Лекція 3

Види відхилень форми та взаємного розташування елементів обладнання. Методи визначення величини окремих видів відхилень.

В загальному машинобудуванні як правило користуються розмірами для характеристики форми та взаємного розташування елементів обладнання в діапазоні 0,1…31500 мм, розділеними на діапазони 0,01…0,1, 0,1…1,0, 1…500, 500…10000, 10000…31500 мм. В кожному з цих діапазонів номінальні розміри деталей та допуски стандартизованими. В промисловості будівельних матеріалів часто використовують обладнання розміри якого значно перевищують вказаний діапазон (корпуси печей для виробництва цементу, рейки підіймально- транспортних машин, силосні ємності для зберігання сировинних матеріалів та готової продукції та ін). Призначення розмірів елементів машин та допусків випливає: з розрахунків на міцність та жорсткість таких елементів (корпусів, станин, валів, осей передач та ін.), а також з міркувань економічної, технологічної та експлуатаційної доцільності; і вивчається в курсах “Деталі машин“, “Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання“, “Механічне обладнання заводів з виробництва будівельних матеріалів“ та ін.

Дисципліна “Методи вивірки механічного обладнання“ вивчає методи та засоби контролю цих розмірів. Найбільша увага приділяється контролю форми та взаємного розташування поверхонь. ГОСТ 2.038-38 встановлені такі відхилення форми та взаємного розташування поверхонь:

Неплощинність – найбільша відстань від точок поверхні , що прилягає до реальної.

Непрямолінійность – найбільша відстань від реального профілю до прилягаючої прямої.

Нециліндричність – найбільша відстань від реальної поверхні до циліндру що прилягає

Некруглість – найбільша відстань від точек реального профілю до прилягаючої окружності

Відхилення від паралельності – найбільша різниця розмірів між прилягаючими площинами та заданими (непаралельність площин); найбільша різниця розмірів між прилягаючою площиною та заданою лінією; найбільша різниця розмірів проекцій ліній на площину що проходить через ддну зліній та точку на іншій (∆х), або на площину перпендикулярну единій теоретичній площині (∆у).

Відхилення від перпендикулярності – відхилення кута між лініями, лінією і площиною, двома площинами від 90°.

Торцове биття – різниця найбільшої та найменшої відстані від точок реальної поверхні та до поверхні, яка перпендикулярна осі обертання.

Радіальне биття – різниця відстаней від реальної поверхні до осі обертання в січенні перпендикулрном цій осі.

Відхилення від співвісності – найбільша відстань між осями.

Несиметричність – найбільша відстань між площиною симетрії та площиною, яка розгядається.

Відхилення від номінального розташування – відстань між реальними розташуванням поверхні та проектним.

Вказані відхилення в залежності від розмірів та необхідної точності вимірювань контролюється різними методами.

В загальному машинобудуванні при діапазоні розмірів 1…500 мм як правило використовують контактні прилади.

Для контролю малих розмірів, або контролю розмірів з класом точності від 01 до 7 користуються важельно-механічними, важельно-оптичними, електромагнітними вимірювальними приладами.

Для контролю розмірів понад 500 мм часто використовують високоточні оптико-механічні, лазерні, електронні прилади та методи геодезичних вимірювань.

Вказана класифікація є умовною, методи вимірювань можуть змінюватися в залежності від конкретних умов виробництва.