- •Міністерство освіти і науки україни
- •Лабораторна робота 9
- •9.1 Визначення насипної густини щебеню
- •9.2 Визначення істинної густини зерен щебеню
- •9.3 Визначення порожнистості щебеню
- •9.4 Визначення зернового складу нефракційованого щебеню
- •Лабораторна робота 10
- •10.1 Загальні поняття про бетон
- •10.2 Визначення складу звичайного (важкого) бетону
- •10.3 Порядок добору складу бетону
- •10.4 Визначення номінального складу бетону та точний розрахунок матеріалів на 1 м3
- •10.5 Визначення виробничого складу бетону
- •10.6 Визначення коефіцієнта виходу бетону та розрахунок дозування матеріалів на заміс бетонозмішувача
- •10.7 Випробування контрольних зразків для визначення міцності бетону до стиснення
- •Лабораторна робота 11 Добір складу будівельного розчину
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Завдання для розрахунку складу розчину
- •11.3 Розрахунок складу розчину
- •11.4 Пробний заміс розчину
- •11.5 Визначення густини розчинної суміші
- •11.6 Визначення границі міцності при стиску розчину
- •Продовження таблиці 11.1
- •12.3 Механічні властивості
- •Лабораторна робота 13
- •13.1 Основні положення
- •13.2 Визначення властивостей зв’язуючих речовин
- •13.3 Визначення властивостей пігментів
- •Форма звіту: лабораторний журнал. Лабораторна робота 14 випробування нафтових бітумів
- •14.1 Визначення в’язкості (твердості або пенетрації)
- •14.2 Визначення розтяжності (дуктильності) бітумів
- •14.3 Визначення температури розм’якшення бітумів
- •Лабораторна робота 15 Випробування вуглецевих сталей
- •15.1 Випробування вуглецевої сталі на розтягання (рис. 15.1)
- •15.2 Випробування вуглецевої сталі на твердість
- •15.3 Випробування вуглецевої сталі на ударну в’язкість
- •Форма звіту: лабораторний журнал.
- •16.1.2 Метод визначення міцності еталонним молотком Кашкарова
- •16.1.3 Метод визначення міцності за відскоком та пластичною деформацією
- •16.1.4 Метод визначення міцності відриванням
- •16.1.5 Метод визначення міцності сколюванням ребра конструкції
- •16.2 Фізичні неруйнуючі методи випробувань
- •16.2.1 Радіаційний метод визначення міцності
- •16.2.2 Тепловий метод
- •16.2.3 Оптичний метод
- •16.2.4 Акустичний метод визначення міцності
- •16.3 Неруйнуючі методи контролю твердіння
- •16.3.1 Ультразвуковий метод контролю твердіння бетону
Продовження таблиці 11.1
Лабораторна робота 12
ФІЗИЧНІ ТА МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДЕРЕВИНИ
12.1 Основні положення
Деревина – один з найважливіших видів будівельних матеріалів; її широко застосовують у будівництві завдяки ряду позитивних властивостей: високій міцності та пружності за невеликої середньої густини, малої теплопровідності, легкості обробки, простоті скріплення окремих елементів, високій морозостійкості та стійкості до дії багатьох хімічних реагентів. Деревині притаманний і ряд недоліків, які знижують її будівельні властивості: неоднорідність будови, наявність багатьох вад, гігроскопічність, що призводить до розтріскування, жолоблення та зміни розмірів виробів, здатність до займання та швидкого загнивання.
Лабораторні заняття містять у програмі досліджень деревини наступні найбільш важливі та характерні випробування: визначення вологості, середньої густини, границі міцності під час стискання вздовж волокон та під час статичного вигинання деревини.
12.2 Фізичні властивості
Найважливішими фізичними властивостями деревини є її вологість та середня густина.
12.2.1 Визначення вологості деревини.
Мета роботи: ознайомлення зі стандартним методом визначення вологості деревини та його практичне застосування.
Прилади та обладнання: скляні бюкси з кришками, терези технічні, сушильна шафа, ексикатор.
Вологістю деревини називають відношення маси вологи, що знаходиться в даному об’ємі деревини, до маси абсолютно сухої деревини, яке виражається у відсотках. Вологість впливає на міцність, об’ємну масу, теплопровідність та інші властивості деревини. ГОСТ 16483.1-84 встановлює два методи визначення вологості: з похибкою не більш 0,1 % для приведення показників фізико-хімічних випробувань зразків до показників при стандартній вологості та з похибкою не більш 1 % для визначення вологості деревини, що використовується у виробничих потребах. Оскільки для визначення вологості потрібно багато часу, необхідно завчасно виконати наступні підготовчі роботи. Нумерують бюкси та кришки до них одним й тим же номером, зважують їх. Поміщують зразки до окремих бюксів, кожний закривають кришкою та зважують з похибкою не більш 0,001 г (рис. 12.1)
Рисунок 12.1 – Схема бюкси та зразка для визначення вологості
та середньої густини деревини
В результаті має бути одержана маса бюкси із зразком до висушування у грамах. Зразки, що знаходяться в бюксах із знятими кришками, поміщують до сушильної шафи з температурою 105 2 С. Висушування перевіряють повторними зважуваннями через кожні 2 години. Перше зважування при висушуванні м‘яких порід проводять не раніше ніж через 6 год. після початку висушування, а при висушуванні твердих порід – не раніше 10 год Висушування вважається завершеним, коли різниця між двома останніми зважуваннями буде не більш 0,002 г. Перед зважуванням бюкси зі зразками закривають кришками та охолоджують до кімнатної температури в ексикаторі з безводним хлористим кальцієм; після цього зважують. У результаті одержується маса кожної бюкси зі зразком після висушування у грамах.
Виходячи з одержаних даних, обчислюють вологість деревини у відсотках з похибкою не більш 0,1 % за формулою
%, (12.1)
де mв – маса бюкси з кришкою та зразком до висушування, г;
mс – маса бюкси з кришкою та зразком після висушування, г.
Вологість деревини для виробничих потреб визначають за спрощеною методикою. Зразки зважують на технічних вагах з похибкою не більш 0,01 г та висушують так, як описано вище, але без бюкс. Висушування вважається завершеним, коли для кожного зразка різниця між результатами двох останніх зважувань буде не більш 0,02 г. Вологість зразків обчислюють у відсотках з похибкою не більш 1 %:
%, (12.2)
де mв – маса зразка до висушування, г;
mс – маса зразка після висушування, г.
Одержані результати записують до табл. 12.1.
Таблиця 12.1 – Визначення вологості деревини
Показники |
Од. вимір. |
Формула |
Результати | ||
І |
ІІ |
ІІІ | |||
Маса зразка до висушування Маса зразка після висушування Маса випаруваної води
Вологість деревини |
г
г
г
% |
mв
mс
mв – mс
|
|
|
|
Середнє значення вологості |
% |
|
|
Форма звіту: лабораторний журнал.
12.2.2 Визначення середньої густини деревини.
Мета роботи: ознайомлення зі стандартним методом визначення середньої густини деревини та його практичне виконання. Виконання перерахунку середньої густини на стандартну вологість.
Прилади та обладнання: терези технічні, штангенциркуль.
Середньою густиною називають відношення маси деревини, що знаходиться у природному стані, до її об’єму. Вимірюють середню густину в кг/м3. Середня густина деревини залежить від породи та вологості. Слід відзначити, що абсолютна густина деревинної речовини складає 1540-1560 кг/м3, вона не залежить від породи та вологості деревини.
Відповідно до ГОСТу 16483.1-84 найчастіше середню густину деревини визначають на зразках, що мають форму прямокутної призми. При цьому обчислюють густину при вологості деревини в момент випробувань в абсолютно сухому стані та умовну густину. На заняттях найчастіше визначають густину деревини в момент випробування.
Зразки зважують на вагах з похибкою не більш 0,01 г. Штангенциркулем вимірюють поперечний переріз та довжину (a, b, h) з точністю до 0,1 мм по осях симетрії зразка. Об’єм зразка обчислюють з точністю до 0,01 см3. Потім обчислюють середню густину деревини з похибкою до 5 кг/м3 при вологості в момент випробування: кг/м3 , (12.3)
де mw – маса зразка при вологості в момент випробування (W), г;
a, b – розміри поперечного перерізу зразка, см;
h – довжина зразка, см.
Одержану величину густини перераховують на стандартну вологість 12 % за формулою 12.4: , (12.4)
де w – густина деревини при вологості в момент випробування, кг/м3;
k12w – коефіцієнт перерахунку, що визначається за таблицею ГОСТ 16483 (з підвищенням вологості від 5 до 30% цей коефіцієнт збільшується від 0,972 до 1,050 для більшості порід деревини). Одержані результати записують до табл. 12.2.
Таблиця 12.2 – Визначення середньої густини деревини
Показники |
Од. вим. |
Формула |
Результати | ||
І |
ІІ |
ІІІ | |||
Розміри зразка: товщина ширина висота Об’єм зразка Маса зразка |
см см см см3 г |
b a h V mw |
|
|
|
Середня густина зразка при природній вологості Середня густина зразка після перерахунку на 12 % вологості |
г/см3
г/см3
|
|
|
|
|
|
Форма звіту: лабораторний журнал.