BGD

Тільки токсичних відходів в Україні накопичено більше 4 млрд. І при середньовічному утворенні 103 млн. т. [6]. Всього накопичено в Україні більшет35 млрд. т.; А територія де вони складаються перевищує 130 тис.

га[8].

Висновок:

Для того,щоб наше життя було спокійним та, що головне,безпечним у випадку появи небезпек,завжди слід чітко встановити тип небезпеки, її параметри (розміри) тобто встановити межі території на якій виникла надзвичайна ситуація та організувати роботипов’язані з локалізацією і ліквідаціє. НС із залученням необхідних сил і заходів.

Тема 3. Середовище в системі «Людина-Середовище»

Лекція 5. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій. Негативні фактори середовища життєдіяльності.

Загальна характеристика надзвичайних ситуацій

Надзвичайна ситуація (НС) – це несподіваніобставини,щораптово виникли напевній території абооб’єктіі в результатіаварії,катастрофи, небезпечногоприродногоявища або стихійного лиха,що призвели долюдських жертв,матеріальних витрат іпорушення умов життєдіяльності, шляхом шкоди здоров’ю інавколишньому середовищу.

Небезпечна ситуація – подія,щостворює реальну можливістьпрояву небезпеки або становить небезпеку.

Небезпека – явища,процеси,об’єкти,здатніза певних умов завдавати шкоди здоров’ю людини,тобто спричиняти небажані наслідки. [4] Вагомість надзвичайної ситуаціївизначається рівнем системи«людина – життєве

середовище» (Л-ЖС),якоївона торкнулася,ірозміром шкоди,завданої цій системі.

Виходячи з ієрархії систем «Л-ЖС» можна говорити про:

1.Індивідуальнінадзвичайніситуації,коли виникає загроза для порушення життєдіяльності лише однієї особи;

2.Надзвичайніситуації рівня мікроколективу, тобтоколи загроза їх виникнення чи розповсюдження наслідків стосується сімʾї, виробничоїюригади, пасажирів одного купе тощо;

3.Надзвичайніситуації рівня колективу;

4.Надзвичайніситуації рівня макроколективу;

5.Надзвичайніситуаціїдля жителів міста, району;

6.Надзвичайніситуаціїдля населення області;

7.Надзвичайніситуаціїдля населення країни;

8.Надзвичайніситуаціїдля жителів континенту;

9.Надзвичайніситуаціїдля всього людства.

НСкласифікуються:

1.За причиною виникнення (навмисніта ненавмисні);

2.За масштабами поширення наслідків (локальні, об’єктові,національні, глобальні);

3.За природою виникнення (техногенні,антропогенні,природні,екологічні, біологічні, соціальніта комбіновані);

4.За можливістю запобігання (неминучі(наприклад природні) та такі яким можна запобігти (техногенні, антропогенні, соціальні).

Локальна НС– це ситуація,коли загроза їївиникнення чи розповсюдження наслідків (у випадку настання) обмежена виробничим приміщенням,відповідає рівню системи «Л- ЖС» з однією особою та мікроколективу.

Об’єктова НС– це така ситуація, коли загроза її виникнення чи розповсюдження наслідків обмежена обсягом території об’єкта,відповідає системі з рівнем колективу,

макроколективу (Порігзменшення тварин, птиці– 10%,а вилучення території сільськогосподарськоїдо - 50га).

Місцева НС– це така ситуація, коли загроза їївиникнення чи розповсюдження (у випадку настання) обмежена територією міста (району) чи області,а такожможлива на об’єктах житлово-комунальноїсфери (поріг зменшення тварин– 10-20%,вилучення території – 50500 га).

Регіональна НС– це така ситуація, коли загроза її виникнення чи розповсюдження (у випадку настання) обмежена територією краю, декількох областей (порігзменшення тварин,птиці– 20-40% та вилучення території– 500-5000 га).

Глобальна НС– це така ситуація,коли загроза її виникнення чи розповсюдження (у разі настання) обмежена територією декількох країн.

Положенніпрокласифікацію надзвичайних ситуацій затверджено Постановою Кабміну України №1099від 15.07.99.

До техногенних належать НС,походження яких пов’язане з технічними об’єктами:вибухи, пожежі,аварії на небезпечних об’єктах, аваріїз викидом сильнодіючих отруйних речовин (СДОР),завали будівель,аваріїв системі життєзабезпечення тощо.

Антропогенні НС є наслідком помилкових дій людей.

До соціальних НСналежатьподії,щовідбуваються в суспільстві,міжнаціональні конфлікти із застосуванням сили (тероризм,пограбування,насильства,протиріччя між державами івійни).

До екологічних НСналежатьаномальні зміни стану природногосередовища, забруднення атмосфери, руйнування озоновогошару, виникнення нових пустель,кислотні дощі.

До природних НС,як ми дізналися з попередньоїлекції, належатьситуації,щопов’язанізі стихійними проявами сил природи:виверження вулканів,землетруси,повені, зсуви, селі, урагани,смерчі,бурі,природні пожежі тощо.

Класифікація НСза характером джерела:

Техногенні НС:

НС техногенногохарактеру,що можутьвиникнути в мирний час– це промислові аваріїз викидом небезпечних отруйних речовин небезпечних отруйних речовин (ОХР);пожежі, вибухи,аваріїна території,як це наведенона рис.1.

Залежновід масштабу надзвичайніподії (НП) поділяються нааварії,за яких спостерігається руйнування технічних систем,спорудженьтранспортних засобів, але немає людських жертв ікатастрофи,за яких спостерігається не лише руйнування матеріальних цінностей,але й загибельлюдей.

Катастрофа – це великомасштабна аварія на технічних об’єктах, що спричиняє гостро негативні,несприятливі зміни середовища та,як правило,призводитьдо масовоїзагибелі живих організмів іматеріальних збитків.

Незалежновід походженнікатастроф,для характеристики їхніх наслідків застосовуються такікритерії:

Кількість загиблих під час катастрофи;

Кількість поранених (загиблих від ран та інвалідів);

Індивідуальне ісуспільне потрясіння;

Віддаленіфізичніта психологічнінаслідки;

Економічнінаслідки та матеріальний збиток.

Залежновід виду виробництва аварії ікатастрофина промислових об’єктах і транспорті можуть супроводжуватися вибухами,викидами ОХР,викидом радіоактивних речовин, пожежами тощо.

НС

Пожежі, вибухи:

в будинках,на комунікаціях та технологічному обладнанніпромислових об’єктів;

на об’єктах видобування,переробки та зберігання легкозаймистих,горючих і вибухових речовин;

на транспорті;

у шахтах,підземних та гірничих виробках,метрополітені;

у будинках та спорудах житлового,соціально-побутового призначення.

Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР):

при їх виробництві, переробці чи зберіганні;

виникнення та розповсюдження СДОР у результатіпротікання та хімічних реакцій, щопочалися внаслідок аварії.

Гідродинамічні аварії:

прориви гребель(дамб,шлюзів,перемичок та ін.) зістворенням катастрофічних затоплень;

прориви гребельзістворенням проривного паводку;

прориви гребель,які викликали залив орних ґрунтів.

Аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР):

аваріїна АЕС,атомних енергетичних установках виробничогота дослідницького призначення з викидом РР;

аваріїна підприємствах з видобування уран та ядерно-паливногоциклу;

аваріїпід час промислових та дослідницьких ядерних вибухів з викидом РР.

Аварії на комунальних системах життєзабезпечення:

аваріїна комунальних та газорозподільних пунктах (ГРП);

аваріїна каналізаційних системах із масовим викидом забруднюючих речовин;

аваріїна теплових мережах в холодну пору року;

аваріїв системах водопостачання населення питною водою.

Аварії на очисних спорудах:

аваріїна очисних спорудах стічних вод промислових підприємств з масовим викидом забруднюючих речовин та біологічно небезпечних речовин (БНБ);

аваріїна очисних спорудах промислових газів з масовим викидом забруднюючих речовин.

Надзвичайні ситуації природного характеру

Геофізичні– виверження вулканів,землетруси.

Екзогенні геологічні події– зсуви,селі, обвали, лавини,пиловібурі.

Гідрологічні– високі рівнівод (повені),низький рівеньводи (посухи),підвищення рівня ґрунтових вод (підтоплення),ранній льодостав та поява льоду на суднохідних водоймах і річках.

Метеорологічні агрометеорологічні– бурі(9-11балів),урагани (12-15балів), смерчі,

торнадо, шквали, вихори, сильний град,злива, сильний снігопад,сильна ожеледь, заморозки,завірюха, густий туман,сильна спека,посуха.

Природні пожежі– лісові, торф’яні пожежі,пожежі степових та хлібних масивів,підземні пожежігорючих копалин.

МорськіНС (гідрологічніта метеорологічні)– тропічні циклони (тайфуни),цунамі, сильні хвилі(більше 5-ти балів), раннійльодовий покрив,інтенсивне дрейфування льоду, непрохідний (важко прохідний ) лід.

Інфекційні хвороби людей– захворювання,що викликаніхвороботворними мікроорганізмами:

окремівипадки екзотичних та особливонебезпечних інфекційних захворювань (чума,сказ,кліщовий та комариний енцефаліти);

груповівипадки небезпечних інфекційних захворюваньвід води та їжі;

епідемічний спалах небезпечних інфекційних захворювань;

епідемії та пандемії;

інфекційні захворювання нез’ясованоїетимології.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій

Найбільшефективний засіб зменшення шкоди та збитків,яких зазнаютьсуспільство, держава та кожна окрема людина в результаті надзвичайних ситуацій– запобігання їхнього виникнення,а в разі виникнення– виконання заходів,адекватних ситуації, що склалася.

Функцію запобігання надзвичайним ситуаціям техногенногота природногохарактеру в нашій країнівиконує Єдина державна система запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них (ЄДСРЗ), що включає в себе центральніта місцеві органи виконавчоївлади, виконавчі органи рад,державні підприємства,установи та організації з відповідними силами ізасобами.

Основною метою створення ЄДСЗР є забезпечення реалізаціїдержавноїполітики у сфері запобігання іреагування у випадку надзвичайних ситуацій, забезпеченнізахисту цивільного населення.

Залежновід масштабів і особливостей надзвичайноїситуаціїможе існувати один із таких режимів:

режим повсякденної діяльності– при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній,хімічній,біологічній (бактеріологічній),сейсмічній,гідрогеологічній і гідрометеорологічній ситуації(за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

режим підвищеної готовності– при істотному погіршеннівиробничо-промислової, радіаційної,хімічної, біологічної(бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічноїситуації (з одержанням прогнозноїінформації щодо можливостей виникнення надзвичайноїситуації);

режим діяльності у надзвичайній ситуації– при реальній загрозівиникнення надзвичайних ситуацій і реагування на них;

режим діяльності у надзвичайному стані – запроваджується в Україні абона окремих територіях у порядку,визначеному Конституцією України та Законом України «Пронадзвичайний стан».

Надзвичайний стан – передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльностідержавних органів, органів місцевогота регіональногосамоврядування, підприємств,установ іорганізацій, який тимчасоводопускає встановленіЗаконом «Про надзвичайний стан» обмеження у здійсненніконституційних прав ісвобод громадян,а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов’язки.

Метою введення надзвичайного стану є:якнайшвидша нормалізація ситуації,

відновлення конституційних прав і свобод громадян,а такожправ юридичних осіб, нормальногофункціонування конституційних органів влади,органів місцевогота регіональногосамоврядування та інших інститутів громадянськогосуспільства.

Для запобігання надзвичайних ситуацій вводять комплекс заходів:

управління діяльностіробітників та службовців, всьогонаселення при загрозі виникнення НС;

захистнаселення та територій від наслідків аварій, катастроф,стихійного лиха;

забезпечення населення питною водою,продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

захистпродовольства,харчової сировини,фуражу,води від радіаційного, хімічного та біологічногозараження ізабруднення;

житлове забезпечення іпрацевлаштування;

комунально-побутове обслуговування;

медичне обслуговування;

навчання населення способам захисту ідіям в умовах НС;

розробку ісвоєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного,хімічного та біологічногозараження;

санітарну обробку;

знезараження території,споруд,транспортних засобів, обладнання,сировини, матеріалів і готовоїпродукції;

підготовку сил,засобів та введення рятувальних й інших невідкладних робітв районах лиха іосередках ураження;

забезпечення населення інформацією про характер і рівеньнебезпеки,правила поведінки;

морально-психологічну підготовку ізаходи щодопідтримання високої психологічноїстійкостілюдей в екстремальних умовах;

заходи,спрямованіна попередження,запобігання абопослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та іншізаходи.

Глобальні проблеми світу

Діти, що погано харчуються:Індія (43,5%), Ємен (41,3%),Бангладеш, Нігер,Бурунді, Непал,

Сомалі(38-39,9%),Мадагаскар,Лаос (36,4-36,8%).

Тривалість життя: Україна (68р.),Росія (66р.),США (78 р.), Єврозона (80р.),світ(68 р.), Польща (75 р.),Угорщина (73р.), Швейцарія (82 р.),Японія (82 р.); Розвинутікраїни ( більше 37566$)– 79 р.; Країни з низьким рівнем доходів (578$)– 57 р.

Тривалістьжиття залежить івід місця народження:

більше 75 років живутьу Канаді,США,Аргентині,Австралії та західній Європі;

менше 50років живуть в більшостікраїн Африки (центральна іпівденна частини).

Зростання чисельності населення:

Малі,Нігер, Чад,Сомалі, Конго та інші країни Африки– 3% ібільше;

Канада,Мексика,Бразилія,Колумбія,Перу, Болівія,Чилі, Парагвай, Аргентина та інші країни Америки – 2-3%;

Росія, Україна,Білорусія,Польща, Румунія– менше 0%.

До 2050 року очікується подвоєння чисельності міського населення з 3,2 млрд. (2006 рік) до 6,4 млрд. осіб.

Зовнішній борг у ВНД на 2006 рік

Росія – 26%;Україна, Казахстан, Монголія, Румунія,Туреччина – 52%;Китай – 12%.

Десять країн– найбільших боржників світу:

1.Китай– 323млрд. дол. США;

2.Росія – 251млрд. дол. США;

3.Туреччина– 208 млрд. дол. США;

4.Бразилія – 194 млрд. дол. США;

5.Мексика – 161млрд. дол. США;

6.Індія – 153млрд. дол. США;

7.Індонезія – 131млрд. дол. США;

8.Польща – 126 млрд. дол. США;

9.Аргентина – 122млрд. дол. США;

10.Казахстан – 74млрд. дол. США.

Доступ до джерел водопостачання:

Субсахарська Африка (південь)– 58%;

Близький Схід іПівнічна Африка– 89%;

Східна Азія іОкеанія – 87%;

Латинська Америка– 91%.

Менше 50% - (Чад,Нігерія,Мадагаскар, Ефіопія,Конго,Афганістан); 70-89% -(Китай, Індія,Монголія, Узбекистан,Киргистан); 90-99% -(Росія, Україна,Казахстан,Чехія,Словаччина);

100% - (Швеція,Норвегія, Фінляндія,Данія,Білорусь, Угорщина,Німеччина, Австралія).

Країни з найменшою часткою населення,що маютьдоступ доджерел водопостачання: Сомалі– 29%;Папуа-Нова Гвінея – 40%.

Втрата лісів

З 1990 по 2005рр планета втратилапонад 125 млн. га лісу – це близько8млн. га щорічно. УКитаїплоща лісів збільшувалася на 4млн. га щорічноу 2000-2005 рр.

Країни з найбільшими площами природоохоронних територій:

1.Бразилія – 1533тис. км2;

2.США – 1490тис км2;

3.Росія – 1287 тис км2;

4.Китай – 1101 тис км2.

Висновок:

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка та реалізація комплексу правових,соціально-економічних,політичних,організаційно- технічних,санітарно-гігієнічних та інших заходів,спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику,завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі моніторингу (спостережень),експертизи та прогнозів щодо можливих подій з метою недопущення чи пом’якшення НС.

Тема 3. Середовище в системі «Людина-Середовище»

Лекція 5. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій. Негативні фактори середовища життєдіяльності.

Загальна характеристика надзвичайних ситуацій

Надзвичайна ситуація (НС) – це несподіваніобставини,щораптово виникли на певній території абооб’єктіі в результатіаварії,катастрофи, небезпечногоприродногоявища або стихійного лиха,що призвели долюдських жертв,матеріальних витрат іпорушення умов життєдіяльності, шляхом шкоди здоров’ю інавколишньому середовищу.

Небезпечна ситуація – подія,щостворює реальну можливістьпрояву небезпеки або становить небезпеку.

Небезпека – явища,процеси,об’єкти,здатніза певних умов завдавати шкоди здоров’ю людини,тобто спричиняти небажані наслідки. [4] Вагомість надзвичайної ситуаціївизначається рівнем системи«людина – життєве

середовище» (Л-ЖС),якоївона торкнулася,ірозміром шкоди,завданої цій системі.

Виходячи з ієрархії систем «Л-ЖС» можна говорити про:

10.Індивідуальнінадзвичайніситуації,коли виникає загроза для порушення життєдіяльності лише однієї особи;

11.Надзвичайніситуації рівня мікроколективу, тобтоколи загроза їх виникнення чи розповсюдження наслідків стосується сімʾї, виробничоїюригади, пасажирів одного купе тощо;

12.Надзвичайніситуації рівня колективу;

13.Надзвичайніситуації рівня макроколективу;

14.Надзвичайніситуаціїдля жителів міста, району;

15.Надзвичайніситуаціїдля населення області;

16.Надзвичайніситуаціїдля населення країни;

17.Надзвичайніситуаціїдля жителів континенту;

18.Надзвичайніситуаціїдля всього людства.

НСкласифікуються:

5.За причиною виникнення (навмисніта ненавмисні);

6.За масштабами поширення наслідків (локальні, об’єктові,національні, глобальні);

7.За природою виникнення (техногенні,антропогенні,природні,екологічні, біологічні, соціальніта комбіновані);

8.За можливістю запобігання (неминучі(наприклад природні) та такі яким можна запобігти (техногенні, антропогенні, соціальні).

Локальна НС– це ситуація,коли загроза їївиникнення чи розповсюдження наслідків (у випадку настання) обмежена виробничим приміщенням,відповідає рівню системи «Л- ЖС» з однією особою та мікроколективу.

Об’єктова НС– це така ситуація, коли загроза її виникнення чи розповсюдження наслідків обмежена обсягом території об’єкта,відповідає системі з рівнем колективу,

макроколективу (Порігзменшення тварин, птиці– 10%,а вилучення території сільськогосподарськоїдо - 50га).

Місцева НС– це така ситуація, коли загроза їївиникнення чи розповсюдження (у випадку настання) обмежена територією міста (району) чи області,а такожможлива на об’єктах житлово-комунальноїсфери (поріг зменшення тварин– 10-20%,вилучення території – 50500 га).

Регіональна НС– це така ситуація, коли загроза її виникнення чи розповсюдження (у випадку настання) обмежена територією краю, декількох областей (порігзменшення тварин,птиці– 20-40% та вилучення території– 500-5000 га).

Глобальна НС– це така ситуація,коли загроза її виникнення чи розповсюдження (у разі настання) обмежена територією декількох країн.

Положенніпрокласифікацію надзвичайних ситуацій затверджено ПостановоюКабміну України №1099від 15.07.99.

До техногенних належать НС,походження яких пов’язане з технічними об’єктами:вибухи, пожежі,аварії на небезпечних об’єктах, аваріїз викидом сильнодіючих отруйних речовин (СДОР),завали будівель,аваріїв системі життєзабезпечення тощо.

Антропогенні НС є наслідком помилкових дій людей.

До соціальних НСналежатьподії,щовідбуваються в суспільстві,міжнаціональні конфлікти із застосуванням сили (тероризм,пограбування,насильства,протиріччя між державами івійни).

До екологічних НСналежатьаномальні зміни стану природногосередовища, забруднення атмосфери, руйнування озоновогошару, виникнення нових пустель,кислотні дощі.

До природних НС,як ми дізналися з попередньоїлекції, належатьситуації,щопов’язанізі стихійними проявами сил природи:виверження вулканів,землетруси,повені, зсуви, селі, урагани,смерчі,бурі,природні пожежі тощо.

Класифікація НСза характером джерела:

Техногенні НС:

НС техногенногохарактеру,що можутьвиникнути в мирний час– це промислові аваріїз викидом небезпечних отруйних речовин небезпечних отруйних речовин (ОХР);пожежі, вибухи,аваріїна території,як це наведенона рис.1.

Залежновід масштабу надзвичайніподії (НП) поділяються нааварії,за яких спостерігається руйнування технічних систем,спорудженьтранспортних засобів, але немає людських жертв ікатастрофи,за яких спостерігається не лише руйнування матеріальних цінностей,але й загибельлюдей.

Катастрофа – це великомасштабна аварія на технічних об’єктах, що спричиняє гостро негативні,несприятливі зміни середовища та,як правило,призводитьдо масовоїзагибелі живих організмів іматеріальних збитків.

Незалежновід походженнікатастроф,для характеристики їхніх наслідків застосовуються такікритерії:

Кількість загиблих під час катастрофи;

Кількість поранених (загиблих від ран та інвалідів);

Індивідуальне ісуспільне потрясіння;

Віддаленіфізичніта психологічнінаслідки;

Економічнінаслідки та матеріальний збиток.