2.2.4 Аналіз рентабельності

Загальновідомо, що результати діяльності підприємств можуть бути оцінені різними показниками, такими, як обсяг випуску продукції, обсяг продажів, прибуток. Характеризуючи фінансовий або виробничий результат, перелічені показники не здатні оцінити ефективність діяльності підприємств. Це пов'язано з тим, що дані показники є абсолютними характеристиками діяльності підприємства, і їх правильна інтерпретація з оцінки результативності може бути здійснена у взаємозв'язку з іншими показниками, які характеризують вкладені в підприємство кошти.

Показниками, що характеризують ефективність діяльності підприємств, є показники рентабельності (або прибутковості).

В економічній літературі дається кілька понять рентабельності. Так, один із його визначень звучить таким чином: рентабельність (від нім. Rentabel - прибутковий, прибутковий) являє собою показник економічної ефективності виробництва на підприємствах, який комплексно відображає використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

На думку інших авторів, рентабельність - показник, який представляє собою відношення прибутку до суми витрат на виробництво, грошовим вкладенням в організацію комерційних операцій або сумі майна фірми використовуваного для організації своєї діяльності.

Так чи інакше, рентабельність являє собою співвідношення доходу і капіталу, вкладеного в створення цього доходу. Пов'язуючи прибуток з вкладеним капіталом, рентабельність дозволяє порівняти рівень прибутковості підприємства з альтернативним використанням капіталу або прибутковістю, отриманої підприємством при подібних умовах ризику. Більш ризиковані інвестиції потребують більш високого прибутку, щоб вони стали вигідними. Так як капітал завжди приносить прибуток, для вимірювання рівня прибутковості прибуток, як винагорода за ризик, зіставляється з розміром капіталу, який був необхідний для утворення цього прибутку. Рентабельність є показником, що характеризує ефективність комплексно діяльності підприємства.

При його допомозі можна оцінити ефективність управління підприємством, так як отримання високого прибутку і достатнього рівня прибутковості багато в чому залежить від правильності та раціональності прийнятих управлінських рішень. Тому рентабельність можна розглядати як один з критеріїв якості управління.

За значенням рівня рентабельності можна оцінити довгострокове благополуччя підприємства, тобто здатність підприємства отримувати достатній прибуток на інвестиції. Для довгострокових кредиторів інвесторів, що вкладають гроші у власний капітал підприємства, даний показник є більш надійним індикатором, ніж показники фінансової стійкості і ліквідності, що визначаються на основі співвідношення окремих статей балансу.

Встановлюючи зв'язок між сумою прибутку і величиною вкладеного капіталу, показник рентабельності можна використовувати в процесі прогнозування прибутку. У процесі прогнозування з фактичними і очікуваними інвестиціями зіставляється прибуток, яку передбачається одержати на ці інвестиції. Оцінка передбачуваної прибутку базується на рівні прибутковості за попередні періоди з урахуванням прогнозованих змін.

Коефіцієнт рентабельності активів.

Співвідношення балансової або чистого прибутку до середньорічної величиною активів.

Кра = ЧП / СА,

Кра = 509/18650 = 0,027,

де Кра - Коефіцієнт рентабельності активів, ЧП - чистий прибуток; СА - середньорічна величина активів.

Співвідношення прибутку та активів відображає можливість підприємства до їх оновлення без залучення зовнішніх джерел фінансування. Чим більше цей показник тим більше можливість підприємства для фінансування свого розвитку.

У нашому випадку, цей показник не дуже великий, всього 0,27, що говорить про те, що ЗАТ «Харпластмас» при бажанні розширення свого виробництва, має буде звернутися до зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт рентабельності реалізації.

Найбільш поширений показник, серед показників даної групи. Розраховується як співвідношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції.

Крр = (ПП / ПС) * 100,

Крр = (509/5280 575 422 64 173 36) * 100 = (509/6550) * 100 = 8,

де, Крр - коефіцієнт рентабельності реалізації; ЧП - чистий прибуток; ПС - повна собівартість реалізованої продукції.

Коефіцієнт рентабельності реалізації, є індикатором можливостей підприємства, і розширення своїх виробничих процесів. Висока його значення, є свідченням широких можливостей підприємства до того ж, його незалежності від зовнішніх джерел фінансування.

Рентабельність власного капіталу.

Прирівнюється до ставлення чистого прибутку до величини власного капіталу.

Крвк = (ЧП / ВК) * 100,

Крвк = (509/14249) * 100 = 3,6,

де, Крвк - рентабельність власного капіталу; ЧП - чистий прибуток; ВК - величина власного капіталу.

Основне економічне значення коефіцієнта рентабельності власного капіталу, полягає в тому, що він показує вага прибутку у власному капіталі, його власниками. Можна також сказати, що цей показник визначає міру винагороди яке отримують власники, за прийняття на себе ризику, пов'язаного із вкладенням коштів у комерційне підприємство.

При збільшенні обсягу реалізації підприємства, власний капітал повинен збільшуватися, як мінімум тими ж темпами, інакше почне зростати заборгованість. Прибутковість власного капіталу так само створює умови для залучення зовнішнього капіталу на вигідних умовах.

Період окупності власного капіталу.

Даний показник є протилежним попередньому показнику, і відповідно розраховується таким способом:

Товк = ВК / ЧП,

Товк = 14249/509 = 28,

де Товк - тривалість окупності власного капіталу.

Показники періоду окупності власного капіталу показує час (в роках, кварталах), протягом якого власники можуть сподіватися на повернення своїх коштів. Однак таке трактування даного показника умовна. Це пов'язано з тим, що, по-перше практика більшості як вітчизняних, так і закордонні підприємств свідчить, що на виплату дивідендів власниками витрачатися лише окрема частина прибутку, а по-друге, при розрахунку тривалості окупності владного капіталу не враховуються фактори часу і рівня дисконтних ставок. фінансовий платоспроможність стійкість надходження

Аналіз отриманих даних свідчить про недостатню ліквідність балансу. Наприклад, наявні грошові кошти в декілька разів менше термінових зобов'язань. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори водночас пред'являть вимогу погасити заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом. В даному випадку це був би найбільш ймовірний вихід, тому що кредитів підприємство не залучає (ні довгострокових, ні короткострокових). Хоча підприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані в дебіторську заборгованість і в активи, які повільно реалізуються.

Таким чином, не можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність підприємства. Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси і затрати, які є важко реалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.