- •Європейський університет
- •Навчально-практичний комплекс
- •«Фінанси корпорацій»
- •Анотація
- •Навчально-тематичний план дисципліни “фінанси корпорацій”
- •Зміст тем дисципліни
- •1. Предмет дисципліни «Фінанси корпорацій»
- •2. Юридичні форми організації капіталу і підприємництва
- •3. Категорії корпоративних фінансів
- •Вихідна категорія — акція
- •5. Фінансове навколишнє середовище
- •6. Формування і розвиток корпоративних відносин в Україні
- •Лекція 2
- •Тема 2: Мета фінансового управління, вартість інформації; час і невизначеність.
- •1.Управління фінансами корпорації.
- •1.1. Поняття управління фінансами корпорації
- •1.2. Принципи управління фінансами корпорації
- •1.3.Цілі фінансового управління
- •Фінансові менеджери і їх роль в управлінні корпорацією.
- •3. Оборот капіталу корпорації
- •Вартісний цикл капіталу
- •4. Роль корпоративного управління в забезпеченні інтересів акціонерів
- •5. Механізм управління державними корпоративними правами
- •Визначення вартості капіталу та активів з урахуванням фактору часу.
- •Лекція 3
- •Тема 3: Прийняття інвестиційних рішень за методом чистої приведеної вартості
- •1. Концепція часової вартості грошей
- •1.1.Оцінка майбутньої вартості грошей
- •1.2. Оцінювання приведеної (сьогоднішньої) вартості
- •1.3. Оцінювання ануїтетів
- •1.4. Ставка дисконтування
- •1.5. Оцінювання чистої приведеної вартості
- •2. Оцінка корпоративних цінних паперів
- •Оцінювання акцій.
- •Лекція 4
- •Тема 4: Планування довгострокових вкладень.
- •1. Фінансова стратегія корпорації
- •2. Стратегічні напрямки розвитку і об’єкти планування.
- •3. Методи фінансового планування
- •П'ятирічний план корпорації
- •4. Планування грошових потоків
- •4.5. Фінансовий план
- •Лекція 5
- •Тема 5: Джерела фінансування розвитку корпорації. Організація емісії.
- •1. Методи розробки прогнозних фінансових документів
- •Коефіцієнти внутрішнього зростання і стійкого зростання.
- •3. Планування зовнішніх джерел фінансування
- •Організація емісії цінних паперів.
- •Особливості розміщення корпоративних цінних паперів.
- •Лекція 6
- •Тема 6: Дивідендна політика і структура капіталу
- •1. Розвиток теорій структури капіталу
- •Структура капіталу і ризик.
- •3. Вимірювання структури капіталу.
- •4. Дивідендна політика Поняття «дивіденди»
- •5. Взаємозв'язок дивідендної політики і структури капіталу
- •Лекція 7
- •Тема 7: Залучений капітал корпорації. Лізинг.
- •1. Формування залученого капіталу корпорації.
- •2. Лізингові операції.
- •Селенгові операції.
- •Лекція 8
- •Тема 8: Короткострокове планування корпорацій. Управління дебіторською заборгованістю. Внутрішнє бюджетування.
- •1. Поточне фінансове планування
- •2. Фінансова звітність корпорації і її аналіз.
- •Значення фінансової звітності.
- •2.2. Склад і особливості складання фінансової звітності ат
- •Показники, що визначають положення корпорації на фондовому ринку
- •3. Управління дебіторською заборгованістю.
- •4. Управління грошовими коштами.
- •Моделі управління грошовими коштами
- •5. Управління товарно-матеріальними запасами.
- •Модель економічно обґрунтованого обсягу замовлення
- •Метод контролю авс
- •6. Бюджетування капітальних вкладень
- •Лекція 9
- •Тема 9: Злиття корпорацій. Принцип холдингової компанії.
- •1. Фінансові особливості створення і діяльності акціонерних товариств.
- •2. Види корпорацій, порядок їх утворення і реєстрації.
- •3. Види реорганізації ат.
- •4. Об'єднання, групи підприємств
- •Холдингові компанії.
- •6. Групи підприємств у офшорних зонах.
- •Плани практичних занять та завдання для самостійної роботи
- •Тема 1. Мета фінансового управління, вартість інформації; час і невизначеність
- •Тема 2. Приведена вартість та альтернативні видатки
- •Тема 3. Прийняття інвестиційних рішень за методом чистої приведеної вартості
- •Тема 4. Планування довгострокових вкладень та ризик
- •Тема 5. Джерела фінансування корпорацій. Організація емісії
- •Тема 6. Дивідендна політика і структура капіталу
- •Тема 7. Залучений капітал корпорацій. Лізинг
- •Тема 8. Короткострокове планування корпорацій. Управління дебіторською заборгованістю. Внутрішнє бюджетування.
- •Тема 9 . Злиття корпорацій. Принцип холдінгової компанії
- •Методичні рекомендації щодо виконання контрольної роботи для студентів заочної (дистанційної) форми навчання
- •Завдання для контрольної роботи
- •Питання до іспиту
- •Список рекомендованих джерел основна література
- •Нормативна література
- •Додаткова література
4. Дивідендна політика Поняття «дивіденди»
Дивіденд— це періодичні платежі корпорації її акціонерам. Вони можуть бути в грошовій формі, а також у вигляді акцій. Перші виплачуються з чистого прибутку, другі — з нових емісій акцій. Привілейовані акції є фінансовими інструментами з фіксованим доходом, тому дивіденд не залежить від руху прибутку. Звичайні акції прямо визначаються розмірами чистого прибутку та його розподілом між корпорацією як юридичною особою й акціонерами (фізичними або юридичними особами).
Дивіденди, що виплачуються за звичайними акціями у грошовій формі, можуть бути таких видів:
регулярні;
додаткові;
спеціальні;
ліквідаційні.
Регулярні дивіденди корпорації США виплачують зазвичай 4 рази на рік, у Великобританії — 2 рази на рік. Дивіденди, які виплачуються наприкінці кожного кварталу або півріччя, до оголошення загальної суми, називаються проміжними (interium dividend). Наприкінці фінансового року виплачуються остаточні дивіденди (final dividend).
Додаткові дивідендикорпорація виплачує нерегулярно, за певних обставин, наприклад, у разі одержання прибутку вище очікуваного.
Спеціальні дивідендизвичайно пов'язані з певними подіями, що відбулись у фінансовому господарстві корпорації.
Ліквідаційні дивідендипов'язані з реалізацією частини майна корпорації і виплачуються як із прибутку, так і за рахунок оплаченої частини акціонерного капіталу.
Дивідендна політика визначає дії корпорації як юридичної особи під час розподілу чистого прибутку між: акціонерами і корпорацією. Основною проблемою в розподілі прибутку на той, що розподіляється серед акціонерів, і той, що не розподіляється, є можливість його реінвестування за більш високою ставкою, у західній літературі відомий так званий маржинальний принцип нерозподіленого прибутку. Його сутність полягає в тому, що капітальні проекти, які фінансуються за рахунок нерозподіленого прибутку, повинні приносити вищу ставку прибутку, ніж той капітал, котрий одержують акціонери у вигляді дивідендів. У даному випадку мова йде про альтернативні доходи (opportunitycost — «ціну шансу»), тобто одержання більш високого доходу за альтернативним видом інвестицій.
5. Взаємозв'язок дивідендної політики і структури капіталу
Основні орієнтири в управлінні структурою капіталу — підвищення вартості фірми, ринкової ціни акцій, зниження WASS, збереження платоспроможності — неодмінно привертають увагу менеджерів до дивідендної та інвестиційної політики. Так само, як прийняття рішень щодо фінансування інвестицій привертає їх увагу до сплати дивідендів і структури капіталу. Це пояснюється тим, що структура капіталу, дивідендна політика та інвестиційні рішення взаємопов'язані. Вони є не відокремленими об'єктами фінансовогоуправління, а взаємозалежними складовими ефективного управління корпорацією.
Визначальний фактор, що об'єднує ці складові, — їх залежність від обсягу чистого прибутку компанії та пропорцій його розподілу на накопичення і споживання. Чистий прибуток як дохід на капітал розподіляється між акціонерами, кредиторами і фондами корпорації. Стосовно пропорцій розподілу чистого прибутку існують протилежні наукові підходи. З одного боку, це "теорія нарахування дивідендів за залишковим принципом" Ф. Модільяні та М. Міллера (ММ), з іншого — так звана теорія синиці в руці М. Гордона.
Усі фактори, які фірма бере до уваги, визначаючи дивідендну політику, за Є. Брігхемом [22, с. 550], можна об'єднати в чотири великі І групи:
існуючі обмеження щодо дивідендних виплат (законодавчі, податкові, брак готівки у фірми тощо);
інвестиційні можливості фірми;
доступність і вартість альтернативних джерел капіталу;
вплив дивідендної політики на необхідну норму прибутку на просту акцію (Кs).
Базова структура капіталу— це співвідношення між позиковим і власним капіталом (тобто плече фінансового важеля), з яким компанія планує нарощувати капітал. Базова структура залежно від зміни умов з часом може змінюватись.
Розрізняють такі типи дивідендної політики:
постійних виплат, тобто коли АТ платить дивіденди, що дорівнюють постійному відсотку його прибутку;
регулярних дивідендів, що полягає у виплаті регулярних стійких дивідендів;
поступового збільшення дивідендів;
екстрадивіденду, коли АТ поділяють дивіденд на дві частини:регулярний дивіденд і екстрадивіденд, який виплачується за сприятливих обставин;
виплата дивідендів акціями.