2. Рисунок вуглем, сангіною, пастеллю.

Вугіль, сангіна, пастель належать до так званих «сухих» технік.

Вугіль – матеріал для малювання у вигляді тонких паличок, отриманих шляхом обпалу дерева, або виготовленням з вугільного порошку (пресований вугіль). Рисунки вуглем володіють особливою бархатистістю.

Сангіна ( від лат. кров) – рисувальний матеріал, що виготовляється у вигляді паличок і володіє відтінками від коричневого до червоного кольору.

Сангіна і техніка “трьох олівців”

Техніку сангіни, її художні можливості високо цінували художники всіх часів.

Сангіна – мінерал, з якого виготовляли палички для малювання. Майстри ХУ-ХУІІІ ст. малювали сангіною природного походження, сучасні використовують виготовлену штучно. Діапазон кольору сангіни достатньо широкий: від темно-коричневого до ніжно-рожевого. М’яка за своєю структурою, така, що легко піддається розтушуванню, вона надає малюнку особливої принадності, яка ховається і в свободі штриха, і в красі колориту, заснованого на тонких переходах теплих тонів червоного кольору. Малюнок сангіною ніби світиться зсередини. Досить часто для підсилення кольорової виразності зображення майстри доповнювали сангіну бархатистим італійським олівцем і білою крейдою, створюючи так званий малюнок “в три олівці”.

Одним з видатних майстрів цієї техніки був Антуван Ватто, французький художник ХУІІІ ст. В його малюнках з натури лінії невимушено легкі, олівець слухняно виконую волю художника, який прагне відтворити миттєвість поз і рухів. Сполученням трьох кольорів – коралової сангіни, чорного і білого -- художник досягав дивовижної гармонії.

Леонардо да Вінчі Свята Анна з Марією, малим Христом Едуард Мане. Портрет мадам Жюль Вийме. Б. 1880.

та Іоанном Хрестителем. 1490. Коричневий папір, вугіль. Італійський олівець.

Пастель – рисувальний матеріал у вигляді кольорових паличок. Нею працюють на шорсткому папері або картоні, в минулому на пергаменті. Виконаний пастеллю твір має матову пухнасту поверхню, відрізняється дзвінкою інтенсивністю кольору.

Кіпренський О. Портрет О.О.Челищева. Б. 1808—1809.Пастель. Франц фон Ленбах. Портрет Марселіни Сембрих. 1891. Пастель

Вугіль, матеріал для рисування з обпаленої липи, верби та інших порід дерев. У 19 ст. отримав розповсюдження твердий вугіль з спресованого вугільного порошку з додаванням рослинного клею. Вугіль як художній матеріал відрізняється бархатистістю штриха, можливістю сполучати лінію з плямою і тональними ефектами.

Рєпін І.Ю. Портрет Елеонори Дузе. 1891. Вугіль.

3. Акварель, сепія, гуаш.

Акварель (від франц. і лат вода) – водяні фарби, якими зазвичай працюють на папері м'яким пензлем, розчиняючи фарби водою. Акварель відрізняється найтоншими кольоровими переходами, прозорістю тону. Іноді вона застосовується з білилом, створюючи щільну живописну поверхню.

Шевченко Т. Острів Чекан-Арал. 1849. Акварель.

Сепія – прозора коричнева фарба акварельного типу. Володіючи різноманітністю кольорових відтінків.

Ежен Делакруа. Тигр, що крадеться. Б.1831. Перо, акварель, пастель на папері. Епоха: романтизм. Франція.

Шевченко Т. Хлопчик. 1860. Олівець, сепія. Врубель М.О. Троянда. 1904. Акварель, графітний олівець.

Гуаш (від франц. та італ. – водяна фарба) – відрізняється від акварелі домішками білила в самій фарбі. Вона створює щільну, непрозору фарбову поверхню.

Гуаш (франц. gouache, від італ. guazzo – водяна фарба), фарби, що складаються з тонко розтертих пігментів з водно-клейовим сполучником і домішкою білила, а також твори мистецтва, виконані цими фарбами. Виникла як різновид акварелі, коли для досягнення щільності фарбового шару до водяних фарб почали примішувати білила. Гуаш широко використовувалась для виконання книжкових мініатюр вже в середньовічному мистецтві, а починаючи з епохи Відродження – також для ескізів, картонів, підфарбовування рисунків, пізніше – для портретних мініатюр. Початок виробництва спеціальних гуашевих фарб в середині 19 ст. сприяв остаточному відокремленню гуаші від акварелі, використанню її особливостей (щільність і матовість тонів) для досягнення спеціальних декоративних ефектів.

4. Туш.

Туш (від нім. туш) – матеріал для малювання пензлем або пером, що утворений з спеціально виготовленої сажі або речовин, що склеюють. Туш буває сухою (у вигляді плиток) і рядка. Кращий сорт – китайська туш. Працюючи пензлем, художник розводить туш водою, створюючи градації тону від інтенсивно чорного або бурого до сріблясто-сірого. За допомогою туші художник може працювати пером, виготовленим з металу, тростини або пташиного пір'я.

Перо, чорнила

Динамічний, такий, що не допускає виправлень, малюнок пером вимагає від художника великої спритності і майстерності. Важкість цієї техніки міститься і в надзвичайній чуттєвості пера, незначний натиск якого легко змінює характер ліній. Лінія, штрих – основні елементи виразності в малюнку пером.

Майже до середини ХІХ ст. художники малювали пташиними перами або перами з тростини. Фарбовою речовиною слугувало чорнило -- водяний розчин фарби рослинного або мінерального походження з додаванням рослинного клею. Особливою популярністю користувались так звані “китайські чорнила”, виготовлені з лампової кіптяви з додаванням желатину і камфори.

Ду Цзинь. Поет Лін Пу, що гуляє у місячному Пітер Брейгель Старший. Художник і знавець Рисунок пером..

Сяйві. 1465-1487. Туш і бліді фарби. Китай. ХVІ ст.

4. Друкована графіка. Гравюра.