- •Розселення племінних союзів східних слов’ян на території України
- •Назвіть причини, наслідки та причини поразки Української національної революції 1917-1921 рр.
- •Проаналізуйте початок Другої світової війни. Дайте оцінку пакту Молотова-Ріббентропа ( 23.08.1939 р.).
- •Пакт Молотова-Ріббентропа.
- •Розкрийте предмет і завдання курсу історії України.
- •Назвіть причини, наслідки та значення Визвольної війни українського народу під керівництвом б.Хмельницького.
- •1 Серпня 1914 р. Почалася Перша світова війна. Її основними причинами були економічні й політичні протиріччя між державами двох військово-політичних блоків:
- •2.1 Галиційська битва.
- •Проаналізуйте процес утворення срср в 30 роках хх ст. Та його наслідки для українського народу.
- •Сучасні українські політичні партії, їх роль у суспільному житті незалежної України
- •Проаналізуйте політику «воєнного комунізму» в срср 30 роках хх ст.
- •Охарактеризуйте процес десталінізації та його наслідки для України в 60 рр. Хх ст.
- •Розкрийте історичне значення проголошення незалежності України в 1991 році.
- •Розкрийте проблему періодизації історії України.
- •Радянський партизанський та підпільний рух на окупованій території України в 1941-1944 рр.
- •Правозахисний і національно-визвольний рух в Україні в 60–80-х рр. Хх ст.
- •Розкрийте історичне значення існування Галицько-Волинської держави в хіі- хііі ст.
- •Проаналізуйте етап історії України - «розстріляне відродження» в 30-х роках хх ст.
- •Охарактеризуйте початок перебудови в срср та її наслідки для України.
- •Розкрийте історичне значення християнізації Київської Русі в 988 році.
- •Проаналізуйте етап історії України - « суцільна колективізація» в 30-х роках хх ст.
- •Хід колективізації в Україні.
- •Охарактеризуйте етап розбудови незалежної України та проблеми сучасного державотворення
- •Розкрийте причини та наслідки феодальної роздробленості Русі
- •Проаналізуйте причини та наслідки голодомору в Україні в 30-х роках хх ст.
- •Проаналізуйте етап історії України - «індустріалізація » в 30-х роках хх ст.
- •Розкрийте історичне значення діяльності Богдана Хмельницького в історії України.
- •Проаналізуйте етап історії України - «національне Відродження » в другій половині хіх ст.
- •Охарактеризуйте проблеми сучасного державотворення в Україні на початку ххі ст..
- •Проаналізуйте становище України на сучасному етапі: досягнення, проблеми, перспективи.
- •Розкрийте історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського в історії України.
- •Проаналізуйте етап історії України - «радянізація західноукраїнських земель» в 40-рр. Хх ст.
- •Охарактеризуйте екологічні проблеми в Україні на початку ххі ст..
- •Розкрийте найголовніші риси політики Росії та Австро-Угорщини на західноукраїнських землях під час Першої світової війни.
- •Дайте оцінку і та іі Універсалам Центральної Ради.
- •Охарактеризуйте процес відбудови господарства в післявоєнний період
- •Розкрийте історичне значення діяльності Михайла Грушевського в історії України.
- •Проаналізуйте етап історії України - «неПу» в 30-рр. Хх ст.
- •Розкрийте найголовніші риси сталінського режиму в Україні.
- •Розкрийте історичне значення діяльності Української Центральної ради в історії України.
- •Проаналізуйте етап масових репресій в історії України в 20- 30рр. Хх ст.
- •Охарактеризуйте проблеми та досягнення сучасної України.
- •Дайте оцінку іv Універсалу Центральної Ради. Значення проголошення незалежності унр.
- •Розкрийте наслідки ідеологічного наступу в 40-50 рр. Хх ст. В Україні. «Ждановщина».
- •Охарактеризуйте процес перебудови в срср та його наслідки для України.
- •Дайте оцінку воєнним діям на території України в роки Першої світової війни.
- •Проаналізуйте етап визволення України від фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни (1943-1944 рр.).
- •Державна символіка сучасної України та її походження.
- •Охарактеризуйте Рух Опору в Україні в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1944 рр.).
- •Розкрийте об’єктивну закономірність розпаду срср.
- •Розкрийте значення прийняття Конституції 1996 року.
Державна символіка сучасної України та її походження.
Україна як суверенна держава має власні державні символи. Державні символи — це закріплені в законодавстві країни офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, що в короткій формі виражають одну чи кілька ідей політичного, національного, історичного характеру і символізують суверенітет держави.Згідно зі ст. 20 Конституції України державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Державний Прапор шляхом добору певних кольорів символізує певні ідеї національно-політичного та історичного характеру. Відповідно до Закону України від 28 січня 1992 р. «Про Державний Прапор» Верховна Рада визначила співвідношення ширини прапора до його довжини як 2:3. Закон передбачає підняття прапора на будинках органів державної влади й управління, органів місцевого самоврядування, дипломатичних представництв України за кордоном, під час офіційних зустрічей на найвищому рівні, на відкритті спортивних змагань. Державний Прапор синьо-жовтого кольору є на морський судах та літаках міжнародних рейсів України.Синьо-жовті кольори вперше згадуються близько 1410 р. на корогвах Галицько-Волинського князівства. На них ще на синьому полі був зображений золотий лев. Жовто-блакитний прапор мали й запорізькі козаки, які використовували його в мирний час, на відміну від бойового стяга малинового кольору. Сині і жовті кольори містилися і в гербах українських земель, міст і старшинських родів. З XVIII ст. ці кольори присутні на полкових прапорах Київського, Лубенського, Полтавського, Чернігівського, Ізюмського козацьких полків. Вони ж використовувалися при зображенні багатьох гербів українських гетьманів та козацької старшини (гетьманів Дорошенка, Брюховецького, Розумовського, кошового отамана Калнишевського, полковників Нечаїв, Богунів). Традиція поєднання жовтого і блакитного кольорів поширюється і на герби тогочасних міст України: Києва, Лубен, Миргорода, Прилук, Чернігова, Ніжина та інші. Але най більшого поширення ці кольори набувають на західноукраїнських землях. Прапори, на яких домінувало поєднання жовто-блакитних фарб, було піднято над міськими ратушами в містах Сам-борі, Станіславові, Коломиї, Стрию, Сяноку. Блакитні жупани й жовті свити носили учасники гайдамацького руху у XVIII ст. У 1848 р. у Львові на ратуші вперше було піднято жовто-блакитний прапор у вигляді двох горизонтальних смуг, тобто приблизно як тепер. Ця ідея, започаткована Головною Руською Радою, була підхоплена спортивно-просвітницькими організаціями, які почали діяти на Галичині наприкінці XIX ст. (у першу чергу «Соколами»). Після з'їзду «Соколів» та «Січей» у 1911 р. починається широке використання жовто-блакитного прапора на різ них масових заходах, зокрема під час відзначення 50-річчя з дня смерті Т. Г. Шевченка (1911 p.), 100-річчя з дня його народження (1914 р.) тощо. З 1914 р. Січові стрільці під такими ж прапорами воювали на полях Першої світової війни. Жовто-блакитні прапори масово з'являються на маніфестаціях українців після перемоги Лютневої революції 1917 p., під ними формувалися й перші українські національні військові з'єднання. У березні 1918 р. Центральна Рада затвердила державний герб і держав ний прапор УНР. За гетьмана П. Скоропадського жовто-блакитний прапор був замінений на блакитно-жовтий. Блакитно-жовті прапори затвердили уряди Західноукраїнської Народної Республіки 13 листопада 1918 р. у Львові і Підкарпатської Русі як складової частини Чехо-Словаччини. Перший сейм Карпатської України 15 березня 1939 р. в м. Хусті ухвалив блакитно-жовтий державний прапор.Згідно з Конституцією України Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням Малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького. Головним елементом Великого Державного Герба України є знак княжої Держави Володимира Великого.Перша літописна згадка про тризуб як князівський знак Київської Русі датована X ст. Вона збереглася в болгарському рукописі «Хроніка Манасії» (XIV ст.), де зображені воїни — дружинники князя Святослава, у руках яких прапори увінчані тризубцем. Тризуб зображувався на монетах великого князя Володимира Святославовича, а згодом Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. Спочатку цей знак не був офіційним гербом, а виступав лише у ролі родового знака князів. Проте з часом він передається у спадок як символ влади та знак єднання східних слов'ян, тобто стає власне гербом.Зараз існує понад 40 версій, які пояснюють походження та інтерпретують суть тризуба. Усі дотеперішні пояснення тризуба можна зібрати в 6 головних груп, що об'єднують однорідні гіпотези: 1) символ державної влади (верхня частина скіпетра або корони); 2) церковна християнська емблема (Трійця, голуб святого Духа); 3) військова емблема (франціска (спис з подвійною сокирою), якір, лук зі стрілою, шолом, сокира, спис з тризубчастими вістрями); 4) геральдично-нумізматична фігура (норманський крук чи сокіл, генуезько-литовський портал); 5) монограма (сплетіння кількох початкових літер у вигляді вензеля для по значення імені, слова або вислову), (схематичне зображення слова воля, символ влади над трьома (небесним, земним, підземним) світами, літери «Ш», яка означала цифру 3, символ поєднання минулого, сучасного та майбутнього); 6) геометричний орнамент (стилізована квітка (трисвічник), колос).Після розпаду Київської Русі тризуб утратив значення державного символу, зберігаючись на гербах провінційних міст, українських магнатів, дворян та козацької старшини. Інший елемент Великого Державного Герба — козак з мушкетом і шаблею як герб Війська Запорізького відомий з XVI ст., а з XVIII ст. та кий герб стає символічним зображенням Гетьманщини. У 1918 р. після проголошення незалежності УНР золотий тризуб на синьому тлі був затверджений Державним Гербом України. Він за лишався також гербом і за гетьмана П. Скоропадського й УНР часів Директори.Державним Гімном України є національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами, затвердженими законом (над мелодією працювали й інші українські композитори, зокрема Кирило Стеценко). Музика до гімну народилася в 1864 p., коли Львівський український центр показав спектакль письменника К. Гейнча «Запорожці». Тут уперше було виконано пісню «Ще не вмерло Запорожжя», яку із захватом зустріла публіка. Це була музика М. Вербицького — мелодія майбутнього Гімну України. Ця мелодія «Ще не вмерла Україна» затверджена Верховною Радою України 15 січня 1992 р.6 березня 2003 р. Верховна Рада України затвердила текст Державного Гімну України у другій редакції історичного тексту П. Чубинського, перші рядки якого такі.
Дайте оцінку акту злуки ЗУНР І УНР.
У результаті революції в Росії та розпаду Австро-Угорської імперії постали дві українські держави: Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка. Вони відрізнялися між собою політичними, економічними, соціальними і міжнародними орієнтирами. Це було зумовлено як історичною долею цих земель, так і обставинами, що склалися.В УНР основна увага приділялась соціальним питанням, правам національних меншин, у той час як у ЗУНР основне питання було національне. Суттєво різнилася у правах еліта двох держав. При владі в УНР знаходились молоді діячі, які у своїй діяльності значною мірою керувалися революційним романтизмом. Уряд ЗУНР складався з представників української аристократії та інтелігенції, яка мала великий досвід парламентської боротьби і в своїй діяльності виходила з потреб моменту.Незважаючи на розбіжності і власні амбіції, лідери двох українських держав перед обличчям смертельної небезпеки прийшли до згоди про об'єднання. Здійснювалась мрія багатьох поколінь борців за незалежність і соборність України.Ініціатором об'єднання виступила ЗУНР, яка опинилась у тяжкому становищі перед обличчям польської та румунської агресії. 6 листопада 1918 р. до Києва прибула делегація Національної Ради просити у Гетьмана П. Скоропадського військової і морально-політичної підтримки. П. Скоропадський пообіцяв підтримку. До Львова було відправлено спеціальну комісію, а також незначну кількість зброї. 10 листопада Українська Національна Рада ЗУНР прийняла резолюцію: "Державному Секретаріатові проробити потрібні заходи до з'єднання всіх українських земель в єдину державу".Але стрімкі події у Наддніпрянській Україні, які призвели до повалення Гетьманату, а також Перестороги галицькихполітиків щодо проросійських настроїв Гетьмана, не дали змоги реалізувати цю резолюцію.Прихід до влади Директорії і відновлення УНР дало новий поштовх об'єднавчому процесу.1 грудня 1918 р. у Фастові було укладено попередній договір про об'єднання. З січня 1919 р. Українська Національна Рада ЗУНР у Станіславі урочисто проголосила з'єднання ЗУНР з УНР в одну суверенну Народну республіку. 16 січня 1919 р. делегація ЗУНР відбула до Києва.
Святковий Акт злуки розпочався 22 січня 1919 р. о 12 годині. Державний секретар ЗУНР Цегельський зачитав і передав Винниченку ухвалу Української Національної Ради від З січня 1919 р. Представник Директорії Ф. Швець виголосив Універсал, у якому зазначалося: ". . . Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Ужгородська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України.Віднині є єдина незалежна УНР. Віднині український народ, увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має тепер змогу з'єднати всі спроби своїх синів для утворення нероздільної незалежної української держави на добро і щастя робочого люду".Також в Універсалі зазначалося, що Акт злуки має бути затвердженим Установчими зборами, скликаними з території всієї України. До того часу Західна область УНР (ЗОУНР) залишалась при своїх власних законодавчих і виконавчих органах.
Рішення про злуку було затверджено на Трудовому конгресі, який відбувся 22 січня 1919р. Євгена Петрушевича, голову Національної Ради ЗУНР, було обрано до складу Директорії. На допомогу Галичині уряд УНР виділив 500 млн гривень, надав військову і продовольчу допомогу.Проте до справжнього об'єднання справа не дійшла. Через декілька днів після проголошення злуки Директорія змушена була покинути Київ під ударами Червоної Армії. На плечі ЗОУНР ліг весь тягар війни з Польщею. Акт фактично перестав бути чинним, і наприкінці 1919 р. Євген Петрушевич його денонсував. Як зраду сприйняли галичани переговори уряду УНР з Польщею навесні 1920р.Незважаючи на невдачу, Акт 22 січня 1919 р. має велике історичне значення як факт реального об'єднання українських земель у єдиній соборній державі.