Значення поправки за провисання стрічки
|
Довжина лінії D, м |
Поправка за провисання стрічки ∆Df, мм |
|
10 20 30 40 |
-20 -30 -35 -40 |
Лекція 2
Кутові вимірювання. Вимірювання перевищень
Кутові вимірювання.
Під час монтажу та експлуатації обладнання з великими розмірами необхідно чітко дотримуватись вимог проекту та нормативної документації щодо кута перетину осей обладнання, кута нахилу цих осей, просторового положення цих осей (вертикального або горизонтального). В залежності від габаритних розмірів обладнання, точності з якою визначається просторове положення осей та технічних можливостей, щодо виконання вимірів, кутові вимірювання можуть виконуватись: контактним методом (за допомогою універсальних контактних кутомірів, жорских кутів, рівнів), безконтактним ( за допомогою теодоліта).
Кутові виміри можуть бути: безпосередні (коли числове значення кута визначають за допомогою відлікового пристрою мірного приладу), опосередковані (коли значення кута вираховується виходячи з геометричних залежностей притаманних пласким та просторовим геометричним об’єктам (трикутникам, прямокутникам, та ін))
(Микольский Ю.Н, Кравченко В.М. Выверка и центровка промышленного оборудования. К.: Будівельник, 1979, 188).
Вимірювання кутів контактним методом
Найпростішим для вимірювання кута 90° є жорсткі кути, які виготовляються відповідно до ГОСТ 3749-77.
Для вимірювання малих кутових відхилень від горизонтального положення використовують рівні основною частиною яких є ампула, внутрішня поверхня яких шліфується (рис. 2). Цю ампулу гнуть під великим радіусом. Ампулу заповнюють ефіром або спиртом з таким розрахунком, щоб в ній залишилась невелика бульбашка повітря. На поверхні трубки наносять шкалу з інтервалами між штрихами в 2 мм. Цена поділки рівня, під чим розуміють кут нахилу ампули , який відповідає, перемещенню бульбашки на одно ділення є 4" -1' грубіше.
|
|
|
Рисунок 2 –Рівень з мікрометреною подачею 1, 3 – гвинти; 2 – пружина; 4 – п’ятка; 5 – планка; 6 – кільце; 7 – шайба; 8 – гільза, 9 – мікрометричний гвинт; 10 – пружина; 11 – фланець; 12 – барабан; 13 – гайка; 14 – корпус; 15 – поперечній рівень, 16 - оправа |
Шкалові кутомірні пристрої. До таких пристроїв відносять універсальні контакті кутоміри. Вони дозволяють вимірювати пласкі кути з точністю до 2' і 5' (рис. 3). На основі інструменту 5 нанесена шкала від 0 до 120° через один градус. На вісі 8 встановлена Г-подібна деталь, що повертається, одна її частина є сектором 4 з ноніусною лінійкою 3, інша виконана у вигляді допоміжної лінійки 6. На неї можна встановлювати кутик 7 для вимірювання кутів від 0 до 90°. Внизу розташована лінійка 1. Мікромірний пристрій 2 слугує для точного встановлення кутоміра.
|
|
|
Рисунок 3 –Будова кутоміра типу УТ 1 – лінійка, 2 – мікрометрений пристрій; 3 – ноніусна лінійка; 4 – сектор; 5 – основа; 6 – допоміжна лінійка, 7 – кутик |
Інші кутомірні пристрої наведені в спеціальній літературі.
Оптичні теодоліти (рис. 4), є найбільш вживаними приладами для вимірювання та побудови вертикальних та горизонтальних кутів на будівництві та при вивірці механічного обладнання. Крім того, ці геодезичні прилади призначені для визначення відстаней за допомогою ниткового віддалеміру, оптичній фіксації створних площин, перенесення осей обладнання при його монтажі та ін. В залежності від точності вимірювання кута теодоліти поділяються на: високоточні (±l"), точні (±2", ±5"), технічні (±15", ±30"). Відповідно при позначенні теодоліту вказують точність вимірювання кута, наприклад, Т2 – теодоліт точний, точність вимірювання кута ±2". Існують також автоматизовані теодоліти (електронні тахеометри), наприклад елекронні тахеометри фірм Sokkia, leica geosystems, які автоматично реєструють виміряні кути та відстані.
В будівництві найчастіше застосовують технічні теодоліти (рис. 3). Технічна характеристика теодоліту Т30 наведена нижче.
Збільшення зорової труби, крат 20
Діаметр об’єктиву, мм 27
Фокусна відстань об’єктиву, мм 157
Довжина зорової труби, мм 105
Найменша відстань візування, м 1,2
Цена поділки лімбу, мин 10
Висота теодоліту, мм
загальна 220
до горизонтальної осі 175
Маса теодоліту, кг 2,2
|
а)
|
б)
|
|
Рисунок 4 –Загальний вигляд теодоліту Т30 (а); відліковий пристрій (б) |
|
|
1 – основа футляру; 2 – закріпний гвинт горизонтального круга; 3, 4 – навідні гвинти горизонтального та вертикального круга; 5 – відліковий мікроскоп; 6 – зорова труба; 7 – закріпний гвинт вертикального круга; 8 – юстирувальний гвинт рівня; 9 – рівень; 10 – закріпний гвинт алідади горизонтального круга; 11 – навідний гвинт лімба горизонтального круга; 12 – підіймальні гвинти; 13 – трегерна підставка; 14 – фокусуючий гвинт; 15 – окулярне кільце |
|
Теодоліт Т30 має таку будову. На основі 1 встановлені: трегерна підставка 13; вертикальний та горизонтальний круги в кожусі, за якими беруть відліки (на рис. 3 не показано) круги ; зорова труба – 6; пристрої для горизонтування теодоліта - три підіймальнийх гвинта 12, циліндричний рівень – 9, юстирувальні гвинти рівня – 8; пристрої для наведення
Теодоліт Т30 містить основу 1, вертикальний та горизонтальний круги, пристрої для горизонтування приладу, пристрої для наведення теодоліту на сторони кута, що вимірюється, пристрої для взяття відліків.
Вертикальний та горизонтальний круги складаються з лімбу та алідади. Лімб являє собою скляну пластинку на якій нанесені поділки через один градус. На лімбі горизонтального круга поділки нанесені в межах 0…359°, вертикального – в межах від ± 0…75° (при піднятті труби за умови знаходження вертикального круга зліва від спостерігача (КЛ) відліки додатні). Алідада містить допоміжну шкалу за якою відраховують мінути.
|
|
|
Рисунок 5- Сітка ниток теодоліта |
Для горизонтування теодоліта використовують підіймальні гвинти 12 трегерної підставки 13, за допомогою яких бульбашку рівня 9 встановлюють на середину. Рівень має юстирувальні гвинти 8.
На сторони кута теодоліт наводять за допомогою зорової труби. Під час наведення зорової труби 6 теодоліта, яка знаходиться на підставках, суміщають центр сітки ниток (рис. 5) та предмет, що фіксує сторону кута (кілочок, марку, тощо), за допомогою закріпного та навідного гвинтів. Різке зображення предметів встановлюють та допомогою фокусуючого гвинта (кремельери) – 14 та окулярного кільця - 15.
Нуль лімба горизонтального круга наводять за допомогою навідного та закріпного гвинтів лімба горизонтального круга 11, 2. Підчас вимірювання кута теодоліт наводять на сторону кута за допомогою навідного та закріпного гвинтів алідади 3, 10 та вертикального круга 4, 7.
Відліки беруть за допомогою відлікового мікроскопа 5. На рис.3 б) відліки дорівнюють: по вертикальному кругу - 0°26', по горизонтальному 125°06'.
Порядок встановлення теодоліта в робоче положення
Закріпити теодоліт на штативі (рис. 6 а)) за допомогою станового гвинта 7. Поставити круглий рівень паралельно двом підіймальним гвинтам 1, 2 та обертаючи їх у протилежні боки привести бульбашку рівня на середину (в нуль-пункт) (положення І). Поставити рівень у положення ІІ та підіймальним гвинтом 3 також привести бульбашку в нуль-пукт. Розвернути теодоліт в горизонтальній площині на 180°, відхилення бульбашки рівня від нуль-пункту повинно складати більше 1…1,5 ділення. Якщо відхилення перевищує вказану величину то провести юстування рівня за допомогою юстувальних гвинтів 8 (рис. 4), переміщаючи бульбашку рівня за допомогою цих гвинтів до нуль-пункту на половину дуги відхилення та виконати повторне приведення теодоліта в робоче положення.
Навести теодоліт на сторону кута. Закріпити всі закріпні гвинти, та відповідними навідними гвинтами точно навести теодоліт центр сітки ниток зорової труби теодоліта на сторону кута.
Порядок подальшої роботи з теодолітом, також порядок юстування теодоліта поданий у спеціальній літературі.
|
а)
|
б)
|
|
Рисунок 6 –а) Штатив; 1 – головка; 2 – болт; 3 – ніжка; 4 – гвинт; 5, 6 – ремені; 7 – становий гвинт |
б) встановлення теодоліта в робоче положення |
