати пізнання та позиціонувати торгову марку або товар;

• стимулювати широкомасштабний попит;

• забезпечувати повторення звернення;

• публічний характер реклами свідчить про її відповідність суспіль­ним нормам.

До недоліків або слабких сторін реклами відносяться:

• Нерідко буває надокучливою;

• Потребує, як правило, великих витрат (особливо телереклама);

• Внаслідок безособового характеру даремно витрачається більша час­ина

Специфічними функціями туристичної реклами є:

• створення конкретного уявлення про продукт, зовсім незнайомий споживачу та географічно від нього віддалений;

• прискорення та спрощення для клієнта пошуку у підборі місця, форми й виду туризму;

• вплив з метою подолання сезонних відхилень і коливань;

• спрямування рішень споживачів у сферу використання вільного часу;

• реклама незнайомих до цього часу туристичних місць і послуг.

Характерні риси реклами в індустрії туризму визначаються специфікою галузі та її товару (туристичних послуг) і складаються з того, що:

• туристична реклама несе велику відповідальність за достовірність і точність повідомлень, які просуваються за її допомогою;

• послуги, які відрізняються від традиційних товарів, не мають постійної якості, смаку, корисності, потребують у пріоритетному розвитку таких функцій реклами, як інформаційність і пропаганда;

• специфіка туристичних послуг припускає необхідність використання візуальних, наглядних засобів, можливо таких, що більш повно відображають об'єкти туристичного інтересу, тому тут, як ніде, частіше використовуються кіно-, фотоматеріали, картини, яскрава ізопродукція;

• реклама є постійним супутником туризму і обслуговує не тільки до, але й під час і після подорожі, що накладає на неї особливу відповідальність та надає своєрідних рис, які непритаманні рекламі інших товарів та послуг.

Теорія і практика реклами напрацювала велику кількість підходів для її класифікації. Кожний з них має як свою специфіку, так і засоби розповсюдження, варіанти створення, рекламну аудиторію тощо. Класифікація реклами за різними ознаками наведена в табл. 2.

Таблиця 2