24. Охарактеризуйте форми забезпечення кредитів.

Забезпеченням за кредитом може бути застава, гарантія, поручительство (порука) або свідоцтво страхової організації (страховий поліс).

Правові відносини між позичальником і кредитором з приводу надання забезпечення за кредитом у формі застави регулюються Законом України "Про заставу". Застава - це одна з найпоширеніших форм забезпечення зобов'язань позичальника перед банком.

Види застави:

• Застава нерухомого майна

• Застава товарів в обороті або у переробці

• Заклад

• Застава ЦП

• Застава майнових прав

У банківській практиці виокремлюють такі види гарантій

Відклична гарантія - це гарантія, умови якої можуть бути в будь-який час змінені та її може відкликати банк-гарант за заявою принципала без попереднього повідомлення бенефіціара.

Безвідклична гарантія- це гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром.

Безумовна гарантія - це гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Умовна гарантія - це гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару на підставі вимоги бенефіціара та в разі виконання ним відповідних умов або подання документів, зазначених у гарантії.

Гарантія, яку надає банк-контргарант на користь банку-гаранта або іншого банку-контргаранта, називається контргарантією.

Банк-гарант утримує комісійну винагороду та відшкодування витрат з принципала або з бенефіціара відповідно до умов гарантії та на підставі договору про надання гарантії. Комісійна винагорода від резидентів має утримуватися уповноваженими банками лише в національній валюті.

Поручителями можуть бути фізичні та юридичні особи.

25. Дайте визначення кредитоспроможності позичальника та охарактеризуйте напрями оцінювання та методи аналізу кредитоспроможності позичальника.

Кредитоспроможність (платоспроможність) - це здатність позичальника повністю та у визначений строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.

Методи оцінки кредитоспроможності позичальника:

• Метод порівнянь

• Метод рейтингових оцінок

• Метод групувань

• Метод експертних оцінок

• Метод коєфіцінтів

Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника можуть бути:

- забезпеченість власними коштами не менш як 50 % усіх видатків;

- відмінна репутація керівництва (кваліфікація і здібності керівника, дотримання ділової етики, договірної та платіжної дисципліни);

- конкурентоспроможність продукції/послуг, що випускається (надаються), на внутрішньому та зовнішньому ринках, попит на продукцію/послуги, наявність державних замовлень, обсяги експорту тощо;

- економічна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявність джерел фінансування капіталовкладень тощо) та ін.

Напрями оцінки кредитоспроможності позичальника:

• Аналіз кількісних показників

• Аналіз якісних характеристик