1.3.4. Характеристики грунтово-рослинного покриву.
Збирається інформація про грунти даної території:
- переважаючі типи ґрунтів;
- механічний склад,;
- потужність грунтового профілю;
- водно-фізичні властивості (коефіцієнти фільтрації);
- агрохімічні властивості (вміст гумусу, вміст карбонатів, N,P,K тощо).
- ступінь порушення ґрунтів ерозійними процесами.
Структура землекористування характеризується площами угідь, зайнятих природною і сільськогосподарською рослинністю, і типами рослинності. При розгляді рослинного покриву виділяються три основні групи:
- культурні рослини, включаючи пасовищні трави;
- ліси; та ін.
Виділяються райони дачного і присадибного господарства.
Враховується співвідношення і збереження різних типів рослинності, а також наявність ендемічних типів, зокрема занесених в Червону книгу.
1.4. Інформація за джерелами забруднення.
1.4.1. Звалища і сховища відходів і пального.
Для звалищ і сховищ твердих і рідких відходів, а також пального, враховуються розміри займаної території, кількісні характеристики розміщуваних відходів, їх специфіка і способи обробки, тип пального і характер його зберігання.
При потенційній нагоді забруднення водних об'єктів збирається необхідна гідрогеологічна інформація відповідно до п. 1.3.2.
1.4.2. Джерела забруднення водних об'єктів.
Збираються дані про скиди стічних вод (промислових, технологічних, комунальних, зливової каналізації, а також очисних споруд), складається їх перелік згідно даних форм 2-ТП (водгосп) і внутрішньо об’єктової інформації.
Визначається просторова прив'язка кожного скиду, його характер і геометричні параметри.
Характеристика кожного скиду вказується в абсолютних і відносних показниках: об'єми стічних вод; маси забруднюючих речовин .
Не каналізований поверхневий стік з урбанізованої території характеризується об'ємами дощового стоку і стоку талих вод, концентраціями забруднюючих речовин в цих стоках, а також даними про площі об'єктової і комунальної забудови (зокрема індивідуальної), асфальтованої площі (зокрема територій з інтенсивним транспортним навантаженням) і площі зелених насаджень (деревно-чагарникової, газонів і сільськогосподарської).
1.5. Оцінка стану забрудненості природних середовищ за даними мережевих, відомчих і спеціальних спостережень.
1.5.1. Аудитором проводиться збір інформації про забрудненість природних середовищ об'єкту і прилеглої території.
Наголошується наявність пунктів режимних, епізодичних і разових спостережень за забрудненням природних середовищ, їх відомча приналежність, ступінь узагальнення і практичного використання одержаної інформації. Наголошується відповідність проведених спостережень діючим нормативно-методичним документам.
1.5.2. Якщо на обстежуваній території проводяться систематичні спостереження гідрометеослужбою, відомством або СЕС, відповідні дані спостережень є в узагальненому вигляді в спеціально уповноважених службах і дають загальне уявлення про діапазон значень концентрацій спостережуваних забруднюючих речовин в природному середовищі, статистичних характеристиках забруднення, а також тенденціях їх зміни по роках. Якщо спостереження проводилися тільки СЕС, то необхідно всю наявну інформацію зібрати і узагальнити відповідно до методик, прийнятих в гідрометеослужбі. Слід з'ясувати, чи мають в своєму розпорядженні місцеві природоохоронні органи додаткові матеріали із забруднення природного середовища, а також ознайомитися з матеріалами спостережень, одержаними силами інших організацій (лабораторіями промпідприємств, агрохімлабораторіями, НДІ і ін.).
1.5.3. За відсутності статистичних даних для попередньої орієнтовної оцінки рівнів забрудненості природних середовищ можуть бути використані дані одиничних вимірювань.
1.6. Медико-біологічна інформація.
Аудитором збираються дані за окремими медичними і біологічними показниками, які змінюються під впливом забруднення навколишнього середовища.
1.6.1. При зборі даних про водні об'єкти використовується гідробіологічна інформація, що є в рибогосподарських органах, підрозділах гідрометеослужби, природоохоронних органах.
1.6.2. Збирається інформація про стан рослинності, ступінь порушення зелених насаджень і т.п. Оцінюється видовий склад.
1.6.3. Збирається інформація про стан здоров'я населення, що проживає на обстежуваній території, а також персоналу і членів їх сімей:
- захворюваність дорослого і дитячого населення за статистичними звітними формами органів охорони здоров'я;
- результати контролю за зміною в стані здоров'я населення;
- результати наукових досліджень, що є в регіонах, із впливу забрудненого навколишнього середовища на здоров'я населення.
Доцільно також додатково використовувати дані з обліку онкологічних і алергічних захворювань (дані медсанчастин і ін.).
Стосовно великих за площею територій бажаний аналіз даних про місцеву краєву патологію інфекційного і неінфекційного характеру (за даними СЕС).
1.7. Аналіз результатів рекогносцирувального обстеження.
1.7.1. Узагальнені результати, зокрема експериментальні дані і розрахункові характеристики з окремих видів забруднень або дій, наносяться на карти-схеми або план обстежуваної території у вигляді ізоліній, крапок або діаграм.
На картах-схемах виділяються зони з перевищенням нормативних величин забруднення або видів дії. Встановлюється їх взаємозв'язок з відповідними джерелами дії.
Карти-схеми різних видів забруднення (дії), приведені до одного масштабу, аналізуються. Складається комплексна карта-схема сумісної дії різних чинників на навколишнє середовище обстежуваної території. Виділяються зони підвищеної і небезпечної дії.
1.7.2. За наслідками рекогносцирувального обстеження на підставі аналізу наявної інформації аудитором складаються пропозиції до програми інструментального обстеження. Ці пропозиції стосуються:
- просторово-часової структури необхідних вимірювань (спостережень);
- складу намічених до спостереження видів забруднення або чинників фізичної дії;
- природних середовищ та інших об'єктів, в яких проводитимуться інструментальні дослідження (спостереження);
- термінів або періодичність спостережень;
- об'єми спостережень;
- обґрунтування необхідності спеціальних спостережень.
1.7.3. Після закінчення рекогносцирувального аудиторського обстеження основні його результати з висновками і рекомендаціями оформляються у вигляді спеціального аудиторського протоколу.
2. ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ ОБСТЕЖЕННЯ
2.1. Інструментальне обстеження на території об'єкту ЕА і прилеглій території передбачає достатньо докладне експериментальне вивчення в об'ємі, визначеному задачами і програмою екологічного аудитування, зокрема:
- рівнів хімічного і радіоактивного забруднення компонентів природного середовища;
- джерел забруднення;
- рівнів фізичної дії на стан навколишнього середовища і здоров'я населення.
2.2. Методичні інструментальні обстеження проводяться точковими вимірюваннями і площадковими зйомками, програма яких уточнюється на основі аналізу наявної інформації із забруднення і дії на навколишнє середовище. Просторово-часовий дозвіл визначається задачами обстеження.
При необхідності інструментальні обстеження доповнюються і уточнюються (деталізують) розрахунковими методами у разі неможливості виконання безпосередніх натурних спостережень.
2.3. Інструментальне обстеження забрудненості природного середовища.
2.3.1. До складу робіт із інструментального обстеження об'єктів ЕА входять:
- результати спостережень за випаданням забруднюючих речовин на підстилаючу поверхню і визначення забрудненості ґрунтового покриву;
- результати спостережень за забрудненістю поверхневих вод в досліджуваному районі, надходженням забруднюючих речовин в поверхневі води з прилеглих територій і їх винесенням за межі району;
- результати спостережень за забрудненістю підземних вод;
- матеріали метеорологічних, гідрологічних і інших супутніх спостережень.
2.3.2. Терміни робіт.
Інструментальні обстеження проводяться у відносно стислі періоди часу. При обмежених ресурсах роботи можуть проводитися епізодично.
2.3.3. Програма робіт.
Програма інструментальних досліджень у кожному випадку визначається залежно від цілей і задач програми ЕА.
Програма робіт із інструментального обстеження забруднення об'єкту ЕА містить відомості по:
- видам і кількості спостережень для кожного природного об’єкту;
- переліку шкідливих речовин, за якими проводяться спостереження;
- періодичності спостережень, терміни початку і закінчення спостережень;
- кількості стаціонарних і тимчасових пунктів (точок, постів, створів) і їх просторовій прив'язці по окремих видах спостережень;
- термінам і формі представлення результатів обстеження.
У програмі робіт узгоджуються просторове розташування пунктів (постів, створів) спостережень і терміни спостережень за різними природними об’єктами. Програми спостережень можуть уточнюватися в процесі виконання робіт.
Програма оперативного обстеження передбачає мінімальний об'єм інструментальних спостережень, виконання яких можливе в обмежений період часу. При цьому допускається скорочення кількості окремих видів спостережень.
2.4. Обстеження забруднення ґрунтів.
2.4.1. Загальні вимоги до відбору проб грунту при обстеженні об'єкту ЕА визначаються Гостом 17.4.3.01.
2.4.2. При детальному обстеженні забруднення ґрунту поза межами об'єкту ЕА, або за наявності групи інтенсивних джерел, зосереджених на одному майданчику, коли джерела разом можна умовно розглядати як точкові, відбір проб грунту проводиться за 8 румбами на відстані 0,5, 1, 2, 5, 10, 15 км від межі об'єкту ЕА, причому один з румбів повинен співпадати з переважаючим напрямом вітрів.
В умовах гірського рельєфу відбір проб не завжди представляється можливим за чіткими напрямами.
2.4.3. В межах території об'єкту ЕА з великим числом джерел забруднення проби відбираються за рівномірною прямокутною сіткою відповідно до методу геохімічного картування.
Масштаб мережі випробування повинен забезпечувати виявлення основних джерел забруднення на обстежуваній території. Для крупних об'єктів ЕА площею більше 25 км достатньо відбирати проби з розрахунку 1 проба на 1 км2. На менш крупних об'єктах сітка відбору може згущувати до 2-4 проб на 1 км2 і більш, в межах джерел забруднення.
2.4.4. При проведенні обстеження проби ґрунтів відбираються одноразово.
2.4.5. Відбір поверхневого шару грунту.
У пункті відбору вибирається найтиповіша по ландшафту ділянка розміром 100x100 м. Грунт на луках, цілинних землях відбирається на глибину 0-10 см, де зосереджена основна маса забруднюючих речовин. У лісах окремо відбираються підстилка з опаду і грунтовий шар на глибину 10 см. На ріллі відбирається шар на глибину оранки 0-20 см. З відібраних проб видаляються коріння, каміння і інші сторонні включення. Середня проба ґрунту складається з 9 індивідуальних зразків масою 0,5 кг, відібраних по діагоналях майданчика 100x100 м.
У селітебних зонах представницькі ділянки доцільно розміщувати в глибині дворів, затулених будинками від руху транспорту або в парках і скверах на відносному віддаленні від транспортних магістралей (100-200 м). Не допускається відбір проб на клумбах, будівельних майданчиках, інших ділянках, де було використання грунтів. У разі потреби розміри представницьких ділянок можуть істотно скорочуватися і складати 10x10 м.
2.4.6. При необхідності вивчення вертикальної міграції забруднюючих речовин в грунтах, на найтиповіших ділянках рельєфу і грунтового покриву робляться грунтові розрізи.
2.4.7. При проведенні комплексних обстежень крім забруднюючих речовин доцільно визначати рН грунту, вміст в грунті загальної органічної речовини, вміст рухомих фосфатів, карбонатів тощо. Роботи з дослідження якості ґрунтів за агрохімічними і біологічними показниками проводяться відповідно до діючих рекомендацій.
2.4.8. Відбір проб супроводжується візуальною оцінкою і описом ступеня порушення грунтового покриву.
2.4.9. У ряді випадків, наприклад, при оцінці забруднення ґрунтів важкими металами, грунтово-рослинний покрив досліджується в сукупності. При цьому паралельно відбору проб ґрунтів відбираються проби рослинності на ключових ділянках (100x100 м) для аналізу в них вмісту забруднюючих речовин. Змішаний зразок складається з 5 індивідуальних проб рослин. Відбираються рослини переважно одного виду, наприклад, пшениця, картопля, соняшник (на культурних угіддях), різнотрав'я (на луках, цілині). Звичайно відбираються листя рослин і їстівна частина. Відібрані рослини промиваються у воді і складається паралельна партія з непромитого листя для визначення ступеня їх забруднення атмосферним пилом. Промиті і непромиті проби рослин висушуються і готуються для аналізу.
2.4.10. Оцінка забруднення ґрунту атмосферними опадами.
Для повної оцінки забруднення ґрунту може проводитися збір і аналіз атмосферних опадів.
Відбір проб атмосферних опадів здійснюється за допомогою спеціальних опадозбірників, а при їх відсутності - в ємкості з матеріалу, хімічно нейтрального по відношенню до визначуваних речовин.
Передбачається одночасний відбір до чотирьох індивідуальних проб опадів для визначення: мінералізації і аніон-катіонного складу; важких металів, окрім ртуті; ртуть; хлорорганічних сполук.
Сухі випадіння відбираються на планшети, виготовлені з різних матеріалів.
Зокрема, при оцінці випадань важких металів застосовуються планшети з фільтруючої тканини розміром 15x15 см, встановлювані на горизонтальній підкладці на висоті 1 м від поверхні землі в тих же пунктах, де проводився відбір проб ґрунту.
Тривалість експонування планшетів складає 1-3 тижні.
2.5. Обстеження забрудненості поверхневих вод.
2.5.1. Вибір створів спостережень на водних об'єктах.
Створи спостережень вибираються залежно від цілей обстеження і конкретної обстановки. Спостереження проводяться у фоновому і контрольному створах річки, в місцях водозаборів з річки і скиду в неї стічних вод. Для обліку забруднюючих речовин, що надходять з бічними притоками, доцільно проводити спостереження в їх гирлових створах.
У струмках фоновий створ для вибраної ділянки встановлюється на 1 км вище за перше джерело забруднення.
Створ нижче за джерело забруднення розташовується в зоні досить повного (не менше 80%) змішання стічних вод з водою струмка.
На водоймищах в місцях організованого скидання стічних вод намічається ряд радіальних створів від місця випуску стічних вод. Перші з них розташовуються на відстані 0,5 км від місця випуску стічних вод, останні - за межами зони, схильної до забруднення.