155

31

ОСОБЛИВОСТІ ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ НА -Р

Іменники чоловічого роду з закінченнями на –р розподіляються по всіх групах. Для того, щоб правильно провідміняти такі іменники, треба точно визначити групу, до якої вони відносяться, за такими ознаками.

ТВЕРДА ГРУПА

1. Більшість іменників на –р:

2.Усі іменники іншомовного походження з суфіксами – ер, – ір,

– ор, – ур, – юр:

майстер папір професор абажур манікюр

3.З постійно наголошеними – ар, – яр, – ир:

базар футляр касир

М’ЯКА ГРУПА

1. Іменники з суфіксами – ар, – ир, які в однині мають наголоси на корені:

2. З основою на –р, які у непрямих відмінках мають наголошене закінчення:

буквар друкар кобзар інвентар монастир

МІШАНА ГРУПА

Назви людей за родом їх діяльності, якщо при відмінюванні наголос переходить із суфікса –яр на закінчення

вугляр каменяр скляр тесляр школяр

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

32

ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ ЗНАЧЕННЯ

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

34

4.4. ІІІ ВІДМІНА ІМЕННИКІВ

До ІІІ відміни відносяться іменники жіночого роду з нульовим закінченням та іменник мати:

4.5. IV ВІДМІНА ІМЕННИКІВ

До IV відміни відносяться іменники середнього роду з закінченням –а, –я, які при відмінюванні набувають суфікс и -ат-, -ят-, -ен-:

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

35

4.6. ПРАВИЛА ПОБУДОВИ КЛИЧНОГО ВІДМІНКА

Однією з особливостей української мови є те, що вона зберегла для звертання особливий кличний відмінок іменника. Форми кличного відмінка істотно відрізняються від форм називного відмінка і мають такі закінчення.

І ВІДМІНА

1.ТВЕРДА ГРУПА: -О! сестра-сестро! країна-країно! дитина – дитино!

2.М’ЯКА ГРУПА: -Е! (якщо основа на м’який) земля-земле! доля-доле!

-Є! (якщо у вимові Й) мрія-мріє! надія-надіє!

-Ю! (переважно пестливі) доня-доню! бабуся-бабусю!

3.МІШАНА ГРУПА: -Е! душа-душе! груша - груше!

ІІ ВІДМІНА

1.ТВЕРДА ГРУПА:

чоловічий рід: -Е! брат-брате! друг-друже! козак – козаче! -У! дід-діду! син-сину! батько – батьку!

Середній рід: -О! село-село! місто-місто! озеро – озеро!

2.М’ЯКА ГРУПА:

чоловічий рід: -Ю! учитель-учителю! лікар-лікарю!

-Е! ( якщо суфікси –ець ) хлопець-хлопче! -Ю! ( якщо суфікси –єць ) боєць-бійцю!

середній рід: -Я! життя-життя! знання-знання!

3.МІШАНА ГРУПА:

чоловічий рід: -У! товариш-товаришу! читач-читачу! -Е! сторож-стороже! школяр-школяре!

середній рід: -Е! прізвище-прізвище! плече-плече!

ІІІ ВІДМІНА

-Е! осінь - осене! юність - юносте! ніч-ноче!

ІVВІДМІНА Закінчення як в називному відмінку.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

36

4.7. ЗАЙМЕННИК

Займенником називається частина мови, яка вказує на предмет, ознаку або кількість, але не називає їх

За значенням займенники діляться на розряди

1.Особові: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони

2.Зворотний:себе

3.Вказівні: той, цей, та, ця, те, це, ті, ці

4.Питальні: хто? що? який? чий? котрий? скільки?

5.Відносні: хто, що, який, чий, котрий, скільки

6.Означальні: весь, всякий, кожний, жодний, інший

7.Присвійні: мій, твій, свій, наш, ваш, його, її, їхній

8.Заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки.

9.Неозначені: хтось, щось, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, казна-хто, казна-що

ВІДМІНЮВАННЯ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ

ВІДМІНЮВАННЯ ВКАЗІВНИХ ЗАЙМЕННИКІВ

ВІДМІНЮВАННЯ ПРИСВІЙНИХ ЗАЙМЕННИКІВ

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

37

4.8. ЧИСЛІВНИК

Числівником називається частина мови, яка означає число, кількість предметів, їх порядок при лічбі і відповідає на питання: скільки? котрий? Числівники діляться на дві групи

1.Кількісні (скільки?)

2.Порядкові (котрий?)

ВІДМІНЮВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ

ВІДМІНЮВАННЯ ПОРЯДКОВИХ ЧИСЛІВНИКІВ

Порядкові числівники відмінюються як прикметники, у складених відмінюється тільки останнє слово

У дробових числівниках чисельник відмінюється як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

38

4.9. ПРИКМЕТНИК

Прикметником називається частина мови, яка виражає ознаку предмета, дії або явища і відповідає на питання: який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

Прикметники поділяються на групи:

1.Якісні (називають ознаку, властиву в більшій або меншій мірі)

смачний – смачніший – найсмачніший – якнайсмачніший швидкий – швидший – найшвидший – щонайшвидший

2.Відносні (називають ознаку за відношенням до інших предметів)

3.Присвійні (вказують на належність предмета)

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

Якісні прикметники мають ступені порівняння а) вищий ступінь вказує на більшу міру ознаки і утворюється від основи

прикметника за допомогою суфіксів –ш– або –іш–.

б) найвищий ступінь вказує на найвищу міру ознаки і утворюється за допомогою префіксів най–, якнай–, щонай–

Деякі прикметники утворюють вищий і найвищий ступінь порівняння за допомогою слів менш, більш, найбільш, дуже, занадто

ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

39

4.10. ДІЄСЛОВО

Дієсловом називається частина мови, що означає дію або стан і відповідає на питання: що робить предмет? що з ним робиться? В українській мові є п’ять основних форм дієслів.

1.НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА (інфінітив)

2.ОСОБОВІ ФОРМИ

ДІЙСНИЙ СПОСІБ. Означає дію або стан в трьох часах

УМОВНИЙ СПОСІБ. Означає не реальну, а бажану дію або стан за

певних умов

читав би читала б малював би малювала б

НАКАЗОВИЙ СПОСІБ. Виражає спонукання до дії у формі прохання

або наказу

читай! пиши! стій! думай! сідай! мовчи!

3.ДІЄПРИКМЕТНИК

працюючий читаючий танцюючий співаючий плаваючий

4.ДІЄПРИСЛІВНИК

працюючи читаючи танцюючи співаючи плаваючи

5.БЕЗОСОБОВА ФОРМА НА –НО, –ТО

обдумано зроблено прожито пошито зібрано

ВИД ДІЄСЛОВА

Дієслова бувають недоконаного і доконаного видів. Недоконаний вид означає дію, незавершену в часі

Я читаю (читав, читатиму) книгу.

Бабуся в’яже (в’язала, в’язатиме) шкарпетку.

Доконаний вид означає дію, завершену в минулому, або таку, що обов’язково відбудеться в майбутньому

Я прочитав (прочитаю) книгу. Бабуся зв’язала (зв’яже) шкарпетку.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

40

4.11. МИНУЛИЙ ЧАС ДІЄСЛОВА

Означає дію, яка відбулася до моменту мовлення. В чоловічому роді минулий час утворюється за допомогою суфікса –В , а в жіночому, середньому роді і в множині –Л–

У чоловічому роді в дієсловах з основою на приголосний суфікс –В зникає ріс, мерз, біг, ніс, а в закритому складі відбувається чергування О, Е з І

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС ДІЄСЛОВА

Означає дію, що відбувається в момент мовлення. По характеру закінчень всі дієслова теперішнього часу діляться на дві дієвідміни

МАЙБУТНІЙ ЧАС ДІЄСЛОВА

Означає дію після моменту мовлення, має три форми :

1. Проста форма (дієслова недоконаного виду + префікси про–, при–, на–,

з–, за–)

прочитаю принесу напишу зроблю заспіваю

2.Складна форма (інфінітив + особові закінчення майбутнього часу)

Я читатиму (читати + му) Ми читатимемо (читати + мемо) Ти читатимеш (читати + меш) Ви читатимете (читати + мете) Він читатиме (читати + ме) Вони читатимуть (читати + муть)

3.Складена форма (дієслово “бути” у майбутньому часі + інфінітив)

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)