Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія.docx
Скачиваний:
25
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
122.63 Кб
Скачать

Висновки

Проведене дослідження спонукає до підбиття підсумків, які містять декілька положень.

Сьогодні вже мало хто не погоджується з думкою, що збройний опір німецьким окупантам і антирадянська стійкість під егідою Організації Українських Націоналістів не були явищем, насадженим згори. Починаючи повстанський рух знизу, українська громадськість активізувала зусилля провідників ОУН у пошуку можливостей до створення незалежної Української держави. З позиції сучасного розважливого спостерігача той рух був заздалегідь приречений: надто вже сильними були тоталітарні системи, що зійшлися у вирішальній сутичці, - Німеччина та СРСР. Ідеологи й вожді цих країн не залишали жодного шансу на створення незалежної української держави: нацизм не знаходив для неї місця в арійській моделі "нової Європи", а сталінізм за природою своєю не міг відмовитись від "ласого шматка", що дістався йому в спадщину від "єдиної і неділимої". То що ж могло захопити й повести на жертовне та самозречене протистояння тоталітаризму сотні тисяч селян, ремісників, студентів, учителів, військових і робітників. Відповідь одна - ідея Української соборної суверенної держави, яку плекало не одне покоління борців за її волю. На тілі українського народу з'явилася глибока незагоєна рана, яка проходить серцями мільйонів людей - і тих, хто в роки війни зі зброєю в руках по обидві сторони фронту брав участь в братовбивчій війні, і тих, хто знає про ті події лише з публікацій періодичних видань та книг. Гостроту болю не зменшили ані референдум 1 грудня 1991 р., який реалізував головну мету ОУН і УПА - створення незалежної Української держави, ані увічнення пам'яті полеглих у боротьбі за неї в тих місцях, де гриміли бої за національні ідеали. Шлях до громадянського миру й згоди важкий і тернистий. Але кожен має пройти свій відрізок цієї "дороги до храму". Вже час "збирати каміння".

  1. Черкащина в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.)

З початком Великої Вітчизняної війни Черкащина, як і вся Україна стала ареною жорстоких боїв. 57 дивізій і 13 бригад, 1300 літаків гітлерівської групи “ Південь “ були націлені на українську землю.

На Черкащині бої з окупантами розпочалися вже в середині липня 1941 року і тривали до кінця вересня, коли фашисти зайняли Чорнобаївський і Драбівський райони. Більш ніж два роки над краєм висіла жорстока ніч ворожої окупації.

Використовуючи перевагу в живій силі і техніці, окупанти захопили в серпні — вересні всю територію краю. Під Уманню ворог створив табір смерті для радянських військовополонених.

18 червня 1943 року гітлерівці оточили хутір Буда Чигиринського району і підпалили його, а потім учинили дику розправу над жителями. Всього було знищено 82 людини. На боротьбу проти гітлерівських окупантів піднялися люди, що залишилися тимчасово на окупованій території. На Черкащині діяли більше 30 партизанських загонів і з'єднань.

у вересні 1943 року розпочався зворотний шлях Радянської Армії. Першими – 21 вересня і 27 вересня – були визволені від гітлерівців міста Драбів і Чорнобаїв.

Завершилося визволення Черкащини через півроку, коли 10 березня 1944 року останній гітлерівський солдат був вигнаний за межі Уманського і Монастирищенського районів.

В боях з фашистами на території Черкащини полягли смертю хоробрих більше ста десяти тисяч радянських воїнів. Від кривавих дій окупантів за роки війни загинуло близько 50 тисяч жителів краю. На фронтах Великої Вітчизняної війни Черкащина втратила майже 150 тисяч своїх синів і дочок. Близько 70 тисяч жителів краю було вивезено на каторжні роботи до Німеччини

В містах і селах Черкащини створювалися винищувальні батальйони й загони народного ополчення. Трудящі відвантажували і відправляли в глибокий тил устаткування фабрик, заводів, сільськогосподарську техніку та інші цінності створювали оборонні рубежі на діючих ділянках фронту Черкаси – Первомайськ, Шпола – Вапнярка.

Бої за Черкаси були жорстокими. Німці перетворили всі кам'яні будинки в укріплені вогневі точки. У підвалах і на горищах засіли ворожі снайпери. Ворог безперервно кидав в атаку танки з десантами автоматників. Боротьба йшла за кожний квартал, за кожну вулицю.

Прагнули будь-якою ціною втримати місто, ворог безперервно підкидав свіжі резерви. Долаючи впертий опір німців, наші війська вчора вночі почали вирішальний штурм міста. Одночасно був зроблений обхідний маневр з півдня, з району вокзалу, і нанесений удар з островів на Дніпрі.

На світанку наші бійці повністю очистили місто Черкаси від німецько-фашистських загарбників. Ворог поніс величезні втрати. За останні дні в боях за місто знищено до 6000 німецьких солдатів та офіцерів. Захоплено трофеї та значну кількість полонених.

Однією з найбільших операцій того часу була Корсунь-Шевченківська битва (24 січня – 17 лютого 1944 року).