Структурні особливості магістерської роботи

Оскільки підготовка магістрів у нашій країні є справою відносно новою, то поки що не розроблені більш-менш уніфіковані вимоги щодо змісту й структури магістерської роботи як виду кваліфікаційної роботи. Прийнятною вважається така її структура [9]:

• титульна сторінка;

• зміст;

• перелік умовних позначень (при необхідності);

• вступ;

• розділи, підрозділи основної частини, висновки до кожного розділу;

• загальні висновки та пропозиції;

• додатки;

• список використаної літератури;

• резюме;

• презентація (в електронному та паперовому вигляді).

1. Титульна сторінка повинна містити: найменування вищого навчального закладу, де виконана робота; прізвища, ім’я, по батькові автора; індекс УДК; назву магістерської роботи; шифр і найменування спеціальності; науковий ступінь магістра, на який претендує здобувач; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місто, де робота підготовлена, та рік її завершення. На титульному аркуші обов’язково зазначається «НА ПРАВАХ РУКОПИСУ» (зразок Л).

2. Зміст подають на початку магістерської роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони виділяються окремо та мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та інше (зразок М).

3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів надається, якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення таке інше; їх перелік може бути поданий в магістерській роботі у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну роз шифровку. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік їх не складають, а фактори наводять у тексті при першому згадуванні.

4. У вступі є найважливішим обґрунтування авторської концепції, лаконічне та переконливе пояснення, чому саме конкретна тема видається студентові значною, і які він вбачає можливі засоби та шляхи її вирішення.

У вступі необхідно обґрунтувати вибір даної теми, розкрити сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження, вказати хронологічні межі дослідження; навести короткий огляд використаної літератури, відобразити теоретичну, методологічну і практичну базу роботи.

Структура вступу:

Актуальність і ступінь наукової дослідженості проблеми.

Необхідно дати змістовний узагальнений аналіз, показати ступінь розкриття обраної теми, вказати на найбільш принципові положення, з якими автор не може погодитись.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки та виробництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Треба коротко викласти зв’язок обраного напряму досліджень із планами навчального закладу, державними планами, програмами тощо. Зазначають номери державної реєстрації науково-дослідних робіт, базових для підготовки та подання магістерської роботи, а також роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт.

Об’єкт дослідження –… (те, що ми удосконалюємо).

Наприклад, у темі «Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів у вищому навчальному закладі» об’єкт дослідження – навчально-виховний процес у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження – … (те, за допомогою чого ми удосконалюємо об’єкт дослідження).

Наприклад, для названої вище теми предмет дослідження – педагогічні умови активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у вищому навчальному закладі.

Мета дослідження – це поставлений кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Вона повинна узгоджуватися з назвою роботи, вказувати на очікуванні результати та на яких наукових передумовах вона базується, чим і як досягається. Мета дослідження повинна бути сформульована таким чином, щоб указати на об’єкт і предмет дослідження.

Не слід формулювати мету як «Дослідження…», «Вивчення…», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мета, а не саму мету.

Наприклад, у темі «Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів у вищому навчальному закладі» мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці особливостей активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у вищому навчальному закладі, пошуку відповідних педагогічних умов з метою підготовки студентів до успішної професійної діяльності.

Гіпотеза дослідження. У своєму дослідженні ми виходимо з припущення про те, що … (Гіпотеза – науково обґрунтоване припущення про закономірності протікання процесів і явищ, що вивчаються. Бажано будувати трьохступеневу гіпотезу: якщо…, то…, тому що і за яких умов).

Наприклад:

Гіпотеза дослідження. У своєму дослідженні ми виходимо з припущення про те, що пізнавальна активність студентів у вищому навчальному закладі буде підвищуватися за умов упровадження активних методів, нетрадиційних форм навчання, проблемного навчання, використання творчих завдань і систематичної самостійної роботи.

Завдання дослідження:

1. … (Як правило, в магістерській роботі вирішуються три завдання: перше завдання – все про об’єкт дослідження; друге завдання – все про предмет дослідження; третє завдання – експериментальна перевірка (методів або засобів, або змісту, або впливу предмета дослідження на його об’єкт тощо).

Наприклад:

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність понять „самостійність”, „пізнавальна активність”, „пізнавальна самостійність”. Визначити сутність та специфіку пізнавальної активності студента вищого навального закладу.

2. Розробити шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у вищому навчальному закладі.

3. Експериментально перевірити ефективність визначених шляхів активізації пізнавальної діяльності студентів.

1. Розробити методичні рекомендації щодо підвищення активізації пізнавальної діяльності студентів.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з досліджуваної проблеми для визначення сутності, особливостей, порівняння й зіставлення різних поглядів на обрану проблему;

• емпіричні: спостереження, анкетування, бесіди, методи експертних оцінок, тестування, педагогічний експеримент для виявлення результативності експериментальної роботи;

• статистичні: методи математичної статистики, що дали можливість кількісно та якісно проаналізувати результати дослідження.

(Якщо в дослідженні були використані інші методи дослідження, їх теж треба описати).

Наукова новизна одержаних результатів.

Подається коротка анотація нових наукових положень, запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно.

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою вирішеного в роботі наукового завдання або розв’язаної наукової проблеми.

Практичне значення одержаних результатів.

Треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або про практичне застосування одержаних результатів, та рекомендації щодо їх використання.

Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів, якщо впровадження результатів здійснено.

Особистий внесок здобувача.

У випадку використання в магістерській роботі ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у дослідженні з обов’язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ці праці або розроблення.

Апробація результатів магістерської роботи.

Указується, в яких семінарах, конференціях, методичних об’єднаннях, педагогічних нарадах, під час переддипломної практики оприлюднені результати досліджень, що викладені у роботі.

Публікації.

Указують, у скількох статтях, наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати роботи.

5. Основна частина магістерської роботи складається з двох взаємообумовлюючих розділів:

• історико-теоретичного;

• практичного.

Висновки до розділів містять короткі резюме з викладеного матеріалу.

Перший розділ найчастіше буває оглядовим. У ньому наводяться результати аналізу наукової літератури з теми дослідження: розкривається історичний аспект проблеми, формулюються теоретичні положення про сутність процесу, що вивчається, теоретично обґрунтовується наукова позиція виконавця роботи.

У цьому розділі має бути відображено вміння автора працювати з джерелами і літературою, порівнювати різні погляди з даного питання і на основі чіткої методологічної позиції висловлювати своє ставлення до них.

Студентові в цьому розділі необхідно дати змістовний узагальнений аналіз використаної літератури, показати ступінь розкриття обраної теми, вказати на найбільш принципові положення, з якими автор не може погодитися. В огляді літератури слід відобразити різні погляди з питання, що вивчається, з тим, щоб більш чітко визначити позицію самого пошукувача і місце майбутнього дослідження в науковій літературі.

У другому розділі автор описує процес, висвітлює методику і техніку дослідження, досягнутий результат, наводить результати експериментальної роботи: описує загальну методику проведення статистичного однофакторного експерименту, а також аналізується хід і результати констатувального, формувального і контрольного видів педагогічного експерименту, викладають результати власних досліджень автора з висвітленням нового, що він вносить у розробку проблеми.

Теоретична і практична частини магістерської роботи разом становлять цілісну структуру науково-пізнавального процесу, що передбачає продуману організацію самостійної діяльності студентів, необхідність реалізувати на практиці власну професійну підготовку, користуючись набутими знаннями, як основними, так і прикладними.

2. У висновках подаються підсумки дослідження: формулювання узагальнення, передбачення перспектив подальшої роботи в межах зазначених проблем, розкриття методів вирішення поставленого в магістерській роботі наукового завдання, його практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.

Заключні висновки не повинні дублювати висновки окремих розділів, вони мають бути більш всеохоплюючими, цілісними, узагальнювати результати досліджуваної теми, відображати те нове, що саме виноситься на обговорення й оцінку у процесі публічного захисту роботи.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

7. Додатки (якщо є) Оформлення див. стор. 24