Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 8. Філос. економіки.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
94.72 Кб
Скачать

3. Людина як суб'єкт економічної діяльності. Людиновимірна сутність економіки.

Кожна людина щоденно залучена у сферу економічного життя, економічних явищ, адже вона купує і продає, отримує доходи і сплачує податки, керує і підпорядковується управлінським рішенням, заощаджує і прагне матеріальних статків, виробляє і споживає.

Економічна діяльність, праця є одвічною долею людства. Вона не лише створює матеріальний достаток, задовольняє вітальні потреби, а й розвиває творчі сили, здібності, внутрішній світ людини, надає йому особливого спрямування.

Сутність економічних процесів, проблем у власне людському вимірі, у контексті найрізноманітніших форм життєдіяльності суспільства і особи розглядає філософія економіки.

Філософський вимір економічного життя (економіки) значно ширший від його змістового кола — як самодостатньої умови існування й життєдіяльності людини. У ньому економічна сфера постає як особливий засіб самореалізації людини в процесі зміни нею зовнішнього і власного (внутрішнього) світу, а економіка набуває статусу людиновимірної, універсальної єдиної матеріально-духовної сфери, в якій особистість реалізує себе як біосоціодуховна цілісність.

Самореалізація людини долає межі функціональної структурності економічного процесу, створює передумови для нових форм поєднання діяльності соціальних індивідів. У такому контексті самореалізація особи є головним імпульсом і мотивом, який долає задану розмірність економіки, сприяє еволюції всіх соціальних форм. Самореалізація як суб´єктивна орієнтація є особливим духовно-творчим процесом, забезпечує постійне наповнення економічної сфери людськими силами. Вона є своєрідним енергетично-творчим джерелом економічного процесу, розвитку людських здібностей, які забезпечують економічну діяльність людини.

Філософія економікм про гуманізацію економічної освіти та економіки.

Суть проблеми гуманізації економічної освіти з глобалістських позицій найбільш точно можна сформулювати словами відомого філософа-софіста Стародавньої Греції Протагора: "Людина є міра всім речам".

Трансформація сучасної людини повинна базуватись на принцах "нового гуманізму", який складається з таких компонентів:

1) почуття глобальності, яке пов’язує в єдине ціле людину, людство та всі інші елементи і фактори світової системи;

2)любов до справедливості, яка повинна стати основою усіх соціальних перетворень і подальшого розвитку людського суспільства;

3) боротьба за свободу людини, відмова від будь-якого насильства, яке сьогодні є основним злом, яке слід перемогти.

На основі принципів "нового гуманізму" А.Печчей визначає шість стартових цілей для людства. Ці цілі пов’язані з "зовнішніми межами" планети, “внутрішніми межами" самої людини, її культурною спадщиною, навколишнім середовищем, яке вона повинна зберігати, комплексною "виробничою системою", реорганізація якої конче необхідна.

Перша ціль випливає з необхідності визнання "зовнішніх меж" розвитку людства;

друга ціль пов'язана з фізичними і психологічними можливостями людини;

третя ціль спрямована на захист і збереження культурної спадщини як ключового моменту людського прогресу;

четверта ціль повинна сприяти формуванню світової єдності людства у рамках концепції "розумного розміщення національного суверенітету"

п’ята ціль людства вимагатиме проведення значних будівельних робіт, які хіба що можна порівняти з тими, що проводили останні п'ятдесят поколінь;

шоста ціль визначається як необхідність реорганізації існуючої економічної системи відповідно до потреб світового суспільства.

Потрібно зазначити, що кінцева, вища мета економічної діяльності, яка визначає її призначення - знаходиться поза нею самою. Такою вищою, кінцевою її метою є соціальний результат: відтворення життя людей, їх добробут. Безпосередньою же метою є економічний результат - виробництво товарів, послуг, отримання прибутку тощо).

Складено рейтинг найпривабливіших для туристів міст світу

На підставі 82 млн рецензій з 200 сайтів бронювання готелів, туристичним сайтом Trivago.it був складений рейтинг найпривабливіших для мандрівників міст світу за співвідношенням ціни та якості послуг.

До уваги були прийняті місцеві краєвиди та пам’ятки, що дозволяють за одну ніч в готелі витратити на двох не більше 100 євро.

Перше місце посіло місто Айт-Бен-Хадду в Марокко, пам’ятник Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, який у співвідношенні ціна-якість набрав 97,96%. Тут ніч у готелі для двох обійдеться у 42 євро.

На другій позиції місто Мостар у Боснії та Герцеговині, що також входить у Світову спадщину. Готель коштує 50 євро на добу на двох.

Незважаючи на те, що рейтинг складався італійським інтернет-ресурсом, єдиним італійським містом, що потрапило в першу сотню списку, стало Сан-Джованні-Ротондо в Апулії, що зайняло 35 місце з індексом 96,02% і середньою вартістю готелі – 67 євро. Решта привабливих із туристичного погляду міст Італії отримали індекс ціна – якість нижче 95%.

За Сан-Джованні-Ротондо слідують Помпеї (94,72%), Мантуя (94,42%), Лечче і Сполето. З результатів аналізу випливає, що серед італійських регіонів найкраще співвідношення ціни та якості відзначено на Сицилії (Рагуза, Агрідженто, Ното, Катанія), на другому місці Апулія, за якою слідують Умбрія, Ломбардія і Кампанія.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.