BGD

Основні показники водопостачання в Україні:

3. Людина в системі «Людина-техніка-середовище»

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується бурхливим втручанням у всі форми життя людини технічних засобів. Широке використання у виробництві й побуті автоматизованих систем управління, комп'ютерних технологій, різноманітних машин та приладів призвело до зміни в структурі та умовах життєдіяльності людини, суттєво вплинуло на її безпеку. Розв'язання проблем, що виникають при взаємодії людини і техніки, формування системи «Людина-техніка-середовище». Система включає в себе: людину-оператора, машину через яку він здійснює виробничу діяльність і середовище на робочому місці. Найпростішу схему СЛТС подано на рис. 3

Рис.3 Схема системи «Людина-техніка-середовище»

Під людиною-оператором – розуміють людину (групу людей), яка здійснює свою діяльність, основу якої складає взаємодія з машиною, об'єктом управління і виробничим середовищем. Це може бути як робітник, що виконує фізичну роботу за допомогою найпростішого знаряддя праці, так і оператор, що спостерігає за перебігом автоматизованого виробництва, за показниками контрольно-вимірювальних приладів, чи космонавт, що здійснює політ навколо земної орбіти.

Поняття «машина» означає як найпростіші знаряддя праці (молоток, лопата тощо) так і металообробні верстати або космічні кораблі чи машини з доставки та приготування ВР. Це знаряддя праці людини, а вона сама - суб'єкт праці.

«Середовище» (виробниче середовище) – сукупність фізичних, хімічних, біологічних і психофізіологічних факторів, що впливають на оператора СЛТС на його робочому місці.

«Об'єкт управління» – об'єкт, на який спрямований вплив усієї СЛТС. Це об'єкт (предмет) праці оператора.

Будь-яка система має вхід і вихід. Якщо між входом і виходом є зворотній зв'язок, то така система є замкнутою і незамкнутою, якщо такий зв'язок відсутній. Типовим прикладом замкненої системи є водій і автомашина. Входом системи буде зір водія, за допомогою якого він сприймає показання спідометра, а виходом – колеса машини, швидкість обертання яких контролюється спідометром.

Прикладом розімкненої системи є запуск двигуна при натисканні на спідометр.

Рис.4 Схема системи зі зворотнім зв`язком (замкнута система)

В діяльності оператора СЛТС можуть бути виділені 4 основних етапи, кожен з яких може бути джерелом небезпеки як для життєдіяльності людини, так і всієї системи в цілому.

І етап – сприйняття інформації щодо об'єктів управління та навколишнього середовища. При цьому оператор має помітити сигнали, вибрати найбільш важливі і розшифрувати;

ІІ етап – оцінка і переробка інформації. При цьому виділяються критичні об'єкти інформації, встановлюється черговість обробки інформації;

ІІІ етап – прийняття рішень про необхідні дії;

IV етап – реалізація прийнятого рішення шляхом використання певних дій або видачі відповідних розпоряджень.

Перші два етапи називають отриманням інформації, інші два

– її реалізацією. За одиницю кількості інформації береться така її кількість, яку отримано під час вибору з двох півномірних станів системи. Вона вимірюється в двійкових одиницях інформації,-або бітах. 1 біт = log22

Максимальна кількість інформації (L max), що може переробити людина безпомилково за одну одиницю часу (і) називається пропускною здатністю людини (C). Вона вимірюється

вбітах за секунду.C=L max/t

Улюдини, наприклад, через зоровий аналізатор проходить 109 біт/с, нервові шляхи пропускають 2×106 біт/с, до свідомості доходить 50 біт/с, в пам'яті міцно затримується 1 біт/с. Пропускна

здатність людини в залежності від швидкості інформації складає 3.07-3.85 біт/с. Отже, з метою забезпечення безпечності функціонування СЛТС швидкість надходження інформації до оператора має не перевищувати 2-3 біт/с.

Дуже важливу роль у суспільстві і БЖД відіграють соціальні відносини і вирішення різноманітних конфліктів. Виділяють такі основні типи соціальних конфліктів між людьми:

1)за учасниками (внутрішньо-особистісні, міжособистісні, міжособистісні між собою і суспільством, між групами,

3)за характером (справжні, випадкові, давні)

Конфлікти бувають різними: між країнами і народами, соціальними верстами й націями, робітниками і адміністраціями, чоловіками і жінками, молодшими і старшим поколінням. Нерозв'язання конфліктів своєчасно викликає появу надзвичайних ситуацій (НС).

4.Фізіологічні та психологічні чинники забезпечення безпеки життєдіяльності людини

Діяльність людини є функціональним процесом, в якому використовуються фізіологічні та психологічні якості людини. У процесі життєдіяльності людини залежно від виду її діяльності залучаються ті чи інші органи та фізіологічні системи організму: мозок, м'язи, судини, серце, легені та ін.

З позиції БЖД особливо важливим є те, що органи чуттів сприймають інформацію про різні види і рівні небезпеки. Отримана інформація передається в мозок людини, він її аналізує, синтезує і видає відповідні команди виконавчим органам.

Сучасний етап – розвитку фізіології органів чуттів пов'язаний з іменами таких вчених, як І.М.Сеченов (1829-190?) та І.П.Павлов (1849-1936). Павлов розвинув теорію про рефлекси головного мозку та створив вчення про аналізатори.

Аналізатори – це сукупність взаємодіючих утворень периферійної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як в навколишньому середовищі, так і всередині самого організму. У сучасній фізіології розрізняють вісім аналізаторів: зоровий, слуховий, шкіряний, смаковий, нюховий, вестибулярний, руховий і вісцеральний (аналізатор внутрішніх органів).

Проте домінуючими при виявленні небезпеки є перші три і останній. Інші мають другорядне значення для БЖД.

Зоровий аналізатор у житті людини відіграє найголовнішу роль, достатньо сказати, що більш ніж 90% інформації про зовнішній світ людина отримує через зір. Людина розрізняє приблизно 150 відтінків кольорів. У техніці, відповідно до ГОСТ. 12.04.026-76 встановлено чотири сигнальні кольори: червоний, жовтий, зелений і синій. Червоний колір сигналізує безпосередньо небезпеку, жовтий застосовується для попередження небезпеки: зелений – для знаків, що вказують робити саме так, синій – для вказівних знаків. Психологи підтверджують, що колір одягу може впливати не тільки на настрій, а й на самопочуття людини: зелений діє заспокійливо на нервову систему, знімає головний біль, втому, дратівливість; червоний збільшує вміст адреналіну в крові, підвищує працездатність; фіолетовий поліпшує роботу серця, судин, легень, цей колір збільшує витривалість організму; жовтогарячий підвищує настрій і тому незамінний в стресових ситуаціях.

Слуховий аналізатор є другий за значенням для сприйняття людиною навколишнього середовища і її безпеки. Людина може чути звуки при яких частота коливань тиску повітря перебуває в межах від 16 Гц до 20 тис. Гц. Мінімальну інтенсивність звуку, яку людина відчуває, називають порогом чутливості. У різних людей він різний, але за поріг чутливості приймається звуковий тиск, що дорівнює 2×105Н/м2 (ньютон/м2). Поріг болісного відчуття дорівнює Р=2×102Па.

Якщо рівень шуму перевищує 60-80 Дб (децибел) (1б=1000 Гц; 1Дб=0,1б), то такий шум уже може шкідливо впливати на здоров'я людини: підвищувати кров'яний тиск, викликати порушення ритму серця, створювати значне навантаження на нервову систему, впливати на психічний стан особи. Шум понад 140 Дб викликає розрив барабанної перетинки.

Висновок:

Дослідами встановлено, що у 70% нещасних випадків, які трапляються на виробництві, винуватцями є самі люди, тому визначення фізіологічних чинників людини в залежності від внутрішнього і зовнішнього впливу в умовах нестабільного середовища є важливою задачею.

За походження небезпеки поділяються на такі групи:

природні (тектонічні, топологічні та метеорологічні)

техногенні (аварії та катастрофи з витоком хімічних та радіоактивних речовин,аварії на транспорті, пожежі та вибухи)

соціально-політичні (політичні – тероризм, війни; соціальні – злочинність, бродяжництво,алкоголізм, тютюнопаління)

комбіновані

Природні небезпеки:

тектонічні – рухи земної кори,пов’язані з процесами, які відбуваються в надрах землі (виверження вулканів, землетруси)

топологічні – пов’язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі (повені,зсуви,селі, посуха)

метеорологічні – пов’язані з процесами, що відбуваються в атмосфері (спека,ураган,смерч)

Стихійні лиха – це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.

Відповідно до статистики найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40%), на другому місці тропічні циклони (20%), потім землетруси та посухи (до 15%).

Тектонічні стихійні лиха.

За руйнівною дією та кількістю енергії, яка виділяється при виверженні вулкану, саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності людей. Сьогодні відомо близько 600 активних вулканів у

світі. Лавовий потік поширюється радіусом до 100 км і 30 м завтовшки. Небезпечну зону складають 400 – 500 км внаслідок випадання кислотних дощів,які викликають опіки у людей,отруєння рослинності,ґрунту.

Для запобігання негативного впливу потоку лави використовують:

1.метод відведення його вбік від населених пунктів шляхом створення штучного русла за допомогою вибухівки, яку кидають з літака. Відведення лави з гори Мауна-Лао в 1942 році, яка загрожувала місту Хило здійснено саме за допомогою літаків та вибухівки

2.можливе будівництво дамб та охолодження лавових потоків водою до температури нижче 1000 С.

Землетруси – сильні коливання земної кори викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв. Місце де стикаються між собою тектонічні плити, з яких складається земна кора, є тектонічно небезпечними зонами, а рух плит уздовж їхніх кордонів супроводжується землетрусами. Вчені виділили сейсмопояси: Середземноморський (від Португалії до малайського архіпелагу) та Тихоокеанський (береги Тихого океану). В 1935 році сейсмолог Ріхтер, запропонував визначати силу землетрусу за 12-ти бальною шкалою. Один бал вказує найслабший підземний поштовх, а кожен наступний в 10 разів сильніший за попередній.

Щорічно наша планета здригається більш ніж мільйон разів. Зних 99,5% - легкі землетруси (не більше 2 балів за шкалою Ріхтера). Землетруси бувають у вигляді серії поштовхів. Поштовхи тривають від 30 до 60 секунд. Провісниками землетрусів є: швидке зростання частоти слабких поштовхів, деформація земної кори, зміна рівня ґрунтових вод у свердловинах та вмісту радону у воді. В Україні сейсмічно небезпечними регіонами є Карпати і Крим. Ялтинський землетрус – найбільший (1927 рік) – а значно менший Балаклавський (1964 рік). В Чилі та Японії землетрусів найбільше.

Топологічні стихійні лиха.

Повінь – значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води. Суттєвим чинником, який сприяє збільшенню збитків від повені є вирубка лісів.

Основний напрямок боротьби з повенями:

насадження лісозахисних смуг, збереження рослинності на схилах,

регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ та влаштування дамб,

руйнування криги вибухами за 10-15 днів до початку льодоходу. Зсуви – це зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають

через порушення рівноваги, ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами і підземними водами та систематичними поштовхами.

За швидкістю зміщення порід зсуви класифікують на: повільні (швидкість декілька см на рік), середні (декілька м на годину або добу), швидкі (декілька км на годину). Найбільш дієвим захистом від зсувів є: відведення поверхневих вод, зменшення навантаження на схили, фіксація схилів підпорами.

Снігові лавини – також належать до зсувів і виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сила зчеплення снігу переходить певну межу і виникає зміщення снігових мас по схилу. Небезпека руйнівної сили лавини полягає в тому, що сніговий вал жене перед собою повітряну хвилю. Тиск хвилі повітря мало чим відрізняється від тієї, що викливає вибух бомби.

Селі (бурхливий потік) – потік води, глини, піску, щебеню, уламків каміння, які раптово виникають у руслах гірських річок.

Причиною потоків можуть бути:

зливи,

інтенсивне танення снігів,

землетруси.

УКарпатах частіше бувають водо-камінні селеві потоки невеликої

потужності, а в Середній Азії – грязьові потоки. Найбільш селенебезпечними регіонами є Кримські гори і Карпати. У Києві 13 березня 1961 року із штучного озера в Бабиному Яру, зруйнувавши дамбу завширшки 30 м ринув грязьовий потік.

Засоби боротьби з селевими потоками:

будівництво надійних дамб

облаштування каскаду бетонних руйнувачів

Метеорологічні стихійні лиха:

Ураган – вітер величезної рухомої сили і довгої тривалості. Швидкість 3050 м/с. Причина виникнення – різке порушення рівноваги в атмосфері.

Смерч – це атмосферний вихор, який виникає в грозовій хмарі, а потім розповсюджується у напрямку до поверхні суші або моря у вигляді темного рукава. Діаметр смерчу над морем – десятки метрів, над сушею сотні метрів, висота смерчу 800 – 1500 метрів. В Україні при засушливій погоді найбільші смерчі в районі Херсона, Мелітополя, Дніпропетровська. Безпека людей під час урагану, бурі,смерчу полягає у своєчасному переході до сховища.

Пожежа – неконтрольований процес горіння, який спричиняє загибель людей та нищення матеріальних цінностей. 90% пожеж виникає з вини людини. 7 – 8% спричинені блискавками [7]. Лісові пожежі, низові, верхові і підземні.

За інтенсивністю горіння лісові пожежі бувають: слабкі, середні, сильні. Швидкість руху фронту низової пожежі становить 0.3 – 1.0 м/хв. (слабка пожежа), до 16 м/хв. (сильна пожежа). Максимальна температура на краю пожежі досягає 900 градусів.

При Верховій пожежі горять не тільки крони, а й стовбури дерев до 8 – 25 км/год.

Підземні пожежі виникають як продовження лісових пожеж по торфу на глибині 0.5 метрів зі швидкістю 0.1– 0.5 м/хв..

Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості де є суха трава,або хліби,які дозріли зі швидкістю 20-30 км/год.

Основними засобами боротьби з пожежами

нахльостування краю вогню

засипання його землею

заливання водою (хімікатами)

пуск зустрічного вогню

створення протипожежних смуг чи траншей до рівня ґрунтових вод.

Техногенні небезпеки

Накопичення на хімічних підприємствах Величезних запасів небезпечних для довкілля і здоров’я людини токсинів,поява принципово нових, небезпечних видів техніки і технологій, якими керує людина нерідко призводять до помилок, що є причинами промислових Аварій і Катастроф.

Аварії на транспорті.

Будь-який транспортний засіб – це джерело підвищеної небезпеки[7]. У світі щорічно внаслідок ДТП гине 250 тис. людей і приблизно 7,5 тис людей отримують травми.

На повітряному транспорті в середньому щорічно в світі відбувається 60 авіакатастроф у 35 з яких гинуть Всі пасажири і екіпаж.

На морському транспорті щорічно зазнають аварій понад 8000 кораблів і гине з них понад 200 одиниць. Небезпеки для життя під час аварії зазнають 6000 людей з яких близько 2000 гине.

Автомобільний транспорт(яких в світі понад 600 млн.) дає 70 – 80% забруднень в містах.

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.

Ці аварії виникають на підприємствах хімічної,нафтопереробної, целюлозно-паперової харчової промисловості. На території України знаходяться 877 хімічно небезпечних об’єктів та 287000 об’єктів,які використовують у своєму виробництві сильнодіючі отруйні речовини(СДАР) – у 140 містах та 46 населених пунктах.