Гармонізація принципів та методів консолідації фінансових звітів

Вперше консолідовані звіти почали складати корпорації США ще наприкінці XIX ст. У Великобританії вони набули суттєвого поширення у 20-ті роки, а в Данії та Нідерландах — у 30-тих роках XX ст. Для інших європейських країн це доволі новий вид звітності.

Теорія та практика консолідації в різних країнах має повні відмінності, а тому консолідація звітності стала одним з найважливіших об’єктів гар­монізації на міжнародному та на регіональних рівнях. Гармонізація прин­ципів та методів консолідації звітності використовується за вже згаданим Міжнародним стандартом звітності №27 та Сьомою директивою ЄЕС.

Сьома директива ЄЕС (83.349 ЄЕС) від 13 червня 1983 p. визначає порядок підготовки, публікації та аудиту консолідованої звітності. Згід­но з нею законодавство держави — члена СЕЄ (сьогодні ЄС) має ви­магати від будь-якого підприємства складати консолідовану звітність, якщо це підприємство здійснює фінансовий контроль над пішими підп­риємствами.

Ключові поняття (глосарій)

Асоційована компанія — компанія, па яку інвестор може мати знач­ний вплив.

Батьківська компанія — компанія, що має одну або кілька дочірніх компаній.

Група — батьківська компанія з усіма її дочірніми компаніями.

Гудвіл при консолідації — різниця між сумою, сплаченою батьківською компанією за акції дочірньої компанії, та їхньою балансовою вартістю.

Довгострокові інвестиції — кошти на продовжений строк (більше 1 року), які вкладено в юридично самостійні підприємства задля набуття над ними впливу чи для одержання додаткового прибутку.

Дочірня компанія — компанія, яка контролюється іншою (батьків­ською) компанією.

Інвестиційна власність- це інвестиція в землю або будівлі, які в основному не зайняті або не використовуються в операціях підприємством інвестором чи іншим підприємством тієї самої групи, що й підприємство-інвестор.

Інвестиції, які класифікуються як довгострокові активи, слід відображати в балансі:

A) за собівартістю;

Б) за сумою переоцінки.

Консолідована фінансова звітність — фінансова звітність групи компаній, які представлені як єдине; ціле.

Короткострокові інвестиції — інвестиції строком до одного |юку за­ради корисного вкладення тимчасово вільних грошових коштів.

Метод об’єднання інтересів — метод обліку її об’єднанні підприємств. який застосовується в тому разі, коли акції дочірньої компанії набуті прямим обміном на акції батьківської компанії.

Метод придбання — метод обліку в об’єднанні підприємств, який застосовується в разі, якщо батьківська компанія виплачує готівкові гроші або боргові зобов’язання при набутті акцій дочірньої компанії.

Метод участі — метод обліку, при якому собівартість інвестицій у акції на початок періоду, збільшується на відповідну частку інвестора в прибутках асоційованої компанії та зменшується на суму одержаних дивідендів.

Об’єднання підприємств — результат набуття одним підприємством контролю над іншим підприємством або результат об’єднання інтересів двох чи більш компаній.

Портфель інвестицій (Portfolio) — сукупність різних цінних паперів, якими володіє інвестор.

Ринкова вартість – це сума, яку можна отримати від продажу інвестиції на активному ринку.

Ринковий – означає наявність активного ринку, який дає можливість установити ринкову вартість ( або будь-який показник, що дозволяє обчислити ринкову вартість).

Справедлива вартість– це сума, за якою актив можна обміняти в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Фінансові вкладення — інвестиції однієї компанії в цінні папери чи капітал інших компаній.

Частка меншості — частина акціонерного капіталу дочірньої компа­нії. яка не належить батьківській компанії.