1) Будут учтены интересы ребенка, а одаренность измерена как потенциал суммы склонностей школьника;

2) будут определены основные виды индивидуальной памяти – слуховая, зрительная, моторно-слуховая, комбинированная.

Эксперимент проводился на выборке детей 3 класса школы-лицея им. А. С. Макаренко г. Симферополя – 24 школьника. Память детей изучалась с помощью общеизвестных в психологии методов (Л. Д. Столярова; Р. С. Немов), общая одаренность как сумма склонностей ребенка по методике «Карта одаренности» [7].

Был проведен анализ взаимоотношений видов памяти – зрительной. слуховой, моторно-слуховой, комбинированной – с общей одаренностью.

Высокую слуховую память (80–100%-ный объем) не имел ни один ребенок; выше среднего уровня (60–80% -ный объем) имели 9 человек и средний и ниже среднего уровя (от 10 до 50%) – 13 человек.

Моторно-слуховую память объемом 90–100 % не имел ни один школьник; 60–80% имели 10 детей и 12 от 20 до 50%. Те же показатели в количественном выражении были и для зрительной памяти.

Чтобы подсчитать развитие видов памяти у каждого учащегося, сумму проценов по каждой методике считали как количество набранных баллов, принимая за 100 %, затем далали расчет каждого вида памяти относительно этой суммы.

В таблице 1 отражена зависимость развитости видов памяти от потенциала одаренности, как суммы баллов ( ∑ ), представленной в рангах. Нами были выделены три области, отличающиеся уровнем адаптации памяти ребенка (предположение о возможности замещения одного вида памяти другим).

Таблица 1

Объем памяти учащихся (приведенные значения)

Код испытуемых	Пол	∑ баллов по всем методикам (100%)	Слуховая	Зрительная	Моторно-слуховая	Комбинированная
1	д	250	28	20	24	28
2	м	190	32	26	21	21
3	д	260	27	23	19	31
4	м	180	17	22	17	44
5	д	230	17	30	9	44
6	м	200	25	30	30	15
7	д	260	23	19	23	35
8	д	180	11	17	39	33
9	м	210	24	29	24	23
10	м	230	17	30	13	40
11	д	150	13	20	33	34
12	м	150	20	13	40	27
13	д	200	30	25	15	30
14	м	270	26	22	26	26
15	д	190	21	16	21	42
16	м	180	33	11	28	28
17	д	200	25	25	30	20
18	м	280	25	21	25	29
19	д	250	32	24	16	28
20	м	190	10	26	32	32
21	д	270	22	15	26	37
22	д	230	22	30	11	37
23	м	240	29	25	17	29
24	м	220	14	27	27	32
∑	–	–	545	540	569	739
Ме	–	–	23	22	24	31

Из данных таблицы 1 видно, что в среднем все виды памяти распределены равномерно (22–24%), 31 % приходится на комбинированный способ использования видов памяти.

В таблице 2 приведены три группы взаимозаменяемости видов памяти школьников, полученные в эксперименте.

Таблица 2

Анализ зависимости потенциала одаренности (ранг) от

развития видов памяти

Код ребенка	Одаренность ∑ склонностей	Ранг R	Плохо развита		Хорошо развита
			значение	вид	значение	вид
1 группа
6	22	5,5	15	к	30; 30	з мс
12	23	4,0	13 20	з	40 27	мс
14	22	5,5	22	з	26	с
16	25	1,5	11	з	33	с
18	25	1,5	21	з	29	п
21	24	3	15	з	37; 26	мс
2 группа
9	21	8	24; 24; 23	с мс к	29	з
13	21	8	15	мс	30	с к
23	21	8	17	мс	29	с к
3	17	15	19	мс	31	к
4	17	15	17; 17	с мс	44	к
10	20	10,5	17 ; 13	с мс	40	к
11	17	15	13	с	33; 34	мс к
19	18	12,5	16; 22	мс з	32	с
20	20	10,5	10	с	32; 32	мс к
22	18	12,5	11; 22	мс с	30; 37	з к
17	16	18	20	к	30 25 25	мс
5	11	24,0	17; 9	с мс	44; 30	к з
24	16	18	14	с	32	к
3 группа
7	16	18	19; 23; 23	з с мс	35	к
1	15	20,5	14; 22	з к	27	с мс
2	12	23,0	21; 21; 23	к мс з	32	с
8	13	22	11; 17	с з	39; 33	мс к
75	15	20,5	16; 22; 22	з с мс	42	к
17	16	18	20 25 25	к с мс	30	мс

Как следует из таблицы 2, детей по уровню замещения видов памяти можно распределить по крайней мере по трем группам.

В первую группу детей были отнесены дети со сниженным объем зрительной памяти, которая замещается чаще всего слуховой и моторно-слуховой памятью. В эту же группы мы отнесли ребенка № 6, имеющего низкое значение комбинированной памяти при всех остальных достаточно развитых.

Во вторую группу вошли дети со сниженной слуховой и моторно-слуховой памятью. № 9 был отнесен в эту группу: он имел небольшой объем всех видов памяти, кроме зрительной.

К третьей группе были отнесены дети со сниженным объемом двух-трех видов памяти, включая зрительную.

В таблице 3 представлены данные этих трех групп детей с обозначением их одаренности как суммы склонностей в шести видах деятельности, выраженной в рангах.

Таблица 3

Три группы детей, отличающиеся механизмом компенсации памяти

Сниженный объем зрительной памяти при компенсации слуховой, либо моторно-слуховой памяти, n=6		Сниженный объем слуховой, либо моторно-слуховой памяти при совместной компенсации, n=12		Сниженный объем 2-3 видов памяти, включая зрительную, при участии комбинированной памяти, n= 6
№ код	R	код	R	код	R
6	5,5	9	8	7	18
12	4,0	13	8	8	22
14	5,5	23	8	1	20,5
16	1,5	3	15	2	23
18	1,5	4	15	15	20,5
21	3,0	5	24	17	18
	∑=21	10	10,5		∑=92
		11	15
		19	12,5
		20	10,5
		22	12,5
		24	18
			∑=157

Для установления различий между тремя выборками был применен критерий Крускала–Уоллиса (Н-критерий) и установлено, что H эксп. = 7, 91 > H кр.= 5, 99 (при р=0,05), т. е. нулевая гипотеза отвергается.

Таким образом, эксперимент показал, что различные виды памяти младшего школьника находятся в органическом единстве.

Ана­лиз полученных результатов четко обнаруживает связь уровня одаренности с механизмами компенсации и замещения видов памяти. Выявлено три уровня одаренности, связанные с количеством видов памяти со сниженным объемом и видовыми особенностями. Одаренности выше среднего уровня соответст­вует первая группа замещения памяти, когда зрительная память компенсиру­ется слуховой и моторно-слуховой памятью. При снижении уровня одарен­ности и росте числа видов памяти с ограниченным объемом происходит ада­птация с подключением комбинированной памяти.

Вывод. Таким образом, уровень одаренности, рассматриваемой как сумма склонностей, связан как с особенностями развития индивидуальной памяти младшего школьника, так и способами ее компенсации.

Использованая литература

1. Бабаева Ю. Д. Идеи Л. С. Выготского о динамическом подходе к изуче­нию одаренности и перспективы психологического развития // Культурно-исто­рическая психология развития / Под ред. И. А. Петуховой. – М.: Смысл, 2001. – С. 126 – 145.

2. Богоявленская Д. Б. Природа детской одаренности //Одаренный ребе­нок. – 2002.–- № 1. – C. 6 – 13.

3. Выготский Л. С. Память и ее развитие в детском возрасте // Хрестоматия по общей психологии: Психологтя памяти. – М.: Просвещение, 1979. – С. 161.

4. Джеймс У. Память // Научные основы психологии. – Минск: Харвест, 2003. – С. 312.

5. Кузнецова Л. Единство образного и логического мышления как условие повышения эффективности обучения и воспитания //Воспитание школьни­ков. – 2002. – № 9. – С. 8.

6. Лейтес Н. С. Детская одаренность // Одаренный ребенок. – 2002. – № 3. – С. 4 – 8.

7. Леонтьев А. Н. Развитие высших форм запоминания: Хрестоматия по общей психологии. – М.: Просвещение, 1979. – С. 166, 167.

8. Матюшкин А. М. Концепции творческой одаренности // Вопр. психол. 1989. – № 6. – С 29–33.

9. Немов С. Р. Психология. 1 кн. – М.: Владос, 2002. – 423 с.

10. Панов В. И. Одаренные дети: выявление – обучение – развитие // Пе­дагогика. – № 4. – С. 3 – 44.

11. Рабочая концепция одаренности /Под ред В. Д. Шадрикова, Д. Б. Бого­явленской, М. А. Холодной и др. – М.: Министр, 1998.

12. Савенков А. И. Одаренные дети в детском саду и школе. – М.: Acade­mia, 2000. – 232 с.

13. Трошин П. Я. Сравнительная психология нормальных и ненормальных детей. Т.I. – Пг., 1915)

14. Хеллер К. Диагностика и развитие одаренности детей и подростков // Основные современные концепции одаренности и творчества / Под ред. Д. Б. Богоявленской. – М.: Молодая гвардия, 1997. – С. 243 – 264.

15. Мonks F. J. Development of gifted children. The issue of indentifica­tionand programming / Talentfor the future. Monks F. J. Peters W. A. M. // As­sen: Van Gorcum, 1992. – P.191 – 202.

Лук’янчук Н. В.

ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ МІЖ КЕРІВНИКОМ ТА ПІДЛЕГЛИМИ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ АТМОСФЕРИ СИНЕРГІЗМУ В ОРГАНІЗАЦІЇ

Питання конкурентоспроможності організації завжди є актуальним, особливо у сьогоднішній кризовій ситуації. Відомо, що ефективність діяльності організації залежить від двох вирішальних факторів: стратегії її розвитку та роботи персоналу з реалізації цієї стратегії. Зупинимося на другому факторі – діяльності персоналу, що обов’язково включає взаємостосунки між керівником та підлеглими. Від цього залежить можливість досягнути персоналом синергетичного ефекту як наслідку злагодженої взаємодії між працівниками, коли використовуються лише сильні якості кожного з них. Саме неспроможність керівника чітко та якісно організовувати виконання своїх власних рішень і призводить до згасання взаєморозуміння між ним та підлеглими, що можливо призупинити та навіть покращити завдяки так званому «Трикутнику АРС».

Уперше це поняття використав відомий економіст, бізнесмен Л. Рон Хаббард. АРС – це скорочення від слів Аффініті (affinity), Реальність (reality), Спілкування (communication), що складають три головні компоненти трикутника взаєморозуміння, злагоди (рис. 1).

Рис. 1. Трикутник АРС

Аффініті – це емоційна реакція, тобто відчуття симпатії чи її відсутність, позитивна або негативна емоція, що пов’язана з життям і є невербальною відповіддю на «подразник». Також можливо говорити про відстань, яку особистість тримає між собою та іншою особистістю, її прихильність. Реальність – це рівень згоди, сукупність уявлень людини про світ, тверді предмети (стіл, стіна, підлога тощо), реальні речі у житті людини. Спілкування – це обмін ідеями, уявленнями, словами між двома або більшою кількістю осіб. Всі ці три компоненти тісно пов’язані між собою та створюють певні властивості. Покращення одного компонента зразу ж покращує інші і навпаки – погіршення однієї вершини зразу ж погіршує інші дві. Наприклад, ми познайомилися з людиною і вона зразу ж (незрозуміло чому) викликала у нас відчуття довіри та симпатії (аффініті), ми починаємо спілкуватися. Покращуючи спілкування, ми починаємо більше дізнаватися про уявлення світу цієї людини і розповідаємо про своє, таким чином ми краще розуміємо реальність людини (а вона нашу), тобто ми розширюємо нашу спільною реальність. Унаслідок, у нас підвищується рівень симпатії, прихильності – аффініті зростає. Спрацював закон трикутника: почали збільшувати спілкування, збільшилася реальність, досягли більшого аффініті.

Керівник, який буде чітко розуміти, що він знаходиться у певній Реальності зі своїми підлеглими та буде мати високий рівень позитивного Аффініті до них, зробить Спілкування більш доброзичливим і, як наслідок, ефективним. Найпростіше, найлегше вдосконалити Спілкування, що покращить здібності керівника до Спілкування одночасно підвищить і його Аффініті до підлеглих, а це, у свою чергу, розширить діапазон згоди – Реальності. Досягаючи високого ступеня взаєморозуміння, можна сприяти набагато більшій віддачі, згуртованості, відданості, наполегливості співробітників, тим самим одержати синергетичний ефект, коли продуктивність праці підвищується за рахунок внутрішніх резервів.

Використані літературні джерела

1. http://www.waytofreedom.org.ua/glossary/?page=glossary_18

2. http://webcity-job.ru/pages/communication

Науменко Р.А.

ДО ПИТАННЯ МОНІТОРИНГУ ВИЯВЛЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО ТА ТВОРЧО ОБДАРОВАНОЇ МОЛОДІ У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

The topical issues of extracurricular education potential and perspective towards serving Ukraine’s gifted children and young people for are reflected in the article. Psychological diagnostics methods are the basis of IC- bank gifted children and young people at the Institute of extracurricular education

Постановка проблеми. На сучасному етапі стратегічні завдання позашкільної освіти спрямовані на реформування і постійне удосконалення навчально-виховного процесу, науково-методичної, організаційно-масової роботи, реалізацію державної політики щодо підвищення якості освітніх послуг.

Пріоритетом діяльності позашкільних навчальних закладів сьогодні є створення умов для інтелектуального і духовного розвитку та підтримки обдарованих учнів. Визначальну роль у відборі розвиваючих технологій має постійне вивчення інтересів та попиту вихованців і батьківської громадськості на популярні напрями творчої діяльності. Основними проблемами у роботі з обдарованою молоддю є ряд причин, обумовлених відсутністю комплексного підходу у виявленні, підтримці та розвитку обдарованих, дефіцитом психолого-педагогічного супроводу розвитку обдарованої молоді, необхідністю уніфікації методів її відбору. Психодіагностичний відбір учнів з метою визначення рівня інтелектуального потенціалу, творчих здібностей та індивідуальних особливостей є основою при розробці проектів щодо підтримки і розвитку інтелектуально обдарованих дітей та молоді. За результатами моніторингових досліджень, на основі діагностичних методик, педагоги і психологи позашкільних навчальних закладів розпочали роботу по створенню банку даних інтелектуально та творчо обдарованої молоді.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що не зважаючи на значний досвід роботи з обдарованими дітьми, у світовій науці немає єдиного підходу до визначення самого поняття «обдарованість». Впродовж кількох десятиліть головним показником обдарованості визнавався здебільшого інтелект. Фундаментальні дослідження щодо визначення рівня інтелекту як еквіваленту обдарованості проводилися вченими Б.Блумом, Дж.Гілфордом, Ф.Монксом, Л.Терманом, К.Хеллером та ін. Творчий процес геніальних та інших обдарованих дітей досліджували американські вчені Д.Саймонтон та В.Ефроїмсон. Вони розглядали геніальність як вищий рівень прояву творчості, що передбачає одночасне розкриття всього потенціалу здібностей і обдарувань людини.

Різні підходи до визначення обдарованості обґрунтовані в дослідженнях і українських вчених (Гільбух, С.Гончаренко, Г.Костюк, О.Кульчицька, С.Максименко, В.Моляко, О.Музика, А.Петровський, В.Роменець та ін.) та російських (Б.Ананьєв, Д.Богоявленська, Л.Виготський П.Гальперін, Н.Лейтес, О.Леонтьєв, В.Мясищев, С.Рубінштейн, Б.Теплов, В.Шадриков, В.Юркевич та ін.).

Виклад основного матеріалу. На сьогодні є багато концепцій обдарованості. Для нашого дослідження цікавою є пропозиція російських вчених-психологів щодо структури обдарованості, яка представлена у «Робочій концепції обдарованості» двома компонентами: інструментальним (інтелект і креативність) та мотиваційним. За цією концепцією в основі будь-якої спеціальної обдарованості лежить загальна обдарованість, структурними одиницями якої є інтелект, креативність і мотивація. Ми виходимо з того, що дитину, яка приходить у позашкільний заклад, слід розглядати в єдності складників її обдарованості, тому що високий рівень інтелекту, креативність (творчість) і мотивація властиві всім видам обдарованості.

Розвивальний і соціалізуючий вплив роботи з обдарованою молоддю у позашкільних навчальних закладах виявляється у розкритті індивідуальних творчих здібностей особистості, розширенні соціального досвіду через набуття додаткових знань, умінь, навичок. Така обдарованість забезпечує високий рівень досягнень у певних видах діяльності.

У вищезазначеній концепції виділено такі критерії визначення видів обдарованості:

• вид діяльності та відповідні їй сфери психіки;

• ступінь сформованості обдарованості;

• форма прояву;

• широта прояву в різноманітних видах діяльності;

• особливості вікового розвитку.

За критерієм «широта прояву в різноманітних видах діяльності» обдарованість умовно поділяється на загальну та спеціальну. Загальну обдарованість В.Шадриков визначає як придатність до широкого кола діяльностей. Це загальна здібність дитини, яка має прояв у високій продуктивності будь-якого виду діяльності.

Спеціальна обдарованість виявляється у конкретних видах діяльності (художня, образотворча, технічна, спортивна, тощо). Вона обумовлена так званими спеціальними задатками, обдаруваннями, такі як: виключний музичний слух, феноменальна пам'ять, пластичність рухів, тощо).

У нашому випадку для характеристики різних підходів до діагностики інтелектуальної та творчо обдарованої особистості важливим завданням є вибір критеріїв, тобто набором груп ознак, за якими можна ідентифікувати обдарованість. Оскільки особливістю позашкільної освіти є розвиток дитини в індивідуальному режимі та за індивідуальним маршрутом, найбільш використовуваним критерієм обдарованості є досягнення дитини у певному виді обраної нею діяльності. Спеціальна обдарованість кожного вихованця виявляється у високих досягненнях в конкретних видах. За визначенням К.Хеллера, «обдарованість» – це індивідуальна здібність до видатних досягнень у порівнянні з референтною групою».

За критерієм «особливості вікового розвитку» обдарованість поділяють на ранню та пізню. Загальними її показниками психологи вважають темп психічного розвитку особистості та певні вікові етапи, коли відбувається максимальна реалізація особистості.

Моніторинг інтелектуально та творчо обдарованої молоді у позашкільних закладах насамперед спрямований на розкриття індивідуальних якостей та обдарувань особистості на різних рівнях її становлення.

Як показали результати освітнього аудиту, який проводився нами у позашкільних закладах м. Києва, у практичній діяльності педагоги використовують технології особистісно розвиваючого навчання, спрямованого на розвиток творчих здібностей учнів, і адаптованих до різних вікових етапів.

Узагальнення досвіду роботи педагогічних колективів і окремих педагогів дозволяє виділити наступні пріоритети їх діяльності:

- індивідуалізація навчально-виховного процесу, що означає не лише формування особистості в індивідуальному режимі, а створення умов для розвитку специфічних, притаманних лише конкретній дитині інтелектуальних та творчих здібностей;

- активізація навчально-розвивальної діяльності шляхом створення проблемних ситуацій та мотивація дитини на самостійний пошук вирішення проблеми чи задачі;

- встановлення ділових партнерських відносин у системі педагог – учень, що сприяє вільному вибору, винахідливості учня, забезпечує його право на ініціативу та творчість.

З метою виявлення і всебічної підтримки обдарованої молоді, сприяння модернізації змісту науково-дослідницької, пошукової, експериментальної та практичної діяльності учнівської молоді у Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді реалізація таких пріоритетів стала можливою завдяки організації освітнього процесу за трьома рівнями навчання.

На першому рівні керованість та ефективність педагогічного процесу визначається змістовною теоретико-методичною підготовкою як педагогів так і психологів.

На ІІ – основному рівні діяльність педагогічного колективу зосереджено на створення оптимальних умов для розвитку творчих інтересів учнів та формування життєвої компетентності. У цьому творчим об’єднанням допомагає співпраця з університетами, науково-дослідними інститутами, ботанічними садами. Вагомими є результати дослідницької роботи учнів за завданнями вчених. Вона має суспільно-практичне значення, а найголовніше – показує власні досягнення кожного вихованця.

ІІІ рівень Національного еколого-натуралістичного центру представлено рядом творчих об’єднань, таких, як Всеукраїнська заочна біологічна школа, Природничий ліцей, наукове товариство «Ерудит», гуртками і секціями відділів орнітології, сільськогосподарського, лісництва тощо. Вони тісно співпрацюють з науково-дослідними інститутами Національної академії наук України, Академії аграрних наук України, кафедрами вищих навчальних закладів, зокрема Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національний університет ім. Т.Г.Шевченка та ін.

Освітній аудит переконує у дієвості такої співпраці. Так, вивчення статистичних даних щодо діяльності Всеукраїнської заочної біологічної школи показало, що за останні сім років якісний рівень цього творчого об’єднання постійно високий: майже 100% вихованців стають студентами вищих навчальних закладів.

Слід зазначити, що моніторинг інтелектуально та творчо обдарованої молоді в зазначеному закладі ведеться системно. Досягнення учнів у тих чи інших видах діяльності постійно відслідковуються. Визначені й основні аспекти аналітичної діяльності щодо подальшого удосконалення зазначеного напряму:

- створення умов для самореалізації, самоактуалізації учнів шляхом залучення їх до громадських об’єднань через організацію змістовного дозвілля;

- стимулювання до творчої активності, саморозвитку, стійкої мотивації здійснювати освіту впродовж усього життя;

- створення системи пошуку і відбору, розвитку здібностей та підтримки обдарованих дітей.

Під цим кутом зору педколектив надає належної уваги розробці проектів щодо підтримки і розвитку інтелектуально і творчо обдарованих дітей і молоді – вихованців творчих об’єднань ІІІ рівня навчання. З цією метою:

- розроблено концепцію створення Всеукраїнського банку даних обдарованих дітей і молоді – членів творчих об’єднань еколого-натуралістичного профілю;

- підготовлено психодіагностичні методики для фактичного наповнення банку;

- проведено психодіагностичне тестування учні з метою визначення їх навчального потенціалу, рівня загальних творчих здібностей, індивідуальних особливостей мислення, ступеню соціальної адаптації та виявлення специфічних проблем особистісного характеру;

- здійснено психодіагностичний відбір учнів та психологічні консультації під час заочного етапу всеукраїнських ботанічних стажувань.

З метою здійснення реабілітаційної функції в Національному еколого-натуралістичному центрі проводиться психодіагностика і психокорекція дітей з особливими потребами у клубі «Дія».

Отже, створення Банку творчо та інтелектуально обдарованої молоді (далі – ІТО-банк) було обумовлено перш за все такими факторами:

- модернізацією системи освіти України в зв’язку з входженням України в Європейський освітній простір;

- наявністю розриву між освітою і ринком праці;

- проблемами розвитку, самореалізації та соціальної адаптації обдарованої молоді;

- відсутністю комплексного підходу в роботі з обдарованою молоддю;

- необхідністю уніфікації методів відбору обдарованої молоді;

- дефіцитом психолого-педагогічного супроводу розвитку обдарованої молоді.

Виходячи з багатоаспектності феномену обдарованості, мета створення ІТО-банку визначалась як різнопланова перспектива щодо відбору інтелектуально та творчо обдарованих дітей та молоді, надання допомоги обдарованим дітям у їх самореалізації та інтеграції в суспільство, співпраця з освітніми та науковими установами в роботі з обдарованими дітьми, створення зв’язуючої ланки між освітою та ринком праці.

Було визначено наступні завдання створення ІТО-банку:

● розвиток потенційних можливостей учнів у творчі та інтелектуальні здібності;

● створення умов, за яких здібності дітей з потенційних розвиваються в дієві механізми творчості;

● побудова навчальної, творчої, дослідницької роботи учнівської молоді з урахуванням їх вікових, психофізіологічних, інтелектуальних та особистісних особливостей;

● вивчення мотиваційної основи діяльності дітей та підлітків;

● опанування учнями особливостей методології і технології дослідницької та творчої діяльності;

● надання допомоги з вирішення наявних та виникаючих проблем і труднощів у творчому та особистісному розвитку дітей.

При створенні ІТО-банку виділилися такі форми та методи роботи, як: діагностика і відбір; розробка програм індивідуального розвитку та супроводу обдарованої дитини; створення регіональної мережі кураторів програми ІТО-Банк, регіональних баз даних обдарованої учнівської молоді; реалізація комплексного підходу в психолого-педагогічному супроводі обдарованої молоді; залучення членів банку до науково-практичних, освітніх та творчих проектів і конкурсів; підтримання Національної бази даних творчо обдарованих дітей та молоді.

Діагностична робота з обдарованою молоддю в ІТО-Банку здійснюється за такими напрямами:

● діагностика загальних і спеціальних здібностей дітей;

● вивчення мотивації навчання та діяльності дітей;

● особливості соціальної адаптації дітей;

● вивчення системи цінностних орієнтацій дітей;

● виявлення профорієнтаційних схильностей дітей;

● виявлення проблемних моментів, як в роботі з обдарованими дітьми, так і у них особисто;

● вивчення умов і особливостей реалізації власних здібностей обдарованих дітей;

● вивчення пізнавальної, емоційно-вольової сфер, формально-динамічних властивостей нервової системи дітей;

● корекційна робота.

Автоматизована діагностична база по відбору обдарованої молоді

Діагностика проводиться в три етапи:

І – загальна діагностика здібностей

ІІ – визначення рівня розвитку навчальних здібностей

ІІІ –діагностика спеціальних здібностей

У першому етапі беруть участь учні 7-11 класів всіх типів навчальних закладів, студенти технікумів і ВУЗів.

До другого етапу допускаються тільки ті кандидатури, які показали максимальні результати в першому турі діагностики.

До третього етапу допускаються ті кандидатури, які показали максимальні результати на другому етапі.

За результатами всіх трьох етапів психодіагностичного відбору формується ІТО-банк (рис.1) та проектується програма індивідуального розвитку творчо обдарованої особистості.

Програма індивідуального розвитку для кожної дитини, що успішно пройшла всі етапи відбору, проектується з урахуванням можливостей, схильностей, інтересів, індивідуальних особливостей дітей та найбільш адекватних засобів впливу на них.

В програмі розвитку відображаються :

• інтереси, творчі завдання, досягнення;

• участь в олімпіадах, конкурсах, акціях, МАН і т.п.;

• особливості індивідуального розвитку дитини;

• особливості інтелектуального розвитку дитини;

• особливості соціо-культурного розвитку дитини;

• особливості психологічного розвитку дитини;

• основні проблеми особистості та методи їх корекції;

• контроль виконання та поточна корекція програми індивідуального розвитку.

Загальна структура ІТО-Банку

Визначені завдання, які виконують регіональні куратори програми у загальній структурі ІТО-банку:

• іформування навчальних закладів регіону, учнів, батьків про програму ІТО-банк;

• організація й проведення психодіагностичної роботи по відбору дітей до ІТО-банку використовуючи уніфіковану автоматизовану діагностичну базу;

• забезпечення своєчасної відправки матеріалів психодіагностичної роботи до Національного центру ІТО-банку;

• здійснення контролю за виконанням індивідуальних програм розвитку дітей, що пройшли всі етапи відбору до банку;

• підтримка співпраці з науковими, освітніми та іншими установами та закладами області;

• вирішення організаційних питань.

На сьогодні в НЕНЦ створена автоматизована діагностична база по відбору обдарованих дітей. За останній рік протестовано 626 дітей, з яких перший етап подолали 23 учні, із них другий етап успішно подолали 19 учнів.

В тестуванні приймали участь діти: учасники фінальних етапів всеукраїнських конкурсів Всеукраїнської заочної біологічної школи, ботанічних стажувань, зоологів-тваринників, генетиків селекціонерів, раціоналізаторів та винахідників, Малої академії наук (секції медицина, біологія, хімія, психологія) та інших конкурсів.

Для дітей, що стали учасниками програми ІТО-банк, розроблені індивідуальні програми розвитку. Обдаровані діти, які за індивідуальними програмами розвитку мають значні досягнення, візьмуть участь у Всеукраїнському конкурсі «Intel-ЕкоУкраїна-2009» (національному етапі міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF 2009 (International Science and Engineering Fair), який проводять Міністерство освіти і науки України спільно з Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді (НЕНЦ), Київським міським Палацом дитячої та юнацької творчості та дирекцією освітніх програм INTEL в Україні з 24 по 27 лютого 2009 року.

Переможці конкурсу отримають право представляти Україну на міжнародному конкурсі INTEL ISEF у м. Рено (штат Невада, США) 10-15 травня 2009 р. Учасниками заходу є учні загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів (віком від 15 до 17 років).

Україна вперше виступила повноправною країною-учасницею Intel ISEF з 2004 р., після афіліації національного конкурсу під назвою Intel-ЕкоУкраїна. НЕНЦ є установою-організатором конкурсу Intel в Україні. Результати участі української делегації у міжнародних фіналах Intel ISEF (2005- 2008 р.р.) є досить вагомими: 2008 р. - ІІІ місце у категорії «Комп'ютерні науки» та спеціальний приз NASA; 2006 р. - ІV місце у категорії «Хімія», спеціальна відзнака та І премія Міжнародного почесного науково-технічного товариства Sigma Хi ; 2007 р. - спеціальна відзнака Асоціації обчислювальної техніки (Association for Computing Machinery) та спеціальна відзнака Американського геологічного товариства (The Geological Society of America), диплом і премія за актуальний та оригінальний екологічний проект; 2008 р.- основна премія і друге призове місце в категорії "Хімія" .

Більшість вітчизняних учених вважають, що головним завданням на етапі продовження досліджень даної проблеми повинна стати цілеспрямована робота, спрямована на удосконалення діагностичних методик виявлення, розвитку, підтримки обдарованих дітей різних вікових груп та створення Всеукраїнського банку інтелектуально і творчо обдарованої молоді.

Перспективи розвитку національної мережі ІТО-банку вбачаються у подальшому вдосконаленні моніторингових досліджень за такими напрямами:

• охоплення початковим тестуванням усієї учнівської молоді України;

• забезпечення державної підтримки обдарованої молоді до здобуття вищої чи спеціальної освіти;

• охоплення психолого-педагогічним супроводом розвитку дітей з середніми та низькими результатами, проведення корекції їх розвитку;

• розширення співпраці з усіма установами та закладами, зацікавленими у розвитку талановитої молоді України;

• створення комплексної системи автоматизованої діагностики різних психологічних особливостей та проблем дітей і батьків;

• створення та впровадження системи корекційних, тренінгових та розвиваючих програм.

Список використаної літератури

1. Завгородня Олена. Психологія художньо обдарованої особистості: гендерний аспект / АПН України ; Інститут психології ім. Г.С.Костюка. – К. : Наукова думка, 2007. – 263 с.

2. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / Ред.: В.О. Моляко; О.Л. Музика. — Житомир: Вид-во ПП Рута, 2007. –319 с.

3. Психолого-педагогічний супровід освітнього процесу в позашкільних закладах / С. Жестерьов // Рідна шк. – 2006. – № 8. – С. 15-17.

4. Музика Олександр Леонідович. Суб'єктно- ціннісний аналіз становлення творчо обдарованої особистості (на матеріалі технічної творчості): Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К., 1997. – 203 л.

5. Офіційний сайт Всесвітньої Ради для Обдарованих і талановитих Дітей – http:world-gifted.org

6. Офіційний сайт Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Союз обдарованої молоді» – http:www.som.org.ua

Орлова О.І.