- •1. Мета і задачі курсового проектування
- •2. Завдання на проектування
- •3. Склад проекту
- •4. Методичні вказівки щодо виконання курсового проекту
- •5. Зміст складових пояснювальної записки
- •5.1 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій будівлі, яка проектується
- •Визначення втрат теплоти приміщеннями будівлі, яка проектується
- •5.3 Конструювання системи опалення будівлі, яка проектується
- •5.4 Гідравлічний розрахунок системи опалення будівлі, яка проектується
- •5.5 Розрахунок опалювальних приладів приміщень будівлі, яка проектується
- •5.6. Підбір обладнання вузла вводу
- •6. Організація монтажно-експлуатаційних робіт систем опалення
- •6.1. Методи проведення робіт
- •6.2. Монтаж, пуск, налагодження і випробування
- •6.2.1 Установка нагрівальних приладів
- •6.2.2. Прокладка труб у середині будинку
- •6.2.3. Пуск і налагодження систем опалення
- •6.3. Експлуатація систем опалення
- •Завдання на курсове проектування за варіантами
- •Конструкція зовнішньої стіни
- •Додаток у Технічні характеристики опалювальних приладів
5.5 Розрахунок опалювальних приладів приміщень будівлі, яка проектується
Розрахунок проводиться в наступній послідовності. На початку розрахунка для однотрубної системи обчислюємо витрати води через стояк за формулою:
, (5.17)
де Qп - сума теплових навантажень всіх приладів, підключених до розрахункового стояка, Вт;
cв - теплоємність води, св = 4,19 кДж/(кг·°С);
tг і tо - температури води на вході і на виході до системи опалення, які відповідно приймаються рівними 95 та 70°С;
1 і 2 - коефіцієнти за додатками Т і Ф;
Підраховуються температури води на вході теплоносія до приладу tвх і виходу з нього tвих . Без врахування втрат теплоти в магістралі та стояку для двотрубної системи tвх дорівнює температурі гарячої води на вході в систему опалення tг, а tвих - температурі зворотної води tвих = tо. Для однотрубної системи tвх і tвих визначаються поетапно для кожного приладу або приладового вузла за рухом телоносія, користуючись формулою:
, (5.18)
де Qпп - сума теплових навантажень приладів, які прєднані до стояка перед розрахунковим приладом (за рухом теплоносія), Вт.
Температуру теплоносія на виході з прилада tвих знаходимо за tвх:
, (5.19)
де Qп - теплове навантаження прилада, що розраховується, Вт;
- коефіцієнт затікання води в прилад, який приймається за додатком Ц.
Визначаємо витрати води через прилад Gпр, кг/год, (для конвекторів - витрати води в одній трубі конвектора) за формулою:
. (5.20)
Потім розраховується температурний напір прилада tср , як різниця середньої температури води в приладі tср і температури навколишнього повітря tв, °С,
. (5.21)
Визначається тепловіддача відкрито прокладених в межах приміщення труб стояка та підводів, до яких безпосередньо приєднаний прилад, Qтр ,Вт, за формулою:
Qтр = qв lв + qг lг , (5.22)
де qв і qг - тепловіддача 1м вертикальних і горизонтальних труб, Вт/м; приймається для неізольованих труб за додатком Х, виходячи з діаметра та розташування труб, а також різниці температури теплоносія при вході його в приміщення, tг , (приймається tг = tвх для підводів, що підводять теплоносій до прилада, а для тих підводів, по яких виходить теплоносій з прилада - tг = tвих ) і температури повітря в приміщенні tв;
lв і lг - довжина вертикальних і горизонтальних труб в межах приміщення, м.
Визначається теплопередача прилада, який розраховується Qпр ,Вт, за формулою:
Qпр = Qп 0,9Qтр , (5.23)
де Qп - тепловтрати приміщення (при одному приладі) або їхня частина, що
приходиться на прилад (при розміщені декількох приладів в приміщені), Вт, тобто теплове навантаження прилада.
Підраховується комплексний коефіцієнт (к) приведення номінального теплового потоку до розрахункових умов. Для теплоносія води потрібно користуватися формулою:
, (5.24)
де b – коефіцієнт, який враховує значення атмосферного тиску в даній місцевості ( при 760 мм рт. ст. b =1);
- коефіцієнт врахування напрямку руху води в приладі.
Для напрямку руху теплоносія в приладі зверху вниз - =1, а для руху знизу вверх коефіцієнт підраховується за формулою:
= 1 a (tвх tвих) , (5.25)
де a = 0,006 - для чавунних секційних і сталевих панельних радіаторів типу РСВ1; a= 0,002 - для конвекторів настінних типу “Универсал”, “Акорд” і приладу “Коралл” в дворядному виконанні по висоті;
n, p, с - експериментальні числові показники, що приймаються за додатком Ш.
Тепловий потік підібраного приладу не повинен бути істотно менший, ніж значення номінального теплового потоку Qнт . Враховуючи це, до формули (5.26) підставляють значення Qпр , зменшене на 5% при Qпр 1200 Вт або зменшене на 60 Вт при Qпр > 1200 Вт.
Визначається потрібний номінальний тепловий потік Qнт, Вт, за формулою:
Qнт = Qпр : к . (5.26)
За додатком У підбирається тип нагрівального прилада, орієнтуючись на Qнт , та виписується з таблиці номінальний тепловий потік Qну, Вт.
Мінімально допустима кількість секцій чавунного радіатора визначається за формулою:
, (5.27)
де Qну - номінальний умовний тепловий потік однієї секції радіатора, Вт (за додатком У);
4 - коефіцієнт урахування способу установки радіатора (за додатком Щ), при відкритій установці 4 = 1;
3 - коефіцієнт врахування числа секцій в приладі; для радіатора типу МС-140 приймається при числі секцій в приладі до 15 - 3 = 1, від 16 до 20 - 3 = 0,98, від 21 до 25 - 3 = 0,96; для радіаторів інших типів потрібно користуватися формулою:
(5.28)
в якій N - число секцій радіатора.
За такою послідовністю підраховується кількість секцій для кожного прилада, які приєднуються до розрахункового стояка.