- •Розселення племінних союзів східних слов’ян на території України
- •Назвіть причини, наслідки та причини поразки Української національної революції 1917-1921 рр.
- •Проаналізуйте початок Другої світової війни. Дайте оцінку пакту Молотова-Ріббентропа ( 23.08.1939 р.).
- •Пакт Молотова-Ріббентропа.
- •Розкрийте предмет і завдання курсу історії України.
- •Назвіть причини, наслідки та значення Визвольної війни українського народу під керівництвом б.Хмельницького.
- •1 Серпня 1914 р. Почалася Перша світова війна. Її основними причинами були економічні й політичні протиріччя між державами двох військово-політичних блоків:
- •2.1 Галиційська битва.
- •Проаналізуйте процес утворення срср в 30 роках хх ст. Та його наслідки для українського народу.
- •Сучасні українські політичні партії, їх роль у суспільному житті незалежної України
- •Проаналізуйте політику «воєнного комунізму» в срср 30 роках хх ст.
- •Охарактеризуйте процес десталінізації та його наслідки для України в 60 рр. Хх ст.
- •Розкрийте історичне значення проголошення незалежності України в 1991 році.
- •Розкрийте проблему періодизації історії України.
- •Радянський партизанський та підпільний рух на окупованій території України в 1941-1944 рр.
- •Правозахисний і національно-визвольний рух в Україні в 60–80-х рр. Хх ст.
- •Розкрийте історичне значення існування Галицько-Волинської держави в хіі- хііі ст.
- •Проаналізуйте етап історії України - «розстріляне відродження» в 30-х роках хх ст.
- •Охарактеризуйте початок перебудови в срср та її наслідки для України.
- •Розкрийте історичне значення християнізації Київської Русі в 988 році.
- •Проаналізуйте етап історії України - « суцільна колективізація» в 30-х роках хх ст.
- •Хід колективізації в Україні.
- •Охарактеризуйте етап розбудови незалежної України та проблеми сучасного державотворення
- •Розкрийте причини та наслідки феодальної роздробленості Русі
- •Проаналізуйте причини та наслідки голодомору в Україні в 30-х роках хх ст.
- •Проаналізуйте етап історії України - «індустріалізація » в 30-х роках хх ст.
- •Розкрийте історичне значення діяльності Богдана Хмельницького в історії України.
- •Проаналізуйте етап історії України - «національне Відродження » в другій половині хіх ст.
- •Охарактеризуйте проблеми сучасного державотворення в Україні на початку ххі ст..
- •Проаналізуйте становище України на сучасному етапі: досягнення, проблеми, перспективи.
- •Розкрийте історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського в історії України.
- •Проаналізуйте етап історії України - «радянізація західноукраїнських земель» в 40-рр. Хх ст.
- •Охарактеризуйте екологічні проблеми в Україні на початку ххі ст..
- •Розкрийте найголовніші риси політики Росії та Австро-Угорщини на західноукраїнських землях під час Першої світової війни.
- •Дайте оцінку і та іі Універсалам Центральної Ради.
- •Охарактеризуйте процес відбудови господарства в післявоєнний період
- •Розкрийте історичне значення діяльності Михайла Грушевського в історії України.
- •Проаналізуйте етап історії України - «неПу» в 30-рр. Хх ст.
- •Розкрийте найголовніші риси сталінського режиму в Україні.
- •Розкрийте історичне значення діяльності Української Центральної ради в історії України.
- •Проаналізуйте етап масових репресій в історії України в 20- 30рр. Хх ст.
- •Охарактеризуйте проблеми та досягнення сучасної України.
- •Дайте оцінку іv Універсалу Центральної Ради. Значення проголошення незалежності унр.
- •Розкрийте наслідки ідеологічного наступу в 40-50 рр. Хх ст. В Україні. «Ждановщина».
- •Охарактеризуйте процес перебудови в срср та його наслідки для України.
- •Дайте оцінку воєнним діям на території України в роки Першої світової війни.
- •Проаналізуйте етап визволення України від фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни (1943-1944 рр.).
- •Державна символіка сучасної України та її походження.
- •Охарактеризуйте Рух Опору в Україні в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1944 рр.).
- •Розкрийте об’єктивну закономірність розпаду срср.
- •Розкрийте значення прийняття Конституції 1996 року.
Проаналізуйте етап історії України - «індустріалізація » в 30-х роках хх ст.
ідустріаліза́ція в СРСР — це комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років Проголошена як партійний курс XIV з'їздом ВКП(б) (1925 р.). Здійснювана, головним чином, за рахунок перекачування коштів із сільського господарства: спочатку завдяки «ножицям цін» на промислову і сільськогосподарську продукцію, а після важкої промисловості та воєнно-промислового комплексу. Всього в СРСР споруджено 35 індустріальних гігантів, третину з яких — в Україні. Серед них слід назвати Запоріжсталь, Азовсталь, Краммашбуд, Криворіжбуд, Дніпробуд, Дніпалюмінбуд, Харківський тракторний, Київський верстатобудівний та ін.
започаткування проведення політики індустріалізації почалося здійсненням плану ГОЕЛРО (1920 р.) — плану електрифікації країни. Остаточно цю політику було схвалено після затвердження директив першого п’ятирічного плану розвитку народного господарства на 1928/29-1932/33 рр.
Основою дискусії, що розгорілася в партійному керівництві, було питання про темпи й масштаби промислового будівництва в СРСР. Вирішальним у цьому став ідеологічний чинник і зростаючий культ особи Сталіна. У зв’язку з цим у партійному керівництві були дві основні позиції:
· О.Риков‚ голова Раднаркому, виступав за збалансований розвиток сільського господарства і промисловості;
· Л.Троцький вимагав здійснення надіндустріалізації (високі темпи розвитку промисловості в найкоротші строки).
Більшість членів ЦК ВКП (б) підтримала Рикова, але з 1928 р. Сталін почав проводити політику надзвичайних заходів щодо селянства та прискорення темпів індустріалізації. Така ситуація вплинула й на вироблення завдань першого п’ятирічного плану. Із двох пропонованих варіантів — мінімального, який передбачав 18% зростання темпів економічного розвитку на рік, та оптимального, що передбачав 20-22% зростання, було схвалено останній, що його згодом коригували в напрямку різкого підвищення показників розвитку галузей важкої промисловості (Корегований план передбачав зростання вже на 37% щорічно).
перша п’ятирічка виконувалась у складних економічних і політичних умовах. Завищення планових показників розвитку економіки спричинило диспропорції та привело до зриву виконання завдань. Офіційна пропаганда вирішила не знайомити радянський народ з таким провалом і, повторюючи слова з промов Сталіна, твердила про дострокове виконання завдань першої п’ятирічки за 4 роки і 3 місяці. Реальні темпи зростання становили близько 16%. Але і вони були феноменальними для розвитку економіки. А заплановані показники першої п`ятирічки з випуску деяких груп товарів були досягнуті лише в середині 1950-х років.
Для реалізації таких грандіозних зрушень необхідні були значні ресурси. Основними джерелами індустріалізації були:
· використання доходів державного сектора економіки;
· націоналізація промисловості;
· збільшення прямих і непрямих податків;
· використання трудового ентузіазму трудящих і дармової праці політичних в’язнів;
· примусова колективізація сільського господарства та інше.
"Надіндустріалізація" призвела до падіння продуктивності праці, зменшення кількості споживчих товарів, посилення грошової емісії (червінець перестав бути конвертованим), інфляції, погіршення матеріального становища народу і як наслідок — запровадження карткової системи і падіння життєвого рівня населення.
У другій п’ятирічці (1933-1937 рр.) сталінське керівництво перейшло до більш-менш збалансованої політики щодо темпів економічного розвитку господарства країни. І хоча результатом розвитку її економіки стало виконання планових завдань по 10 показниках, в цілому ж завдань п’ятирічного розвитку, попри офіційні заяви, теж не було виконано.
Підсумки індустріалізації в оцінці сучасних істориків залишаються досить неоднозначними.
З одного боку, СРСР із країни, що ввозила машини, перетворився на країну, що почала самостійно забезпечувати себе машинами і обладнанням. В економіці було створено нові галузі: літакобудування, автомобілебудування, хімічна промисловість, сільськогосподарське машинобудування, енергетична промисловість та ін., а за обсягами промислового виробництва радянська країна вийшла на друге місце у світі. СРСР перетворився з аграрно-індустріальної в індустріально-аграрну країну. З іншого боку, ціна індустріалізації виявилась занадто високою: в СРСР було підірвано сільськогосподарське виробництво, скоротилося виробництво в легкій і переробній галузях промисловості вкупі з різким зниженням якості товарів, сталась ізоляція радянської економіки від світової, відбулося загальне одержавлення засобів виробництва, посилилася централізація в управлінні економікою, утвердилися командно-адміністративні методи управління. Найнегативніший аспект індустріалізації — її проведення не було спрямоване на піднесення життєвого рівня населення. Інтереси і потреби людини цілковито ігнорувалися‚ а її особистість нівелювалась. Крім того були і чисельні людські жертви