Тема 7. Фінансові послуги на валютному ринку

Особливості державного регулювання валютного ринку в Україні обумовлюють обмежене коло його професійних учасників.

Професійними учасниками валютного ринку є:

• Національний банк України;

• уповноважені банки та уповноважені небанківські фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію НБУ (письмовий дозвіл) на здійснення валютних операцій;

• кредитно-фінансові установи – нерезиденти, які одержали індивідуальний дозвіл НБУ на здійснення валютних операцій на території України;

• юридичні особи, які уклали з уповноваженими банками агентські угоди на відкриття пунктів обміну іноземних валют.

НБУ забезпечує ліцензування діяльності на валютному ринку.

Генеральні ліцензії видаються банками та небанківськими фінансовими установами – оферентами фінансових послуг на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, і діють протягом усього періоду валютного регулювання.

За умови одержання банківською установою генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій вона набуває права на здійснення широкого кола операцій з валютними цінностями як на території країни, так і за кордоном.

Основне місце серед валютних операцій, що реалізуються небанківськими фінансовими установами на сучасному етапі, належить:

• валютно-обмінним операціям;

• операціям з купівлі-продажу валютних цінностей за дорученням клієнта;

• переказам в іноземній валюті.

Видача індивідуальних ліцензій здійснюється НБУ на здійснення разових валютних операцій на період, що є необхідним для здійснення таких операцій.

Відповідно до вітчизняного законодавства банки, що одержали банківську ліцензію та письмовий дозвіл НБУ на здійснення неторговельних операцій, та фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію НБУ, мають право відкривати на території України пункту обімну іноземних валют для здійснення валютно-обмінних операцій.

Валютні операції – це угоди, що укладаються суб’єктами валютного ринку щодо купівлі-продажу, обімну, залученню та наданню в кредит валютних цінностей та проведення розрахунків за ними.

Фінансові послуг, що реалізуються на валютному ринку можуть бути поділені на такі групи:

• розрахункові;

• торговельні та конверсійні;

• кредитні та депозитні;

• гарантійні та довірчі.

Особливості реалізації зазначених послуг визначаються валютним законодавством України.

Уповноважені банки відкривають юридичним та фізичним особам валютні рахунки та забезпечують їх обслуговування.

Суб’єкти господарювання – юридичні та фізичні особи здійснюють придбання безготівкових валютних цінностей за посередництва уповноважених банків та уповноважених небанківських фінансових установ на міжбанківському валютному ринку України або на міжнародному ринку. Підставою для придбання валюти є здійснення резидентами торговельних операцій.

Законодавством України визначені особливості реалізації валютно-обмінних операцій. Зокрема, намір фізичної особи щодо здійснення обміну валюти на будь-яку суму забезпечується професійними учасниками ринку через каси банків з ідентифікацією клієнта банківської установи.

Під час здійснення операцій з конвертації однієї готівкової іноземної валюти в іншу готівкову іноземну валюту використовується крос-курс, який за формулою:

,

де Х та У – офіційні курси гривні до іноземних валют, визначені НБУ на певну дату.

З надання послуг з обміну валют професійні учасники ринку стягують з клієнтів комісійну винагороду та одержують дохід у формі маржі.

Рівень комісійної винагороди, що сплачується агенту з обміну валюти, не може перевищувати 2% від суми валютної операції.

Здійснення юридичними та фізичними особами поточних неторговельних операцій забезпечується професійними учасниками валютного ринку шляхом проведення переказів. Максимальна сума переказів, їх цілі та умови реалізації визначаються нормативними документами НБУ.

Перелік фінансових послуг, що надаються фінансовими установами на валютному ринку на користь юридичних та фізичних осіб, залежить від напрямів валютної політики держави та особливостей валютного регулювання.

Надання фінансових послуг з купівлі-продажу безготівкових валютних цінностей за дорученням клієнтів забезпечується професійними учасниками валютного ринку шляхом реалізації операцій на спотовому та терміновому ринках. Поставка валютних цінностей на зазначених ринках забезпечується за допомогою касових і термінових валютних угод.

Касові угоди являють собою угоди з негайною поставкою валютних цінностей. Їх сутність полягає в купівлі-продажу валюти на умовах її поставки контрагенту протягом 48 годин з моменту укладання угоди за курсом, що є зафіксованим під час укладання угоди. Касові операції займають домінуючі позиції на валютному ринку.

В Україні реалізація касових валютних операцій відбувається на міжбанківському валютному ринку в процесі торговельних сесій.

Протилежними до касових угод є термінові валютні угоди. За терміновою валютною угодою сторони домовляються про поставку обумовленої суми валютних цінностей на умовах «форвард» (не раніше, ніж на 3-й робочий день після її укладання) і за курсом, що є зафіксованим в угоді.

Об’єктом купівлі-продажу на цьому ринку є переважно вільно конвертовані валютні цінності.

Інструментами термінового валютного ринку є валютні опціонні, ф’ючерсні та форвардні контракти.

На міжнародному валютному ринку особливого розвитку одержали похідні від касових і термінових валютних угод – валютні свопи і арбітражні операції.

Міжнародні розрахунки являють собою систему організації і регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин. Вони реалізуються за грошовими вимогами зобов’язаннями, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між державами, суб’єктами господарювання, іншими юридичними особами та громадянами, що перебувають на території різних країн.

Для забезпечення міжнародних розрахунків використовуються комерційні та фінансові документи.

Основними фінансовими документами, що використовуються для одержання платежу, є прості та переказні векселі, акредитиви, чеки, інкасові доручення.

Комерційними документами є коносаменти, накладні, рахунки-фактури та інші.

В Україні проведення розрахунків з експортно-імпортних операцій регулюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Реалізація міжнародних розрахунків забезпечується за допомогою використання наступних основних форм розрахунків: акредитивної, інкасової, банківського переказу, вексельної форми та чекової форми.

Реалізація уповноваженими банками міжнародних переказів, вексельної та чекової форми розрахунків забезпечує одержання ними комісійних та інших доходів, розмір яких знаходиться в прямій залежності від суми розрахункових операцій, їх витратності та ризикованості.