Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

155

.PDF
Скачиваний:
9
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
1.06 Mб
Скачать

41

4.12. УМОВНИЙ СПОСІБ ДІЄСЛОВА

Означає не реальну, а бажану дію або стан за певних умов. Утворюється за схемою :

Минулий час дієслова + частка БИ (Б)

читав би

читала б

читали б

співав би

співала б

співали б

малював би

малювала б

малювали б

НАКАЗОВИЙ СПОСІБ ДІЄСЛОВА

Виражає спонукання до дії у формі прохання або наказу, має три форми :

1.2-а особа однини (закінчення –и або нульове)

Ходи!

Лови!

Пиши!

Говори!

Стій!

Читай!

Грай!

Співай!

2.1-а особа множини (–імо, –ім, –мо)

Ходімо! Ловімо! Пишімо! Говорімо! Ходім! Ловім! Пишім! Говорім! Стіймо! Читаймо! Граймо! Співаймо!

3.2-а особа множини (–іть, –іте, –те)

Ходіть!

Ловіть!

Пишіть!

Говоріть!

Ходіте!

Ловіте!

Пишіте!

Говоріте!

Стійте!

Читайте!

Грайте!

Співайте!

АРХАЇЧНА ГРУПА ДІЄСЛІВ

Чотири дієслова : дати, їсти, бути і –вісти (відповісти, розповісти) становлять окрему групу і відмінюються не за загальними правилам

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС

МИНУЛИЙ ЧАС

МАЙБУТНІЙ ЧАС

Я

їм

даю

Ти

їси

даєш

Він

їсть

дає

Ми

їмо

даємо

Ви

їсте

даєте

Вони їдять дають

Я

їв

дав

Ти

їв

дав

Він

їв

дав

Ми їли дали Ви їли дали Вони їли дали

Я їстиму

дам

Ти їстимеш даси

Він їстиме

дасть

Ми їстимемо дамо Ви їстимете дасте Вони їстимуть дадуть

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

42

4.13. ДІЄПРИКМЕТНИК

Дієприкметником називається форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за

дією

працюючий

організований

друкований

правлячий

читаючий

запланований

освітлений

крокуючий

Дієприкметники мають ознаки дієслів і прикметників, відмінюються за родами, відмінами і числами, мають час і вид. Дієприкметники поділяються на

1. Активні (ознака предмета обумовлена дією самого предмета)

теперішнього часу на –чий (–а, –е)

квітучий

пишучий

співаючий

лежачий

 

читаючий

правлячий

киплячий

минулого часу на –лий (–а, –е)

розквітлий

навислий

почорнілий

засохлий

пожовклий

осілий

посивілий

замерзлий

2. Пасивні (ознака предмета обумовлена дією іншого предмета) минулого часу, утворюються за допомогою суфіксів

–аний, –яний, –ений, –єний, –тий

прочитаний

написаний

посіяний

загоєний

збудований

перевірений

скошений

озброєний

відкритий

пошитий

взятий

м’ятий

закритий

политий

взутий

тертий

Замість вживаних в російській мові активних дієприкметників з суфіксами ущ–, –ющ–, –ащ–, –ящ–, –ш–, –вш– в українській мові вживаються конструкції типу

той, що; той, який. Наприклад :

думающий – той, який думає говоривший – той, що говорив борющийся народ – народ, який бореться

наказуемый – той, хто підлягає покаранню развивающаяся страна – країна, що розвивається приближающийся поезд – поїзд, що наближається

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

43

4.14. ДІЄПРИСЛІВНИК

Дієприслівником називається невідмінювана форма дієслова, що вказує на додаткову дію, пояснюючи дієслово. Наприклад :

Слухаючи лекцію, ми пишемо конспект. Читаючи книгу, я слухаю музику. Купивши квитки, ми йдемо до театру. Приїхавши додому, я вечеряю.

Дієприслівники бувають недоконаного і доконаного видів.

1. Недоконаний вид. Утворюється від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфікса –чи

читаючи

співаючи

працюючи

розмовляючи

пишучи

слухаючи

плачучи

фотографуючи

2. Доконаний вид. Утворюється від основи інфінітиву за допомогою суфіксів

–ши– і –вши

поснідавши

спитавши

привізши

почувши

сказавши

приїхавши

купивши

зробивши

Дієприслівники можуть утворюватися від дієслів на –ся, –сь, при цьому вживається тільки варіант –сь :

прокинувся – прокинувшись одягнувся – одягнувшись злякався – злякавшись

умився – умившись засміявся – засміявшись оглянувся – оглянувшись

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

44

4.15. ПРИСЛІВНИК

Прислівником називається невідмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії, стану або якості. В реченні прислівники виступають найчастіше обставинами,

відповідаючи на питання: як? коли? відколи? доки? де? куди? звідки? чому? через що? для чого? з якою метою? Бувають прислівники

1.Способу дії (як? яким способом?)

швидко

спокійно

зручно

навпрошки

повільно

весело

поруч

навшпиньки

2.Міри і ступеня (скільки? наскільки? якою мірою?)

багато

трохи

дуже

незрівнянно

мало

цілком

занадто

несказанно

3.Місця (де? куди? звідки? у якому напрямі?)

там

прямо

вгорі

ліворуч

тут

вбік

скрізь

праворуч

4.Часу (коли? з якого часу? до якого часу? доки?)

сьогодні

вранці

навесні

щодня

вчора

ввечері

восени

щороку

5.Причини (чому? з якої причини?)

згарячу

поневолі

навмання

ненароком

зопалу

спересердя

спросоння

навмисно

6.Мети (з якою метою? навіщо?)

наперекір

навпаки

навмисно

назустріч

напоказ

назло

нащось

жартома

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИСЛІВНИКІВ

Прислівники мають три ступені порівняння: звичайний, вищий і найвищий. Форма вищого ступеня утворюється за допомогою суфіксів –ше, -іше

дешево – дешевше

тепло – тепліше

смачно – смачніше

У деяких прислівниках вищий ступінь утворює інша основа

мало – менше

добре – краще

погано – гірше

Часто вищий ступінь підсилюється словами типу більш, менш, значно,

багато, трохи

трохи тепліше

набагато краще

значно гірше

Найвищий ступінь порівняння утворюється від форми вищого ступеня за допомогою префікса най-

вище – найвище

менше – найменше

тепліше – найтепліше

краще – найкраще

гірше – найгірше

смачніше – найсмачніше

Для підсилення значення найвищого ступеня додаються префікси як-, що-

якнайбільше якнайкраще щонайшвидше якнайсмачніше

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

45

4.16. ПРИЙМЕННИК

Прийменником називається службова частина мови, яка служить для вираження відношень між предметами і зв’язків між словами. Прийменники можуть виражати відношення

1.Просторові

на столі

до хати

над землею

біля моря

за партою

в полі

під водою

з неба

2.Часові

о сьомій годині з ранку до вечора

пів на четверту

3.Причинні

через хворобу

від болю

внаслідок дощів

4.Мети

для тебе

по воду

заради миру

5.Способу дії

зробити з охотою сказати по правді

За будовою прийменники діляться на

прості : над, під, на, за, по, у, в, коло, між складні : з-за, із-за, з-під, поміж, заради

складені : з метою, під час, у зв’язку з, залежно від, незалежно від, незважаючи на, на відміну від

ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ З ВІДМІНКАМИ

 

Родовий (з, для, від, до, в, у, коло, з-за, між)

 

коло хати

з магазину

у тебе

для мене

з-за хмари

до сестри

Давальний (завдяки, наперекір, вслід, назустріч, навздогін)

 

завдяки вчителеві

назустріч долі

 

наперекір ворогові

навздогін втікачеві

Знахідний (в, у, по, з, між,

над, під, на, об)

 

у зошит

з гори

під вечір

по молоко

між люди

об дерево

Орудний (з, за, над, під, між, перед, поза)

 

з нами

над містом

перед школою

за хатою

під деревом

поза увагою

Місцевий (на, по, в, у)

 

 

на морі

у хаті

у повітрі

по полю

на дорозі

на острові

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

46

4.17. СПОЛУЧНИК

Сполучником називається службова частина мови, що служить для зв’язку слів, членів речення та частин складних речень.

За будовою сполучники поділяються на

1.Прості і, а, але, та, чи, ні, бо, як, що

2.Складні щоб, аби, якби, якщо, зате, проте, ніби, наче, нібито, начебто

3.Складені так що, тому що, для того щоб, через те що, незважаючи на те що, подібно до того як, у зв’язку з тим що.

За синтаксичною роллю в реченні сполучники поділяються на :

1. Сурядні (поєднують однорідні члени речення та частини складного речення), які функціонально діляться на

а) єднальні : і, й, та, також

б) протиставні : а, але, та, проте, зате, однак

в) розділові : або, то, чи, хоч, то-то, чи-чи, ні-ні, або-або

2.Підрядні (поєднують частини складнопідрядних речень)

а)

причинові :

бо, тому що,

через те що

б)

мети : щоб,

для того щоб,

з тим щоб

в)

умовні : якщо, якби, як, коли б, раз

г) порівняльні : як, мов, ніби, наче, неначе

д)

часові : коли, щойно, поки, як тільки, ледве

е)

пояснювальні : чи, або, тобто, себто

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

47

4.18. ЧАСТКА

Частками називаються службові слова, які надають окремим словам, словосполученням або реченням нових відтінків. За значенням і роллю в реченні частки поділяються на такі групи :

1. Частки, що надають словам і реченням різних смислових відтінків

Вказівні: ось, он, то, ото, це, оце, онде Означальні: трохи, майже, власне, саме, якраз, мало не , ледве не, рівно, точно

Обмежувальні: тільки, навіть, лиш, лише, хоч, хоч і, виключно Підсилювальні: і, й, та, таки, аж, навіть, ж, же, вже, бо

2. Модальні частки (виражають відношення змісту висловлювання до об’єктивної реальності)

Спонукальні: хай, нехай, бодай, гайда, ну, давай, годі Стверджувальні: так, еге, егеж, атож, аякже, авжеж

Заперечні: не, ні, ані

Питальні: чи, хіба, невже, що за, га

3. Емоційно-експресивні (відтіняють емоційність висловлення)

що за, от уже, де там, куди там, просто, навіть

4. Словотворчі і формотворчі (служать для утворення займенників та прислівників)

словотворчі (аби-, будь-, небудь-, де-, казна-, хтозна-, -завгодно)

абихто

будь-хто

що-небудь

хтозна-куди

абищо

 

будь-що

казна-що

де-завгодно

формотворчі (би, б, хай, нехай, був, була, було)

 

сказав би

прийшла б

хай скаже

жив був

зробив би

поїхали б

нехай спробує

жила була

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

48

4.19. ВИГУК

Вигуком називається особливий розряд слів, які нічого не називають, а служать для вираження різних емоцій і волевиявлень.

Вигуки можуть бути багатозначними, тобто передавати різні почуття в залежності від того, з якою інтонацією їх вимовляють.

Емоційні вигуки передають :

1.Радість : ах!

2.Оклик : агов! гей!

3.Ствердження : ага! еге!

4.Страх : ух! йой! вай!

5.Захоплення : ой! слава! браво!

6.Здивування : о! ба! чи ти ба! ого! леле! ов-ва!

7.Спонукання : ну! ану! гайда! годі! цить! геть! гвалт!

8.Незадоволення : ех! ей! е! фе! пхе! брр! жах! от тобі й маєш!

До вигуків належать і слова, що вживаються для привітання, прощання, подяки :

добридень

дякую

пробач

щасливо

добривечір

спасибі прошу

прощай

 

Вигуками є також різні звуконаслідувальні слова :

 

гав!

няв!

ква!

кукаріку!

дззз!

брязь!

З точки зору правопису вигуки поділяються на три групи :

а) непохідні : о, ох, ай, ой, ага, ого, ех, ах

б) похідні : ай-ай-ай, ой-ой-ой, киць-киць-киць

в) утворені від повнозначних слів та словосполучень :

добридень, спасибі, здоровенькі були, добраніч.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

49

5. ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ

АЛФАВІТ У ПРИСЛІВ’ЯХ ТА ПРИКАЗКАХ

Аби розум – щастя буде. Аа Азбука – то до мудрості дорога.

Аби руки і охота, буде зроблена робота. Аби сіяв вчасно, то і вродить рясно.

Без верби і калини немає України.

Без трудів не їстимеш пирогів. Бб Без вірного друга великая туга.

Будь сміливим не язиком, а ділом.

Всюди на світі добре: у Вітчизні – найліпше. Вв В чужому домі будь привітний, а не примітний.

Від поганого коріння не жди доброго насіння. Воля пташці краще від золотої клітки.

Грамоті вчиться – завжди пригодиться. Гріє не зимова шуба, а літній хліб. Гостре словечко коле сердечко.

Ґав хто ловить, сам собі шкодить.

Добре діло – твори сміло.

Де добрі люди, там біди не буде. Дд Де хміль у голові, там розум мовчить.

Дерево міцне корінням, людина родиною.

Гг

Ґґ

Не той друг, хто медом маже, а той друг, хто правду каже. Ее Де незгода, там часто шкода.

Де цвіток – там медок.

.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

50

Єє

Єдність і братерство – велика сила.

Євогонь, то буде й дим.

Єв котлі, то буде й на столі.

Єще порох у порохівницях.

Журавель прилетів – тепло приніс.

Жарт неґречний, якщо недоречний. Жж Живий приклад краще сотні навчань.

З ремеслом дружити – в житті не тужити. Здобудеш освіту – побачиш більше світу.

Зз Згода дім будує, а незгода руйнує. Зрубав дерево – посади два.

Більше науки – спритніші руки.

За рідний край життя віддай. Ии Та земля мила, де мати родила.

 

І будень, і неділя – лінивому все безділля.

Іі

І холод не страшний, коли козак молодий.

І золоті удила коневі не милі.

Інший край – інший звичай.

Їж хліб з водою, живи правдою святою.

Їдеш на один день, а хліба бери на тиждень. Її Добре землю угноїш – урожай потроїш.

Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

Все добре переймай, а зла уникай. Вмій пожартувати, знай, коли перестати.

Йй Що край, то звичай, що сторона, то новина. Нових друзів май, старих не забувай.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]