- •Міністерство освіти і науки україни
- •Лабораторна робота 9
- •9.1 Визначення насипної густини щебеню
- •9.2 Визначення істинної густини зерен щебеню
- •9.3 Визначення порожнистості щебеню
- •9.4 Визначення зернового складу нефракційованого щебеню
- •Лабораторна робота 10
- •10.1 Загальні поняття про бетон
- •10.2 Визначення складу звичайного (важкого) бетону
- •10.3 Порядок добору складу бетону
- •10.4 Визначення номінального складу бетону та точний розрахунок матеріалів на 1 м3
- •10.5 Визначення виробничого складу бетону
- •10.6 Визначення коефіцієнта виходу бетону та розрахунок дозування матеріалів на заміс бетонозмішувача
- •10.7 Випробування контрольних зразків для визначення міцності бетону до стиснення
- •Лабораторна робота 11 Добір складу будівельного розчину
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Завдання для розрахунку складу розчину
- •11.3 Розрахунок складу розчину
- •11.4 Пробний заміс розчину
- •11.5 Визначення густини розчинної суміші
- •11.6 Визначення границі міцності при стиску розчину
- •Продовження таблиці 11.1
- •12.3 Механічні властивості
- •Лабораторна робота 13
- •13.1 Основні положення
- •13.2 Визначення властивостей зв’язуючих речовин
- •13.3 Визначення властивостей пігментів
- •Форма звіту: лабораторний журнал. Лабораторна робота 14 випробування нафтових бітумів
- •14.1 Визначення в’язкості (твердості або пенетрації)
- •14.2 Визначення розтяжності (дуктильності) бітумів
- •14.3 Визначення температури розм’якшення бітумів
- •Лабораторна робота 15 Випробування вуглецевих сталей
- •15.1 Випробування вуглецевої сталі на розтягання (рис. 15.1)
- •15.2 Випробування вуглецевої сталі на твердість
- •15.3 Випробування вуглецевої сталі на ударну в’язкість
- •Форма звіту: лабораторний журнал.
- •16.1.2 Метод визначення міцності еталонним молотком Кашкарова
- •16.1.3 Метод визначення міцності за відскоком та пластичною деформацією
- •16.1.4 Метод визначення міцності відриванням
- •16.1.5 Метод визначення міцності сколюванням ребра конструкції
- •16.2 Фізичні неруйнуючі методи випробувань
- •16.2.1 Радіаційний метод визначення міцності
- •16.2.2 Тепловий метод
- •16.2.3 Оптичний метод
- •16.2.4 Акустичний метод визначення міцності
- •16.3 Неруйнуючі методи контролю твердіння
- •16.3.1 Ультразвуковий метод контролю твердіння бетону
Міністерство освіти і науки україни
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Спеціальності: 7.092101
7.120101
7.092104
6.092600
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ №9-16
з дисципліни
«БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ТА ВИРОБИ»
ХАРКІВ 2011
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Спеціальності: 7.092101
7.120101
7.092104
6.092600
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ №9-16
з дисципліни
«БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ТА ВИРОБИ»
Затверджено на засіданні кафедри будівельних матеріалів і виробів.
Протокол № 8 от 15.04.08
ХАРКІВ 2011
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт № 9-16 з дисципліни «Будівельні матеріали та вироби» для студентів спеціальностей: 7.092101 «Промислове і цивільне будівництво», 7.120101 «Архітектура будівель і споруд», 7.092104 «Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів», 6.092600 «Водопостачання та водовідведення» / Укладачі: О.Г. Вандоловський, І.Е. Казімагомедов, О.В. Вішев, О.Б. Деденьова, Т.О. Костюк, Т.А. Ліпко, О.В. Рачковський. – Харків: ХДТУБА, 2011. – 61 с.
Рецензент В.П. Сопов
Кафедра будівельних матеріалів і виробів
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт 9-16 з курсу «Будівельні матеріали та вироби», «Будівельне матеріалознавство», «Архітектурне матеріалознавство» призначені для студентів денної форми навчання за спеціальностями: 7.092101 «Промислове і цивільне будівництво», 7.120101 «Архітектура будівель і споруд», 7.092104 «Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів», 6.092600 «Водопостачання та водовідведення».
Ці методичні вказівки є логічним продовженням методичних вказівок до лабораторних робіт 1-8; з цього приводу при їх виконанні необхідно дотримуватись раніш наданих рекомендацій.
У дійсній розробці викладені методика проведення випробувань крупного заповнювача для важких бетонів, підбір складу важкого бетону та будівельного розчину, визначення фізичних та механічних властивостей деревини, випробування лакофарбових матеріалів, нафтових бітумів, вуглецевих сталей; неруйнуючі методи випробувань будівельних матеріалів.
Лабораторна робота 9
ВИПРОБУВАННЯ КРУПНОГО ЗАПОВНЮВАЧА ДЛЯ ВАЖКИХ БЕТОНІВ
Мета роботи: Ознайомлення зі стандартними методами визначення властивостей крупних заповнювачів важкого бетону, проведення випробувань та оцінка якості гранітного щебеню.
Основні положення:
Для приготування важкого бетону як крупний заповнювач використовують щебінь з природнього каменю, гравій, щебінь з гравію, щебінь із супутніх порід та відходів збагачення гірничозбагачуючих підприємств вугільної, металургійної, хімічної та інших галузей промисловості, а також щебінь із металургійних, паливних та інших шлаків відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-74-98 та інших діючих стандартів.
Щебінь відносять до щільного, якщо щільність зерен складає більш 2,0 г/см3. В залежності від розміру зерен щебінь поділяють на наступні фракції, мм: від 5 до 10, від 10 до 20, від 20 до 40, від 40 до 70.
Зерновий склад щебеню, що використовується для бетонів, має знаходитись у межах, вказаних у таблиці 9.
Щебінь не повинен містити зерен пластинчастої (лещадної) та голкової форми, у яких товщина або ширина у 3 рази менше довжини, більш 35 % за масою, а також сторонніх забруднюючих домішок. Вміст глини в грудках не повинен перевищувати 0,15 %, а кількість пиловидних та глинистих часток – 0,7 % для щебеню з вивержених та метаморфічних порід; 1,5 % для щебеню з осадових порід.
Таблиця 9 – Склад щебеню
Розмір контрольних сит |
Для фракцій з найменшим розміром зерен |
0,5 (Дmin + Дmax) для |
Дmax |
1,25 Дmax | ||
5(3) мм |
10 мм і більш |
однієї фрак- ції |
суміши фрак- цій | |||
Повний залишок на ситах за масою, % |
95-100 |
90-100 |
40-80 |
50-70 |
0-10 |
0 |
Форма звіту: лабораторний журнал.
Щебінь з природного каменю підлягає нижче наведеним випробуванням.