2.2. Будова ґрунтового профілю і характеристика морфологічних ознак

Ґрунтовим профілем називається визначена вертикальна послідовність генетичних горизонтів у межах ґрунтового індивідуума, специфічна для кожного типу ґрунтоутворення.

Профіль ґрунту характеризує зміна його властивостей по вертикалі, пов’язана зі впливом ґрунтоутворювального процесу на материнську гірську породу. Спостерігається закономірна, залежна від типу ґрунтоутворення зміна гранулометричного, мінералогічного, хімічного складу, фізичних, хімічних і біологічних властивостей ґрунтового тіла від поверхні ґрунту всередину до незачепленої ґрунтоутворенням материнської породи. Ця зміна може бути поступовою, що відбивається плавним ходом відповідних кривих на графіках розподілу, які характеризують ті чи інші параметри ґрунту, наприклад вміст гумусу, мулистих часток, полуторних оксидів. З іншого боку, криві можуть мати ряд мінімумів і максимумів, що відбиває горизонти виносу й акумуляції тих чи інших речовин, різкі розходження в складі та властивостях горизонтів профілю.

Головні фактори утворення ґрунтового профілю, тобто диференціації вихідної ґрунтоутворюючої породи на генетичні горизонти, – це, по-перше, вертикальні потоки речовини й енергії (спадні чи висхідні залежно від типу ґрунтоутворення і його річної, сезонної чи багаторічної циклічності) і, по-друге, вертикальний розподіл живої речовини (кореневі системи рослин, мікроорганізми, ґрунтові тварини).

Будова ґрунтового профілю, тобто характер і послідовність складових його генетичних горизонтів, специфічна для кожного типу ґрунту і служить його основною діагностичною характеристикою. При цьому мається на увазі, що всі горизонти в профілі взаємно пов’язані й обумовлені. І хоча в різних типах ґрунтів окремі горизонти можуть мати близькі ознаки і властивості й бути аналогічними чи однотипними в генетичному плані, як, наприклад, гумусовий чи глейовий горизонт у різних ґрунтах, проте для кожного конкретного ґрунту завжди є комплекс взаємозалежних горизонтів, що складають його характерний профіль, а не їхня проста сума. Генетична цілісність, єдність ґрунтового профілю – основна властивість ґрунтового тіла, ґрунту як такого, що формується в процесі ґрунтоутворення з вихідної материнської породи як єдине ціле і як такий, що розвивається у часі в єдності складових його генетичних горизонтів.

Генетичні ґрунтові горизонти – це однорідні, як правило, паралельні земній поверхні шари ґрунту, що формуються в процесі ґрунтоутворення, складають ґрунтовий профіль і розрізняються між собою за морфологічними ознаками, складом і властивостями. Генетичними вони називаються тому, що утворюються в процесі генезису ґрунтів.

Генетичні горизонти в ґрунтовому профілі виступають як найважливіші однорідні складові частини ґрунтового тіла, причому їхня однорідність мається на увазі тільки в масштабі розгляду ґрунтового профілю. При іншому, більш детальному масштабі розгляду, ґрунтові горизонти виявляються неоднорідними і побудовані дуже складно.

Профіль дерново-слабопідзолистого глинисто-піщаного грунту на водно-льодовикових пісках ділиться на ряд добре виражених горизонтів (рис. 2.1):

Загальна площа разом зі среднеподзолистими грунтами 865,8 тис. га (2%), у тому числі орних 423,5 тис. га. Поширені на піщаних терасових і зандрових рівнинах. Грунт описаний і сфотографований у с.Собичеве Шосткинського району Сумської області

Розріз закладений на грядовидному підвищенні

Рис. 2.1.Ґрунтовий профіль дерново-слабопідзолистого глинисто-піщаного грунту на водно-льодовикових пісках

Неп 0-18 (23) см - гумусовий, елювіальний, орний, світло-сірий, свіжий, піщаний, пухкий, безструктурний ; перехід різкий.

 Ре 19(24)-38(45) см - пісок світло-жовтий з білявими плямами, елювіальний, свіжий, пухкий, безструктурний; перехід різкий по лінії псевдофібр.

 Pi 39(46)-108(122) см - пісок іллювіальнний, світло-жовтий з червоно-бурими розірваними псевдофібрами товщиною 0,5- 2 см, свіжий. Псевдофібри щільні, пісок в них зцементований озалізнений глиною. Шари між псевдофібрами пухкі, складаються з відмитого від глинистих часток піску. Перехід різкий по лінії псевдофібр .

Р 109(123)-210 см і глибше - білий, пухкий, дрібнозернистий пісок.