![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Європейський університет
- •Навчально-практичний комплекс
- •«Фінанси корпорацій»
- •Анотація
- •Навчально-тематичний план дисципліни “фінанси корпорацій”
- •Зміст тем дисципліни
- •1. Предмет дисципліни «Фінанси корпорацій»
- •2. Юридичні форми організації капіталу і підприємництва
- •3. Категорії корпоративних фінансів
- •Вихідна категорія — акція
- •5. Фінансове навколишнє середовище
- •6. Формування і розвиток корпоративних відносин в Україні
- •Лекція 2
- •Тема 2: Мета фінансового управління, вартість інформації; час і невизначеність.
- •1.Управління фінансами корпорації.
- •1.1. Поняття управління фінансами корпорації
- •1.2. Принципи управління фінансами корпорації
- •1.3.Цілі фінансового управління
- •Фінансові менеджери і їх роль в управлінні корпорацією.
- •3. Оборот капіталу корпорації
- •Вартісний цикл капіталу
- •4. Роль корпоративного управління в забезпеченні інтересів акціонерів
- •5. Механізм управління державними корпоративними правами
- •Визначення вартості капіталу та активів з урахуванням фактору часу.
- •Лекція 3
- •Тема 3: Прийняття інвестиційних рішень за методом чистої приведеної вартості
- •1. Концепція часової вартості грошей
- •1.1.Оцінка майбутньої вартості грошей
- •1.2. Оцінювання приведеної (сьогоднішньої) вартості
- •1.3. Оцінювання ануїтетів
- •1.4. Ставка дисконтування
- •1.5. Оцінювання чистої приведеної вартості
- •2. Оцінка корпоративних цінних паперів
- •Оцінювання акцій.
- •Лекція 4
- •Тема 4: Планування довгострокових вкладень.
- •1. Фінансова стратегія корпорації
- •2. Стратегічні напрямки розвитку і об’єкти планування.
- •3. Методи фінансового планування
- •П'ятирічний план корпорації
- •4. Планування грошових потоків
- •4.5. Фінансовий план
- •Лекція 5
- •Тема 5: Джерела фінансування розвитку корпорації. Організація емісії.
- •1. Методи розробки прогнозних фінансових документів
- •Коефіцієнти внутрішнього зростання і стійкого зростання.
- •3. Планування зовнішніх джерел фінансування
- •Організація емісії цінних паперів.
- •Особливості розміщення корпоративних цінних паперів.
- •Лекція 6
- •Тема 6: Дивідендна політика і структура капіталу
- •1. Розвиток теорій структури капіталу
- •Структура капіталу і ризик.
- •3. Вимірювання структури капіталу.
- •4. Дивідендна політика Поняття «дивіденди»
- •5. Взаємозв'язок дивідендної політики і структури капіталу
- •Лекція 7
- •Тема 7: Залучений капітал корпорації. Лізинг.
- •1. Формування залученого капіталу корпорації.
- •2. Лізингові операції.
- •Селенгові операції.
- •Лекція 8
- •Тема 8: Короткострокове планування корпорацій. Управління дебіторською заборгованістю. Внутрішнє бюджетування.
- •1. Поточне фінансове планування
- •2. Фінансова звітність корпорації і її аналіз.
- •Значення фінансової звітності.
- •2.2. Склад і особливості складання фінансової звітності ат
- •Показники, що визначають положення корпорації на фондовому ринку
- •3. Управління дебіторською заборгованістю.
- •4. Управління грошовими коштами.
- •Моделі управління грошовими коштами
- •5. Управління товарно-матеріальними запасами.
- •Модель економічно обґрунтованого обсягу замовлення
- •Метод контролю авс
- •6. Бюджетування капітальних вкладень
- •Лекція 9
- •Тема 9: Злиття корпорацій. Принцип холдингової компанії.
- •1. Фінансові особливості створення і діяльності акціонерних товариств.
- •2. Види корпорацій, порядок їх утворення і реєстрації.
- •3. Види реорганізації ат.
- •4. Об'єднання, групи підприємств
- •Холдингові компанії.
- •6. Групи підприємств у офшорних зонах.
- •Плани практичних занять та завдання для самостійної роботи
- •Тема 1. Мета фінансового управління, вартість інформації; час і невизначеність
- •Тема 2. Приведена вартість та альтернативні видатки
- •Тема 3. Прийняття інвестиційних рішень за методом чистої приведеної вартості
- •Тема 4. Планування довгострокових вкладень та ризик
- •Тема 5. Джерела фінансування корпорацій. Організація емісії
- •Тема 6. Дивідендна політика і структура капіталу
- •Тема 7. Залучений капітал корпорацій. Лізинг
- •Тема 8. Короткострокове планування корпорацій. Управління дебіторською заборгованістю. Внутрішнє бюджетування.
- •Тема 9 . Злиття корпорацій. Принцип холдінгової компанії
- •Методичні рекомендації щодо виконання контрольної роботи для студентів заочної (дистанційної) форми навчання
- •Завдання для контрольної роботи
- •Питання до іспиту
- •Список рекомендованих джерел основна література
- •Нормативна література
- •Додаткова література
3. Оборот капіталу корпорації
Капітал корпорації постійно перебуває в русі. Основна мета управління фінансами корпорації полягає в тому, щоб у процесі цього руху його вартість зростала. У ринковій економіці зростання вартості можливе тільки в тому разі, якщо корпорація конкурентоспроможна.
Необхідно відзначити ринковий підхід до дослідження проблеми обороту капіталу і підвищення його ефективності.
Вартісний цикл капіталу
На думку американських економістів, оборот капіталу можна розділити на сім стадій циклу, тому вони вводять поняття «вартісний цикл».
Першою стадією вартісного циклу є конкурентна позиція. Вона — точка відліку, своєрідна точка опори циклу, що випливає із сутності ринкових відносин (рис.).
Конкурентна позиція визначає другу стадію вартісного циклу— прибутковість корпорації. Чим успішніше корпорація конкурує на ринку збуту, чим більший попит на її товари і послуги, тим вища норма прибутку на вкладений капітал.
Прибутковість корпорації визначає дуже важливу третю стадію циклу — формування внутрішнього грошового потоку (internal cash flow). Він утворюється із суми прибутку після сплати податків, нарахованої амортизації на основні фонди та інших надходжень. Чим вища прибутковість корпорації, тим більша сума внутрішнього грошового потоку (за інших рівних умов).
Показники норми прибутку і суми внутрішнього грошового потоку визначають четверту стадію циклу —ринкову ціну (курс) цінних паперів корпорації, що обертаються на фінансовому ринку. Чим вища прибутковість і більші суми внутрішніх грошових потоків, тим вищі дивіденди і прибуток на одну акцію і тим вищий попит на акції. Інвестори фінансового ринку— фізичні і юридичні особи, які бажають укласти свої гроші в корпоративні цінні папери, цікавляться не стільки конкурентною позицією (а багатьом з них вона байдужа), скільки її результатами — доходами, які вони отримують на вкладений капітал. Чим вони вищі, тим вищий курс акції.
Оцінка корпоративних паперів, що утворюється на фінансовому ринку під впливом попиту і пропонування, визначає п'яту стадію циклу— формування зовнішніх джерел фінансування. Можливість доступу до фінансового ринку означає можливість розміщення нових випусків цінних паперів.
Шоста стадія вартісного циклу полягає у формуванні загальної суми інвестиційних фондів, що утворюються як із зовнішніх, так і з внутрішніх джерел.
Сьома стадія полягає у формуванні ресурсів корпорації для зміцнення конкурентної позиції.
4. Роль корпоративного управління в забезпеченні інтересів акціонерів
Особливість ВАТ щодо організації управління фінансами полягає у відокремленні функції володіння капіталом (який належить широкому колу юридичних і фізичних осіб — акціонерам) від функції управління, яка переходить до фахівців-менеджерів. Звідси випливає важлива умова фінансової діяльності АТ — дотримання прав акціонерів і відповідно необхідність контролю за виконанням менеджерами цієї умови.
Перед власниками капіталу постають певні завдання:
як вплинути на поведінку менеджерів, які керуються особистими вигодами;
як спонукати менеджерів ефективно управляти фірмою;
як убезпечитися від некваліфікованих управлінців.
У вузькому розумінні корпоративне управління полягає у спрямуванні управлінської діяльності менеджерів на забезпечення інтересів власників — акціонерів. Відповідно до визначення Світового банку, корпоративне управління в широкому розумінні — це система обраних і призначених органів, що управляють діяльністю ВАТ, захищають інтереси власників і спрямовані на забезпечення максимально можливого прибутку від усіх видів діяльності ВАТ у межах чинного законодавства.
Залежно від того, який механізм контролю домінує — зовнішній чи внутрішній, у діяльності корпорацій сформувалося дві моделі управління: американська і німецька. Вони загальновизнані у світі і для інших країн є стандартними. Перша модель спирається на зовнішній контроль за фінансовою діяльністю корпорації через систему зовнішніх перевірок і противаг; друга, навпаки, орієнтується на внутрішні чинники впливу через мережу внутрішніх контактів між основними учасниками корпоративних відносин.