- •Міністерство освіти і науки україни Черкаський державний технологічний університет Культура наукової мови
- •Передмова
- •Тема 1 Культура наукової мови
- •1. Становлення та розвиток наукової мови
- •2. Поняття культури мови й культури мовлення
- •3. Основні комунікативні ознаки культури мовлення
- •Запитання і завдання
- •Тема 2 Загальна характеристика наукового стилю мовлення
- •1. Науковий стиль української мови. Особливості наукового стилю.
- •2. Мовні формули в науковому стилі
- •Запитання і завдання
- •Тема 3 Науковий текст
- •Текст як наукове поняття
- •2. Текст і дискурс
- •3. Речення і висловлювання
- •4. Ознаки тексту
- •5. Специфіка роботи з науковим текстом
- •Запитання і завдання
- •Тема 4 Культура термінотворення
- •1. Історія розвитку сучасної української термінології
- •2. Поняття “термін”, “термінологія”, “терміносистема”, “термінознавство”.
- •3. Поняття “дефініція”
- •4. Вимоги до термінів
- •Системність
- •Однозначність
- •Мотивованість
- •Точність
- •5. Структура термінів
- •Запитання і завдання
- •Тема 5 Жанри наукових текстів на правах рукопису
- •Курсова робота
- •Дипломна робота
- •Магістерська робота
- •4. Критерії оцінки і порядок оцінювання наукових робіт студентів (курсових, дипломних (кваліфікаційних), магістерських)
- •Запитання і завдання
- •Тема 6 Жанри наукових вторинних текстів
- •Анотація
- •Конспект
- •Рецензія
- •Реферат
- •Запитання і завдання
- •Тема 7 Правила оформлення наукової роботи Оформлення наукової роботи відповідно до дсту
- •Структура наукової роботи
- •Нумерація
- •Ілюстрації
- •Таблиці
- •Формули
- •Загальні правила цитування і посилання на використані джерела
- •Оформлення списку використаних джерел
- •Додатки
- •Запитання і завдання
- •Тема 8 Культура усного наукового мовлення
- •Мовленнєвий етикет як компонент комунікації студентів та спеціалістів
- •Етикетні формули в спілкуванні
- •3. Мовний етикет української науки
- •Етикетні вирази науковців
- •Запитання і завдання
- •Тема 9 Жанри усного наукового мовлення
- •Форми колективного обговорення проблем
- •Переговори
- •Дискусія
- •Запитиання і завдання
- •Практичні завдання Писемне наукове мовлення
- •Софисты — учителя риторики
- •Сократ и Платон — создатели теории "подлинного красноречия"
- •Цицерон и его сочинения об ораторском мастерстве
- •Учение о красноречии м. В. Ломоносова
- •Три вида риторики
- •Українська наукова термінологія: стан та перспективи розвитку
- •Усне наукове мовлення
- •Тема 1 Освіченість і порядність
- •Тема 2 Гуманізація науки
- •Тема 3 Alma mater
- •Тема 1 Освіта й мова
- •Тема 2 Освіта й виховання
- •Тема 3 Наука й науковці
- •Тестові завдання
- •Список літератури
Мотивованість
Мотивованість – це така мовна форма терміна, яка допомагає зрозуміти поняття, що він позначає, без звертання до тлумачного термінологічного словника. Ця вимога не відіграє головну роль, проте вона сприяє кращому усвідомленню та запам'ятовуванню терміна. За мовною формою термін може бути повністю мотивованим, частково мотивованим і немотивованим.
Повністю мотивованим вважаються одноелементний термін, вибір якого пояснюється його дотермінологічним значенням, і багатоелементний термін, елементи якого теж пояснюються їхніми дотермінологічними значеннями.
Наприклад, математичні терміни гіпотенуза, трикутник. Мовна форма першого пояснюється метафоричним перенесення найменування об'єкта: у давньогрецькій мові гіпотенузою називалася кривобокість. Форма другого терміна визначається існуванням в українській мові слів три і кут та продуктивної моделі словотворення: основа числівника + основа іменника + суфікс.
Немотивованим вважаємо математичний термін ромб, тому що у перекладі з давньогрецької мови він має значення дзига.
Ідеально мотивованим терміном може вважатися тільки той, що складається з назви об'єкта та однієї його характерної ознаки. Наприклад, акцизний збір, бюджет поточний, бюджет розвитку, валовий дохід тощо.
Сьогодні велику кількість термінів створюють за допомогою найменування всіх суттєвих ознак об'єкта термінування. Безперечно, що довжина таких термінів може досягати навіть 10 і більше слів. Наприклад, бюджети місцевого самоврядування, грошово-кредитна політика, мінімальний рівень соціальних потреб, облікова ставка національного банку у платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за використання майна, отриманого в користування (орендні, у тому числі лізингові та рентні операції) тощо.
Точність
Однією з найважливіших вимог до семантики терміна є вимога точності. Термін повинен бути точно співвіднесений з означуваним поняттям. Слова і словосполучення, які виражають наукові й технічні поняття, повинні називати найсуттєвіші ознаки своїх об’єктів. Ці ознаки мають бути вибрані за принципом необхідності й достатності для виділення конкретного поняття з ряду близьких.
5. Структура термінів
Перш, ніж розглядати питання про структуру терміна, ми познайомимося з термінологічним поняттям “терміноелемент”. На відміну від терміна (що може бути або словом, або словосполученням) терміноелемент може бути як частиною слова [твірна основа, коренева або афіксальна морфема, символи, числа, графічні знаки у символослові (β-розпад, γ-частка)], так і залежним словом у словосполученні. Наприклад, хімічний термін метанол складається з трьох терміноелементів: 1) коренева морфема мет-; 2) суфікс – ан; 3) суфікс – ол. Причому кожний з суфіксів означає певне поняття у хімії (порівн. метилен). Технічний термін коробка передач складається з терміна коробка та терміноелемента передач, що показує родовидовий зв'язок між поняттями. Хімічний термін сірчана кислота складається теж з терміна та терміноелемента, який також відбиває родо-видовий зв'язок між поняттями.
Традиційний спосіб словотворення – основоскладання – сьогодні у термінознавстві значно поширився через те, що, по-перше, постійно поглиблюються наукові знання, що, у свою чергу, впливає на зріст нових наукових дисциплін на стику декількох наук. Їхні назви – складні слова, що побудовано за складною ознакою або за сукупністю ознак. По-друге, у зв'язку з процесом інтернаціоналізації наукової діяльності поширюється вживання грецько-латинських моделей словоскладання, наприклад, такі нові терміни, як біогеохімія, геокріологія тощо.
Інтенсивний науково-технічний розвиток суспільства вимагає розширення термінологічного складу мови. І хоч основою наукової термінології є терміни-слова, наприклад: різання, припуск, похибка, нерівність, перехід, лиття, трудомісткість, властивість, виведення, обвід, отвір, виїмка, відхилення, ступінь (СУМ) тощо, проте терміносистеми наукових понять не обмежуються лише ними, бо переважною більшістю термінологічних одиниць є складені багатокомпонентні терміни. А твірною основою різних типів термінологічних сполук є, звичайно, слова-терміни. Термінологічні багатокомпонентні сполучення, на відміну від слів-термінів, характеризуються вищим ступенем конкретизації лексичних значень слів, бо називають єдине поняття чи реалію.
Термінологічні словосполучення наукової термінології дослідники розглядають як структурний різновид мовних одиниць у системі термінології, бо терміни-словосполучення, як і терміни-слова, виражають єдині й цілісні поняття різних галузей науки і техніки.
Термінологічні словосполучення мають семантичну цілісність, але ступінь її залежить від характеру компонентів і семантичних відношень між ними. Термінологічне значення таких словосполучень зумовлюється наявністю у них не лише номінативної, а й дефінітивної функції. Вони мають можливість якнайтонше і якнайточніше передати значення кожного терміна, тому що кожна одиниця складеного терміна виражає певні видові ознаки. Чим більше ознак поняття знаходить своє відображення в терміні, тим повніше уявлення про позначуване поняття дає термін, тим точніший такий термін, наприклад: номінальний припуск, оброблення різанням, нерівність форми початкової заготованки, шорсткість поверхні, похибка встановлення, розмір проміжної заготованки, мінімальне/максимальне значення припусків, максимальний розрахунковий розмір та інші.
Аналітична деривація, тобто термінотворення складених номінацій, у сучасній термінологічній системі є одним із продуктивних способів. Саме у терміносполуках відображається вся комплексно-структурна складність певної наукової галузі. Термінологічні сполуки є різновидом стійких словосполучень, а компоненти, з яких складається кожна терміносполука, поєднуються за певними лексичними та граматичними законами відповідно до здатності утворювати словосполучення у лексико-семантичному ряді слів.