- •Тема 6 Точність виробів і способи її забезпечення у виробництві
- •6.1 Загальні відомості
- •Методи досягнення заданої точності розміру деталі
- •Загальна характеристика методів дослідження і розрахунку точності механічної обробки
- •6.2 Розрахунковий метод визначення точності обробки
- •6.2.1 Похибка встановлення заготовки
- •6.2.2 Похибка від пружних деформацій технологічної системи
- •6.2.3 Налагодження і настроювання верстата Похибки настроювання
- •6.2.4 Зношування різального інструмента і похибки, що виникають при зношуванні
- •6.2.5 Теплові деформації технологічної системи і похибки від теплових деформацій
- •6.2.6 Геометричні неточності верстатів та їх вплив на точність обробки
- •6.2.7 Геометричні неточності різального інструменту та їх вплив на точність обробки
- •6.2.8 Похибки через внутрішні напруження і деформації в заготовках
- •6.3 Визначення сумарної похибки механічної обробки
- •6.3.1 Спрощений розрахунок точності обробки на налагоджених верстатах
- •6.3.2 Приклади розрахунку точності механічної обробки аналітичним методом Приклад розрахунку точності при точінні
- •Розв’язання
- •1. Визначення
- •Визначення н.
- •Визначення сумарної похибки обробки:
- •Можливі заходи по зменшенню :
- •Приклад розрахунку точності при фрезеруванні
- •Розв’язання
- •6.4 Аналіз точності методами математичної статистики
- •6.4.1 Загальні відомості
- •6.4.2 Практичне використання законів розподілення для аналізу точності обробки Вибір методу обробки для закону нормального розподілення
- •Визначення кількості ймовірного браку заготовок
- •Забезпечення точності механічної обробки шляхом настроювання технологічних систем
- •6.4.3 Приклад обробки статистичних даних і визначення характеристик емпіричного розподілення Завдання
- •Розв’язання
- •Таблиця 6.6 Підрахунок частот емпіричного розподілення
- •Задачі на розрахунок точності обробки Задача 6.1
- •Задача 6.2
- •Задача 6.3
- •Задача 6.4
- •Задача 6.5
- •Задача 6.6
6.2.4 Зношування різального інструмента і похибки, що виникають при зношуванні
У процесі механічної обробки різальний інструмент піддається зношуванню. З точки зору впливу зношування на точність обробки слід розглядати так зване розмірне зношування, яке вимірюється у напрямку нормалі до оброблюваної поверхні.
Для конкретних умов обробки розмірне зношування в мкм розраховується за формулою:
(6.5)
де – шлях різання, м.
–відносне зношування інструменту на шляху різання 1000 м;
–розмірне зношування за другий період роботи інструмента;
–шлях різання, що відповідає другому періоду роботи інструмента.
іп – величина початкового зношування інструменту (його припрацювання).
Примітка. Величину початкового і відносного зношування для деяких випадків наведено в довідниках.
Величину можна врахувати збільшенням шляху різання на 1000 м у попередній формулі:
(6.6)
Основними шляхами скорочення впливу розмірного зношування на точність обробки є:
покращення стабільності якості виготовлення інструмента;
підвищення доводки його різальних крайок для скорочення величини початкового розмірного зношування
стабілізація сил різання;
скорочення вібрацій в технологічній системі;
вибір найбільш економічних режимів обробки;
своєчасна зміна інструмента для його переточування;
правильний вибір і застосування мастильно-охолоджувальної рідини (МОР);
своєчасна компенсація розмірного спрацювання шляхом піднастроювання технологічної системи.
6.2.5 Теплові деформації технологічної системи і похибки від теплових деформацій
Зміни положення інструменту відносно оброблюваної заготовки, що виникають у процесі нагрівання або охолодження технологічної системи, називаються похибкою обробки від теплових деформацій системи.
Похибку обробки, пов'язану з температурними деформаціями, звичайно визначити без певних досліджень не вдається.
Для операцій з жорсткими допусками на обробку приблизно приймають
(6.7)
причому для обробки лезовим інструментом
(6.8)
При шліфуванні складає від 30 до 40% сумарної
Заходами по зменшенню температурах) деформацій є:
застосування МОР (5 ÷ 10) Nквт = л/хв.
збільшення швидкості різання при обробці металевим інструментом (більше тепла уходить в стружку);
шліфування деталей кругами великих діаметрів;
закріплення заготовки з можливою компенсації їх лінійних деформацій;
врахування температурних деформацій при настроюванні (вписувати в поле допуску).
6.2.6 Геометричні неточності верстатів та їх вплив на точність обробки
До основних характеристик геометричної точності верстатів відносять:
радіальне і торцеве биття шпинделів;
биття конічного отвору в шпинделі;
прямолінійність і паралельність напрямних;
паралельність осей шпинделів токарних верстатів напрямку руху кареток у вертикальній і горизонтальній площинах;
перпендикулярність осей шпинделів свердлильних верстатів відносно площини столів та ін.
Дані про фактичні похибки заносяться в паспорт верстата при його випробуваннях і поновлюються після проведення ремонтів і припасувань в процесі експлуатації. Геометричні похибки верстатів е постійними величинами і не впливають на точність розмірів оброблюваних поверхонь, проте сприяють викривленню їх форм і відносного положення, тому вони повинні бути враховані при призначенні способу обробки. Можливі похибки обробки можуть бути розраховані шляхом геометричних побудов.