BGD

Залежновід виду виробництва аварії ікатастрофи на промислових об’єктах і транспорті можуть супроводжуватися вибухами,викидами ОХР,викидом радіоактивних речовин, пожежами тощо.

НС

Пожежі, вибухи:

в будинках,на комунікаціях та технологічному обладнанніпромислових об’єктів;

на об’єктах видобування,переробки та зберіганнялегкозаймистих,горючих і вибухових речовин;

на транспорті;

у шахтах,підземних та гірничих виробках,метрополітені;

у будинках та спорудах житлового,соціально-побутового призначення.

Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР):

при їх виробництві, переробці чи зберіганні;

виникнення та розповсюдження СДОР у результатіпротікання та хімічних реакцій, щопочалися внаслідок аварії.

Гідродинамічні аварії:

прориви гребель(дамб,шлюзів,перемичок та ін.) зістворенням катастрофічних затоплень;

прориви гребельзістворенням проривного паводку;

прориви гребель,які викликали залив орних ґрунтів.

Аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР):

аваріїна АЕС,атомних енергетичних установках виробничогота дослідницького призначення з викидом РР;

аваріїна підприємствах з видобування уран та ядерно-паливногоциклу;

аваріїпід час промислових та дослідницьких ядерних вибухів з викидом РР.

Аварії на комунальних системах життєзабезпечення:

аваріїна комунальних та газорозподільних пунктах (ГРП);

аваріїна каналізаційних системах із масовим викидом забруднюючих речовин;

аваріїна теплових мережах в холодну пору року;

аваріїв системах водопостачання населення питною водою.

Аварії на очисних спорудах:

аваріїна очисних спорудах стічних вод промислових підприємств з масовим викидом забруднюючих речовин та біологічно небезпечних речовин (БНБ);

аваріїна очисних спорудах промислових газів з масовим викидом забруднюючих речовин.

Надзвичайні ситуації природного характеру

Геофізичні– виверження вулканів,землетруси.

Екзогенні геологічні події– зсуви,селі, обвали, лавини,пиловібурі.

Гідрологічні– високі рівнівод (повені),низький рівеньводи (посухи),підвищення рівня ґрунтових вод (підтоплення),ранній льодостав та поява льоду на суднохідних водоймах і річках.

Метеорологічні агрометеорологічні– бурі(9-11балів),урагани (12-15балів), смерчі,

торнадо, шквали, вихори, сильний град,злива, сильний снігопад,сильна ожеледь, заморозки,завірюха, густий туман,сильна спека,посуха.

Природні пожежі– лісові, торф’яні пожежі,пожежі степових та хлібних масивів,підземні пожежігорючих копалин.

МорськіНС (гідрологічніта метеорологічні)– тропічні циклони (тайфуни),цунамі, сильні хвилі(більше 5-ти балів), ранній льодовий покрив,інтенсивне дрейфування льоду, непрохідний (важко прохідний ) лід.

Інфекційні хвороби людей– захворювання,що викликаніхвороботворними мікроорганізмами:

окремівипадки екзотичних та особливонебезпечних інфекційних захворювань (чума,сказ,кліщовий та комариний енцефаліти);

груповівипадки небезпечних інфекційних захворюваньвід води та їжі;

епідемічний спалах небезпечних інфекційних захворювань;

епідемії та пандемії;

інфекційні захворювання нез’ясованоїетимології.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій

Найбільшефективний засіб зменшення шкоди та збитків,яких зазнаютьсуспільство, держава та кожна окрема людина в результаті надзвичайних ситуацій– запобігання їхнього виникнення,а в разі виникнення– виконання заходів,адекватних ситуації, що склалася.

Функцію запобігання надзвичайним ситуаціям техногенногота природногохарактеру в нашій країнівиконує Єдина державна система запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них(ЄДСРЗ), що включає в себе центральніта місцеві органи виконавчоївлади, виконавчі органи рад,державні підприємства,установи та організації з відповідними силами ізасобами.

Основною метою створення ЄДСЗР є забезпечення реалізаціїдержавноїполітики усфері запобігання іреагування у випадку надзвичайних ситуацій, забезпеченнізахисту цивільного населення.

Залежновід масштабів і особливостей надзвичайноїситуаціїможе існувати один із таких режимів:

режим повсякденної діяльності– при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній,хімічній,біологічній (бактеріологічній),сейсмічній,гідрогеологічній і гідрометеорологічній ситуації(за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

режим підвищеної готовності– при істотному погіршеннівиробничо-промислової, радіаційної,хімічної, біологічної(бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічноїситуації (з одержанням прогнозноїінформації щодо можливостей виникнення надзвичайноїситуації);

режим діяльності у надзвичайній ситуації– при реальній загрозівиникнення надзвичайних ситуацій і реагування на них;

режим діяльності у надзвичайному стані – запроваджується в Україні абона окремих територіях у порядку,визначеному Конституцією України та Законом України «Пронадзвичайний стан».

Надзвичайний стан– передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльностідержавних органів, органів місцевогота регіональногосамоврядування, підприємств,установ іорганізацій, який тимчасоводопускає встановленіЗаконом «Про надзвичайнийстан» обмеження у здійсненніконституційних прав ісвобод громадян,а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов’язки.

Метою введення надзвичайного стану є:якнайшвидша нормалізація ситуації,

відновлення конституційних прав і свобод громадян,а такожправ юридичних осіб, нормальногофункціонування конституційних органів влади,органів місцевогота регіональногосамоврядування та інших інститутів громадянськогосуспільства.

Для запобігання надзвичайних ситуацій вводять комплекс заходів:

управління діяльностіробітників та службовців, всьогонаселення при загрозі виникнення НС;

захистнаселення та територій від наслідків аварій, катастроф,стихійного лиха;

забезпечення населення питною водою,продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

захистпродовольства,харчової сировини,фуражу,води від радіаційного, хімічного та біологічногозараження ізабруднення;

житлове забезпечення іпрацевлаштування;

комунально-побутове обслуговування;

медичне обслуговування;

навчання населення способам захисту ідіям в умовах НС;

розробку ісвоєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного,хімічного та біологічногозараження;

санітарну обробку;

знезараження території,споруд,транспортних засобів, обладнання,сировини, матеріалів і готовоїпродукції;

підготовку сил,засобів та введення рятувальних й інших невідкладних робітв районах лиха іосередках ураження;

забезпечення населення інформацією про характер і рівеньнебезпеки,правила поведінки;

морально-психологічну підготовку ізаходи щодопідтримання високої психологічноїстійкостілюдей в екстремальних умовах;

заходи,спрямованіна попередження,запобігання абопослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та іншізаходи.

Глобальні проблеми світу

Діти, що погано харчуються:Індія (43,5%), Ємен (41,3%),Бангладеш, Нігер,Бурунді, Непал,

Сомалі(38-39,9%),Мадагаскар,Лаос (36,4-36,8%).

Тривалість життя: Україна (68р.),Росія (66р.),США (78 р.), Єврозона (80р.),світ(68 р.), Польща (75 р.),Угорщина (73р.), Швейцарія (82р.),Японія (82 р.); Розвинутікраїни ( більше 37566$)– 79 р.; Країни з низьким рівнем доходів (578$)– 57 р.

Тривалістьжиття залежить івід місця народження:

більше 75 років живутьу Канаді,США,Аргентині,Австралії та західній Європі;

менше 50років живуть в більшостікраїн Африки (центральна іпівденна частини).

Зростання чисельності населення:

Малі,Нігер, Чад,Сомалі, Конго та інші країни Африки– 3% ібільше;

Канада,Мексика,Бразилія,Колумбія,Перу, Болівія,Чилі, Парагвай, Аргентина та інші країни Америки – 2-3%;

Росія, Україна,Білорусія,Польща, Румунія– менше 0%.

До 2050 року очікується подвоєння чисельності міського населення з 3,2 млрд. (2006 рік) до 6,4 млрд. осіб.

Зовнішній борг у ВНД на 2006 рік

Росія – 26%;Україна, Казахстан, Монголія, Румунія,Туреччина– 52%;Китай – 12%.

Десять країн– найбільших боржників світу:

11.Китай– 323млрд. дол. США;

12.Росія – 251млрд. дол. США;

13.Туреччина– 208 млрд. дол. США;

14.Бразилія – 194 млрд. дол. США;

15.Мексика – 161млрд. дол. США;

16.Індія – 153млрд. дол. США;

17.Індонезія – 131млрд. дол. США;

18.Польща – 126 млрд. дол. США;

19.Аргентина – 122млрд. дол. США;

20.Казахстан – 74млрд. дол. США.

Доступ до джерел водопостачання:

Субсахарська Африка (південь)– 58%;

Близький Схід іПівнічна Африка– 89%;

Східна Азія іОкеанія – 87%;

Латинська Америка– 91%.

Менше 50% - (Чад,Нігерія,Мадагаскар, Ефіопія,Конго,Афганістан); 70-89% -(Китай, Індія,Монголія, Узбекистан,Киргистан); 90-99% -(Росія, Україна,Казахстан,Чехія,Словаччина);

100%- (Швеція,Норвегія, Фінляндія,Данія,Білорусь, Угорщина,Німеччина, Австралія).

Країни з найменшою часткою населення,що маютьдоступ доджерел водопостачання: Сомалі– 29%;Папуа-Нова Гвінея – 40%.

Втрата лісів

З 1990 по 2005рр планета втратила понад 125 млн. га лісу– це близько8млн. га щорічно. УКитаїплоща лісів збільшувалася на 4млн. га щорічноу 2000-2005 рр.

Країни з найбільшими площами природоохоронних територій:

5.Бразилія – 1533тис. км2;

6.США – 1490тис км2;

7.Росія – 1287 тис км2;

8.Китай– 1101 тис км2.

Висновок:

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка та реалізація комплексу правових,соціально-економічних,політичних,організаційно- технічних,санітарно-гігієнічних та інших заходів,спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику,завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі моніторингу (спостережень),експертизи та прогнозів щодо можливих подій з метою недопущення чи пом’якшення НС.

ЛЕКЦІЯ 7. СОЦІАЛЬНІ НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ТА ПОРОДЖЕНІ НИМИ ФАКТОРИ. ПРОФІЛАКТИКА ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК

1. Загальні відомості соціальних небезпек

Історично сформовані форми спільної діяльності людей. які характеризуються певним типом відношень між людьми, утворюють суспільство,або соціум.

Соціум – це особлива система, певний організм, що розвивається за своїми специфічними законами, які характеризуються надзвичайною складністю. У соціумі взаємодіє велика кількість людей. Результатом цих зв'язків є особлива oбcтaновкa, що створюється в окремих соціальних групах, яка може впливати на інших людей,які не входять у дані групи.

Процеси, що відбуваються в суспільстві загалом і в окремих громадських групах, вивчає соціологія. Закономірності поведінки та діяльності людей, обумовлені їх належністю до соціальних груп, а також психологічні характеристики цих груп вивчає соціальна психологія. Вплив соціальних факторів на стан здоров'я суспільства вивчає соціальна гігієна.

Соціальні небезпеки .Соціальними називаються небезпеки, що отримали широке розповсюдження у суспільстві, та ті, що загрожують життю й здоров'ю людей.

Носіями соціальних небезпек є люди, які утворюють певні соціальні групи. Особливість соціальних небезпек полягає в тому, що вони загрожують великій кількості людей. Розповсюдження соціальних небезпек обумовлене особливостями поведінки людей окремих соціальних груп. Соціальні небезпеки дуже численні. Наприклад, до соціальних належать усі протиправні (незаконні) форми насильства, вживання речовин, що порушують психічну та фізіологічну рівновагу людини (алкоголь, наркотики), паління, самовбивства, шахрайство, шарлатанство, здатні завдати шкоди здоров’ю людей.

Класифікація соціальних небезпек

Соціальні небезпеки можуть бути класифіковані за певними ознаками:

1. За природою можуть бути виділені наступні групи небезпек:

а) небезпеки, пов'язані з психічним впливом на людину (шантаж, шахрайство,злодійство та ін.);

б) небезпеки, пов'язані із фізичним насильством (розбій, бандитизм, терор,зґвалтування,взяття заручників);

в) небезпеки, пов'язані із вживанням речовин, які руйнують організм людини (наркоманія,алкоголізм,паління);

г) небезпеки,пов'язані з хворобами (СНІД,венеричні захворювання та

ін.);

д) небезпеки самогубств (за даними ВООЗ у світі щорічно здійснюється понад 500 тис. самогубств і приблизно 7 млн. спроб. Рівень самогубств оцінюється кількістю здійснених на 100 тис. населення. Ці цифри виглядають так: Угорщина – 73, Фінляндія – 76, Данія – 45, Австрія – 43, Греція – 8, Великобританія – 16,Україна – 27-30,Росія – 23-29).

2. За масштабами подій соціальні небезпеки можна поділити на:

а) локальні;

б) регіональні;

в) глобальні.

3. За статевою та віковою ознакою розрізняють соціальні небезпеки,

характерні для дітей,молоді,жінок,людей похилого віку.

4. За організацією соціальні небезпеки можуть бути випадковими та навмисними.

Причини соціальних небезпек. У своїй основі соціальні небезпеки породжуються соціально-економічними процесами, які протікають у суспільстві. У той же час слід відзначити суперечливий характер причин, наслідком яких є соціальні небезпеки.

Види соціальних небезпек. Розглянемо деякі види соціальних небезпек.

Шантаж у юридичній практиці розглядається як злочин, що полягає у погрозі викриття, розголошення ганебних відомостей із метою домогтися яких-небудь вигод. Шантаж, як небезпека, справляє негативну дію на нервову систему.

Шахрайство – злочин, що полягає у заволодінні державним, громадським чи особистим майном (або у придбанні прав на майно) шляхом обману або зловживання довірою. Очевидно, що людина, яка стала жертвою шахрайства, зазнає сильного психофізіологічного потрясіння.

Бандитизм за карним правом – це організація озброєних банд з метою нападу на державні та громадські установи або на окремих осіб, а також участі у таких бандах та скоєних ними нападах.

Розбій – злочин, що полягає у нападі з метою заволодіння державним, громадським або особистим майном, що поєднується з насильством або погрозою насильства, небезпечними для життя і здоров'я особи, що зазнала нападу.

Зґвалтування – статевий акт із застосуванням фізичного насильства, погроз або з використанням безпомічного стану потерпілої. Карне право передбачає суворе покарання за зґвалтування аж до страти (при обтяжливих обставинах ).

Захоплення заручників теж являє собою форму злочину. Суть захоплення заручників полягає у захопленні людей (нерідко це бувають діти та жінки) певними особами з метою примусити виконати певні вимоги іншими особами, з числа яких узяті заручники.

Терор – фізичне насильство аж до фізичного знищення.

Наркоманія – залежність людини від прийому наркотиків, захворювання, яке виражається в тому, що життєдіяльність організму підтримується на певному рівні тільки за умови прийому наркотичної речовини і веде до глибокого порушення фізичних та психічних функцій. Різке припинення прийому наркотику викликає порушення багатьох функцій організму – абстиненцію.

Розрізняють пристрасть до якої-небудь однієї речовини – мононаркоманія (морфінізм, героїнізм, кодеїнізм,гашишизм,кокаїнізм тощо) і до їх кількох –полінаркоманія (опійна-алкогольна,опійна-барбітурова та ін.).

Виникнення наркоманії пов'язане із ефектом ейфорії, стимулювання aбo приємно оглушливим ефектом наркотику. Чим сильніше виражений ефект ейфорії, тим скоріше настає звикання. Розвиток наркоманії може настати як результат цікавості, експериментування, як наслідок прийому знеболюючих, снодійних засобів. Розповсюдженню наркоманії сприяє нездорове мікросоціальне середовище, відсутність у людини інтелектуальних та соціальнопозитивних установок. У всі часи наркоманія переслідувалася.

Алкоголізм – хронічне захворювання, що проявляється систематичним вживанням спиртних напоїв. Виявляється фізична та психологічна залежність від алкоголю, психічна та соціальна деградація, патологія внутрішніх органів, обміну речовин, центральної та периферичної нервової системи. Нерідко виникають алкогольні психози.

Велика кількість нещасних випадків та аварій пов'язана із вживанням спиртних напоїв. Алкоголь справляє сильний вплив на нервову систему, психофізичні процеси навіть у тому випадку, якщо зовні поведінка людини не відрізняється від нормальної. Показники про стан людини залежно від вмісту спирту в крові приведені в таблиці 1.

Алкоголізм не звичка, а хвороба. Із чого починається пияцтво? До 11 років перше знайомство відбувається або випадково, або дають «для апетиту», «лікують» вином. В 14-15 років з’являються такі приводи: «друзі вмовили», «за компанію», «для хоробрості». Недарма в народі говорять: «Ріки починаються зі струмочка, а пияцтво – з чарки».

Нерідко під час святкових застіль можна спостерігати, як люди після випитих спиртних напоїв поводяться розв’язано. У таких людей ніч проходить неспокійно, а на ранок вони прокидаються розбитими, з опухлим лицем і головним болем. Робочий день, як правило, зіпсований, а якщо робота пов’язана з механізмами (верстатом, автомобілем) чи поводженням з небезпечними хімічними речовинами, підвищується ризик аварії чи навіть катастрофи.

Алкоголізм розвивається за такою схемою:

1.Початкова фаза: сп’яніння з випадінням пам’яті, затьмарення розуму. Людина постійно думає про спиртне і не визнає себе алкоголіком.

2.Критична фаза: втрата контролю після першого ковтка алкоголю. Розвивається агресивність. Втрата роботи. Обвинувачення всіх оточуючих у своїх бідах. З’являється безпідставний страх.

3.Хронічна фаза: щоденне похмілля. Людина п’є сурогати алкоголю – технічні рідини,одеколон. Далі – біла гарячка.

Таблиця 1.

Показники стану людини залежно від вмісту спирту в крові

*Одиниця концентрації речовини:у даному випадку – 1г спирту на 1 кг маси крові.