- •Лабораторна робота №1 Визначення якості хлібопекарських властивостей пшеничного борошна.
- •Теоретичні основи.
- •Показники хлібопекарських властивостей пшеничного борошна.Таблиця1.
- •Визначення цукроутворюючої здатності борошна
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Йодометричний метод
- •Перманганатним методом. Таблиця 2
- •Визначення хлібопекарських властивостей пшеничного борошна за пробним лабораторним випіканням (дсту 2766988).
- •Кількість борошна і води для пробного випікання при різній вологості борошна. Таблиця 3.
- •Критерії органолептичної оцінки якості хліба за пробним лабораторним випіканням. Таблиця 4.
- •Контрольні питання
Опрацювання результатів
Цукроутворюючу здатність борошна Х виражають в мг мальтози на 10 г муки і розраховують за формулою:
Х = М ·100/20,
де М – кількість мальтози в 20 см3 фільтрату, мг; 100- об'єм суміші, в якій міститься 10 г борошна, см3.
Йодометричний метод
Метод базується на визначенні кількості окисної міді до та після відновлення лужного розчину міді цукром.
Принцип методу такий – під час кип'ятіння точної кількості Фелінгової рідини з досліджуваним розчином, що містить редукуючі цукри, останні відновлюють двовалентну мідь до оксиду одновалентної міді за схемою:
Cu 2+ 1 е Cu +
Далі на двовалентну мідь, що залишилася, діють КІ. Внаслідок взаємодії іон йоду окислюється, а двовалентна мідь відновлюється:
2Cu 2+ + 2КІ 2 Cu + + І2
Молекулярний йод, що виділився, відтитровують розчином тіосульфату натрію:
І2 + 2 S2O32 – 2І - + S4О62-
Паралельно проводять контрольний дослід, у якому замість досліджуваного розчину беруть дистильовану воду. В цьому випадку визначають кількість тіосульфату натрію, еквівалентну всій двовалентній міді, що бере участь у досліді.
За різницею об'ємів розчину тіосульфату натрію, витраченого на титрування І2, після взаємодії КІ зі всією двовалентною міддю (контрольний дослід) і тією, що залишилась після взаємодії з редукувальним цукром двовалентної міді.
Хід визнвчення
В конічну колбу місткістю 50 см3 відміряють 3 см3 витяжки і 1 см3 розчину сірчаної кислої міді з масовою часткою 6,9%.
З метою отримання більш точних показань витяжки з високим вмістом цукру беруть в об'ємі 1 см3 і додають 2 см3 дистильваної води або попередньо розводять витяжку.
Доливають 1 см3 лужного розчину калій-натрію виннокислого, кип'ятять 2 хв. з моменту закипання, охолоджують на водяній бані до кімнатної температури.
Титрування проводять наступним чином: до 1 см3 30%-го йодистого калію додають 1 см3 сірчаної кислоти з масовою часткою 25% і титрують йод, який виділився розчином тіосульфату натрію с=0,1 моль/дм3 до світло – жовтого забарвлення, додають 3-4 краплі розчину крохмалю з масовою часткою 1% і продовжують титрування до знебарвлення розчину. За таких же умов титрують
3 дм3 дистильованої види.
Обчислення результатів
Різниця результатів титрування в контрольному досліді і при визначенні цукру у витяжці, помножена на поправку до тиру, показує кількість відновленої міді, яке виражається в мг 0,1 моль/дм3 розчину тіосульфату натрію.
Коефіцієнти перерахунку витраченої кількості 0,1 моль/дм3 розчину тіосульфату натрію на цукор: глюкоза-3,3; фруктоза-3,7; цукроза-3,4; мальтоза-5,4.
Вміст цукру Х виражають у процентах на суху речовину:
Х=,
де с- різниця в кількості точно 0,1 моль/дм3 розчину тіосульфату натрію, яке пішло на титрування в контрольному досліді і визначенні;
К- коефіцієнт перерахунку на даний вид цукру;
m – маса речовини у взятій на визначення витяжці, мг; W – вологість муки,%.
Обчислення ведуть з точністю до 0,1%.
Таблиця для перерахунку результатів, отриманих