Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабор__9-16_Буд_матеріали.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
5.28 Mб
Скачать

Форма звіту: лабораторний журнал. Лабораторна робота 14 випробування нафтових бітумів

Нафтові бітуми при нормальній температурі являють собою тверді або напівтверді речовини чорного або темно-коричневого кольору, які застосовуються як органічні в’яжучі та гідроізоляційні матеріали.

За хімічним складом бітуми – складні суміші вуглеводнів та їх неметалевих похідних (сполук вуглецю з сіркою, киснем та азотом). Вони розчинні у сірководні, хлороформі, бензолі та деяких органічних розчинниках та не розчинні у воді. В залежності від вихідної сировини розрізнюють природні (просочуючі гірські породи) та штучні нафтові (які одержуються з нафти різними способами) бітуми. За переважним призначенням бітуми поділяють на дорожні, будівельні, покрівельні, ізоляційні та спеціальні.

За фізико-хімічними властивостями нафтові бітуми поділяють на марки за наступними показниками: в’язкість, розтяжність та поведінка бітуму під час змінення температури.

14.1 Визначення в’язкості (твердості або пенетрації)

Мета роботи: ознайомлення зі стандартним методом визначення в’язкості нафтового бітуму та практичне його виконання.

Прилади та обладнання: пенетрометр, ексикатор з водою.

В’язкість (твердість або пенетрація) визначаються на приладі пенетрометрі (рис. 14.1) за глибиною проникнення стандартної голки у випробуваний бітум при певній температурі 25 С та 0 С, навантаженні 100 г та 200 г відповідно, тривалістю занурення 5 та 60 с.

1 – лінійка, 2 – диск градуйований; 3 – стрілка диску; 4 – упор для пальців; 5 – кнопка стопору; 6 – голка зі стрижнем; 7 – бюкса з бітумом; 8 – ванночка з водою; 9 – столик; 10 – станина зі штативом.

Рисунок 14.1 – Схема пенетрометра визначення твердості (пенетрації) бітуму

Глибину занурення голки виражають в градусах, які визначаються за диском пенетрометра, причому кожний градус відповідає зануренню голки на 0,1 мм.

Визначення виконують три рази й беруть середнє значення. Дані, одержані під час випробування, заносять до лабораторного журналу (табл. 14.1).

Таблиця 14.1 – Визначення в’язкості (твердості або пенетрації)

нафтового бітуму

Показники

Результат

І

ІІ

ІІІ

Температура випробування

Витримка бітуму до випробування

Тривалість випробування

Глибина занурення голки пенетрометра

Середнє значення

С

ч

с

град (мм)

град (мм)

Форма звітності: лабораторний журнал.

14.2 Визначення розтяжності (дуктильності) бітумів

Мета роботи: ознайомлення зі стандартним методом визначення розтяжності бітумів та практичне його виконання.

Прилади та обладнання: дуктилометр, бітумні зразки-вісімки.

Розтяжність (дуктильність) визначають на приладі дуктилометр.

Розплавлений бітум заливається у форми «вісімки» (рис. 14.2), після охолодження їх витримують у воді при температурі 25 С протягом 1-1,5 годин. Після цього зразки поміщують до дуктилометра та розягують зі швидкістю 5 см/хв. Величина подовшення зразка в момент розриву (в см) й характеризує розтяжність бітуму.

Для бітумів покращених марок дуктильність визначають і при температурі 0 С.

Для кожного виду бітуму виконують три досліди й кінцевий результат беруть як середнє з трьох визначень.

Дані, одержані при випробуванні, заносять до лабораторного журналу (табл. 14.2).

1 – захват, 2 – бітум; 3 – частина форми середня; 4 – бічна частина форми

Рисунок 14.2 – Форма розбірна для визначення розтяжності бітума на дуктилометрі

Таблиця 14.2 – Визначення розтяжності (дуктильності) нафтового бітуму

Показники

Результат

І

ІІ

ІІІ

Температура випробування

Витримка бітуму до випробування

Швидкість розтягування

Розтяжність бітуму

Середнє значення

С

г

см/хв

см

(см)

Форма звіту: лабораторних журнал.