Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабор__9-16_Буд_матеріали.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
5.28 Mб
Скачать

Лабораторна робота 11 Добір складу будівельного розчину

Мета роботи: ознайомлення з методом добору складу цементно-піщаного будівельного розчину, що призначений для мурування керамічної цегли. Практична оцінка рухливості та розчинної середньої густини та фактичної міцності затверділого будівельного розчину згідно вимог стандартів.

Прилади та обладнання: терези технічні, чаша для затворень, металева лопатка, скляна колба, конус БудЦНДХ, сталевий стрижень, металева посудина місткістю 1000 мл за насадкою; металева двочарункова форма без піддону, цеглина, не проклеєний папір, гідравлічний прес.

Форма звіту: лабораторний журнал.

11.1 Основні положення

Будівельні розчини – це штучні кам’яні матеріали, що одержують в результаті твердіння раціонально підібраних сумішей з неорганічних в’яжучих, дрібного заповнювача (піску) та води. Часто до розчинів додають спеціальні додатки, які прискорюють або уповільнюють твердіння, пластифікатори тощо. До затвердіння суміші цих матеріалів називають розчинними сумішами, після затвердіння – розчинами.

Будівельні розчини характеризуються великим різноманіттям видів і можуть бути класифіковані за групами в залежності від щільності, виду в’яжучого та призначення.

За щільністю у сухому стані розчини поділяють на важкі (з щільністю не менш 1500 кг/м3) та легкі (менше 1500 кг/м3).

За видом в’яжучого розчини поділяють на цементні, виготовлені на портландцементі або його різновидах; вапняні; гіпсові; сметанні, отримані на цементно-вапняному в’яжучому, цементно-глиняному, вапняно-гіпсовому в’яжучому.

За призначенням розчини поділяють на мурувальні, оздоблювальні, спеціальні (гідроізоляційні, акустичні, рентгенозахисні тощо).

Склад розчину призначують і розраховують, виходячи з наступних умов: 1) суміш має бути такою, що легко оброблюється – легко перемішується, транспортується, перекачується по трубах, рівномірно розподіляється тонким шаром по поверхні; 2) розчин до визначеного терміну твердіння має відповідати заданим вимогам щодо міцності та морозостійкості; 3) легкооброблюваність суміші та потрібна якість затверділого розчину мають досягатись при найменших витратах в’яжучого.

Будівельні розчини на відміну від бетонів не містять крупного заповнювача (щебеню або гравію). Отже, розчини – це дрібнозернисті бетони, тому загальні закономірності, які визначають легкоукладність та міцність бетонів, розповсюджуються і на розчини.

Встановлені наступні значення марок розчинів за міцністю при стиску (у кгс/см2): 4, 10, 25, 50, 75, 100, 150, 200, 300. Марки розчинів за морозостійкістю: 15, 25, 35, 50, 100, 150, 200, 300.

Склади низькомарочних розчинів (до 25) призначаються без розрахунку за таблицями довідника. Склади інших розчинів отримують шляхом розрахунку та лабораторного добору.

Співвідношення між в’яжучим та дрібними заповнювачами називають складом розчину, який у загальному вигляді записують В:П, де В – маса або об’єм в’яжучого, П – маса або об’єм дрібного заповнювача (найчастіше – піску). Склад розчину призводять до більш зручного вигляду, де витрати в’яжучого приймають за одиницю, для чого і кількість в’яжучого, і кількість заповнювача ділять на кількість в’яжучого:

Нижче викладається одна з методик розрахунку та добору складу будівельного розчину.