2.6. Стажировка (дублирование) и допуск работников к работе

Вновь принятые на предприятие работники после первичного инструктажа на рабочем месте до начала самостоятельной работы должны под руководством опытных, квалифицированных работников пройти стажировку в течение не менее 2 — 15 смен или дублирование в течение не менее шести смен. Стажировка или дублирование проводятся, как правило, во время профессиональной подготовки на право выполнения работ с повышенной опасностью в случаях, предусмотренных нормативно-правовыми актами по охране труда.

Работники, функциональные обязанности которых связаны с обеспечением безаварийной работы объектов повышенной опасности ( тепловые и атомные электрические станции, горнодобывающие предприятия, другие подобные объекты, нарушение технологических режимов которых представляет угрозу для работников и окружающей среды ), до начала самостоятельной работы должны проходить дублирование с обязательным прохождением в этот период противоаварийных и противопожарных тренировок согласно плану ликвидации аварий.

Допуск к стажировке (дублированию) оформляется приказом. В приказе определяется продолжительность стажировки (дублирования) и указывается фамилия работника, ответственного за проведение стажировки (дублирования). Перечень должностей и профессий работников которые должны проходить стажировку (дублирование), а также продолжительность стажировки (дублирования) определяются руководителем предприятия в соответствии с нормативно-правовыми актами по охране труда. Продолжительность стажировки (дублирования) зависит от стажа и характера работы, а также от квалификации работника. Работодателю предоставляется право своим приказом освободить от прохождения стажировки (дублирования) работника, который имеет стаж работы по соответствующей профессии не менее 3 лет или переводится с одного подразделения в другое, где характер работы и тип оборудования, на котором он будет работать, не меняются.

Стажировка (дублирование) проводится но программам для конкретной профессии, которые разрабатываются на предприяти согласно функциональным обязанностям работника и утверждаются руководителем предприятия (структурного подразделения. Стажировка (дублирование) проводится на рабочих местах своем или другого подобного по технологии предприятия. В процесса стажировки работники

должны выполнять работы, которые по| сложности, характеру, требованиям безопасности соответствуем работам, предусматриваемым функциональными обязанностями этих работников.

В процессе стажировки (дублирования) работник должен:

• закрепить знания по правилам безопасной эксплуатации технологического оборудования, технологическим и должностным инструкциям и инструкциям по охране труда;

• овладеть навыками ориентирования в производственных ситуациях в нормальных и аварийных условиях;

• усвоить в конкретных условиях технологические процессы и оборудование и методы безаварийного управления ими с целью обеспечения требований безопасности труда.

После завершения стажировки (дублирования) и при удовлетворительных результатах проверки знаний по вопросам охраны труда приказом распоряжением) работодателя (ими руководителя структурного подразделения) работник допускается к самостоятельной работе, о чем делается запись в журнале регистрации инструктажей, в противном случае, если работник не овладел необходимыми производственными навыками или получил неудовлетворительную оценку по противоаварийным и противопожарным тренировкам, то стажировка (дублирование) новым приказом может быть продлена на срок не более двух смен.

Выводы

Своевременное и качественное обучение работающих правилам и нормам организации безопасного труда на предприятии является неотъемлемой частью системы управления охраной труда на предприятии, что обеспечивает уменьшение производственных травм, уменьшение расходов на выплаты, связанные с травмами на производстве, обеспечивает сохранение здоровья трудящихся и материальных ценностей предприятия.

Перечень использованных нормативных документов

1 .Конституция Украины от 28.06.96г.

2.3акон Украины «Об охране труда» от14.10.92г. №2694-Х11 ( в редакции Закона Украины от 21.11.2002г. №229-1У, с изменениями и дополнениями ).

3.Перечень работ, где существует необходимость в профессиональном отборе, утвержденный совместным приказом Министерства здравоохранения Украины и Госнадзорохрантруда от 23 сентября 1994 года № 263/121 .

4.Перечень работ с повышенной опасностью, утвержденный приказом Госнадзорохрантруда от 26 января 2005 года № 15,

5.Типовое положение о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда, утвержденное приказом Госнадзорохрантруда от 26 января 2005 года №15

Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці Кабінет Міністрів України:4 забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці; визначає функції міністерств інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці»

Основні завдання, які_покладаються на Державний комітет України з нагляду за охороною пра­ці; комплексне управління охороною праці на державному рівні; реалізація державної політики у сфері охорони праці та виробничої безпеки державний нагляд за додержанням вимог законодав­чих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки гігієни праці та виробничого середовища а також за проведенням робіт пов'язаних з геологічним вивченням надр їх охороною і викорис­танням переробкою мінеральної сировини; координація робіт з профілактики травматизму неви­робничого характеру; проведення експертизи проектної документації та видача дозволів на вве­дення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств об'єктів і засобів виробництва;

Для реалізації покладених на Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) завдань утворюються його територіальні управління.

Повноваження міністерств та інших центральній органів державної охорони пращ: проведення єдиної науково-технічної політики в галузі охорони праці; розробка і реалізація комплексних заходів щодо покращення безпеки гігієни праці і виробничого середовища в галузі; здійснення методичного керівництва діяльністю підприємств галузі з охорони праці; укладання з відповідними галузевими профспілками угоди з питань покращення умов і безпеки пращ; фінансування опрацювання і перегляду нормативних актів про охорону праці; організація у встановленому порядку навчання і перевірки знань та норм охорони праці керівними працівника» ми і спеціалістами галузі; створення при необхідності професійних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань що діють відповідно до типового положення затверджуваного Держнаглядохоронпраці; здійснення внутрівідомчого контролю за станом охорони пращ.

Для координації вдосконалення роботи по охороні праці і контролю за цією роботою в центра­льному апараті міністерств та інших центральних органах державної виконавчої влади створю­ються служби охорони праці,

Повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у галузі охорони праці, Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування у межах відповідної території: забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці; формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; організовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування; здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці

Для виконання названих функцій місцеві органи влади створюють відповідні структурні підрозділи.

Повноваження об'єднань підприємств у галузі охорони праці. Повноваження в галузі охорони пращ асоціацій корпорацій концернів та інших об'єднань визначаються їх статутами або догово­рами між підприємствами які утворили об'єднання, Для виконання делегованих об'єднанню фун­кцій в його апараті створюються служби охорони праці. Служба охорони праці підприємства

Згідно з Законом України «Про охорону праці» служба охорони праці створюється власником або уповноваженим ним органом на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці,

Власник з урахуванням специфіки виробництва опрацьовує та затверджує Положення про слу­жбу охорони пращ підприємства (установи - організації) керуючись Типовим положенням, розроб­леним та затвердженим Держнаглядохоронпраці, Відповідно до Типового положення служба охо­рони пращ створюється на підприємствах, у виробничих і науково-виробничих об'єднаннях, корпоративних, колективних та інших організаціях виробничої сфери з числом працюючих 50 і біль­ше чоловік, В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва осо­би, які пройшли перевірку знань з охорони праці, В установах, організаціях невиробничої сфери та в навчальних закладах власниками також створюються служби охорони праці,

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. За своїм посадовим становищем та умовами оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства. Служба охорони пращ в залежно­сті від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у праці; перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підприємств та видавати керівникам перевіреного об'єкта, цеху, виробництва обов'язковий для виконання припис;

- вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медич­ного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відпо­відних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці; надсилати керівникові підприєм­ства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охо­рони праці; порушувати клопотання про заохочення працівників, які беруть активну участь у під­вищенні безпеки та покращенні умов праці.

Комісія з питань охорони праці підприємства

Комісія з питань охорони праці підприємства може створюватися у відповідності з Законом України «Про охорону пращ» на підприємствах, в організаціях, господарствах з кількістю працю­ючих 50 і більше чоловік, незалежно від форм власності та видів господарської діяльності. Комісія _ є постійно діючим консультативно-дорадчим органом трудового колективу та власника або уповноваженого ним органу і створюється з метою залучення представників власника та трудового ко­лективу (безпосередніх виконавців робіт, представників профспілок) до співробітництва в галузі управління охороною пращ на підприємстві, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері,

Рішення про доцільність створення комісії, її кількісний та персональний склад, строк повнова­жень приймається трудовим колективом на загальних зборах (конференції) за поданням власника, органу трудового колективу та профспілкового комітету. Загальні збори (конференція) затвер­джують Положення про комісію з питань охорони пращ підприємства, яке розробляється за учас­тю сторін на основі Типового положення, Комісія формується на засадах рівного представництва осіб від власника та трудового колективу, До складу Комісії від власника включаються спеціалісти з безпеки і гігієни праці, виробничої, юридичної та інших служб підприємства, від трудового ко­лективу рекомендуються працівники усіх професій, уповноважені трудових колективів з питань охорони пращ, представники профспілки (профспілок).

Комісія у своїй діяльності керується законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці, а також Положенням про комісію з питань охорони прані підприємства, Основними завданнями комісії є; захист законних прав та інтересів працівників у сфері охорони праці; підготовка, на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві, рекомендацій власнику та працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та профе­сійних захворювань, практичної реалізації принципів державної політики в області охорони праці на підприємстві; узгодження, шляхом двосторонніх консультацій, позицій сторін у вирішенні., практичних питань у сфері охорони праці з метою забезпечення поєднання інтересів держави, вла­сника та трудового колективу, кожного працівника, запобігання конфліктам; вироблення пропози­цій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання коштів фонду охорони праці підприємства,

Комісія уповноважена звертатися до власника або уповноваженого ним органу, органу самовряду­вання трудового колективу, профспілкового комітету з пропозиціями щодо регулювання відносин у еркері охорони праці; створювати робочі групи з числа членів комісії для вироблення узгодже­них рішень з конкретних питань охорони праці із залученням до їх складу фахівців, експертів, ін­спекторів державного нагляду за охороною прані; одержувати від окремих працівників, служб підприємства, профспілкового комітету необхідну інформацію; здійснювати контроль за дотри­манням вимог законодавства з питань охорони праці; "ознайомитись з будь-якими матеріалами з питань охорони праці, аналізувати стан умов і безпеки праці на підприємстві, виконання відповід­них програм і колективних договорів; вільного доступу на всі дільниці виробництва і обговорення з працюючими питань охорони пращ,

Комісія може делегувати своїх представників для участі; у розв'язуванні разом з представника­ми державного нагляду за охороною пращ конфліктів, пов'язаних з відмовою працівника викону­вати доручену роботу з мотивів небезпечної для його здоров'я чи життя виробничої ситуації на підприємстві, де відсутня профспілкова організація; в обговоренні питань охорони праці власни­ком або уповноваженим ним органом, профспілковим комітетом чи органом самоврядування тру­дового колективу (за погодженням з цими органами),