- •Міністерство освіти і науки україни
- •Лабораторна робота 9
- •9.1 Визначення насипної густини щебеню
- •9.2 Визначення істинної густини зерен щебеню
- •9.3 Визначення порожнистості щебеню
- •9.4 Визначення зернового складу нефракційованого щебеню
- •Лабораторна робота 10
- •10.1 Загальні поняття про бетон
- •10.2 Визначення складу звичайного (важкого) бетону
- •10.3 Порядок добору складу бетону
- •10.4 Визначення номінального складу бетону та точний розрахунок матеріалів на 1 м3
- •10.5 Визначення виробничого складу бетону
- •10.6 Визначення коефіцієнта виходу бетону та розрахунок дозування матеріалів на заміс бетонозмішувача
- •10.7 Випробування контрольних зразків для визначення міцності бетону до стиснення
- •Лабораторна робота 11 Добір складу будівельного розчину
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Завдання для розрахунку складу розчину
- •11.3 Розрахунок складу розчину
- •11.4 Пробний заміс розчину
- •11.5 Визначення густини розчинної суміші
- •11.6 Визначення границі міцності при стиску розчину
- •Продовження таблиці 11.1
- •12.3 Механічні властивості
- •Лабораторна робота 13
- •13.1 Основні положення
- •13.2 Визначення властивостей зв’язуючих речовин
- •13.3 Визначення властивостей пігментів
- •Форма звіту: лабораторний журнал. Лабораторна робота 14 випробування нафтових бітумів
- •14.1 Визначення в’язкості (твердості або пенетрації)
- •14.2 Визначення розтяжності (дуктильності) бітумів
- •14.3 Визначення температури розм’якшення бітумів
- •Лабораторна робота 15 Випробування вуглецевих сталей
- •15.1 Випробування вуглецевої сталі на розтягання (рис. 15.1)
- •15.2 Випробування вуглецевої сталі на твердість
- •15.3 Випробування вуглецевої сталі на ударну в’язкість
- •Форма звіту: лабораторний журнал.
- •16.1.2 Метод визначення міцності еталонним молотком Кашкарова
- •16.1.3 Метод визначення міцності за відскоком та пластичною деформацією
- •16.1.4 Метод визначення міцності відриванням
- •16.1.5 Метод визначення міцності сколюванням ребра конструкції
- •16.2 Фізичні неруйнуючі методи випробувань
- •16.2.1 Радіаційний метод визначення міцності
- •16.2.2 Тепловий метод
- •16.2.3 Оптичний метод
- •16.2.4 Акустичний метод визначення міцності
- •16.3 Неруйнуючі методи контролю твердіння
- •16.3.1 Ультразвуковий метод контролю твердіння бетону
11.2 Завдання для розрахунку складу розчину
Потрібно розрахувати та лабораторним шляхом добрати склад будівельного цементно-піщаного розчину, призначеного для виробництва цегляного мурування. При цьому розчин має задовольняти наступним умовам:
1) міцність при стиску після 28 діб витримки має бути:
Rcт = кгс/см2 (задається викладачем побригадно, наприклад, 50, 75, 100, 150 кгс/см2);
2) рухливість розчинної суміші за стандартним приладом (конус БудЦНДЛ) має бути у межах ___ см (наприклад, 5-7 см).
Примітка: Важливо, щоб цей показник був близьким для розчинних сумішей, виготовлених студентами усіх бригад на даному занятті.
Для виготовлення розчину вживаються наступні вихідні матеріали:
в’яжуче – ______________марки ______________;
вода – водопровідна (чиста питна);
дрібний заповнювач – кварцовий пісок (дрібнозернистий, середньозернистий, модуль крупності Мк = ____ (чистий, запилений, забруднений); насипна густина (об’ємна насипна маса) = ____кг/м3).
Для виконання лабораторної роботи необхідно мати (на кожну бригаду) такі матеріали, прилади та приладдя: цемент у ящику, пісок у ящику, воду у колбі, совок, тарільчані ваги з різновагами, металеву чашу для затворень, металеву лопатку для перемішування матеріалів, сталевий стрижень діаметром 10-12 мм, стандартний прилад для визначення рухливості розчинної суміші (конус БудЦНДЛ), посудина для розчинної суміші, стальна циліндрова посудина місткістю 1000 мл з насадкою, роз’ємні сталеві форми без піддона (внутрішній розмір чарунки форми 7,07×7,07×7,07 см), лабораторний ніж, прес для випробувань зразків з зусиллям до 50 т, цеглина керамічна з вологістю не більш 2 % та водопоглинанням 10-15% за масою, газетний папір, штангенциркуль.
11.3 Розрахунок складу розчину
Міцність розчину, укладеного на пористу основу (керамічна цегла), визначають в залежності від витрат в’яжучої речовини (оскільки після відсосу води основою у розчині залишається приблизно однакова кількість води ) за формулою Н.А. Попова:
R28 = к Rц (Ц – 0,05) + 4а, (11.1)
де R28 – міцність розчину при стиску (за завданням) у 28 - добовому терміні витримки, кгс/см2 або МПа;
к – коефіцієнт крупності піску (для дрібного приймають – 0,5-0,7; для середнього – 0,8; для крупного – 1,0);
Rц – активність цементу, кгс/см2 або МПа;
Ц – витрати цементу у тонах на один кубічний метр піску.
Знаючи задану міцність розчину, коефіцієнт якості піску та активність цементу, за наведеною формулою визначають витрати цементу у тонах на 1 м3 піску (розрахунок ведуть з точністю до тисячних). Далі витрати цементу наводять у кілограмах на 1 м3 піску.
Склад розчину визначають як співвідношення між в’яжучим та заповнювачем за масою, приведене до вигляду 1:X, де X=, що показує, скільки вагових частин піску приходиться на одну вагову частину цементу. Отже, X обчислюють шляхом ділення маси 1 м3 піску у насипному стані у кілограмах на масу цементу у кілограмах, витраченого на 1 м3 піску (розрахунок здійснюють з точністю до сотих). Так отримують склад розчину 1:X.