Реакція суспільства

Угода про Асоціацію, як і будь-яке доленосне рішення має не лише прихильників, але і супротивників, які вважають за недоцільне підписувати угоду, і взагалі європейський курс вважають хибним для України. Зовнішні справи Україні обговорюються у багатьох мас-медіа у тому числі закордонних, політичних колах, і їх позиція достатньо чітко прослідковується за регіоном. Таким чином європейські та американські заяви містять стурбованість внутрішньою ситуацією в Україні, проте цілком схвально ставляться до підписання угоди про асоціацію:

"Ми не можемо втратити Україну" - Верховний представник із закордонних справ і політики безпеки Європейського союзу Кетрін Ештон

"Ми не можемо погодитися з селективним правосуддям, і Україна вже робить кроки для вирішення цієї проблеми" – прем'єр міністр Естонії Андрус Ансип

"Американський і український народи поділяють славну історію як партнери і друзі. Кожен день ми працюємо разом над загальними важливими питаннями, починаючи від сприяння економічному зростанню та диверсифікації джерел енергетики до співробітництва з питань ядерної безпеки та нерозповсюдження" - із заяви державного секретаря Джона Керрі, яке він зробив від імені президента США Барака Обами і американського народу.

У той час, як їх російські колеги, а зокрема радник Президента Росії Сергій Глазьєв, висловлюють дещо інші позиції, стурбованість перспективами України із підписанням Угоди

"Все вопросы торговых отношений с Украиной мы вынуждены будем обсуждать не с Киевом, а с Брюсселем. Именно это происходит сейчас в отношениях с Прибалтикой, Чехией, Словакией, Венгрией. Полноправные члены ЕС могут на что-то влиять, а Украина не будет полноправным членом, она будет выполнять директивы из Брюсселя, но влиять не сможет. И ужесточения будут происходить совсем в другой плоскости – между Таможенным союзом России, Казахстана и Беларуси и Евросоюзом"

"Граждане Украины, которые ратуют за европейский выбор, думают, что подписание соглашения об ассоциации с Евросоюзом даст Украине безвизовый режим с Европой. В соглашении об этом ничего не сказано. Но поскольку следствием соглашения станет резкое ухудшение экономического положения на Украине, то, естественно, украинские политики будут настаивать на безвизовом режиме с Европой в качестве компенсации. Есть вероятность, что Европа, заинтересованная в дешевой украинской рабочей силе, пойдет на этот шаг. И, возможно, даже предоставит возможность войти в шенгенскую зону. В этом случае Украина будет вынуждена вводить визовый режим с Россией. Это логика интеграции"

Проте більшість інформації, якою оперує Сергій Глазьєв не відповідає дійсності. Зокрема про Росію, як найбільшого кредитора України ( 15 млрд $ проти 750 млн $ у 2013 р. – Інф http://glavcom.ua,http://focus.ua/economy/282915/) та про втрату Україною суверенітету у разі підписання Угоди про асоціацію(див. текст Угоди)

Міфи Угоди

Через різноплановість висловлювань щодо Угоди про асоціацію з ЄС, в українських і закордонних інфоресурсах з'явилися так звані міфи Угоди:

В Угоді про асоціацію між Україною та ЄС немає нічого особливого, оскільки подібні угоди ЄС уклав, наприклад, з Чилі, Марокко або Мексикою.

ЄС дійсно свого часу уклав угоди асоціативного типу з низкою країн світу. Водночас, Угода з Україною буде безпрецедентною за амбітністю та глибиною навіть у договірній практиці ЄС. Класичні зони вільної торгівлі між ЄС та згаданими країнами охоплюють лише торгівлю товарами. Натомість, ЗВТ з Україною буде "поглиблена та всеохоплююча", себто передбачатиме лібералізацію торгівлі не лише товарами, а й послугами, лібералізацію руху капіталів та до певної міри — руху робочої сили. Європеїзація Східної Європи є важливим стратегічним рішенням, проте не з метою створення "буферної зони, за словами С.Глазьєва, а для приєднання перспективного і потенційно сильного партнера, послаблення Росії, як анти європейського гравця.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС не містить чіткої європейської перспективи, а відтак не сприятиме набуттю членства в ЄС.

Попри те, що в Угоді про асоціацію з Україною відсутнє чітке посилання на перспективу членства, за своїм обсягом та зобов’язаннями сторін вона значно перевершує європейські угоди про асоціацію зразка 1990­х років, а по деяких параметрах й західнобалканські угоди про стабілізацію і асоціацію зразка 2000­х років.

Проте для України самоціллю є не членство в ЄС, а набуття економічного розвитку, стабільності, підвищення якості життя громадян, модернізацію усіх сфер життя держави і суспільства, підвищення конкурентоздатності українських виробників тощо. Угода дозволить нам вийти на такий рівень розвитку, коли подальший рух у напрямі членства в ЄС перетвориться на питання політичної доцільності.

Угода про асоціацію і передбачена нею поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі зруйнують цілі сектори української економіки.

Незважаючи на кризу, Європейський Союз продовжує залишатися одним з найуспішніших економічних та політичних проектів. Йдеться про умови ведення бізнесу, значний інвестиційний потенціал, високі технології та конкурентоздатність продукції європейських виробників. Європа йшла до цього моменту не одне десятиріччя.

Через ЗВТ з ЄС український виробник отримає можливість завоювати своє місце на "заможному" європейському ринку, знайти свою нішу та просувати якісний український продукт за достойною ціною на ринки європейських країн. Вітчизняні споживачі, у свою чергу, отримають доступ до високоякісних європейських товарів в Україні за нижчими цінами.

Так, це буде боротьба за економічне виживання, можливо навіть природний відбір для окремих сегментів галузей економіки, але боротьба, від якої виграє громадянин України, її економіка та зрештою держава. Для найбільш чутливих сегментів економіки країни будуть передбачені певні перехідні періоди та сприятливі адаптаційні умови, які дозволять запобігти шоковим явищам.

Звичайно, перші роки адаптації до умов поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ будуть непростими. У цьому немає нічого дивного, адже системні перетворення завжди призводять до короткострокових втрат. Водночас, сам факт підписання Угоди про асоціацію з Україною значно підвищить інвестиційну привабливість та приток прямих іноземних інвестицій, що дозволить урівноважити від’ємний торговельний баланс з ЄС.

Прикладом може бути заблокована Росією Грузія, яка в екстремальних умовах перелаштовувала виробництво на європейські стандарти, а вже зараз вона перевершила показники виробництва попередніх періодів, проте вже із модернізованим обладнанням, із значним покращенням якості.

Поглиблена та всеохоплююча ЗВТ з ЄС унеможливить існування ЗВТ з СНД.

Створення ЗВТ з СНД, на відміну від вступу до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, не суперечить поглибленій та всеохоплюючій зоні вільної торгівлі між Україною та ЄС. Не слід забувати, що наші партнери по СНД — Вірменія та Молдова — також ведуть з ЄС переговори щодо угод про асоціацію, які включатимуть поглиблені та всеохоплюючі ЗВТ.

Країни СНД залишаються важливими торговельними партнерами України. На жаль, сьогодні значна частка української продукції не відповідає вимогам ЄС, а отже може бути конкурентоздатною лише на традиційних для України ринках.

Водночас, можливість вільної торгівлі з ЄС обумовить поступове підвищення якості та ефективності українського виробництва, збільшення частки продукції з високою доданою вартістю в українському експорті. Торгівля лише з СНД може бути вимогою економічних реалій, але не стимулює змін, тоді як торгівля з ЄС — це інвестиція у майбутнє.

Асоціація з ЄС – втрата суверенітету

Жодна стаття не говорить про делегування суверенітету Україною будь яким наднаціональним органам. Асоціація передбачає різнорівневий політичний діалог за спільною згодою в рамках засідань Ради асоціації, про яку йдеться в статті 460 цієї Угоди, та в рамках регулярних зустрічей між представниками двох Сторін на рівні міністрів закордонних справ. (стаття 5 Угоди)