- •Міністерство освіти і науки україни
- •Лабораторна робота 9
- •9.1 Визначення насипної густини щебеню
- •9.2 Визначення істинної густини зерен щебеню
- •9.3 Визначення порожнистості щебеню
- •9.4 Визначення зернового складу нефракційованого щебеню
- •Лабораторна робота 10
- •10.1 Загальні поняття про бетон
- •10.2 Визначення складу звичайного (важкого) бетону
- •10.3 Порядок добору складу бетону
- •10.4 Визначення номінального складу бетону та точний розрахунок матеріалів на 1 м3
- •10.5 Визначення виробничого складу бетону
- •10.6 Визначення коефіцієнта виходу бетону та розрахунок дозування матеріалів на заміс бетонозмішувача
- •10.7 Випробування контрольних зразків для визначення міцності бетону до стиснення
- •Лабораторна робота 11 Добір складу будівельного розчину
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Завдання для розрахунку складу розчину
- •11.3 Розрахунок складу розчину
- •11.4 Пробний заміс розчину
- •11.5 Визначення густини розчинної суміші
- •11.6 Визначення границі міцності при стиску розчину
- •Продовження таблиці 11.1
- •12.3 Механічні властивості
- •Лабораторна робота 13
- •13.1 Основні положення
- •13.2 Визначення властивостей зв’язуючих речовин
- •13.3 Визначення властивостей пігментів
- •Форма звіту: лабораторний журнал. Лабораторна робота 14 випробування нафтових бітумів
- •14.1 Визначення в’язкості (твердості або пенетрації)
- •14.2 Визначення розтяжності (дуктильності) бітумів
- •14.3 Визначення температури розм’якшення бітумів
- •Лабораторна робота 15 Випробування вуглецевих сталей
- •15.1 Випробування вуглецевої сталі на розтягання (рис. 15.1)
- •15.2 Випробування вуглецевої сталі на твердість
- •15.3 Випробування вуглецевої сталі на ударну в’язкість
- •Форма звіту: лабораторний журнал.
- •16.1.2 Метод визначення міцності еталонним молотком Кашкарова
- •16.1.3 Метод визначення міцності за відскоком та пластичною деформацією
- •16.1.4 Метод визначення міцності відриванням
- •16.1.5 Метод визначення міцності сколюванням ребра конструкції
- •16.2 Фізичні неруйнуючі методи випробувань
- •16.2.1 Радіаційний метод визначення міцності
- •16.2.2 Тепловий метод
- •16.2.3 Оптичний метод
- •16.2.4 Акустичний метод визначення міцності
- •16.3 Неруйнуючі методи контролю твердіння
- •16.3.1 Ультразвуковий метод контролю твердіння бетону
9.3 Визначення порожнистості щебеню
Мета роботи: ознайомлення з аналітичним методом розрахунку порожнистості щебеню та її практичне значення.
Порожнистість щебеню обчислюють на основі попередньо встановлених значень насипної густини щебеню () та істинної густини його зерен () за формулою 9.2:
(9.2)
де П – порожнистість щебеню, %, за об’ємом;
–насипна густина щебеню, г/см3;
–істинна густина зерен щебеню, г/см3.
Одержані результати заносять до лабораторного журналу (табл. 9.3).
Таблиця 9.3 – Визначення порожнистості щебеню
Показники |
Од. вимір. |
Формула |
Результати | ||
І |
ІІ |
ІІІ | |||
Насипна густина щебеню Істинна густина зерен щебеню
Порожнистість щебеню |
г/см3
г/см3
% |
|
|
|
|
|
Вологість щебеню та вміст в ньому пилоподібних, глинистих та мулистих часток визначають відповідно до вимог ГОСТ 8269.0-97 за методикою, аналогічною відповідним методикам для випробувань піску.
9.4 Визначення зернового складу нефракційованого щебеню
Мета роботи: ознайомлення зі стандартною методикою визначення зернового складу нефракційованого щебеню та практичне виконання роботи за подальшим визначенням виду щебеню графічним методом (побудова графіка зернового складу).
Прилади: стандартний набір сит, металевий циліндр ємністю 10 л,терези технічні з гірками.
Після попередньої промивки та висушування проби щебеню беруть наважку в кількості 10 кг, включаючи зерна піску, які в ній містяться, послідовно просіюють крізь набір сит, починаючи з сита, що має найбільші отвори (рис. 9.3). Просіювання наважки на кожному ситі виконується по частинах, щоб товщина шару щебеню на ситі не перебільшувала найбільшого розміру зерен щебеню, механічним способом або руками.
1
– набір сит (70, 40, 30, 20, 10, 5 мм); 2 – піддон
надлишку
щебеню
Рисунок
9.3 – Визначення
зернового складу щебеню за допомогою
стандартних сит
Просіювання вважається закінченим, якщо при інтенсивному струсі сита над папером нема падіння зерен щебеню. Залишки щебеню на кожному ситі зважують, знаходячи тим самим частинні залишки в грамах: m70, m40 і т.і. Далі обчислюють частинні залишки на кожному ситі у відсотках як відношення частинного залишку в грамах до маси узятої наважки за формулою (9.3):
(9.3)
де і – частинний залишок на кожному ситі, %
mі – частинний залишок на кожному ситі, г;
m – маса узятої наважки, г.
Після цього обчислюють повні залишки на ситах, які є сумою частинних залишків у відсотках на всіх попередніх ситах з більшими отворами, плюс частинний залишок на ситі, для якого обчислюється величина повного залишку:
Аі = a70 + a40 + … + aі, (9.4)
де Аі – повні залишки на ситах, %;
aі – частинні залишки на ситах, %.
Результати просіювання у вигляді частинних залишків на кожному ситі в грамах, частинних залишків у відсотках та повних залишків заносять до лабораторного журналу у (табл. 9.5).
Таблиця 9.5 – Визначення зернового складу щебеню
Показники |
Од. вимір. |
Розміри отворів сит, мм |
Менш 5мм |
Сума | |||||
70 |
40 |
30 |
20 |
10 |
5 |
|
| ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Частинні залишки щебеню на ситах, аі |
г |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Повні залишки щебеню на ситах, Аі |
% |
|
|
|
|
|
|
|
|
За результатами просіювання встановлюють:
а) найбільшу крупність щебеню (Днайб), відповідну до розміру отвору першого з сит, на якому повний залишок не перебільшує 5%;
б) найменшу крупність щебеню (Днайм), відповідну до розміру отвору першого з сит, на якому повний залишок перебільшує 95%.
Середня крупність щебеню визначається за формулою, мм,
Дсер = 0.5 (Днайб + Днайм), (9.5)
де Днайб – найбільша крупність щебеню, мм;
Днайм – найменша крупність щебеню, мм.
На підставі одержаних результатів будують криву просіювання випробуваного щебеню, відкладаючи на осі абсцис графіка (рис. 9.4) розміри отворів сит (Дсер, Днайб, Днайм), а на осі ординат – значення повних залишків на відповідних ситах.
Рисунок
9.4
– Діаграма
зернового складу щебеню та гравію
Порівнюючи одержану криву просіювання щебеню (за аналогією з кривою просіювання гравію, п. 4, ГОСТ 8269.0-97) з вимогами стандарту, виносять висновок про зерновий склад щебеню.
Форма звіту: лабораторний журнал.