2 Формування жилої зони

При формуванні жилої зони користуються визначеними нормами та правилами.

По-перше, враховується панівний вітер. Проектується жила зона у протилежній стороні напрямку панівного вітру, з таким розрахунком, щоб забруднюючі речовини від промисловості не потрапляли в район житлової забудови. В даному конкретному випадку панівним є південно-західній вітер, тому жила зона буде розміщена у південно-західній частині, а промислова - у північно-східній.

По-друге, під житлову забудову необхідно відвести 60-70 % загальної площі плану. Рівень озеленення жилої зони має бути на рівні 50 % від загальної площі населеного пункту.

По-третє, враховується ємність території. При формуванні жилої зони також враховуються особливості ландшафту. Вулиці проектуються паралельно горизонталей. Водний фактор є вирішальним при проектуванні - зона житлової забудови розміщується ближче до води. Крім житлових будинків до населеного пункту мають бути віднесені й інші елементи інфраструктури міста, а саме - школа, лікарня, магазини, пошта, тощо.

Для навчальних цілей приймемо ємність території на рівні 1020 чоловік. За умов, що одна сім'я налічує 3 чоловік, маємо наступне розподілення населення по домівках:

• одноповерховий одноквартирний будинок для однієї сім'ї - 46 штук,

• одноповерховий двоквартирний будинок для двох сімей - 47 штук,

• двоповерховий чотирьохквартирний будинок для чотирьох сімей - 50 шт.

Загальна кількість домівок складає - 143 штук.

Таблиця 2.1. Умовні позначення, використані при плануванні:

одноповерховий одноквартирний будинок

одноповерховий двоквартирний будинок для двох сімей

двоповерховий чотирьохквартирний будинок для чотирьох сімей

лікарня

школа

магазин

пошта

дерева

чагарники

квітники

дачні ділянки

промислове підприємство з виготовлення меблів

Рисунок 2.1. Профіль вулиці.

З формування промислової зони

Промислова зона - частина території' населеного пункту, яка відведена для розміщення промислових підприємств та пов'язаних з ними комплексами.

Проектуємо промисловий обєкт V класу небезпеки. При проектуванні на місцевості (див. план завдання) вказуємо головний цех, допоміжний цех, складські приміщення (2-3) та адміністративну будівлю. Розміри довільні. Розмір санітарно-захисної зони визначається згідно нормативних документів і показується штрих-пунктирною лінією червоного кольору. Треба передбачити в розрахунково-графічній роботі заходи щодо зменшення викидів в атмосферу.

Для зменшення забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств існують активні та пасивні заходи.

Активні заходи захисту передбачають:

По-перше, удосконалення технології виробництва - повний перехід до безвідхідних й маловідхідних технологій і виробництва.

По-лруте, встановлення апаратів й систем для очищення газових викидів. Перспективними засобами захисту навколишнього середовища, призначеними для очищення повітря від часток розміром >5 мкм, є ПРП - протипотокові ротаційні пиловідлільники (рис. 3.1).

ГАЗ ОЧИЩЕНИЙ

Рисунок 3.1. Протипотоковий ротаційний пиловіддільник:

/ - кожух; 2 - ротор; 3 - колесо вентиляторо; 4 - бункер

Пиловіддільник складається з убудованого в кожух 1 порожнього ротора 2 з перфорованою поверхнею й колеса вентилятора 3. Ротор і колесо вентилятора насаджені на загальний вал. При роботі пиловіддільника запилене повітря надходить усередину кожуха, де закручується навколо ротора. У результаті обертання пилового потоку виникають відцентрові сили, під дією яких зважені в повітрі частки пилу прагнуть виділитися з нього в радіальному напрямку. Одночасно на ці частки в протилежному напрямку діють сили аеродинамічного опору. Частки, відцентрова сила яких більше сили аеродинамічного опору, відкидаються до стінок кожуха й надходять у бункер 4. Очищене повітря через перфорацію ротора всмоктується у вентилятор і потім виводиться назовні.

По-третє, утилізація шкідливих домішок.

Пасивні заходи захисту передбачають:

По-перше, оптимальне розташування промислового підприємства із урахуванням топографії'місцевості, а також рози вітрів.

По-лруге, установлення санітарно-захисної зони навколо промислового підприємства. Розмір санітарно-захисної зони залежить від класу небезпеки виробництва:

І клас А - 3000 метрів III клас - 300 метрів

І клас Б - 1000 метрів IV клас - 100 метрів

ІІ клас - 500 метрів V клас - 50 метрів

По-третє, встановлення труби. Поширення в атмосфері

викидів із труб і вентиляційних пристроїв промислових підприємств підкоряється законам турбулентної дифузії. На процес розсіювання викидів істотний вплив роблять стан атмосфери, розташування підприємств і джерел викидів, характер місцевості, фізичні й хімічні властивості речовин, що викидаються, висота джерела, діаметр отвору й т.п. Горизонтальне переміщення домішок визначається в основному швидкістю вітру, а вертикальне - розподілом температур у вертикальному напрямку.

На рис. 3.2 наведено розподіл концентрації шкідливих речовин в атмосфері над смолоскипом організованого високого джерела викиду.

Рисунок 3.2. Розподілення концентрації шкідливих речовин у атмосфері від організованого високого джерела викидів.

У міру віддалення від труби в напрямку поширення промислових викидів можна умовно виділити три зони забруднення атмосфери: перекидання смолоскипа викидів, що характеризується відносно невисоким вмістом шкідливих речовин у приземному шарі атмосфери; задимлення з максимальним змістом шкідливих речовин і поступове зниження рівня забруднення.

Зона задимлення є найнебезпечнішою для населення й повинна бути виключена із селищної забудови. Розміри цієї зони залежно від метеорологічних умов перебувають у межах 10-49 висот труби.