Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тестування на ЕОМ по ЛР.doc
Скачиваний:
35
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
5.14 Mб
Скачать

Гальма колодкові

  1. На якому валу лебідки встановлюють гальмо?

1– на тихохідному; 2 – на швидкохідному.

  1. Габарити, маса й вартість гальма будуть значно більшими у разі його встановлення на валу:

1 – тихохідному; 2 – швидкохідному.

  1. Частіше у ПТМ використовуються гальма:

1 – стрічкові; 2 – вантажоупорні; 3 – колодкові; 4 – осьові.

  1. У механізмах підіймання вантажу використовують гальма:

1 – нормально замкненого типу;

2 – керовані, нормально розімкненого типу;

  1. Гальмо нормально замкненого типу:

1 – автоматично розмикається під час вмикання приводу;

2 – вмикається під час натискання на педаль, важіль або кнопку.

  1. Гальмо механізму підіймання вантажу має забезпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не меншим за:

1 – 1,2; 2 – 1,5; 3 – 2,0; 4 – 3,0; 5 – 5,0.

  1. Який елемент найчастіше замикає гальмо?

1 – вантаж; 2 – гвинтова пружина стискання; 3 – гвинтова пружина розтягнення.

  1. Яка основна перевага гальма з електрогідравлічним штовхачем встановленого у механізмі над гальмом з електромагнітним штовхачем?

1 – менші габарити, маса й вартість; 2 – менші витрати на обслуговування;

3 – менші динамічні навантаження на елементи механізму.

  1. Чи буде гальмувати колодкове гальмо, якщо вийде з ладу штовхач?

1 – так; 2 – ні.

  1. Чи буде гальмувати колодкове гальмо, якщо вийде з ладу робоча пружина?

1 – так; 2 – ні.

11. Чи буде гальмувати нормально замкнене гальмо, якщо припиниться постачання електроенергії?

1 – так; 2 – ні.

12. Чи буде гальмувати гальмо ТКТ, якщо вийде з ладу допоміжна пружина?

1 – так; 2 – ні.

13. На рисунку 3.1 наведена розрахункова схема колодкового гальма. Яка сила найбільша?

1 – P; 2 – N; 3 – F .

14. На рисунку 3.1 наведена розрахункова

схема колодкового гальма. Яка сила більша?

1 – P більша за N більше ніж удвічі;

2 – P менша за N більше ніж удвічі.

15. На рисунку 3.1 приведена розрахункова

схема колодкового гальма. Яка сила більша?

1 – F більша за N більше ніж удвічі;

2 – F менша за N більше ніж удвічі.

16. Визначити гальмівний момент (в Н·м) двохколодкового гальма (рис.3.1), якщо:

Р=100 Н; l=0,2м; l0 =0,1м; D=0,1м; f =0,3; =0,7.

1 – 6,0; 2 – 4,2; 3 – 14; 4 – 1,05.

17. Визначити тиск між накладкою колодкового гальма й шківом в МПа, якщо: сила притискання колодки, яка діє по нормалі до шківа N=500 Н; діаметр шківа D=100 мм; кут обхвату колодкою гальмівного шківа 1 рад; ширина колодки b=50 мм.

Рисунок 3.4

1 – 0,1; 2 – 0,2; 3 – 0,05; 4 – 2.

18. Вимірювання за допомогою спеціального

пристрою (рис.3.2) дало такі результати:

- при вантажі =50 Н довжина пружини

становила 60 мм,

- при вантажі =150 Н довжина пружини

зменшилася до 55 мм.

Чому дорівнює жорсткість пружини, в Н/мм?

1 – 2,72; 2 – 0,05; 3 – 0,9; 4 – 30; 5 – 20. Рисунок 3.2

19. Визначити силу тертя F (в Н) між кожною з двох колодок і шківом, якщо: гальмівний момент, що створюється гальмом ТКТ-100 - МГ =20 Нм; діаметр шківа D=100 мм; коефіцієнт тертя між шківом і накладкою колодки (для накладок із вальцьованої стрічки) при сухих поверхнях тертя можна прийняти f 0,4.

1 – 200; 2 – 500; 3 – 100; 4 – 50.

20. За якої величини тиску, що створюється в контакті “накладка-шків”, забезпечується потрібна довговічність швидкозношуваної деталі колодкових гальм - фрикційної накладки з вальцьованої стрічки?

1 – 40 МПа; 2 – 4 МПа; 3 – 0.4 МПа; 4 – 0,04 МПа.

21. Конструктивна схема гальма ТКТ-100 з пружинним замиканням і короткоходовим електромагнітним штовхачем МО-100Б наведена на рис.3.3.

Рисунок 3.3 – Конструктивна схема гальма ТКТ-100

Яка регулювальна функція належить гайці 8?

1– регулювання зазору між шківом 15 і накладками 4 колодок 3 (сумарного відходу накладок від шківа), який, по мірі зношення накладок 4, необхідно підтримувати на рівні 0,5...0,6мм;

2 – регулювання гальмівного моменту шляхом регулювання зусилля стиснутої робочої пружини 5, яке передається обом важелям 2 через скобу 6 і шток 7;

3 – установлення однакового зазору між шківом 15 і накладками 4 коло-док 3 (дорівнює половині сумарного відходу накладок від шківа – 0,5…0,6 мм).

22. Конструктивна схема гальма ТКТ-100 з пружинним замиканням і короткоходовим електромагнітним штовхачем МО-100Б наведена на рис.3.3.

Для зменшення відходу накладок від шківа по мірі їх зношення необхідно переміщенням штока 7, пропущеного через отвори в важелях 2 і скобі 6:

1 – ліворуч; 2 – праворуч.

23. Конструктивна схема гальма ТКТ-100 з пружинним замиканням і короткоходовим електромагнітним штовхачем МО-100Б наведена на рис.3.3.

Яка регулювальна функція належить гайці 13?

1 – регулювання зазору між шківом 15 і накладками 4 колодок 3 (сумарного відходу накладок від шківа), який, по мірі зношення накладок 4, необхідно підтримувати на рівні 0,5...0,6мм;

2 – регулювання гальмівного моменту шляхом регулювання зусилля стиснутої робочої пружини 5, яке передається обом важелям 2 через скобу 6 і шток 7;

3 – установлення однакового зазору між шківом 15 і накладками 4 колодок 3 (дорівнює половині сумарного відходу накладок від шківа – 0,5…0,6 мм).

24. Конструктивна схема гальма ТКТ-100 з пружинним замиканням і короткоходовим електромагнітним штовхачем МО-100Б приведена на рис.3.3.

Яка регулювальна функція належить гвинту 14?

1 – регулювання зазору між шківом 15 і накладками 4 колодок 3 (сумарного відходу накладок від шківа), який, по мірі зношення накладок 4, необхідно підтримувати на рівні 0,5...0,6мм;

2 – регулювання гальмівного моменту шляхом регулювання зусилля стиснутої робочої пружини 5, яке передається обом важелям 2 через скобу 6 і шток 7;

3 – встановлення однакового зазору між шківом 15 і накладками 4 коло-док 3 (дорівнює половині сумарного відходу накладок від шківа – 0,5…0,6 мм).

25. Конструктивна схема гальма ТКТ-100 з пружинним замиканням і короткоходовим електромагнітним штовхачем МО-100Б наведена на рис.3.3. На правому важелі закріплено корпус 9 електромагніту, якір 10 якого має планку 11 для дії на кінець штока 7 під час розмикання гальма. Яке зусилля більше?

1 – Ря, з яким якір втягується у котушку електромагніту;

2 – Рг, з яким планка 11 діє на кінець штока 7 під час розмикання гальма.

26. Конструктивна схема гальма ТКТ-100 з пружинним замиканням і короткоходовим електромагнітним штовхачем МО-100Б наведена на рис.3.3. Шарнірно прикріплені до важелів 2 гальмівні колодки 3 мають приклеєні або приклепані до них накладки 4 з фрикційного матеріалу (вальцьованої стрічки). Якщо замінити накладки на чавунні, то:

1 – гальмівний момент зменшиться більш ніж утричі;

2 – гальмівний момент збільшиться більш ніж утричі.

27. Конструктивна схема гальма ТКТ-100 з пружинним замиканням і короткоходовим електромагнітним штовхачем МО-100Б наведена на рис.3.3. На штоці 7 установлена допоміжна пружина 12. Яка функція цієї допоміжної пружини ?

1 – полегшити збирання гальма після заміни основної робочої пружини 5;

2 – підсилювання корисної дії основної робочої пружини 5;

3 – відкидання лівого важеля 2 від шківа 15 під час розгальмовування.

28. Конструктивна схема гальма ТТ-160 з пружинним замиканням та електрогідравлічним штовхачем наведена на рис.3.4.

Рисунок 3.4 – Конструктивна схема гальма ТТ-160

Яка регулювальна функція належить гайці 12?

1 – регулювання зазору між шківом 13 і накладками 4 колодок 3 (сумарного відходу накладок від шківа), який, по мірі зношення накладок 4, необхідно підтримувати на рівні 0,5...0,6мм;

2 – регулювання гальмівного моменту шляхом регулювання зусилля стиснутої робочої пружини 8, яка через шток 7 тягне вниз робочий важіль 5 і тим самим діє на важелі 2, притискуючи колодки 3 до шківа 13;

3 – установлення однакового зазору між шківом 13 і накладками 4 колодок 3 (дорівнює половині сумарного відходу накладок від шківа – 0,5…0,6 мм).

29. Конструктивна схема гальма ТТ-160 з пружинним замиканням та електрогідравлічним штовхачем наведена на рис.3.4.

Яка регулювальна функція належить гвинту 14?

1 – регулювання зазору між шківом 13 і накладками 4 колодок 3, який, по мірі зношення накладок 4, необхідно підтримувати на рівні 0,5...0,6мм;

2 – регулювання гальмівного моменту шляхом регулювання зусилля стиснутої робочої пружини 8, яка через шток 7 тягне вниз робочий важіль 5 і тим самим діє на важелі 2, притискуючи колодки 3 до шківа 13;

3 – установлення однакового зазору між шківом 15 і накладками 4 коло-док 3 (дорівнює половині сумарного відходу накладок від шківа – 1,0…1,5 мм).

30. Конструктивна схема гальма ТТ-160 з пружинним замиканням й електрогідравлічним штовхачем наведена на рис.3.4. Електрогідравлічний штовхач 15 , шарнірно закріплений до станини 1, містить у собі асинхронний короткозамкнений двигун, насос і силовий гідроциліндр, шток 9 якого під час розгальмовування рухається вгору і, стискуючи робочу пружину 8, змушує робочий важіль 5 рухатись вгору, відводячи колодки 3 від шківа 13. Який насос використовується у гідроштовхачі?

1 – шестеренчастий; 2 – відцентровий; 3 – плунжерний.

31. Конструктивна схема гальма ТТ-160 з пружинним замиканням й електрогідравлічним штовхачем приведена на рис.3.4.

Під час розгальмовування під дією штока 9 електрогідравлічного штовхача 15 робочий важіль 5 повертається за годинниковою стрілкою, стискаючи пружину 8 і відводячи колодки 3 від шківа 13. Навколо якої точки обертається робочий важіль 5?

1 – навколо А; 2 - навколо Б; 3 - навколо В; 4 - навколо Г.

32. Конструктивна схема гальма ТТ-160 з пружинним замиканням й електрогідравлічним штовхачем наведена на рис.3.4.

Під час розгальмовування під дією штока 9 електрогідравлічного штовхача 15 робочий важіль 5 повертається за годинниковою стрілкою, стискаючи пружину 8 і відводячи колодки 3 від шківа 13. Яка сила більша?

1 – Рг гідроштовхача 15; 2 – Рпр пружини 8.

33. Конструктивна схема стопорного гальма електроталя наведена на рис.3.5. Воно містить шків 1, який охоплюють шарнірні колодки 2 з фрикційними накладками 3, що притискаються до шківа пружинами 4, встановленими на штоку 5. Важіль 7 шарнірно закріплений на осі 8 і зв`язаний зі штоком довгоходового електромагнітного штовхача 9. Під час повороту важеля 7 краї планки 11 натискують на упорні планки 10, стискуючи пружини 4 і відводячи колодки 2 від шківа 1 (розгальмовування). Яка сила менша?

1 – довгоходового електромагнітного штовхача 9; 2 – Рпр пружин 4.

34. Із якою метою зменшують гальмівний момент колодкового гальма регулюванням стискання робочої пружини в механізмах пересування?

1 – для підвищення довговічності фрикційних накладок із дорогої вальцьованої стрічки;

2 – для зменшення сповільнення візків або кранів під час гальмування й відповідного зниження ймовірності проковзування зв’язаних з гальмом коліс по рейках (юзу) під час гальмування без вантажу, а також запобігання надмірного розгойдування вантажу біля кранів.

35. Конструктивна схема стопорного гальма електроталя наведена на рис.3.5. Воно містить шків 1, який охоплюють шарнірні колодки 2 з фрикційними накладками 3, що притискаються до шківа пружинами 4, встановленими на штоці 5. Важіль 7 шарнірно закріплений на осі 8 і зв`язаний зі штоком довгоходового електромагнітного штовхача 9. Під час повороту важеля 7 краї планки 11 натискують на упорні планки 10, стискуючи пружини 4 і відводячи колодки 2 від шківа 1.

Рисунок 3.5 – Конструктивна схема стопорного гальма

Яка регулювальна функція належить гайці 6?

1 – регулювання зазору між шківом 1 і накладками 3, який, по мірі зношення накладок 4, необхідно підтримувати на рівні 0,5...0,6мм;

2 – регулювання гальмівного моменту шляхом регулювання зусилля змонтованих на штоці 5 стиснутих робочих пружин 4, які притискують накладки 3 до шківа 1;

3 – установлення однакового зазору між шківом 1 і накладками 3 (дорівнює половині сумарного відходу накладок від шківа – 1,0…1,5 мм).

36. З якою метою зменшують гальмівний момент колодкового гальма регулюванням стискання робочої пружини у механізмах підіймання вантажу?

1 – для підвищення довговічності фрикційних накладок із дорогої вальцьованої стрічки;

2 – для зменшення сповільнення вантажу при гальмуванні й відповідного зниження динамічних навантажень.

37. Замикаюча сила в сучасних конструкціях гальм створюється зусиллям стиснутої пружини. Для розмикання гальма використовуються різні штовхачі: електромагнітні (короткоходові і довгоходові) та електрогідравлічні. Яка основна перевага дорогих і значно більш трудомістких у експлуатації електрогідравлічних штовхачів, які містять асинхронний електродвигун, насос, поршневу групу, зв`язану з важільною системою гальма, над електромагнітними штовхачами?

1 – більша надійність;

2 – можливість створення значно більших зусиль;

3 – забезпечення більш плавного гальмування.

38. Під час проектування приводів кранових механізмів гальма підбираються з каталогів за величиною потрібного гальмівного моменту МГ, Нм. У механізмах підіймання вантажу потрібний гальмівний момент МГ повинний:

1 – забезпечувати зупинку вантажу на заданому шляху гальмування;

2 – бути в 1,5 рази більшим моменту, що створюється на швидкохідному валі вантажем під час опускання.

39. Під час проектування приводів кранових механізмів гальма підбираються з каталогів за величиною потрібного гальмівного моменту МГ, Нм. У механізмах пересування потрібний гальмівний момент МГ повинний:

1 – забезпечувати зупинку вантажу на заданому шляху гальмування;

2 – бути меншим за той, при якому ймовірне проковзування зв’язаних з гальмом коліс по рейках (юзу) під час гальмування без вантажу.

40. Схема установки для визначення фактичного гальмівного моменту гальма наведена на рис.3.6. Вагу G ємності 5 і зусилля у канаті 3 збільшують доти, доки почнеться проковзування гальмівних накладок по шківу 1, тобто момент на барабані 2 не перевершить гальмівного. Яким буде фактичний гальмівний момент (в Н·м), якщо: діаметр барабана 3 Dб=200 мм, вага ємності 5 G=200 Н?

1 – 40; 2 – 20; 3 – 20000; 4 – 40000.

Рисунок 3.6 – Схема установки для визначення фактичного гальмівного моменту

Тестові питання до лабораторної роботи № 4

ЛЕБІДКА

1. З усіх, наведених нижче, виберіть чотири ознаки, що характеризують барабан лабораторної лебідки:

1 – гладкий, без гвинтових канавок; 2 – з гвинтовими канавками;

3 – стальний зварний; 4 – литий чавунний;

5 – для одношарової навивки канату;

6 – для багатошарової навивки канату;

7 – із двома власними підшипниковими опорами;

8 – із спиранням на підшипникову опору редуктора.

2.Із усіх, наведених нижче, виберіть дві ознаки, що характеризують електродвигун лабораторної лебідки:

1 – синхронний; 2 – асинхронний;

3 – із фазним ротором;

4 – із короткозамкненим ротором;

5 – із можливістю безступінчастого регулювання швидкості канату, що навивається на барабан.

3. Із усіх, наведених нижче, виберіть дві основні характеристики електро-двигуна лабораторної лебідки, які наведені в табличці, прикріпленій до двигуна.

1 – номінальний крутний момент, Н·м;

2 – номінальна потужність, кВт;

3 – момент інерції ротора, кгм2 ;

4 – частота обертання, об/хв;

5 – кратність середньо пускового моменту.

4. Яким чином визначалось передаточне число редуктора під час виконання лабораторної роботи

1 – за табличкою, прикріпленою до редуктора;

2 – перелічуванням кількості зубців на зубчастих колесах після розбирання редуктора;

3 – вимірюванням кутових швидкостей валів двигуна й барабана за допо-могою тахометра;

4 – перелічуванням кількості обертів швидкохідного вала, необхідних для виконання одного повного оберту барабана.

5. Чому гальмо встановлюється на швидкохідному валі, а не на валі барабана?

1 – для підвищення надійності;

2 – для зменшення шляху зупинки вантажу під час опускання;

3 – для зменшення зношування фрикційних накладок;

4 – для зменшення габаритів і маси гальма.

6. Стосовно лабораторної лебідки виберіть ТРИ ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ з шести:

1 – більший крутний момент швидкохідного вала лебідки;

2 – більший крутний момент тихохідного вала лебідки;

3 – більша потужність на швидкохідному валі лебідки;

4 – більша потужність на тихохідному валі лебідки;

5 – більший діаметр тихохідного вала лебідки;

6 – більший діаметр швидкохідного вала лебідки;

7. Чому в лебідках для підіймання вантажу використовуються гальма з гідравлічними, а не з електромагнітними штовхачами?

1 – гальма з гідравлічними штовхачами дешевші;

2 – гальма з гідравлічними штовхачами простіші в експлуатації;

3 – гальма з гідравлічними штовхачами надійніші;

4 – гальма з гідравлічними штовхачами забезпечують менші динамічні навантаження під час гальмування.

8

. Скільки шарів n каната діаметром 10мм можна укласти на барабан (рис.4.1) із ребордами висотою 65мм?

Рисунок 4.1

1 – 2; 2 – 3; 3 – 4; 4 – 5; 5 – 6; 6 – 7.

9*. Діаметр барабана Dб=200мм, діаметр каната dК =10мм. Розрахувати діаметр витка по осі каната у третьому шарі (рис.4.1) :

1 – 210мм; 2 – 220мм; 3 – 230мм; 4 – 240мм; 5 – 250мм; 6 – 260мм.

10*. Діаметр барабана Dб=200мм, діаметр каната dК =10мм. Розрахувати середню довжину витка lB каната при вкладанні його на барабан у три шари:

1 – 659мм; 2 – 722 мм; 3 – 785мм; 4 – 628мм; 5 – 691мм; 6 – 800мм.

11**. Розрахувати канатоємність барабана LK (при найбільш щільному укладанні, без зазорів), якщо: діаметр канату dК=10мм; середня довжина одного витка канату, вкладеного на барабан lB =0,7м; реборди мають висоту hP =65мм; довжина барабана Lб=600мм:

1 – 252м; 2 – 210 м; 3 – 84м; 4 – 62,8м; 5 – 126м; 6 – 294м.

12. Яку довжину канату для лабораторної лебідки при кратності поліспаста in =2 треба замовити, щоб забезпечити висоту підіймання вантажу Hmax=10 м:

1 – ≈ 25м; 2 – ≈ 35м; 3 – ≈ 45м; 4 – ≈ 15м; 5 – ≈ 20м; 6 – ≈ 10 м.

13**. Визначити швидкість навивання першого шару канату на барабан лабораторної лебідки, якщо: потужність двигуна NДВ= 7 кВт; частота обертання двигуна nДВ=1400 об/хв; передаточне число редуктора uР=30; діаметр барабана Dб=200 мм, діаметр канату dК =10мм.

1 – ≈ 0,5м/с; 2 – ≈ 5м/с; 3 – ≈ 1м/с; 4 – ≈ 0,25м/с;

5 – ≈ 0,05 м/с; 6 – ≈ 0,356 м/с.

14. Швидкість вантажу під час його підіймання на висоту Hmax=10м лабораторною лебідкою, яка містить короткозамкнений асинхронний двигун і барабан із багатошаровим навиванням канату:

1 – найбільша на початку підйому, коли вантаж - біля підлоги;

2 – найбільша у кінці підйому, коли вантаж - біля стелі.

15*. Знайти номінальний крутний момент М Н на валі двигуна, якщо: потужність двигуна NДВ=7кВт; частота обертання двигуна nДВ=1400об/хв; передаточне число редуктора uР=30; діаметр барабана Dб=200мм, діаметр канату dК =10мм.

1 – ≈ 500Нм; 2 – ≈ 5Нм; 3 – ≈ 100Нм; 4 – ≈ 20Нм; 5 – ≈ 70Нм; 6 – ≈ 50Нм.

16*. Яку максимальну вантажопідіймальність Q (т) можна отримати, використовуючи поліспаст з кратністю in =2, якщо застосувати канат з розривним зусиллям канату в цілому Рк=50 кН (коефіцієнт запасу міцності канату Кк=5, ККД поліспаста при in =2 можна вважати n ≈1):

1 – ≈1т; 2 – ≈10т; 3 – ≈2т; 4 – ≈5т; 5 – ≈2,5т; 6 – ≈0,5т.

17**. Знайти тягове зусилля лебідки S, якщо номінальний крутний момент на валі двигуна М Н=100 Нм, передаточне число редуктора uР = 40; діаметр барабана Dб = 200мм, діаметр канату dК =10мм, ККД редуктора і барабана, 0,95

1 – ≈8кН; 2 – ≈20кН; 3 – ≈35кН; 4 – ≈22кН; 5 – ≈51кН; 6 – ≈18кН.

18. Як зміниться максимальне тягове зусилля лебідки S, якщо замінити редуктор із передаточним числом uР = 40 на редуктор із передаточним числом uР=30:

1 – максимальне тягове зусилля не зміниться;

2 – максимальне тягове зусилля зменшиться на чверть;

3 – максимальне тягове зусилля збільшиться на чверть.

19. Статичний крутний момент, який створює вага вантажу на валі двигуна лебідки, під час підіймання вантажу:

1 – більший, ніж під час опускання; 2 – менший, ніж під час опускання; 3 – такий самий, як і під час опускання.

20. Максимальне тягове зусилля лебідки S=20кН. Поліспаст з якою кратністю забезпечить вантажопідйомність 10 т?

1 – in =2; 2 – in =3; 3 – in =4; 4 – in =5; 5 – in = 6; 6 – in =7.

21*. Максимальне тягове зусилля лебідки S=10кН. Яку вантажопідіймальність Q забезпечить використання поліспасту з кратністю in =4, якщо в поліспасті використовувати блоки на підшипниках кочення з ККД блока б =0,97 ?

1 – Q ≈2,7 т; 2 – Q ≈3,6 т; 3 – Q ≈4,0 т; 4 – Q ≈4,2 т;

5 – Q ≈ 5 т; 6 – Q ≈40 т

22**. Який статичний крутний момент створює під час підіймання вага вантажу G= Qg = 20 кН на валі двигуна лебідки, якщо потужність двигуна NДВ=7 кВт; частота обертання двигуна nДВ=1400 об/хв; передаточне число редуктора uР=30; діаметр барабана Dб=200 мм; діаметр каната dК =10 мм; кратність поліспаста in =2; ККД механізму (редуктора барабана й поліспаста) =0,95?

1 – М ≈66 Нм; 2 – М ≈33 Нм; 3 – М ≈37 Нм; 4 – М ≈74 Нм;

5 – М ≈ 5 Нм; 6 – М ≈40 Нм.

23**. Який статичний крутний момент створює під час опускання вага вантажу G=Qg=20 кН на валі двигуна лебідки, якщо потужність двигуна NДВ=7 кВт; частота обертання двигуна nДВ=1400об/хв; передаточне число редуктора uР=30; діаметр барабана Dб=200 мм; діаметр каната dК =10 мм; кратність поліспаста in =2; ККД механізму (редуктора барабана й поліспаста) =0,95?

1 – Q ≈66 Нм; 2 – Q ≈33 Нм; 3 – Q ≈37 Нм; 4 – Q≈74 Нм;

5 – Q ≈ 5 Нм; 6 – Q ≈40 Нм.

24**. Що більше: номінальний момент двигуна чи статичний крутний момент, який створює під час підіймання вага вантажу G=Qg=20кН на валі двигуна лебідки, якщо потужність двигуна NДВ=7кВт; частота обертання двигуна nДВ=1400об/хв; передаточне число редуктора uР=30; діаметр барабана Dб=200мм; діаметр каната dК =10мм; кратність поліспаста in =2; ККД механізму (редуктора, барабана й поліспаста) =0,95?

1 – більший статичний крутний момент, який створює під час підійманняі вага вантажу на валі двигуна лебідки;

2 – більший номінальний момент двигуна;

3 – обидва моменти однакові.

25*. Чи буде перевантажений двигун лебідки під час підіймання вантажу вагою G=Qg=30 кН, якщо потужність двигуна NДВ=7 кВт; частота обертання двигуна nДВ=1400об/хв; передаточне число редуктора uР=30; діаметр барабана Dб=200мм; діаметр каната dК =10мм; кратність поліспасту in =2; ККД механізму (редуктора барабана й поліспаста) =0,95?

1 – ТАК; 2 – НІ.

26*. Чи буде перевантажений двигун лебідки під час підіймання вантажу вагою G = Qg = 20 кН, якщо потужність двигуна NДВ=7 кВт; частота обертання двигуна nДВ=1400 об/хв; передаточне число редуктора uР=30; діаметр барабана Dб=200 мм; діаметр канату dК =10 мм; кратність поліспасту in =2; ККД механізму (редуктора барабана й поліспаста) =0,95?

1 – ТАК; 2 – НІ.

27. Що більше має лабораторна лебідка Jо.ч приведений до швидкохідного вала момент інерції обертових частин механізму, кгм2; Jпост.п момент інерції елементів, що рухаються поступально (вантаж, підвіска тощо), приведений до вала двигуна?

1 – більший приведений до швидкохідного вала момент інерції обертових частин механізму;

2 – більший момент інерції елементів, що рухаються поступально, приведений до вала двигуна;

3 – обидва моменти інерції однакові.

28*. Визначити динамічну складову зусилля лабораторної лебідки у вітці канату, де встановлена замірна ланка, якщо тривалість пуску на підіймання вантажу масою mB=200кг становить = 0,2 с., швидкість підіймання вантажу – 0,2 м/с, кратність поліспаста in =2 (прийняти ККД≈1).

1 – 100 Н; 2 – 150 Н; 3 – 200 Н; 4 – 250 Н; 5 – 20 Н; 6 – 1000 Н.

29. Що більше має лабораторна лебідка: SПР повне зусилля у вітці канату, де встановлена замірна ланка, чи SД динамічне зусилля у тій самій вітці канату?

1 – більше повне зусилля у вітці канату, де встановлена замірна ланка;

2 – більше динамічне зусилля у вітці канату, де встановлена замірна ланка;

3 – обидва зусилля однакові.

30. Що більше має лабораторна лебідка: SД динамічне зусилля у вітці канату, де встановлена замірна ланка, чи SСТ статичне зусилля у тій самій вітці канату?

1 – більше динамічне зусилля у вітці канату, де встановлена замірна ланка;

2 – більше статичне зусилля у вітці канату, де встановлена замірна ланка;

3 – обидва зусилля однакові.

31. Що більше: Мпуск середньопусковий чи М Н номінальний момент на валі двигуна?

1 – більший Мпуск – середньопусковий момент на валі двигуна;

2 – більший номінальний момент на валі двигуна, Нм;

3 – обидва моменти однакові.

32. Що таке коефіцієнт динамічності Кд?

1 – співвідношення суми статичного і динамічного зусиль у вітці канату та статичного зусилля – Кд = (SД+ SСТ )/ SСТ ;

  1. – співвідношення статичного та динамічного зусиль у вітці канату Кд = SСТ )/ SД;

3 – співвідношення суми статичного і динамічного зусиль у гілці каната та динамічного зусилля Кд = (SД+ SСТ )/ SД .

33. Що більше має лабораторна лебідка: JГ.Ш (кгм2) момент інерції муфти з гальмівним шківом DШ = 200 мм чи Jр (кгм2) момент інерції ротора двигуна АОС-52-4 ?

1 – більший JГ.Ш (кгм2) – момент інерції муфти з гальмівним шківом DШ = 200 мм;

2 – більший Jр (кгм2) – момент інерції ротора двигуна АОС-52-4;

3 – обидва моменти інерції однакові.

34. Що таке Jпр.п : у формулі

1 – приведений до вала двигуна момент інерції обертових частин механізму, кгм2;

2 – приведений до вала двигуна момент інерції елементів механізму, що рухаються поступально, кгм2;

3 – приведений до вала двигуна момент інерції всіх рухомих частин механізму, кгм2.

35. Що таке Мпуск:. у формулі

1 – середньопусковий момент двигуна;

2 – статичний момент, який створює вантаж на валі двигуна під час підіймання;

3 – статичний момент, який створює вантаж на валі барабана під час підіймання.

36. Момент інерції всіх валів механізму лабораторної лебідки, крім швидкохідного, становить Х% від моменту інерції швидкохідного вала. Чому дорівнює Х%?

1 – Х=100%; 2 – Х=150%; 3 – Х=20%; 4 – Х=40%; 5 – Х=50%; 6 – Х=5%.

37. Що таке М ст. п.: у формулі

1 – середньопусковий момент двигуна;

2 – статичний момент, який створює вантаж на валі двигуна під час підіймання;

3 – статичний момент, який створює вантаж на валі барабана під час підіймання.

38. Що більше має лабораторна лебідка: прискорення під час пуску на опускання вантажу чи прискорення під час пуску на підіймання вантажу?

1 – прискорення під час пуску на опускання вантажу;

2 – прискорення під час пуску на підіймання вантажу.

39. Що більше має лабораторна лебідка: сповільнення під час гальмування вантажу, що опускається, чи сповільнення при гальмуванні вантажу, що підіймається?

1 – сповільнення під час гальмування вантажу, що опускається;

2 – сповільнення під час гальмування вантажу, що підіймається.

40. Виберіть із нижче перелічених чотири основних чинники, що впливають на динамічне зусилля у канаті лабораторної лебідки:

1 – потужність двигуна;

2 – приведений до вала двигуна момент інерції всіх рухомих частин механізму;

3 – швидкість підіймання вантажу;

4 – маса вантажу;

5 – розривне зусилля каната в цілому;

6 – гальмівний момент гальма.

Тестові питання до лабораторної роботи 5

ВИВЧЕННЯ ТАЛІВ

1. Ручний черв`ячний таль (Рис. 5.1) містить нормальну гакову підвіску 1, рухомий ролик якої огинається вантажним пластинчастим ланцюгом 2, що знаходиться у зчепленні з зірочкою 3, закріпленою на валі черв`ячного колеса 4, що взаємодіє з двохзахідним черв`яком 5. Черв`як 5 приводиться в обертання від нескінченного тягового зварного ланцюга 6, який огинає тяговий блок - зірочку 7. Для утримання піднятого вантажу і безпеки його опускання служить вантажоупорне гальмо з поверхнями тертя, що не розмикаються. Гальмо містить храпове колесо 8 з защіпкою 9, яке охоплюється фрикційними дисками 10 і насаджене на хвостовик черв`яка 5. Храпове колесо осьовим зусиллям черв`яка затиснене між упором черв`яка і упорною втулкою 11, яка обертається в корпусі 12.

Рисунок 5.1

Питання. Що відбувається з храповим колесом 8?

1 – обертається тільки при підійманні вантажу;

2 – обертається тільки при опусканні вантажу;

3 – обертається і при підійманні, і при опусканні вантажу;

4 – не обертається ні при підійманні, ні при опусканні вантажу.

2. Для запобігання самовільного опускання вантажу, закріпленого на підвісці, у ручному черв’ячному талі застосовується:

1 – вантажоупорне гальмо з поверхнями тертя, що не розмикаються;

2 – нормально замкнене колодкове гальмо з електромагнітним штовхачем;

3 – нормально замкнене колодкове гальмо з електрогідравлічним штовхачем;

4 – нормально розімкнене гальмо;

5 – вантажоупорне гальмо з поверхнями тертя, що розмикаються.

3. На якому з наведених нижче елементів ручного черв’ячного таля розвивається найбільший крутний момент під час підіймання вантажу?

1 – на валі черв`ячного колеса 4;

2 – на валі черв`яка 5;

3 – на осі 14 защіпки 9;

4 – на осі 13 підвіски.

4. Яким буде максимальне зусилля у вітці вантажного (пластинчастого) ланцюга, якщо кратність поліспаста iп =2, маса вантажу т = 950 кг, ККД поліспаста п = 0,95? Вважати, що прискорення вільного падіння g = 10м/с2.

1 - 5000 Н; 2 - 500 Н; 3 - 1000 Н; 4 - 2000 Н; 5 - 9500 Н; 6 - 950 Н.

5. Чому дорівнює момент кручення на вантажній зірочці (Нм ) ручного черв`ячного таля (Рис. 5.1), якщо діаметр вантажної зірочки DЗ=0,1м, кратність поліспаста iп = 2, маса вантажу т = 950 кг, ККД поліспаста п =0,95? Вважати, що прискорення вільного падіння g = 10 м/с2.

1 – 500 Н·м; 2 – 250 Н·м; 3 – 200 Н·м; 4 – 950 Н·м; 5 – 100 Н·м;

6 – 1000 Н·м; 7 – 2000 Н·м; 8 – 300 Н·м; 9 – 9500 Н·м.

6. Який ККД має черв`ячна передача, якщо момент кручення на вантажній зірочці 1000 Нм, момент кручення на валі черв’яка 100 Нм, передаточне число черв`ячної передачі uчер = 40?

  1. – 0,25; 2 – 0,4; 3 – 0,14; 4 – 0,125; 5 – 1,0; 6 – 40; 7 – 0.

7. Яке зусилля РР (Н) треба прикласти до тягового ланцюга, щоб підняти вантаж масою 1000 кг за допомогою черв’ячного талю, наведеного на рис. 5.1, якщо радіус блока 7 Rб = 0,1м; радіус вантажної зірочки RЗ = 0,05м; передаточне число черв’ячної передачі uчер = 50; ККД черв`ячного таля таля=0,2? Вважати, що прискорення вільного падіння g = 10м/с2.

1– 500 Н; 2 – 250 Н; 3 –1000 Н; 4 – 50 Н; 5 – 125 Н; 6 – 25 Н.

8*. Сталеву плиту масою m = 500 кг перекочують на двох котках діаметром DK = 0,1м по сталевій підлозі цеху, штовхаючи плиту з силою F. Коефіцієнт тертя кочення котка по сталевій площині дорівнює 0,001м. Яку силу F доводиться прикладати? Вагу котків не враховувати. Вважати, що прискорення вільного падіння g = 10м/с2.

Рисунок 5.2

1 –100 Н; 2 –200 Н; 3 –50 Н; 4 – 10 Н; 3 – 20 Н; 6 – 0,1 Н.

9*. Маса візка m =1000 кг. Діаметри коліс - 0,2 м. Діаметри цапф підшипників коліс - 0,1м. Коефіцієнт тертя кочення колеса по рейці 1 мм. Приведений коефіцієнт тертя у підшипниках 0,01. Знайти силу опору пересуванню візка. Опір на тертя реборд об рейки не враховувати (рис. 5.3).

Рисунок 5.3

1 – 150 Н; 2 –100 Н; 3 –200 Н; 4 –250 Н; 5 – 50 Н.

10. На гаку підвіски черв’ячного ручного таля (рис.5.1) висить вантаж. У якому напрямку черв’ячне колесо при цьому штовхає черв’як?

1 – ліворуч;

2 – праворуч;

3 – черв’ячне колесо створює осьове зусилля на черв’яку тільки під час

підіймання вантажу.

11. Чому дорівнює ділильний діаметр зірочки для роботи з пластинчастим ланцюгом, якщо його крок дорівнює 25 мм, а зірочка містить 6 зубців?

1 – 100 мм; 2 – 50 мм ; 3 – 25 мм; 4 – 250 мм ; 5 – 300 мм .

12**. Автомобіль, що рухався прямолінійно, відключив трансмісію і, рухаючись за інерцією, проїхав 900 метрів і зупинився. Час до повної зупинки склав 60 с. Сповільнення при цьому було сталим. Яким був при цьому коефіцієнт опору пересуванню?

1 – 0,01; 2 – 0,02; 3 –0,03; 4 – 0,04; 5 –0,05; 6 – 0,07; 7 – 0,15.

13. У якій зоні з зображених на рисунку 5.4 розташовано двигун механізму підіймання електроталя?

1 – у зоні А; 2 – у зоні Б; 3 – у зоні В; 4 – у зоні Г; 5 – у зоні Д; 6 – у зоні Е. Рисунок 5.4

14. У якій зоні з зображених на рисунку 5.4 розташовано двигун механізму пересування електроталя?

1 – у зоні А; 2 –у зоні Б; 3 – у зоні В; 4 – у зоні Г; 5 – у зоні Д; 6 – у зоні Е.

15. У якій зоні з зображених на рисунку 5.4 розташована шафа з апаратурою управління електроталя?

1 – у зоні А; 2 – у зоні Б; 3 –у зоні В; 4 – у зоні Г; 5 – у зоні Д; 6 – у зоні Е.

16. Візок, установлений на рейках (рис. 5.5), рухається з постійною швидкістю тоді, коли вага вантажу G складає 30 Н. Маса візка 200 кг. ККД кожного блока вважати рівним 1. Чому дорівнює коефіцієнт опору пересуванню?

Рисунок 5.5

1 – 0,01; 2 – 0,015; 3–0,02; 4 – 0,025; 5 – 0,03; 6 – 0,035; 7 – 0,04; 8 – 0,05; 9 – 0,1.

17. Визначити частоту обертання колеса електроталя (рис.5.6), якщо частота обертання двигуна становить 1000 об/хв, а числа зубців коліс приводу: z1 =20; z2 =40; z3=20; z4=40; z5=100.

Рисунок 5.6

1 – 100 об/хв; 2 – 2,5 об/хв; 3 – 250 об/хв; 4 – 25 об/хв; 5 – 200 об/хв

18. Визначити швидкість пересування електроталя, яку забезпечить механізм (рис.5.4), якщо діаметр ходового колеса Д=160 мм, частота обертання двигуна становить 1000 об/хв, а числа зубців коліс приводу z1 = 16; z2 = 80; z3 = 16; z4 = 40; z5 = 80.

1 – 0,64 м/с; 2 – 0,32 м/с; 3 – 1,28 м/с; 4 – 0,16 м/с; 5 – 0,1 м/с.

19. Визначити кінетичну енергію електроталя масою m = 200 кг, який рухається зі швидкістю vпер=30 м/хв?

1 – 25 Дж; 2 – 90 кДж; 3 – 180 кДж; 4 – 50 Дж; 5 – 100 Дж.

20. Визначити роботу сил опору під час зупинки електроталя масою m = 200 кг, який рухався зі швидкістю vпер= 30 м/хв, якщо коефіцієнт опору руху f = 0,03, а шлях зупинки l=0,3 м? Вважати, що прискорення вільного падіння g = 10м/с2.

1 – 100 Дж; 2 – 90 кДж; 3 – 2 Дж; 4 – 50 Дж; 5 – 20 Дж.

21. Вибрати правильну відповідь: Після виключення двигуна механізму пересування електроталя його зупинка відбувається за рахунок:

1 – дії гальма;

2 – дії гальма та сил опору пересуванню;

3 – дії сил опору пересуванню.

22. Після виключення двигуна механізму пересування електроталя відбувається його зупинка. Виберіть із наведених нижче два фактори, що визначають шлях зупинки l:

1 – маса електроталя,кг;

2 – вантажопідіймальність електроталя, т;

3 – коефіцієнт опору руху f;

4 – швидкість руху vпер, м/с;

5 – потужність двигуна, кВт.

23. Визначити коефіцієнт опору руху f електроталя масою m = 200 кг, який рухався зі швидкістю vпер= 30 м/хв, якщо шлях його зупинки після виключення двигуна l = 0,25 м? Вважати, що прискорення вільного падіння g = 10м/с2.

1 – 0,1; 2 – 0,5; 3 – 0,05; 4 – 0,03; 5 – 0,06.

24. Визначити коефіцієнт опору руху f електроталя масою m=200 кг, який рухався зі швидкістю vпер=30 м/хв, якщо визначене експериментально (вимірюванням динамометром) сила опору пересуванню WE=60 Н? Вважати, що прискорення вільного падіння g = 10м/с2.

1 – 0,1; 2 – 0,5; 3 – 0,05; 4 – 0,03; 5 – 0,06.

25. Визначити силу зчеплення FЗЧ двох привідних коліс електроталя масою m=200 кг з рейкою, якщо коефіцієнт зчеплення колеса з рейкою =0,2. Вважати, що прискорення вільного падіння g = 10м/с2, а завантаження усіх чотирьох коліс – однакове.

1 – 200 Н; 2 – 20 Н; 3 - 40 Н; 4 – 400 Н; 5 – 1000 Н

26. Яка сила більша?

1 – сила опору руху електроталя;

2 – сила зчеплення привідних коліс електроталя з рейкою

27. Яка сила більша?

1 – сила опору руху електроталя;

2 – сила зчеплення приводних коліс електроталя з рейкою;

3 – зчепна вага (частина ваги, що припадає на привідні колеса)

28. Яке співвідношення між силою зчеплення FЗЧ , силою W / опору пересуванню порожнього таля без урахування сили тертя у підшипниках привідних коліс та опором Рін від сил інерції частин електроталя, які рухаються поступально повинно виконуватися у процесі розгону порожнього електроталя у разі відсутності пробуксовки?

1 FЗЧ Рін + W / ; 2 FЗЧ Рін + W / .

29. Виберіть три фактори, від яких залежить коефіцієнт зчеплення привідного колеса механізму пересування з опорною поверхнею:

1 – матеріал коліс;

2 – матеріал опорної поверхні;

3 – зчепна вага;

4 – стан поверхонь обох елементів.

30**. Визначити припустиме прискорення, за якого ще не буде пробуксовки привідних коліс по рейці, якщо сила зчеплення двох привідних коліс електроталя масою m=200 кг з рейкою FЗЧ=200 Н, а сила опору пересуванню порожнього таля без урахування сили тертя у підшипниках привідних коліс W / =40 Н. Вважати, що прискорення вільного падіння g = 10м/с2.

1 – 1,2 м/с2; 2 – 0,8 м/с2; 3 – 0,2 м/с2; 4 – 8 м/с2; 5 – 0,12 м/с2.

31. Визначити динамічну складову зусилля в канаті механізму підіймання електроталя, якщо маса вантажу становить m=200 кг, швидкість підіймання 0,2 м/с, а тривалість розгону – 0,2 с? Вважати, що прискорення вільного падіння g = 10м/с2.

1 – 200 Н; 2 – 20 Н; 3 – 2000 Н; 4 – 2 Н; 5 – 100 Н

32*. Під час виконання лабораторної роботи з вивчення талів використовують ЕОМ та програму “PROGRAM.EXE” для запису в текстовий файл (*.txt) у десятковому вигляді за допомогою АЦП електричного сигналу, який відображає зміну в процесі пуску:

1 – прискорення вантажу, який підіймається;

2 – швидкість вантажу, який підіймається;

3 – зусилля у канаті під час підійманні вантажу;

4 – висоти вантажу.

33. Під час виконання роботи з вивчення талів записаний текстовий файл за допомогою редактора електронних таблиць “Microsoft Excel” використовують для побудови лінійної діаграми, потрібної для визначення:

1 – найбільшого прискорення вантажу, який підіймається;

2 – сталого значення швидкості вантажу, який підіймається;

3 – найбільшого зусилля у канаті під час підіймання вантажу;

4 – тривалості розгону

34. Скільки гальм має електроталь?

1 – 1; 2 – 2; 3 – 3; 4 – жодного.

35*. Під час виконання роботи з вивчення талів для розшифровування діаграми визначають масштаб горизонтальної осі. Для цього потрібно:

1 – за допомогою рулетки та секундоміра безпосередньо виміряти швидкість вантажу, який підіймається;

2 – виконують повторний запис зусилля у канаті під час опускання вантажу;

3 – змінити вагу вантажу і виконати повторний запис зусилля у канаті при цій новій вазі вантажу;

4 – користуючись секундоміром, вмикнути таль на підйом на 10с і виконати повторний запис на ЕОМ сигналу, пропорційного швидкості.

36. Визначити динамічну складову зусилля у гілці канату електроталя, якщо тривалість пуску на підйом вантажу масою mB=100кг становить =0,1 с, швидкість підіймання вантажу – 0,1 м/с, кратність поліспаста in=2 (прийняти ККД ≈1).

1 – 100Н; 2 – 50Н; 3 – 200Н; 4 – 5Н; 5 – 10Н; 6 – 500Н.

37. Яке зусилля найбільше під час роботи лабораторного електроталя?

1 – SПР – повне зусилля у гілці каната, що навивається на барабан;

2 – SД – динамічне зусилля у гілці каната, що навивається на барабан;

3 – SСТ – статичне зусилля у гілці каната, що навивається на барабан;

4 – усі три зусилля однакові.

38. Яке зусилля найменше під час роботи лабораторного електроталя?

1 – SПР – повне зусилля у гілці каната, що навивається на барабан;

2 – SД – динамічне зусилля у гілці каната, що навивається на барабан;

3 – SСТ – статичне зусилля у гілці каната, що навивається на барабан;

4 – усі три зусилля однакові

39. Чому дорівнює коефіцієнт динамічності Кд електроталя?

1 – співвідношення суми статичного і динамічного зусиль у вітці канату та статичного зусилля: Кд =(SД+ SСТ )/ SСТ ;

2 – співвідношення статичного та динамічного зусиль у вітці канату –

Кд = SСТ / SД;

3 – співвідношення суми статичного і динамічного зусиль у вітці канату та динамічного зусилля – Кд = (SД+ SСТ )/ SД .

40. Уникнути буксування під час розгону електроталя можна:

1 – нарощуванням ваги вантажу;

2 – зменшенням ваги вантажу;

3 – нарощуванням потужності двигуна;

4 – підвищенням швидкості пересування .

41. Гальмівний момент вантажоупорних гальм обох талів, які вивчаються під час лабораторної роботи:

1 – завжди постійний – не регулюється і не залежить від ваги вантажу;

2 – пропорційний вазі вантажу;

3 – може бути відрегульованим на задану величину, яка в процесі роботи не відрізняється від ваги вантажу.

42. Гальмівний момент стопорного гальма електроталя, що вивчається під час лабораторної роботи:

1 – завжди постійний – не регулюється і не залежить від ваги вантажу;

2 – пропорційний вазі вантажу;

3 – може бути відрегульованим на задану величину, яка у процесі роботи не змінюється від ваги вантажу.

43. Для чого у механізмі підіймання електроталя встановлені два гальма?

1 – для зменшення габаритів кожного з гальм і електроталю у цілому;

2 – для підвищення надійності й більш плавного гальмування.

44. Яку основну перевагу має встановлений у механізмі підіймання електроталя співвісний редуктор порівняно з традиційним?

1 – зменшує габарити електроталя;

2 – спрощує конструкцію електроталя.

45. Яке гальмо має більший гальмівний момент?

1 – гальмівний момент вантажоупорного гальма електроталя;

2 – гальмівний момент стопорного гальма електроталя;

3 – гальмівний момент обох гальм електроталя є однаковим.

Питання до тестів по лабораторній роботі №7

СТІЙКІСТЬ СТРІЛОВОГО КРАНА

  1. Стрілу крана з вантажем підняли на 100. Фактичний коефіцієнт вантажної стійкості крана, розрахований для нового положення стріли:

1 – підвищиться; 2 – знизиться; 3 – залишиться незмінним.

  1. Стрілу крана без вантажу підняли на 100. Фактичний коефіцієнт власної стійкості крана, розрахований для нового положення стріли:

1 – підвищиться; 2 – знизиться; 3 – залишиться незмінним.

3. На рисунку 7.1 наведена вантажна характеристика стрілового крана КС-5363А під час роботи його з баштово-стріловим обладнанням (висота башти 15 м). Визначити за нею максимально допустиму вагу вантажу, з якою кран може працювати на вильоті 8 м без утрати стійкості.

Рисунок 7.1

1 – ≈70 КН; 2 – ≈7 т; 3 – ≈4 т; 4 – ≈40 КН.

4. На рисунку 7.1 наведена вантажна характеристика стрілового крана КС-5363А під час його роботи з баштово-стріловим обладнанням (висота башти 15 м). Визначити за нею максимальний виліт, на якому кран може працювати з вантажем масою 5 т без утрати стійкості?

1 – ≈10 м; 2 – ≈7 м; 3 – ≈4 м; 4 – ≈8 м.

5. Указати правильну відповідь:

Розрахунок власної стійкості повинен проводитися за умови:

1 – дії вантажу; 2 – відсутності вантажу; 3 – раптового знімання (обриву) вантажу; 4 – дії монтажних (демонтажних) навантажень.

6. Скільки механізмів має той пневмоколісний кран, який вивчається під час лабораторної роботи?

1 – 2; 2 – 3; 3 –4; 4 – 5.

7. З усіх, наведених нижче, виберіть чотири відповіді, які правильно характеризують вплив противаги на показники вантажної та власної стійкості стрілового крана.

1 – противага нарощує утримуючий момент MG ;

2 – противага нарощує перекидний момент МQ ;

3 – противага зменшує тиск на виносні опори ;

4 – наявність противаги приводить до зміщення центру ваги крана в бік, протилежний вантажу;

5 – наявність противаги приводить до зростання коефіцієнта власної стійкості;

6 – наявність противаги приводить до зростання коефіцієнта вантажної стійкості;

7 – противага зменшує утримуючий момент MG ;

8 – противага не впливає на перекидний момент МQ .

8. Виберіть три заходи, які нарощують утримуючий момент MG стрілового крана під час розрахунку вантажної стійкості:

1 – зменшення ваги вантажу;

2 – використання виносних опор;

3 – нарощування ваги крана;

4 – використання противаги;

5 – нарощування вильоту;

6 – збільшення ухилу майданчика в бік вантажу.

9. Із усіх, приведених нижче, виберіть чотири відповіді, які правильно характеризують вплив виносних опор (ВО) на показники стрілового крана. У відповідях умовно: ВОП - виносні опори попереду кабіни, у боці розташування вантажу; ВОЗ - виносні опори позаду кабіни, у боці, протилежному вантажу.

1 – як ВОП, так і ВОЗ збільшують відстань від центру ваги крана до ребра перекидання;

2 – ВОП нарощують утримуючий момент MG стрілового крана під час розрахунку вантажної стійкості;

3 – ВОП нарощують утримуючий момент MG стрілового крана під час розрахунку власної стійкості;

4 – ВОЗ нарощують утримуючий момент MG стрілового крана під час розрахунку власної стійкості;

5 – виносні опори попереду крана нарощують утримуючий момент MG стрілового крана під час розрахунку власної стійкості;

6 – виносні опори під час роботи з вантажем розвантажують ходову частину крана.

10. Утримуючий і перекидний моменти розраховують відносно ребра перекидання тієї грані опорного контуру, відносно якої кран може перекинутися. На розрахунковій схемі ребро перекидання проектується у точку. Де знаходиться точка “Р2” під час розрахунку власної стійкості?

1 – попереду кабіни, в боці розташування вантажу;

2 – позаду кабіни, в боці, протилежному вантажу.

11. З усіх, наведених нижче, виберіть чотири відповіді, які правильно характеризують конструкцію лабораторного стрілового пневмоколісного крана.

1 – кран має стрілу, шарнірно прикріплену до ходової частини;

2 – поворотна платформа крана спирається на ходову частину за допомогою опорно-поворотного пристрою (ОПП);

3 – кожна з виносних опор містить гвинтовий домкрат, який під час роботи спирається на клітку з інвентарних дерев`яних брусків;

4 – кожна з виносних опор містить гідроциліндр, застосування якого замість гвинтового домкрата скорочує трудомісткість і витрати часу на підготовку крана до роботи;

5 –башта закріплена на поворотній платформі, а стріла шарнірно зв’язана з баштою;

6 – виліт крана змінюється підійманням-опусканням стріли через поліспаст після увімкнення стрілової лебідки;

7 – виліт крана змінюється підійманням-опусканням стріли за рахунок дії гідроциліндра.

12. Виберіть дві правильні відповіді:

1 – втрата вантажної стійкості призводить до перекидання крана вперед, у бік вантажу;

2 –втрата вантажної стійкості призводить до перекидання крана назад, у бік, протилежний вантажу;

3 –втрата власної стійкості призводить до перекидання крана вперед, у бік вантажу;

4 –втрата власної стійкості призводить до перекидання крана назад, у бік, протилежний вантажу.

13. Залежно від будови ходового пристрою розрізняють автомобільні, пневмоколісні і гусеничні самохідні стрілові крани. Який із них має дві кабіни?

1 – автомобільний; 2 – пневмоколісний; 3 – гусеничний.

14. Укажіть правильну відповідь:

Коефіцієнтом стійкості називають:

1 – відношення утримуючого моменту MG до перекидного моменту МQ ;

2 – відношення перекидного моменту МQ до утримуючого моменту MG .

15. Укажіть правильну відповідь:

Утримуючий момент MG створюється:

1 – власною вагою крана;

2 – вагою вантажу;

3 – вітровими навантаженнями;

4 – дією інерційних сил під час пуску й гальмування механізмів і відцентрових сил, що виникають під час обертання крана.

16**. На рисунку 7.2 подана схема стрілового крана, встановленого на виносні опори на горизонтальному майданчику.

Рисунок 7.2

Розрахуйте необхідну вагу крана G (кН), за якої кран буде працювати без утрати стійкості, якщо:

Вантажопідіймальність, Q

7,0

Виліт гака, l

5,5

Відстань від осі повертання крана до ребра перекидання, в, м

1,5

Відстань від осі повертання крана до його центру ваги, с, м

0,5

Мінімальний коефіцієнт вантажної стійкості (без урахування вітру, інерції і ухилу) КВ = 1,4. У розрахунках прийняти g≈10 м/с2.

Відповіді:

1–100 кН ; 2 – 140 кН ; 3 - 200 кН ; 4 – 50 кН.

17*. На рисунку 7.2 подана схема стрілового крана, встановленого на виносні опори на горизонтальному майданчику.

Розрахуйте максимально допустимий виліт гака, l, (м), при якому кран буде працювати без утрати стійкості, якщо:

Вантажопідіймальність, Q, т

6,0

Вага крана G, кН

140

Відстань від осі повертання крана до ребра перекидання, в, м

2,5

Відстань від осі повертання крана до його центру ваги, с, м

0,5

Мінімальний коефіцієнт вантажної стійкості (без урахування вітру, інерції і ухилу) КВ = 1,4. У розрахунках прийняти g ≈ 10 м/с2.

Відповіді:

1 – 2,5 м; 2 – 4 м; 3 – 5 м; 4 – 7,5 м.

18. Якщо приймати до уваги тільки ваги крана та вантажу, без урахування додаткових навантажень від вітру та інерції, а також знехтувати можливим ухилом майданчика, на якому встановлений кран, то коефіцієнт вантажної стійкості КВ повинний бути не меншим за :

1 – 1,4; 2 – 1,15.

19*. На рис. 7.2 наведена розрахункова схема для визначення стійкості стрілового крана (без урахування ухилу, дії вітру та сил інерції). Визначити утримуючий момент MG , що створюється власною вагою крана G=100 кН , якщо відстань від центау ваги крана до осі обертання “с”=1 м, відстань від осі обертання крана до ребра перекидання “в”=2 м, а відстань від ребра перекидання до центра ваги вантажу на максимальному вильоті (l - в)=6 м.

1 – 100 кНм; 2 – 200 кНм; 3 – 300 кНм; 4 – 400 кНм.

20. Що більше?

1 - утримуючий момент MG , що створюється власною вагою крана;

2 - максимальний вантажний момент МQ , що являється одним із основних параметрів стрілового крана і наводиться у його паспорті.

21*. На рис.7.2 наведена розрахункова схема для визначення стійкості стрілового крана (без урахування ухилу, дії вітру та сил інерції). Визначити перекидний момент МQ, що створюється вантажем масою Q=2 т , якщо відстань від центра ваги крана до осі обертання “с”=1 м, відстань від осі обертання крана до ребра перекидання “в”=2 м, відстань від осі обертання крана до центра ваги вантажу (виліт) l =6м.

1 – 100 кНм; 2 – 200 кНм; 3 – 300 кНм; 4 – 400 кНм.

22**. На рисунку 7.2 подана схема стрілового крана, встановленого на виносні опори на горизонтальному майданчику.

Розрахуйте максимально допустиму вантажопідіймальність, Q, т, за якої кран буде працювати без утрати стійкості, якщо:

Виліт гака, l, (м)

7,0

Вага крана G, кН

140

Відстань від осі повертання крана до ребра перекидання, в, м

2,0

Відстань від осі повертання крана до його центру ваги, с, м

1,0

Мінімальний коефіцієнт вантажної стійкості (без урахування вітру, інерції і ухилу) КВ = 1,4. У розрахунках прийняти g≈10 м/с2.

Відповіді:

1 – 5 т; 2 – 6 т; 3 – 4,3 т; 4 – 8,5 т.

23*. На рисунку 7.2 подана схема стрілового крана, встановленого на виносні опори на горизонтальному майданчику.

Розрахуйте максимально допустиму вантажопідіймальність, Q, т, за якої кран буде працювати без утрати стійкості, якщо:

Виліт гака, l, (м)

7,0

Відстань від осі повертання крана до ребра перекидання, в, м

2,0

Утримуючий момент, кНм

280

Мінімальний коефіцієнт вантажної стійкості (без урахування вітру, інерції і ухилу) КВ = 1,4. У розрахунках прийняти g≈10 м/с2.

Відповіді:

1 – 5 т; 2 – 6 т; 3 – 4,0 т; 4 – 5,6 т.

24*. На рисунку 7.2 подана схема стрілового крана, встановленого на виносні опори на горизонтальному майданчику.

Розрахуйте максимально допустимий виліт гака, l, (м) , при якому кран буде працювати без утрати стійкості, якщо:

Вантажопідіймальність, Q, т

6,0

Відстань від осі повертання крана до ребра перекидання, в, м

2,0

Утримуючий момент, кНм

420

Мінімальний коефіцієнт вантажної стійкості (без урахування вітру, інерції і ухилу) КВ = 1,4. У розрахунках прийняти g≈10 м/с2.

Відповіді:

1 – 5 м; 2 – 6 м; 3 – 4,0 м; 4 – 7 м.

25. На рисунку 7.2 подана схема стрілового крана, встановленого на виносні опори на горизонтальному майданчику.

Розрахуйте потрібну вагу крана G (кН), за якої кран буде працювати без утрати стійкості, якщо:

Перекидний момент МQ , кНм

1000

Відстань від осі повертання крана до його центра ваги, с, м

2,0

Відстань від осі повертання крана до ребра перекидання, в, м

3,0

Мінімальний коефіцієнт вантажної стійкості (без урахування вітру, інерції і ухилу) КВ = 1,4. У розрахунках прийняти g≈10 м/с2.

Відповіді:

1 – 200 кН ; 2 – 280 кН ; 3 – 360 кН ; 4 – ≈ 143 кН .

26. Стійкості стрілового крана у найбільш несприятливих умовах (з урахуванням ухилу, вітру та інерції) повинна бути такою, щоб відношення утримуючого моменту до перекидного, яке називають коефіцієнтом вантажної стійкості КВ1, було не меншим за 1,15. Під час розрахунку цього коефіцієнта дію додаткових перекидних моментів, які створюються вітровими навантаженнями та інерційними й відцентровими силами, враховують :

1 – вирахуванням додаткових перекидних моментів від утримуючого моменту (зменшенням чисельника);

2 – додаванням додаткових перекидних моментів до основного перекидного, який створюється дією вантажу (збільшенням знаменника).

27. Утримуючий момент під час розрахунку вантажної стійкості буде більшим при встановленні крана :

1 – на горизонтальному майданчику;

  1. – на похилому майданчику з ухилом у бік вантажу;

  2. – на похилому майданчику з ухилом у бік, протилежний вантажу.

28. Виберіть чотири фактори, що впливають на утримуючий момент крана, розташованого на похилому майданчику:

1 – вантажопідйомність, Q, т;

2 – відстань від центра ваги крана до ребра перекидання, м;

3 – виліт гака, l, м;

4 – кут ухилу майданчика , град;

5 – висота центра ваги крана h, м;

6 – вага крана, G, кН.

29. Під час виконання лабораторної роботи вагу крана G = 120 Н:

1 – визначають зважуванням крана динамометром;

2 – приймають згідно з методичними вказівками;

3 – розраховують за значенням утримуючого моменту.

30. Указати дві правильні відповіді.

Розрахунок стійкості є обов’язковим для кранів:

1 – мостових; 2 – козлових; 3 – стрілових.

31. Укажіть дві правильні відповіді:

Перекидний момент МJ, створюваний усіма інерційними й відцентровими силами, залежить від:

1 –відстані від центра ваги крана до ребра перекидання, м;

2 – сил інерції WJ, що діють під час розгону й гальмування, кН;

3 –плечей ХJ сил інерції відносно ребра перекидання, м;

4 – ваги вантажу, кН;

5 –вильоту, м;

6 –сил тиску вітру WB, що діють на окремі елементи крана;

7 – плечей ХB сил тиску вітру відносно ребра перекидання.

32. Укажіть дві правильні відповіді:

Перекидний момент МB, створюваний вітровими навантаженнями, які пов’язані з указаною у паспорті крана допустимою швидкістю поривів вітру, залежить від:

1– відстані від центра ваги крана до ребра перекидання, м;

2 – сил інерції WJ, що діють під час розгону й гальмування, кН;

3 – плечей ХJ сил інерції відносно ребра перекидання, м;

4 – ваги вантажу, кН;

5 – вильоту, м;

6 – сил тиску вітру WB, що діють на окремі елементи крана;

7 – плечей ХB сил тиску вітру відносно ребра перекидання.

33. Висота центра ваги впливає на величину утримуючого моменту крана при його розташуванні на:

1 – горизонтальному майданчику; 2 – похилому майданчику.

34. Вкажіть правильну відповідь:

Під час виконання лабораторної роботи відстань “с” від осі обертання крана до його центра ваги розраховують із використанням ваги вантажу GВ.КР1, Н, який виявився достатнім для утрати стійкості крана, встановленого:

1 – на виносних опорах; 2 – без виносних опор.

35. У процесі виконання лабораторної роботи фіксували дві ваги вантажу - GВ.КР1 та GВ.КР2. Перша характеризувала вагу ємності, яка була достатня для початку перекидання крана без виносних опор, друга – те саме з виносними опорами . Яка вага більша?

1 – GВ.КР1 більша, ніж GВ.КР2 ; 2 – GВ.КР2 більша, ніж GВ.КР1 .

36. Що більше?

1 – відстань від ребра перекидання до центра ваги вантажу;

2 – виліт крана.

37. Під час визначення утримуючого моменту на похилому майданчику з кутом ухилу вагу крана G слід розкласти на дві складових: нормальну до опорної поверхні та паралельну цій поверхні. Чому дорівнює нормальна складова?

1 – добутку ваги крана на косинус кута ухилу;

2 – добутку ваги крана на синус кута ухилу;

3 – добутку ваги крана на тангенс кута ухилу.

38. У процесі виконання лабораторної роботи при обчисленні значень вантажопідіймальності: QР1 при l1=0,8 l та QР2 при l2=0,7 l для побудови фрагмента вантажної характеристики крана орієнтовне значення максимального вантажного моменту МQмах приймалося:

1 – умовно постійним;

2 – змінним залежно від вильоту.

39. Виберіть правильну відповідь. При однаковому вантажу на гаку крана та незмінному положенні стріли:

1 – перекидний момент крана без виносних опор менший за перекидний момент крана з виносними опорами;

2 – перекидний момент крана без виносних опор більший за перекидний момент крана з виносними опорами.

40. Виберіть правильну відповідь. При однаковому вантажу на гаку крана та незмінному положенні стріли:

1 – утримуючий момент крана без виносних опор менший за утримуючий момент крана з виносними опорами;

2 – утримуючий момент крана без виносних опор більший за утримуючий момент крана з виносними опорами.

Тестові питання до лабораторної роботи № 8

СТРІЧКОВИЙ КОНВЕЙЄР

1. Із усіх, приведених нижче, виберіть три відповіді, які правильно характеризують переваги жолобчастих роликоопор порівняно з плоскими.

1 – жолобчаста роликоопора забезпечує майже вдвічі більшу продуктивність порівняно з плоскою при однаковій ширині стрічки;

2 – використання жолобчастих роликоопор запобігає розсипанню насипних вантажів із стрічки;

3 – плоска роликоопора має тільки два підшипникових вузла, тому дешевша і потребує менших експлуатаційних витрат, ніж жолобчаста;

4 – жолобчаста роликоопора забезпечує краще центрування стрічки, ніж плоска;

5 – використання жолобчастих роликоопор замість плоских підвищує довговічність стрічкового конвеєра;

6 – коефіцієнт опору руху стрічки по жолобчастих роликоопорах менший, ніж по плоских (при однакових підшипниках і системі їх змащення).

2. Натяг гумотканинної стрічки, яка являється найбільш важливим і дорогим елементом СК, сприймають:

1 – декілька тканинних прокладок ; 2 – гумові обкладинки.

  1. Для транспортування штучного вантажу використовують:

  1. – плоскі роликоопори; 2 – жолобчасті роликоопори.

  1. Центрувальні роликоопори, які вивчаються під час лабораторної роботи:

1 – повертаються навколо вертикального шкворня рами під час збігання стрічки в бік під дією одного з дефлекторних роликів;

2 – повертаються навколо вертикального шкворня рами під час збігання стрічки в бік під дією спеціального приводу.

5. Вибрати з трьох, наведених нижче, повну відповідь на питання про призначення натяжного пристрою СК:

1 – для створення такого натягу стрічки, який забезпечує стійке зчеплення стрічки з привідним барабаном;

2 – для створення такого натягу стрічки, який забезпечує відсутність недопустимого провисання стрічки між РО робочої гілки;

3 – для створення та підтримування у певних межах такого натягу стрічки, який забезпечує стійке зчеплення стрічки з привідним барабаном та відсутність недопустимого провисання стрічки між РО робочої гілки.

6. Відстань між роликоопорами на робочій вітці складає:

1 – близько 1 м; 2 – близько 0,5 м; 3 – близько 3 м; 4 – близько 4 м.

7. Із усіх, наведених нижче, виберіть три відповіді, які правильно характеризують найбільш поширені конструкції роликів роликоопор СК.

1 – більш поширеними є ролики з закладним довготривалим мащенням, розрахованим на строк до двох років без доповнення мастила і чищення підшипників;

2 – більш поширеними є ролики з лабіринтовим ущільненням ;

3 – більш поширеними є ролики з індивідуальним регулярним змащуванням;

4 – більш поширеними є ролики із наскрізною віссю;

5 – більш поширеними є ролики на двох півосях;

6 – більш поширеними є ролики з ущільненням у вигляді манжет.

8. Із усіх, наведених нижче, виберіть чотири причини, які можуть привести до зміщення стрічки від осі стрічкового конвеєра?

1 – неправильне стикування стрічки;

2 – непаралельність осей барабанів – привідного, натяжного, відхиляючих;

3 – недостатній натяг стрічки;

4 – надмірний натяг стрічки;

5 – заклинювання декількох бокових роликів роликоопор;

6 – несиметричне завантаження стрічки матеріалом, що транспортується;

7 – відсутність дефлекторних роликів;

8 – буксування стрічки по привідному барабану.

9. Під час експлуатації СК стрічка стала зміщуватись від осі конвеєра праворуч. Для центрування стрічки вирішено перемістити декілька роликоопор (РО) у плані (рами РО мають овальні отвори, які дозволяють таке переміщення). Правий бік рами РО, в який зміщується стрічка, треба переміщувати вздовж рами конвеєра:

1 – вперед, за ходом стрічки; 2 – назад, проти ходу стрічки.

10. Амортизувальні роликоопори з футерованими гумою роликами, встановлюють на стрічковому конвеєрі для:

1 – зменшення динамічних навантажень на стрічку під час запуску конвеєра;

2 – захисту стрічки від руйнування під час падіння великих кусків матеріалу в місцях завантаження.

11. У чотирьох, наведених нижче формулах, F площа перерізу потоку (для СК – площа вантажу на стрічці), м2; V швидкість потоку (для СК – швидкість стрічки), м/с; насипна густина матеріалу, який складає потік (транспортується). Виберіть ту з формул, яка визначає годинну (т/год) масову продуктивність транспортуючої машини безперервної дії:

1 – Q1=FV; 2 – Q2=3600FV; 3 – П1=FV; 4 – П2=3600FV .

12. Із усіх, наведених нижче, виберіть три відповіді, які правильно характеризують натяжні пристрої стрічкових конвеєрів:

1 – натяжні пристрої встановлюють там, де натяг стрічки мінімальний, найчастіше – на хвостовому барабані, біля місця завантаження;

2 – найбільш поширеними є натяжними пристроями СК являються гвинтові пристрої, які застосовують при довжині СК до 50 м;

3 – гвинтові натяжні пристрої встановлюють на СК продуктивністю до 50 т/год;

4 – гвинтові натяжні пристрої мають невеликі розміри, але потребують періодичного підтягування в міру витягування стрічки;

5 – гвинтові натяжні пристрої забезпечують постійний натяг стрічки в міру її витягування.

13. Знайти секундну (м3/с) об`ємну продуктивність транспортуючої машини безперервної дії, якщо площа перерізу потоку матеріалу F =0,05 м2, швидкість потоку V= 0,8 м/с; насипна густина матеріалу, який складає потік (транспортується) = 1,2 т/м3?

1 – 0,04 м3/с; 2 – 0,048 м3/с; 3 – 144 м3/с; 4 – 0,4 м3/с.

14. У чотирьох, наведених нижче формулах, F площа перерізу потоку (для СК – площа вантажу на стрічці), м2; V швидкість потоку (для СК – швидкість стрічки), м/с; насипна густина матеріалу, який складає потік (транспортується). Виберіть ту з формул, яка визначає годинну (м3/год) об`ємну продуктивність транспортуючої машини безперервної дії:

1 – Q1=FV; 2 – Q2= 3600FV; 3 – П1=FV; 4 – П2=3600FV .

15. Секундна об`ємна продуктивність транспортуючої машини безперервної дії дорівнює Q1 =0,01 м3/с; насипна густина матеріалу, який транспор-тується =1,0 т/м3, швидкість потоку матеріалу V=2 м/с. Знайти годинну (т/год) масову продуктивність?

1 – 36 т/год; 2 – 18 т/год; 3 – 72 т/год; 4 – 360 т/год .

16. Годинна масова продуктивність транспортуючої машини безперервної дії складає П2 =360 т/год; насипна густина матеріалу, який транспортується =1,0 т/м3, швидкість потоку матеріалу V=2 м/с. Знайти секундну об`ємну продуктивність у м3/с?

1 – 0,2 м3/с; 2 – 0,01 м3/с; 3 – 0,1 м3/с; 4 – 0,02 м3/с.

17. Швидкість транспортуючої машини безперервної дії підвищили удвічі. Як зміниться продуктивність?

1 – не зміниться ; 2 – знизиться удвічі; 3 – збільшиться удвічі;

4 – знизиться у 1,41 раза; 5 – збільшиться у 1,41 раза.

18. Ширина стрічкового конвеєра зросла вдвічі, з 0,5 м до 1,0 м. Як зміниться продуктивність?

1 – не зміниться ; 2 – знизиться удвічі; 3 – збільшиться удвічі;

4 – збільшиться у 4 рази; 4 – збільшиться у 1,41 раза.

19. Продуктивність стрічкового конвеєра необхідно збільшити вдвічі, з 100 до 200 т/год. Залишаючи незмінною швидкість стрічкового конвеєра (V=1 м/с), у скільки разів треба збільшити ширину стрічки В,м?

1 – у 2 рази ; 2 – у чотири рази; 3 – у 1,41 раза.

20. Продуктивність стрічкового конвеєра необхідно збільшити удвічі, з 100 до 200 т/год. Залишаючи незмінною ширину стрічки (В=0,65 м/с), у скільки разів треба збільшити швидкість стрічки ?

1 – у 2 рази ; 2 – у чотири рази; 3 – у 1,41 раза.

21. Насипна густина матеріалу, який транспортується однією з транспортуючих машин безперервної дії, складає = 1,2 т/м3. Яка продуктивність є більшою об`ємна чи масова?

1 – більше масова продуктивність;

2 – більше об’ємна продуктивність.

22. Насипна густина матеріалу, який транспортується однією з транспортуючих машин безперервної дії, складає = 0,8 т/м3. Яка продуктивність є більшою - об`ємна чи масова?

1 – більшою є масова продуктивність;

2 – більшою є об’ємна продуктивність.

23. Під час розрахунку продуктивності СК, звичайно, використовують коефіцієнт площі поперечного перерізу вантажу на стрічці СП . Укажіть дві з наведених нижче величин, від яких залежить СП .

1 – кут нахилу вантажу на стрічці,  / = 15...300 ;

2 – ширина стрічки В=0,4…2,0 м;

3 – кут нахилу бокових роликів, звичайно, / 300 ;

4 – насипна густина матеріалу, який транспортується, = 0,6…2,0 т/м3.

24. Під час розрахунку продуктивності СК, звичайно, використовують коефіцієнт площі поперечного перерізу вантажу на стрічці СП . Цей коефіцієнт чисельно дорівнює:

1 – площі перерізу вантажу на стрічці, м2, при ширині стрічки В=1м та швидкості V =1м/с;

2 – об`ємній продуктивності СК у м3/год. при ширині стрічки В = 1м та швидкості V =1м/с;

3 – масовій продуктивності СК у т/год. при ширині стрічки В = 1м та швидкості V =1м/с.

25. Під час розрахунку продуктивності СК, звичайно, використовують коефіцієнт площі поперечного перерізу вантажу на стрічці СП . Цей коефіцієнт чисельно дорівнює:

1 – 2,5…3,5; 2 – 250…350; 3 – 25…35; 4 – 2500…3500.

26. У двох, наведених нижче , формулах для розрахунку продуктивності СК, СП коефіцієнт площі поперечного перерізу вантажу на стрічці; V швид-кість стрічки), м/с; насипна густина матеріалу, який транс-портується, т/м3; В – ширина стрічки, м. Виберіть ту з формул, яка визначає годинну об`ємну продуктивність СК (м3/год) .

1 – Q2= СП V В2; 2 – П2= СП V В2 .

27**. Знайти об`ємну годинну продуктивність СК (м3/год), якщо коефіцієнт площі поперечного перерізу вантажу на стрічці СП 250, швидкість стрічки V= 0,8 м/с; насипна густина матеріалу, який транспортується, = 1,2 т/м3; ширина стрічки В=0,5 м?

1 – 60 м3/год; 2 – 25 м3/год; 3 – 100 м3/год; 4 – 50 м3/год.

28. Знайти масову годинну продуктивність СК (т/год), якщо коефіцієнт площі поперечного перерізу вантажу на стрічці СП - 250, швидкість стрічки V= 0,8 м/с; насипна густина матеріалу, який транспортується, = 1,5 т/м3; ширина стрічки В = 0,8 м.

1 – 240 т/год; 2 - 192 т/год; 3 – 128 т/год; 4 – 300 т/год.

29**. Переріз вантажу на плоскій стрічці СК шириною В=1 м має форму трикутника F. Розрахувати площу перерізу вантажу на стрічці, якщо вантаж займає 80% її ширини (в =0,8В=0,8 м), а висота трикутника при куті нахилу вантажу на стрічці, / ≈300 h =(в/2) tg / =0,4В tg / ≈0,15 м.

1 – 0,12 м2; 2 – 0,06 м2; 3 – 0,015 м2; 4 – 0,15 м2 .

30*. Переріз вантажу на плоскій стрічці СК шириною В=1 м складається з трапеції площею FТ та трикутника площею F. Розрахувати площу перерізу вантажу на стрічці, якщо F=0,05 м2, основи трапеції складають в=0,8 та в1=0,4 м, а висота трапеції при куті нахилу бокових роликів /≈ 200.

1 – 0,024 м2; 2 – 0,098 м2; 3 – 0,074 м2; 4 – 0,1 м2 .

31**. Вимірювання на діючому СК погонної ваги й швидкості вантажу дали такі результати: q = 80 Н/м, V = 1,25 м/с. Визначити масову годинну продук-тивність СК (можна прийняти g≈10 м/с2).

1 – 100 т/год; 2 – 36 т/год; 3 – 10 т/год; 4 – 360 т/год.

32**. Визначити погонну вагу вантажу на стрічці СК, якщо площа перерізу вантажу F =0,05 м2, швидкість стрічки V= 1,2 м/с; насипна густина матеріалу, який транспортується, = 1,2 т/м3 (можна прийняти g≈10 м/с2).

1 – 600 Н/м; 2 – 60 Н/м; 3 – 360 Н/м; 4 – 720 Н/м .

33**. Визначити погонну вагу вантажу на стрічці СК, якщо масова годинна продуктивність П2=72 т/год, швидкість стрічки V= 2 м/с; насипна густина матеріалу, який транспортується, = 1,2 т/м3 (можна прийняти g≈10 м/с2).

1 – 600 Н/м; 2 – 200 Н/м; 3 – 360 Н/м; 4 – 100 Н/м .

34. З теорії фрикційного приводу випливає умова відсутності пробуксовки стрічки по привідному барабану СК (формулу Ейлера): SНБ SЗБ e f .

ef – тяговий фактор, що характеризує тягову здатність привідного барабана.

Який числовий діапазон характеризує тяговий фактор в разі використання однобарабанного приводу СК без відхиляючого барабана і футерівки, у звичайних умовах?

1 – 1,2…1,5; 2 – 2,2…2,5; 3 – 3,2…3,5; 4 – 4,2…4,5.

35. Із усіх, приведених нижче, виберіть три відповіді, які правильно характеризують ті позитивні ефекти, що їх дає використання відхиляючого барабана, який встановлений біля привідного.

1 – установлення відхиляючого барабана біля привідного дозволяє підвищити тягове зусилля, яке передається стрічці від барабана;

2 – використання відхиляючого барабана дозволяє збільшити кут обхвату привідного барабана стрічкою від =3,14 радіана до =3,8...4,2 радіана;

3 – відхиляючий барабан встановлюють біля привідного для регулювання натягу стрічки ;

4 – відхиляючий барабан біля привідного доцільно використовувати на довгих крутопохилих СК за вологої атмосфери, особливо у випадку транспортування липких вантажів, таких, як глина, тобто тоді, коли треба зменшити натяг стрічки;

5 – відхиляючий барабан установлюють біля привідного для збільшення натягу стрічки;

6 – використання відхиляючого барабана супроводжується додатковим перегинанням стрічки, що зменшує довговічність останньої;

7 – використання відхиляючого барабана супроводжується контактуванням його поверхні із забрудненим боком стрічки і відповідним зниженням довговічності останньої.

36. Із усіх, наведених нижче, виберіть три відповіді, які правильно характеризують ті позитивні ефекти, що їх дає використання футерованого гумою привідного барабана замість не футерованого .

1 – установлення футерованого привідного барабана замість нефутеро-ваного дозволяє підвищити тягове зусилля, яке передається стрічці від при-відного барабана;

2 – використання футерованого привідного барабана замість нефутеро-ваного дозволяє збільшити f - коефіцієнт зчеплення стрічки з поверхнею барабана;

3 – наявність футерівки привідного барабана підвищує вартість і трудомісткість обслуговування останнього;

4 – привідний барабан доцільно футерувати на довгих крутопохилих СК за вологої атмосфери, особливо у випадку транспортування липких вантажів, таких, як глина, тобто тоді, коли треба зменшити натяг стрічки;

5 – футерівка привідного барабана служить для захисту його від швид-кого зношення.

37. Визначити максимальне тягове зусилля, яке привідний барабан може передати стрічці, якщо натяг стрічки у точці збігання з привідного барабана SЗБ=10 кН, а тяговий фактор ef= 3,5 (можна прийняти g≈10 м/с2)?

1 – 250 кН; 2 – 35 кН; 3 – 25 кН; 4 – 4 кН.

38. Укажіть правильну відповідь.

1 – для запобігання пробуксовки максимальне тягове зусилля WТ повинно бути більшим за сумарну силу опору руху стрічки – WΣ;

2 – для запобігання пробуксовки максимальне тягове зусилля WТ повинно бути меншим за сумарну силу опору руху стрічки – WΣ .

39. Указати дві правильні відповіді з чотирьох нижченаведених:

1 – для попередження пробуксовки треба не допускати істотного зменшення максимального тягового зусилля WТ, яке може передати стрічці привідний барабан СК;

2 – для попередження пробуксовки треба не допускати істотного збільшення сумарної сили опору руху стрічки WΣ;

3 – для попередження пробуксовки треба не допускати істотного збільшення максимального тягового зусилля WТ, яке може передати стрічці привідний барабан СК

4 – для попередження пробуксовки треба не допускати істотного зменшення сумарної сили опору руху стрічки WΣ

40. Указати з наведених нижче три причини, які найчастіше на практиці приводять до аварійного зменшення тягового зусилля WТ , яке привідний барабан передає стрічці, і пробуксовці стрічки по ньому:

1 – зменшення натягу SЗБ у наслідок витягування стрічки;

2 – надмірне завантаження стрічки матеріалом, що транспортується;

3 – зменшення коефіцієнта зчеплення fта тягового фактора efвнаслідок незапланованого надмірного зволоження стрічки та поверхні барабана;

4 – недостатня потужність двигуна;

5 – забруднення стрічки або поверхні барабана мастилом або липким вантажем, наприклад, глиною.

41. Вибрати з наведених нижче три способи нарощування тягового зусилля WТ для запобігання пробуксовки стрічки по привідному барабану:

1 – установити двигун із запасом потужності;

2 – збільшити натяг стрічки SЗБза рахунок натяжного пристрою;

3 – застосувати футерівку привідного барабана;

4 – установити відхиляючий барабан біля привідного;

5 – використовувати гвинтовий натяжний пристрій замість вантажного.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів: ДНАОП 0.001-02: Затв. 20.08.2002 №409/Держ. Департамент з нагляду за охороною праці М-ва праці та соціальної політики України. - Х.: Форт, 2002. – 416 с.

2. Іванченко Ф.К. та ін. Підйомно-транспортні машини: Підручник - Київ, Вища шк., 1993.

3. Александров М.П. и др. Грузоподъемные машины. - М.: Машиностроение, 1986.

4. ГОСТ 2914-80. Лебедки электрические реверсивные однобарабанные.

5. Спиваковский А.О. и др. Транспортирующие машины. - М.: Машиностроение, 1987.

6. Конвейеры. Под ред. Ю.А.Пертена. - Л.: Машиностроение, 1984.

7. Зенков В.Л. и др. Машины непрерывного транспорта. - М.: Машиностроение, 1987.

8. Ушаков Н.С. Мостовые электрические краны. -Л: Машиностроение, 1988.

9. Иванченко Ф.К. Конструкция и расчет подъемно-транспортных машин. - Киев: Выща шк., 1988.

10. Гайдамака В.Ф. Грузоподъемные машины: Учебник. - Киев: Выща шк., 1989.

11. Абрамович И.И. и др. Грузоподъемные краны промышленных предприятий: Справочник. - М.: Машиностроение, 1989.

12. Строительные машины: Справочник. В 2т. Т .1.- М.: Машиностроение, 1991.

13. Методичний посібник до виконання лабораторних робіт з дисципліни «підйомно-транспортні машини (ПТМ) підприємств будівельних матеріалів та виробів». Харків, ХДТУБА, кафедра МСП.

14. Навчально-методичний посібник «Розрахунки вантажопідіймального та транспортувального обладнання підприємств будівельних матеріалів».Харків, ХДТУБА, кафедра МСП.

15. Болотских Н.С. , Емельянова И.А., Савченко А.Г. Машины для строительно-монтажных работ: Справочник. – К.: Будивельник , 1994. –342 с.

16. Нормативні матеріали (ПТМ клас 53 «Підіймально-транспортне обладнання»).

ДСТУ 2484-94. Рейки кранові. ТУ.

ДСТУ 2646-94. Підіймальні пристрої. Крани самохідні. Терміни і визначення основних понять.

ДСТУ 2986-95. Крани вантажопідіймальні. Частина 1. Терміни і визначення.

ДСТУ 3150-95. Крани вантажопідіймальні. Настанова з експлуатації

кранів. Загальні положення.

ДСТУ 3449-96. Апарати та комплектні пристрої керування і захисту кранів, механізмів кранового типу. Загальні технічні умови.

ДСТУ ІSО 4310-94. Крани вантажопідіймальні. Правила і методи випробувань.

ДСТУ ІSО 9926-1-94. Крани вантажопідіймальні. Навчання кранівників.

ДСТУ 2672-94. Конвеєри гвинтові. Загальні технічні вимоги.

ДСТУ 2676-94. Конвеєри стрічкові стаціонарні. Загальні технічні вимоги.

ДСТУ 2763-94. Конвеєри гвинтові. Терміни та визначення.

ДСТУ 3591-97. Конвеєри стрічкові. Терміни та визначення.

ДСТУ ЕN 818-2001. Коротко ланкові вантажопідіймальні ланцюги. Вимоги безпеки. Стропи ланцюгові.

ДСТУ 4320-2004. Коротко ланкові вантажопідіймальні ланцюги. Вимоги безпеки. Ланцюги некалібровані для ланцюгових стропів.

ДСТУ ЕN 1677-2004. Елементи для стропів.

ДСТУ ЕN 13411- 2001. Закріплення кінців стальних канатів.

ДСТУ Б. В.2.8-10-98. Стропи вантажні. Класифікація, параметри та розміри, технічні вимоги.

ГОСТ 2103-89 Конвейеры ленточные передвижные общего назначения. Технические условия.

ГОСТ 4.474-87. Краны башенные строительные. Номенклатура

показателей.

ГОСТ 13556-91. Краны башенные строительные. Общие технические условия.

ДСТУ 3555-96. Ланцюги вантажопідіймальні калібровані високоміцні. Технічні умови.

З М І С Т

ВСТУП……………………………………………………………………. … 3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ………………………………………………. 3

1 Лабораторна робота № 1 КАНАТИ ТА ЛАНЦЮГИ …………………. 7

2 Лабораторна робота № 2 БЛОКИ ТА ПОЛІСПАСТИ…………… 14

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.