2.2.2 Аналіз фінасовостійкості підприємства

Своєрідним дзеркалом стабільно що утворюється на підприємстві перевищення доходів над витратами є фінансова стійкість. Вона відображає таке співвідношення фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засобами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва і реалізації продукції, а також витрати по його розширенню та оновленню. Визначення меж фінансової стійкості підприємства належить до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринку, бо безпосередня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розширення виробництва, а надлишкова - буде перешкоджати розвитку, обтяжуючи витрати підприємства зайвими запасами і резервами . Отже, фінансова стійкість повинна характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, яке відповідає вимогам ринку і відповідає потребам розвитку підприємства.

Фінансова стійкість - характеристика, що свідчить про стабільне перевищення доходів над витратами, вільному маневруванні грошовими коштами підприємства та ефективному їх використанні, безперебійне процесі виробництва і реалізації продукції. Фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства.

Фінансова стійкість підприємства зумовлюється впливом сукупності внутрішніх і зовнішніх факторів.

1. Внутрішні фактори, що впливають на фінансову стійкість.

Успіх або невдача підприємницької діяльності багато в чому заві-сит від вибору складу й структури продукції, що випускається і надаваних послуг. При цьому важливо не тільки попередньо вирішувати, що виробляти, а й безпомилково визначити, як виробляти, тобто за якою технологією і за якою моделлю організації виробництва і управління діяти. Від відповіді на ці "що?" і "як?" залежать витрати виробництва.

Для стійкості підприємства дуже важлива не тільки загальний розмір витрат, але і співвідношення між постійними і змінними побічний ефект-ми.

Змінні витрати (на сировину, енергію, транспортування товарів і т. д.) пропорційні обсягу виробництва, постійні ж (на придбалиня та (або) оренду устаткування і приміщень, амортизацію, управління, виплату відсотків за банківський кредит, рекламу, оклади співробітників та ін.) - від нього не залежать.

Іншим важливим чинником фінансової стійкості підприємства, тісно пов'язаних з видами виробленої продукції (послуг, що надаються) і технології виробництва, є оптимальний склад і структура активів, а також правильний вибір стратегії керування ними. Стійкість підприємства і потенційна ефективність бізнесу багато в чому залежить від якості управління поточними активами, від того, скільки задіяне обігових засобів і які саме, яка величина запасів і активів у грошовій формі і т. д.

Слід пам'ятати, що якщо підприємство зменшує запаси і ліквідні засоби, то воно може пустити більше капіталу в обіг і, отже, отримати більше прибутку. Але одночасно зростає ризик неплатоспроможності підприємства та зупинки виробництва через недостатність запасів. Мистецтво управління поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках підприємства лише мінімально необхідну суму ліквідних коштів, яка потрібна для поточної оперативної діяльності.

Наступним значним фактором фінансової стійкості являє-ся склад і структура фінансових ресурсів, правильний вибір стратегії і тактика управління ними. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, перш за все прибутку, тим спокійніше воно може себе відчувати. При цьому важлива не тільки загальна маса прибутку, а й структура її розподіленого, і власне - та частка, яка спрямовується на розвиток виробництва. Звідси оцінка політики розподілу і використання прибутку висувається на перший план у ході аналізу фінансової стійкості підприємства. Зокрема, винятково важливо проаналізувати використання прибутку в двох напрямках: по-перше, для фінансування поточної діяльності - на формування обігових коштів, зміцнення платоспроможності, посилення ліквідностісті і т. д., по-друге для інвестування в капітальні витрати і цінні папери .

Великий вплив на фінансову стійкість підприємства надають кошти, додатково мобілізуємі на ринку позичкових капіталів. Чим більше грошових коштів може залучити підприємство, тим вище його фінансових можливості; однак зростає і фінансовий ризик - чи здатне буде підприємство своєчасно розплачуватися зі своїми кредиторами? І тут велику роль покликані відігравати резерви як одна з форм фінансової гарантії платоспроможності господарюючого суб'єкта.

Отже, з точки зору впливу на фінансову стійкість підприємства визначальними внутрішніми факторами є:

a) галузева приналежність суб'єкта господарювання;

b) структура продукції, що випускається (послуг), її частка в попиті;

c) розмір сплаченого статутного капіталу;

d) величина і структура витрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами;

e) стан майна і фінансових ресурсів, включаючи запаси і резерви, їхній склад і структуру.

2. Зовнішні фактори, що впливають на фінансову стійкість.

Термін "зовнішнє середовище" включає в себе різні аспекти: економічні умови господарювання, пануючу в суспільстві техніку і технологію, платоспроможний попит споживачів, економічну і фінансово-кредитну політику уряду України і прийняті ними рішення, законодавчі акти з контролю за діяльністю підприємства, систему цінностей у суспільстві та ін Ці зовнішні чинники впливають на все, що відбувається всередині підприємства.

Суттєво впливає на фінансову стійкість і фаза економічного циклу, в якій знаходиться економіка країни. У період кризи відбувається відставання темпів реалізації продукції від темпів її виробництва. Зменшуються інвестиції в товарні запаси, що ще більше скорочує збут. Знижуються в цілому доходи суб'єктів економічної діяльності, скорочуються щодо і навіть абсолютно масштаби прибутку. Все це веде до зниження ліквідності підприємств, їх платоспроможності. У період кризи посилюється серія банкрутств.

Падіння платоспроможного попиту, характерне для кризи призводить не тільки до зростання неплатежів, а й до загострення конкурентної боротьби. Гострота конкурентної боротьби так ж являє собою важливий зовнішній фактор фінансової стійкості підприємства.

Серйозними макроекономічними факторами фінансової стійкості служать, крім того, податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв'язків; істотно впливає на неї курс валюти, позиція і сила профспілок.

Економічна та фінансова стабільність будь-яких підприємств залежить від загальної політичної стабільності. Значення цього фактора особливо велике для підприємницької діяльності в Україні. Ставлення держави до підприємницької діяльності, принципи державного регулювання економіки (його заборонний або стимулюючий характер), відносини власності, принципи земельної реформи, заходи по захисту споживачів і підприємців не можуть не враховуватися при розгляді фінансової стійкості підприємства.

Нарешті, одним з найбільш масштабних несприятливих зовнішніх факторів, що дестабілізують фінансове становище підприємств в України, є на сьогоднішній день інфляція.

Коефіцієнт фінансової стабільності дорівнює співвідношенню власного капіталу до величини позикового капіталу.

Кфс = ВК / ПК,

Кф = 14249 / (125 4274) = 14249/4399 = 3,24

Де Кфс - коефіцієнт фінансової стабільності; ВК - власний капітал; ПК - позиковий капітал.

Нормативне значення даного коефіцієнта для вітчизняних підприємств має бути рівним 1.

У нашому випадку він становить 3,24, що означає, що наше підприємство веде виробничу діяльність майже цілком за рахунок власних ресурсів. Ці ресурси як зазвичай дуже обмежені, і внаслідок цього, не закуповується нова техніка, забезпеченість сировиною і матеріалами перебувати на низькому рівні.

Коефіцієнт фінансового лівериджу - співвідношення довгострокових пасивів до власного капіталу.

Кфл = ДЗ / СВ, Кфл = 125/14249 = 0,0088

де Кфл - Коефіцієнт фінансового лівериджу; ДЗ - довгострокова заборгованість.

Вважається, що коефіцієнт фінансового лівіреджа не повинен перевищувати одиницю, в іншому випадку фінансовий ризик буде високим, і підприємство може потрапити в залежність від зовнішнього джерела фінансування.

Коефіцієнт структури довгострокових вкладень. Даний коефіцієнт тісно пов'язаний з попереднім показником і розраховується як співвідношення довгострокових обов'язків до необоротних активів.

КСДВ = ДЗ / НА, КСВ = 125/13751 = 0,009

де КСДВ - Коефіцієнт структури довгострокових вкладень; НА - необоротні активи.

Даний коефіцієнт дозволяє оцінити значну величину джерел зовнішнього фінансування необоротних активів. На жаль у більшості вітчизняних підприємств, як і у ЗАТ «Харпластмас», цей показник близький 0, що свідчить відсутністю довгострокових кредитів у підприємства.

Коефіцієнт забезпеченості власним капіталом показує значну вагу власного капіталу в загальному обсязі капіталу підприємства. Він відповідно дорівнює співвідношенню власного капіталу до всього капіталу підприємства.

Кзвк = ВК / УК, Кзвк = 14249/18650 = 0,76

де Кзвк - Коефіцієнт забезпеченості власним капіталом; ВК - власний капітал; УК - загальна сума капіталу підприємства.

Щодо оптимального значення цього показника існують різноманітні думки. Багато аналітиків вважають, що він не повинен бути менше 0,5-06. У більшості вітчизняних підприємств значення даного показника колишеться в межах 0,8 - 0,9, як і в нашому прикладі у ЗАТ «Харпластмас» Він дорівнює 0,76, що безумовно не є засвідчення його фінансової стабільності, а говорить про відсутність зовнішнього фінансування.

Співвідношення поточних обов'язків і власного капіталу.

Даний коефіцієнт дозволяє зіставити суму короткострокових кредитів, позикових коштів, довгострокових зобов'язань, що належать до виплатам в поточному році, і кредиторської заборгованості з власним капіталом підприємства.

Кпзв = ПЗ / ВК, Кпзв = 4274 / 14249 = 0,3

де Ктос = коефіцієнт співвідношення поточних обов'язків і власного капіталу; ТО - поточні обов'язки.

Цей показник не повинен перевищувати одиницю, в іншому випадку стан підприємства буде критичним. З фінансової точки зору більш сприятливим є низький рівень, оскільки це буде свідчити про меншу залежність підприємства від короткострокового фінансування.

Співвідношення необоротних активів і власного капіталу.

Як і наведені вище показники, даний показник дає можливість оцінити фінансовий стан підприємства, через співвідношення необоротних активів з джерелами їх фінансування.

Кнавк = НА / СК, Кнавк = 13751/14249 = 0,97

Де, Кнавк - коефіцієнт співвідношення необоротних активів і власного капіталу.

У практиці західних компаній найбільш поширене значення даного коефіцієнта повинно бути в межах від 0,5 до 1,3.

З цього можна зробити висновок, що ЗАТ «Харпластмас» має досить не поганий показник, це означає, що підприємству бракує власних коштів для забезпечення своєї діяльності.