Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodichka_1016.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
5.27 Mб
Скачать

Лабораторна робота 13

ВипробуванНЯ ЛАКОФАрбових матеріалів

13.1 Основні положення

Лакофарбовими матеріалами називають в’язкорідкі суміші, що наносяться на поверхню тонким шаром, який через деякий час твердне та створює плівку, міцно зчепленою з основою.

До лакофарбових матеріалів відносять: пігменти (сухі фарби), в’яжучі (оліфи, клеї), лаки, фарбувальні суміші (фарби), розчинники та розріджувачі тощо.

Лакофарбові матеріали застосовують для захисту інших матеріалів від руйнуючих впливів середовища, для оздоблення фасадів будівель та приміщень, для створення в них необхідних санітарно-гігієнічних умов.

13.2 Визначення властивостей зв’язуючих речовин

Мета роботи: ознайомлення зі стандартними методами визначення густини та в’язкості в’яжучих речовин (на прикладі оліфи) та практичне їх виконання. Прилади та обладнання: ареометр, скляний циліндр місткістю 250 мл, оліфа, яка досліджується.

Прилади: воронка НДЛК, бензин, вимірювальна посудина, секундомір, вода, оліфа, що досліджується.

У фарбувальних сумішах в’яжучими речовинами можуть бути: оліфи, (у олійних фарбах), клеї (у клейових фарбах), полімери (у полімерних фарбах та лаках), а також неорганічні в‘яжучі (у вапняних, силікатних та інших фарбах).

Програма наших занять містить визначення густини та в’язкості оліфи. Оліфу наливають у циліндр, потім занурюють туди ареометр. Після того, як ареометр зайняв у рідині стійке положення, на рівні рідини беруть відлік. Глибина занурення приладу у рідину характеризує її густину: чим щільніше рідина, тим менша глибина занурення ареометра. Відлічуючи зверху вниз, відмічають показання шкали денсиметра, відповідне до рівня рідини в циліндрі. Показання ареометра, відлічене з похибкою до сотих часток одиниці, і є густиною рідини. Дослід виконують два-три рази, а результат записують до лабораторного журналу табл. 13.1.

В’язкість оліфи дає уявлення про зручнонаносимість її на поверхню. При великій в’язкості оліфа щільно розподіляється на поверхні тонким шаром, при малій – стікає з поверхні. Для кожного виду оліфи (лаку) ступінь в’язкості встановлюється стандартом.

Таблиця 13.1 – Визначення густини в’яжучого (оліфи)

Показники

Розм.

Результат

І

ІІ

ІІІ

Ціна поділку ареометра

Густина

Середній результат

г/см3

г/см3

Перед визначенням в’язкості оліфи воронку та її випускний отвір ретельно промивають бензином та сушать згідно з рис. 13.1.

В’язкість оліфи визначають при 20 С. У внутрішню посудину приладу при закритому отворі наливають оліфу, яка досліджується, до визначеного рівня. Відчиняють випускний отвір і одночасно вмикають секундомір. Показником в’язкості оліфи вважають час у секундах, потрібний для витоку 100 мл оліфи. Дослід повторюють два-три рази, за кінцевий результат приймають середнє арифметичне з трьох визначень. Результати виконання роботи записують до лабораторного журналу.

Рівень у циліндрі повинен бути на відмітці 100

6

1 – віскозиметр ВЗ-4; 2 – зв’язуюче; 3 – отвір калібрований (4 мм); 4 – циліндр мірний; 5 – станина зі штативом; 6 – затвір

Рисунок 13.1 – Схема визначення в’язкості зв’язуючого

віскозиметром ВЗ-4

Форма звіту: лабораторний журнал.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]