КПК_комен_2012_ч

Стаття 214

У разі якщо кримінальне правопорушення виявляється безпосередньо працівником правоохоронного органу, складається рапорт із зазначенням відомостей, які становлять зміст ЄРДР. Рапорт передається керівнику органу досудового розслідування, який визначає попередню правову кваліфікацію і доручає слідчому провести досудове роз­ слідування.

2. Внесення відомостей до ЄРДР визначає момент початку досудового розсліду­ вання. Одержавши від керівника доручення про проведення досудового розслідуван­ ня, слідчий відразу, не зволікаючи, повинен внести відомості до ЄРДР.

ЄРДР - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база да­ них, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності та надання ін­ формації про відомості, внесені до Реєстру.

ЄРДР утворено та ведеться відповідно до вимог КПК, Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012, з метою забезпечення: єдиного обліку кримінальних правопорушень та прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та резуль­ татів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних пра­ вопорушень, вчинених у державі.

Реєстрація кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення (ст. 218 КПК).

Реєстраторами ЄРДР є: прокурори; слідчі - органів прокуратури, внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового зако­ нодавства, та органів державного бюро розслідувань (з моменту створення).

Користувачами ЄРДР є: керівники прокуратур та органів досудового розсліду­ вання, прокурори, слідчі та інші уповноважені особи органів внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодав­ ства, та Державного бюро розслідувань, які виконують функції з інформаційноаналітичного забезпечення правоохоронних органів та ведення спеціальних обліків (оперативних, оперативно-облікових, дактилоскопічних тощо) відповідно до чин­ ного законодавства.

Внесення відомостей реєстратором здійснюється шляхом заповнення реквізитів статистичних карток або автоматичного вибору відповідних даних у довідниках та включення їх до документів первинного обліку про: кримінальне правопорушення; наслідки досудового розслідування кримінального правопорушення; заподіяні збит­ ки, результати їх відшкодування та вилучення предметів злочинної діяльності; особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та яка підозрюється у їх вчиненні; рух кримінального провадження.

Після внесення відомостей до ЄРДР реєстратором проводиться накладення елек­ тронного цифрового підпису. Використання електронного підпису здійснюється від­ повідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

У разі виникнення процесуальної необхідності (обрання запобіжного заходу, ви­ дання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій тощо) відомості

529

Глава 19. Загальні положення досудового розслідування

з ЄРДР надаються у вигляді витягу з Реєстру. Витяг з ЄРДР - це документ про внесен­ ня певних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або про відсутність таких у ЄРДР, отриманих за параметрами пошуку. Витяги надаються на спеціальних бланках та засвідчуються підписом реєстратора.

3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою передбачену законом юридичну відповідальність. З огляду на те, що жодних відомостей про відповідальність за не­ внесення, несвоєчасне внесення відомостей до ЄРДР, а також про проведення будьяких процесуальних дій до його внесення у кримінальному, адміністративному зако­ нодавстві немає, вважається, що дієвим заходом буде притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Єдиною слідчою дією, яку КПК дозволяє проводити у невідкладних випадках до моменту внесення відомостей до ЄРДР, є огляд місця події. Під невідкладними ви­ падками розуміється ситуація, за якої зволікання з проведенням огляду місця події може призвести до втрати матеріальних слідів кримінального правопорушення, зна­ рядь та засобів його вчинення, втрати інформації про осіб, що його вчинили.

У разі виявлення правопорушення на морському, річковому судні чи військовому кораблі, а також у миротворчому контингенті та персоналі, що перебуває за межами України, під час виконання міжнародних миротворчих місій поза межами України досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до ЄРДР при першій можливості. Першою можливістю визнається прибуття морського чи річкового судна до порту на території України.

Відповідно до ст. 520 КПК капітан судна України зобов'язаний негайно провести необхідні процесуальні дії після того, як йому стали відомі обставини вчинення кри­ мінального правопорушення. Законом визначений чіткий перелік тих процесуальних дій, які повинні проводитись із їх фіксуванням у відповідних процесуальних докумен­ тах, а також із застосуванням технічних засобів фіксування кримінального проваджен­ ня (крім випадків, коли таке фіксування неможливе з технічних причин): застосуван­ ня заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового вилучен­ ня майна (складається протокол) та законного затримання (складається протокол) (п. 1 ч. 2 ст. 520 КПК) на строк, необхідний для доставлення особи на територію України (ч. 1 ст. 522 КПК); проведення слідчих (розшукових) дій у вигляді обшуку житла чи іншого володіння особи (складається протокол) і особистого обшуку без ухвали суду (складається протокол), огляду місця вчинення кримінального правопо­ рушення (складається протокол) (п. 2 ч. 2 ст. 520 КПК).

Визначивши чіткий перелік процесуальних дій, які повинен провести капітан судна, законодавець у новому КПК обмежує його компетенцію порівняно з чинним, за яким він мав право проводити дізнання по злочинах.

Капітан судна України зобов'язаний забезпечити доставлення затриманої особи до органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на територію місцезнаходження порту приписки, і повідомити слідчого про факт законного затри­ мання рапортом. Керівник органу досудового розслідування доручає продовжити кримінальне провадження слідчому, у якому капітан морського, річкового судна буде

530

Стаття 214

залучатись як свідок, і він зобов'язаний надавати пояснення слідчому, прокурору щодо проведених ним процесуальних дій (ч. З ст. 519 КПК).

4.Законом передбачено обов'язок слідчого, прокурора, іншої службової особи, уповноваженої на прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, прийняти і зареєструвати їх. Будь-яка відмова не допускається. Очевидно, що у разі виявлення неточностей у змісті заяви чи повідомлення, поданих особисто, прийма­ ється інформація та оформляється протоколом прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення.

Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.

Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з мо­ менту попередження особи про кримінальну відповідальність (за винятком випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об'єктивних причин: надходження заяви, повідо­ млення поштою, іншим засобом зв'язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо).

5.Перелік відомостей, які вносяться до ЄРДР, чітко визначений у ч. 5 коментова­ ної статті. У ЄРДР автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюєть­ ся номер кримінального провадження.

Номер кримінального провадження складається з таких реквізитів: код органу, який розпочав досудове розслідування, рік, код відомства та територіального органу, номер кримінального провадження. Реквізити номера кримінального провадження зберігаються на всіх стадіях досудового розслідування. Кодування регіонів (заліз­ ниць) єдині для всіх органів досудового розслідування.

У разі зазначення у заяві, повідомленні про декілька вчинених кримінальних правопо­ рушень або які були виявлені безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні право­ порушення, відомості про них заносяться до ЄРДР за кожним правопорушенням окремо.

На виявлене під час досудового розслідування кримінальне правопорушення в рамках одного кримінального провадження слідчий заносить відомості до ЄРДР про джерело, з якого виявлено кримінальне правопорушення, та відомості про криміналь­ не правопорушення. Кримінальному провадженню за цим правопорушенням при­ своюється новий номер.

6.Отримавши відповідні матеріали, слідчий невідкладно у повідомленні про по­ чаток досудового розслідування доводить про це до відома прокурора, зазначаючи підставу початку провадження та інші відомості, передбачені ч. 5 коментованої стат­ ті. Також відповідно до ст. 111 КПК слідчий направляє повідомлення заявнику та потерпілому про початок досудового розслідування.

7.Якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування. Передача матеріалів оформляєть­ ся супровідним листом на ім'я керівника органу досудового розслідування та дору­ ченням про проведення досудового розслідування.

531

Глава 19. Загальні положення досудового розслідування

Кримінальні провадження, що надходять для проведення досудового розсліду­ вання з органів прокуратури до органу досудового розслідування або з органів до­ судового розслідування до іншого органу досудового розслідування, а також про­ вадження, що надійшли з одного району (міста) в інший район (місто), удруге не обліковуються і закінчуються провадженням за номером первинної реєстрації.

Факти скерування кримінального провадження до іншого органу досудового роз­ слідування та отримання його останнім підтверджуються слідчим відповідного пра­ воохоронного органу шляхом уведення до ЄРДР відомостей про рух кримінального провадження.

Стаття 215

Досудове розслідування злочинів і кримінальних проступків

1.Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства,

акримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом.

1.Досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється роз­ слідування злочинів (п. 6 ч. 1 ст. З КПК).

Відповідно до ст. 11 КК злочином визнається суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Досудове розслідування злочинів здійснюється згідно із загальними правилами такого розслідування, зокрема положеннями глав 20-24 КПК. Основними суб'єктами здійснення кримінального провадження виступають слідчий та прокурор, які наділені за КПК відповідними повноваженнями, закріпленими у статтях 40 та 36 відповідно.

Під час досудового розслідування злочинів більшість слідчих (розшукових) і не­ гласних слідчих (розшукових) дій проводяться особисто слідчим або ж за його ініці­ ативою. Хоча п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК передбачено повноваження прокурора в необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, перед­ баченому КПК.

Слідчий та прокурор наділені правом надання доручень співробітникам оператив­ них підрозділів на проведення слідчих (розшукових) дій. У частині 2 ст. 41 КПК ви­ значено порядок виконання доручень слідчого співробітником оперативного підроз­ ділу. Зокрема, останній набуває повноважень слідчого з метою реалізації визначених у дорученні заходів.

Відповідно до ч. З ст. 38 КПК при досудовому розслідуванні кримінальних про­ ступків повноваження слідчого можуть здійснюватись співробітниками інших підроз­ ділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Досудове розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК, зокрема положеннями гл. 25 «Особливості досудового розслі­ дування кримінальних проступків» (статті 298-302 КПК).

Основною відмінністю кримінального провадження за злочинами та кримінальни­ ми проступками є форма його здійснення - досудове слідство чи дізнання відповідно.

532

Стаття 215

Дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків (п. 4 ч. 1 ст. З КПК). Підставою для початку досудового провадження за кримінальним проступком є внесення відомостей до ЄРДР слідчим.

Під дізнанням розуміється заснована на законі правозастосовна діяльність, спря­ мована на виявлення, попередження, запобігання та розслідування кримінальних правопорушень, забезпечення вирішення завдань кримінального судочинства. Функ­ ція дізнання передбачена сьогодні і чинним КПК. Порівняно з ним нововведення полягають у можливості, наприклад, співробітників оперативних підрозділів під час досудового розслідування кримінальних проступків користуватися повноваженнями слідчого органу досудового розслідування. Ці положення закріплені у ч. З ст. 38 КПК.

Процедура надходження матеріалів до співробітників оперативних підрозділів ана­ логічна процесу реагування на заяви і повідомлення про злочини. Керівник органу до­ судового розслідування вивчає інформацію, що надійшла до нього, визначає правову кваліфікацію кримінального проступку із посиланням на статтю закону України про кри­ мінальні проступки та доручає проведення розслідування слідчому. Останній має право доручити проведення процесуальних дій оперативному підрозділу (ч. З ст. 38 КПК).

Досудове розслідування кримінальних проступків реалізується відповідно до за­ гальних правил кримінального провадження, про що зазначається у ст. 298 КПК.

Питання, пов'язані із визначенням кримінальних проступків, будуть передбачені у спеціальному законі України про кримінальні проступки. Планується, що кримі­ нальним проступком визнаватиметься передбачене відповідним законом діяння (дія або бездіяльність), що не містить великої суспільної небезпеки, вчинене осудною особою, яка досягла на момент вчинення проступку шістнадцятирічного віку, та за яке не передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Зурахуванням цього до категорії кримінальних проступків слід віднести:

-окремі діяння, які за КК належать до злочинів невеликої тяжкості і, відповідно до політики гуманізації кримінального законодавства, будуть визнані законодавцем такими, що не мають значного ступеня суспільної небезпеки (аналіз КК дозволяє дійти висновку, що кримінальними проступками може бути визнано більше третини перед­ бачених у ньому злочинів);

-передбачені КУпАП діяння, які мають судову юрисдикцію і не є управлінськими (адміністративними) за своєю суттю. З огляду на це немає підстав визнавати адміністра­ тивними такі проступки, не пов'язані зі сферою публічного адміністрування, як дрібне викрадення чужого майна (ст. 51), порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності (ст. 512), дрібне хуліганство (ст. 173) тощо. Ці проступки за юридичною при­ родою не є адміністративними, оскільки відносини, що охороняються зазначеними вище нормами, не стосуються державного управління або місцевого самоврядування;

-окремі діяння, передбачені МК, зокрема: переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза митним контролем (ст. 351); переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (ст. 352).

Відмінності досудового розслідування злочинів та кримінальних проступків виявля­ ються у процесуальних заборонах та обмеженнях під час здійснення дізнання. Зокрема:

- строк проведення дізнання обмежено одним місяцем, на відміну від двох у досудовому слідстві (ст. 219 КПК);

533

Глава 19. Загальні положення досудового розслідування

-під час проведення дізнання не допускається застосування запобіжних заходів

увигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою (ст. 299 КПК);

-під час досудового розслідування злочинів дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені КПК, у тому числі проводити негласні (ст. 300 КПК). Під час дізнання за кримінальними проступками проведення останніх заборонено;

-відповідальність за вчинення кримінального проступку не має наслідком судимість;

-під час дізнання за кримінальними проступками КПК передбачена можливість розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку (статті 302, 381, 382).

Стаття 216

Підслідність

1.Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кри­ мінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудово­ го розслідування.

2.Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, пе­ редбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 258, 258і, 2582, 258\ 2584, 2585,261, 265і, 305,328,329,330, 332,333,334,359,422, 436,437,438,439, 440, 441, 442,443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328,329,422 Кри­ мінального кодексу України, будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364,365,366,367,423,424,425,426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове роз­ слідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки.

3.Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового за­ конодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених стат­ тями 204,209,212,212і, 216,219 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192,200,205,222,222і, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою осо­ бою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійсню­ ється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійсню­ ють контроль за додержанням податкового законодавства.

4. Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове роз­ слідування кримінальних правопорушень, вчинених:

1)особами, зазначеними у пунктах 1,2 та 3 частини другої статті 2 Закону Украї­ ни «Про державну службу», Головою Національного банку України, його першим заступником чи заступником, членом Ради національної безпеки і оборони України;

2)суддею чи працівником правоохоронного органу;

3)службовими особами, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» віднесені до посад державної служби підгруп 1-1,1-2, 1-3,1-4, ІІ-1, П-2, ІП-1, IV-1;

534

Стаття 216

4) особами, посади яких згідно із статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої та другої категорії по­ сад в органах місцевого самоврядування».

5. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 209і, 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, досудове роз­ слідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв'язку з яким почато досудове розслідування.

Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчи­ нені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих ма­ теріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.

1.Підслідність - це якісна ознака процесу досудового розслідування, закріплена

укримінальному процесуальному законодавстві, за якою визначається конкретний слідчий підрозділ, компетентний здійснювати дізнання та досудове слідство за кри­ мінальними правопорушеннями.

Утеорії кримінального процесу виокремлюють п'ять видів підслідності: предметну, альтернативну, персональну, територіальну та за зв'язком справ.

Уновому КПК відсутня альтернативна підслідність. Тобто положення про те, що досудове розслідування провадиться тим органом досудового розслідування, який виявив кримінальне правопорушення, втратило своє значення.

Натомість інші чотири види підслідності кримінальних правопорушень знайшли своє відображення у КПК.

2-3. Предметна підслідність залежно від характеру кримінальних правопорушень і їх кваліфікації розмежовується компетенцією органів досудового розслідування. Так, у ч. 2 статті, що коментується, визначений чіткий перелік статей КК, підслідних слід­ чим органів безпеки. Частина 3 містить перелік складів злочину, які розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Крім того, в ній визначаються і правила підслідності за зв'язком справ.

4.Відповідно до ч. 4 коментованої статті персональна підслідність визначається

зурахуванням положень ЗУ «Про державну службу», «Про службу в органах місце­ вого самоврядування» та інших законодавчих актів, якими регламентується діяльність певного міністерства, відомства чи іншого центрального органу виконавчої влади.

Так, до категорій осіб державних службовців, передбачених у п. 1 ч. 4 цієї статті, стосовно яких законодавцем передбачена можливість здійснення кримінального пере­ слідування за вчинення ними злочину чи кримінального проступку, відносяться: Пре­ зидент України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів; народні депутати України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Голова Національного банку України, його перший заступник чи заступники, члени Ради національної безпеки і оборони України.

Серед посад державних службовців, за вчинення злочину чи кримінального проступ­ ку під час перебування на яких, законодавець у п. З ч. 4 коментованої статті виокремлює:

535

Глава 19. Загальні положення досудового розслідування

- я к посади державної служби підгруп 1-1, II-1, III-1, IV-1 - посади в Адміністра­ ції Президента України, Раді національної безпеки і оборони України, Апараті ВР України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Центральній виборчій комісії, Рахунковій палаті, Вищій раді юстиції, посади представників Уповноваженого ВР України з прав людини, посади державної служби в секретаріаті Уповноваженого ВР України з прав людини, а також посади державної служби в Національному інституті стратегічних досліджень та Державному управлінні справами.

Також до підгрупи 1-1 віднесено посади помічників, радників, уповноважених, представників Президента України, керівників патронатних служб Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр- міністрів України.

Посади помічників і радників Голови ВР України, радників Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, помічників і радників Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України на­ лежать до підгрупи II-1.

Посади інших працівників патронатних служб Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України на­ лежать до підгрупи ІІІ-1.

Посади помічників-консультантів народних депутатів України належать до під­ групи IV-1;

- як посади державної служби підгруп 1-2, ІІ-2 - посади в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх апараті, консульта­ тивних, дорадчих та інших допоміжних органах і службах, створених Президентом України (крім зазначених вище), Національному банку України, а також посади дер­ жавної служби в Національній академії державного управління при Президентові України та Інституті законодавства ВР України.

Посади керівників патронатних служб членів Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр- міністрів України) належать до підгрупи 1-2.

Посади працівників патронатних служб членів Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр- міністрів України) належать до підгрупи П-2;

-як посади державної служби підгруп 1-3 - посади в органі влади Автономної Рес­ публіки Крим та його апараті, державному органі, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міст Києва або Севастополя, та його апараті;

-як посади державної служби підгруп 1-4 - посади в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення та їх апараті.

Серед передбачених п. 4 ч. 4 коментованої статті посад, віднесених відповідно до ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» до першої та другої категорій, законодавець наголошує на:

536

Стаття 217

-посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови (перша категорія);

-посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступ­ ника міського голови - секретаря Київської міської ради (друга категорія).

5.Підслідність за зв'язком справ застосовується у випадках тісного взаємозв'язку різних кримінальних правопорушень і часто має місце, коли різні кримінальні право­ порушення об'єднані одним умислом, місцем і часом їх вчинення. Наприклад, у кри­ мінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 209і, 384, 385, 386, 387, 388, 396 КК, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до під­ слідності якого належить кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким почато до­ судове розслідування.

Територіальна підслідність визначає, слідчий якого адміністративного району (області) повинен провести досудове розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Якщо місце вчинення злочину невідоме, а також з метою забезпечення ефектив­ ності розслідування досудове розслідування може проводитися за місцем виявлення ознак кримінального правопорушення, місцем перебування більшості свідків або підозрюваного. Суперечки про підслідність вирішуються відповідним прокурором у межах його компетенції.

Ще одним способом визначення органу досудового розслідування, який здійснюва­ тиме провадження за кримінальним правопорушенням, є визначення прокурором під­ слідності особисто. Так, у ч. 5 коментованої статті зазначається, що якщо під час досудо­ вого розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчинени­ ми особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможли­ вості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність усіх цих злочинів.

Незалежно від того, який орган повинен провести досудове розслідування кримі­ нальних правопорушень, не допускається відмова у занесенні інформації до ЄРДР. При надходженні інформації про кримінальне правопорушення, яке не підслідне цьому органу досудового розслідування, вона вноситься до ЄРДР, після чого направляється повідомлення прокурору, який своєю постановою про визначення територіальної під­ слідності передає матеріали до іншого органу, якому підслідне правопорушення.

Стаття 217

Об'єднання і виділення матеріалів досудового розслідування

1. У разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні

537

Глава 19. Загальні положення досудового розслідування

кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розсліду­ вань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

2.Не можуть бути об'єднані в одне провадження матеріали досудових розслі­ дувань щодо кримінального проступку та щодо злочину.

3.У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або

кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме прова­

дження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних право­ порушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

4.Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме про­ вадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розсліду­ вання та судового розгляду.

5.Рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.

6.Рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене.

1.Об'єднання матеріалів досудового розслідування - це кримінальне процесуаль­ не рішення, яке приймається виключно прокурором під час дізнання чи досудового слідства і полягає у проведенні необхідних процесуальних дій у межах одного кримі­ нального провадження щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримі­ нального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

Слідчий, виявивши необхідність об'єднати в одному кримінальному провадженні матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одно­ го кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, надсилає прокурору клопотання про об'єднання матеріалів досудових розслідувань з обгрунтуванням доцільності такого об'єднання.

Процесуально об'єднання матеріалів досудового розслідування оформляється відпо­ відною постановою прокурора. У постанові про об'єднання матеріалів досудових роз­ слідувань зазначається про: прокурора, який вивчає матеріали досудових розслідувань; короткий виклад обставин про матеріали кримінальних проваджень, які розслідуються слідчими різних органів досудового розслідування стосовно однієї (одних) і тієї ж особи за вчинення декількох кримінальних правопорушень або декількох осіб, підозрюваних

увчиненні одного кримінального правопорушення; обґрунтування доцільності об'єднання матеріалів в одному провадженні; у резолютивній частині зазначається вимога про об'єднання матеріалів досудових розслідувань, а також доручення конкретному слідчому провести досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні.

Якщо є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються досудові розслідування і по яких не встановлено підозрюваних, вчине­ ні однією особою (особами), вони можуть бути об'єднані в одному кримінальному провадженні. Це можливо за умови виявлення слідів, знарядь, засобів вчинення кри­ мінального правопорушення, ідентифікаційні ознаки яких є тотожними.

538