6.2.3 Налагодження і настроювання верстата Похибки настроювання

Для виконання технологічної операції необхідно підготовити технологічну систему (верстат), тобто встановити пристрій, держаки, супорти, оправки, різальні інструменти на верстат. Ця підготовка називається налагодженням (ГОСТ 3.1109-73).

Частина налагодження, що відноситься до встановлення інструменту, робочих елементів верстата, установчих елементів пристрою в положення, яке забезпечує одержання розміру в полі допуску, називається настроюванням верстата на заданий розмір, інакше на заданий рівень настроювання.

Застосовують статичне і динамічне настроювання.

Статичне настроювання – виконується на непрацюючому верстаті або поза верстатом по калібрах, еталонах, різним вимірювальним пристосуванням, встановлюючи різальні крайки інструмента на такій відстані від технологічної бази чи інших баз інструмента, щоб одержати робочий настрою вальний розмір.

Еталон звичайно менше деталі при зовнішній обробці і більше при внутрішній, тобто його розмір

L_ет = L_р ± Δ_попр

де L_р – робочий настрою вальний розмір;

Δ_попр – поправка, яка враховує шорсткість, пружні відтискання в технологічній системі.

Якщо L_р враховує поправку, то L_ет = L_р.

Взагалі при будь-якому методі налагодження з достатньою для практичних цілей точністю можна приймати похибку налагодження не більше ніж 0,1 допуску відповідного розмірного параметра.

Поле розсіяння положень інструмента при настроюванні називають похибкою настроювання Δ_н.

Похибку настроювання технологічної системи за еталоном можна визначити так:

(6.3)

де – похибка виготовлення еталона, = 10…20 мкм;

–похибка встановлення різального інструмента за еталоном.

Динамічне настроювання – виконують методом пробних робочих ходів (пробних стружок) і по пробним заготовкам.

Похибка настроювання при обробці по пробним заготовкам при вимірюванні універсальним інструментом для діаметральних розмірів

(6.4)

де – похибка регулювання положення різального інструменту і окремих вузлів верстата;

–похибка вимірювання пробних заготовок;

–величина зміщення центра групування групових середніх.

Оскільки регулювання положення інструменту ведеться за допомогою лімбів, похибка регулювання залежить від похибки відліку, викликаної несуміщенням штрихів лімба і покажчика, від ціни поділки лімба, зазору в з’єднанні “гвинт-гайка”, маси супорта і т. ін. Легким постукуванням по ручці лімбу точність регулювання підвищується на 30-40%. При подачі в стики під тиском повітря, мастила – похибкадоходить до 1 мкм, а при використанні магнітострикційних пристроїв для переміщення вузлів= 0,1 мкм.

Похибка вимірювання пробних заготовок залежить від точності вимірювальних засобів (так, для мікрометрів 6-го квалітету= 19 мкм, а для мікрометрів 7-го квалітету –=18 мкм).

–величина зміщення центра групування групових середніх, залежить від точності методу обробки і кількості m пробних заготовок:

Цю похибку проф.. А.Б. Яхін називає також похибкою зміщення, маючи на увазі, що розраховане для малої кількості m пробних заготовок середнє арифметичне значення розмірів максимально може відрізнятись (зміщуватись) від середнього арифметичного значення розмірів всієї обробленої партії заготовок не більше ніж на . При цьому з технологічної точки зору середнє арифметичне значення розмірів всієї партії заготовок являє собою настроювальний розмір. Тут Δ_м – похибка методу обробки, яка надається в таблицях економічної точності, m – кількість пробних заготовок.

У середньому може становити 30-70 мкм.

Таким чином, для зменшення похибки настроювання слід:

• користуватись точними габаритами, еталонами і щупами;

• користуватись точними шкальними інструментами;

• мати точні відлікові пристосування на верстаті (лімби, оптичні, цифрові пристосування, індикатори);

• провадити правильні і точні розрахунки настроювальних розмірів;

• мати точні базуючи поверхні змінних інструментів і допоміжного оснащення;

• при економічній доцільності використовувати способи автоматичного настроювання за допомогою систем ЧПК;

• правильно вибирати метод настроювання.