Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабор__9-16_Буд_матеріали.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
5.28 Mб
Скачать

10.6 Визначення коефіцієнта виходу бетону та розрахунок дозування матеріалів на заміс бетонозмішувача

Коефіцієнт виходу бетону – це відношення об’єму свіже виготовленої бетонної суміші до суми об’ємів його складових. Цей коефіцієнт розраховується за формулою 10.31.

, (10.31)

де Vц, Vп, Vщ – відповідно об’єми цементу, піску та щебеню, витрачені на 1 м3 бетону;

Vб – об’єм 1 м3 бетонної суміші, що дорівнює 1000 л.

Оскільки важкий бетон – матеріал вельми щільний, його об’єм завжди менше суми об’ємів його компонентів, а тому коефіцієнт завжди менше одиниці.

Паспортна місткість бетонозмішувача визначається сумою об’ємів складових, які завантажені на один заміс бетонозмішувача. Отже, об’єм бетону, добутого за результатом одного замісу,

VБ= Vк  , (10.32)

де Vк – об’єм ковша бетонозмішувача (паспортний об’єм).

Кількість компонентів на один заміс бетонозмішувача (кілограми) розраховують за наступними формулами:

Цк = Ц  Vб ;

Цк = (10.33)

Пк = або Пк = Цк  X1. (10.34)

або ; (10.35)

, (10.36)

де Цк, Пк, Щк, Вк – відповідно кількість цементу, піску, щебеню, води на заміс;

Ц – витрати цементу на 1 м3 бетону;

П1, Щ1, В1 – відповідно витрати піску, щебеню, води на 1 м3 бетону з урахуванням вологості заповнювачів;

x1, y1 – відповідно кількість вагових частин піску, щебеню, що приходяться на одну вагову частину цементу з урахуванням вологості заповнювачів (з виробничого складу бетону).

10.7 Випробування контрольних зразків для визначення міцності бетону до стиснення

Випробування зразків-кубів бетону на стиск проводяться відповідно до ГОСТу 10180-90 у віці 28 діб. Перед випробуванням ретельно оглядають зразок, вимірюють грані з точністю до 1 мм.

При випробуванні на стиск зразки-куби встановлюють однією із завчасно відібраних граней на нижню опорну плиту пресу центрально відносно його осі, використовуючи риски, нанесені на плиті.

Тип (марку) преса та обрану шкалу силовимірювача записують до журналу випрбувань. Далі випробують зразки. У процесі випробування напруження у зразку при навантаженні має збільшуватись безперервно з постійною швидкістю 6 – 2 кгс/см2 за секунду до його руйнування.

Досягнуте у процесі випробування максимальне зусилля приймають за величину руйнівного навантаження на зразок Р.

Міцність бетону при стиску (у кгс/см2) розраховують для кожного зразка за формулою (10.37):

R =, (10.37)

де Р – руйнівне навантаження, кгс;

F – середня площина робочого перерізу зразка, см2;

–масштабний коефіцієнт міцності бетону у зразках базового розміру, що дорівнює для зразків-кубів з ребром 70, 100, 150, 200 та 300 мм відповідно 0,85, 0,91, 1,0; 1,05 та 1,10.

Одержаний результат порівнюють з міцністю бетону, приведеною у завданні. Якщо цей результат не нижче заданої міцності бетону або перевищує її не більш ніж на 15 %, то склад бетону підібрано вірно.

Якщо виникає необхідність визначити міцність бетону у більш ранній строк ніж 28 діб, тоді її можна обчислити за формулою:

(10.38)

де R28 – марка бетону після 28 діб витримки, кгс/см2;

Rn – міцність бетону в строк n діб, кгс/см2.

Результати випробувань заносять до лабораторного журналу, вказуючи дату і час випробувань.

Висновки про марку бетону заносять до журналу згідно з ДСТУ Б В.2.7-43-96, а для бетону для виробів та конструкцій, що проектуються з врахуванням вимог СТ СЭВ 1406-78, вказують клас бетону за стиском – В.