- •Навчальний курс: "інформаційно-вимірювальні системи"
- •Засоби вимірювальної техніки та похибки
- •2. Характеристики засобів вимірювальної техніки
- •3. Похибки засобів вимірювальної техніки
- •4. Метрологічні характеристики засобів вимірювальної техніки
- •5. Класифікація засобів вимірювальної техніки
- •Принципи та методи вимірювання
- •1. Основні поняття про вимірювання
- •2. Класифікація вимірювань
- •3. Принципи та методи вимірювання
- •Методи вимірювання неелектричних величин
- •3.3. Магнітоелектрична система
- •3.4. Електромагнітна система
- •.5. Електродинамічна система
- •3.6. Індукційна система
- •4.2.1. Реостатні перетворювачі
- •4.2.2. Тензорезисторні перетворювачі
- •4.2.3. Ємнісні перетворювачі
- •4.2.4. П'єзоелектричні перетворювачі
- •4.2.5. Індуктивні перетворювачі
- •4.2.7. Індукційні перетворювачі
- •4.2.8. Магнітопружні перетворювачі
- •4.2.9. Термоелектричні перетворювачі
- •4.2.10. Терморезистори
- •4.2.11. Фотоелектричні перетворювачі
- •4.2.12. Іонізаційні перетворювачі
- •5.4. Обробка інформації в івс
3. Принципи та методи вимірювання
Принцип вимірювання— фізичне явище або сукупність фізичних явищ, які покладені в основу вимірювання певної величини. Наприклад, вимірювання температури за допомогою використання термоелектричного ефекту, зміни електричного опору терморезисторного перетворювача чи зміни тиску термометричної речовини газового термометра та ін.
Засіб вимірювальної техніки— технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.
Метод вимірювання— сукупність способів використання засобів вимірювальної техніки та принципів вимірювань для створення вимірювальної інформації.
Вимірювальна інформація— інформація про вимірювані величини та залежності між ними у вигляді сукупності їх значень.
У метрології у процесі вимірювань найширше застосовуються прямі методи вимірювання, що забезпечують визначення шуканої величини за експериментальними даними.
До прямих методів вимірювання відносяться: метод безпосередньої оцінки, метод порівняння з мірою, метод протиставлення, нульовий (компенсаційний), диференційний та ін.
Метод безпосередньої оцінкиполягає в тому, що вимірювана величина визначається безпосередньо за показниками шкали вимірювального приладу (наприклад, зважування на циферблатних вагах, вимірювання тиску пружинним манометром).
Вимірювання цим методом проводяться дуже швидко, просто і не вимагають високої кваліфікації, оскільки не потрібно ускладнювати вимірювальний прилад і виконувати складні обчислення. Проте точність таких вимірювань невисока через вплив зовнішнього середовища та розмірів шкали приладу.
При проведенні точніших вимірювань слід користуватися методом порівняння з мірою, який полягає в тому, що вимірювана величина порівнюється з величиною, відтвореною мірою. Результат вимірювання визначається як сума значень порівняльної міри та показів вимірювального приладу або приймається рівним значенню міри (наприклад, аналітичні ваги).
Метод протиставлення— це метод порівняння з мірою, коли вимірювана і відтворена мірою величини одночасно діють на прилад порівняння, за допомогою якого визначається співвідношення між цими величинами. Значення шуканої величини визначається після досягнення рівноваги за значенням зрівноважуючої величини. Наприклад, на важільних вагах маса зваженого вантажу визначається за масою поставлених ваг.
Нульовий (компенсаційний) методполягає у порівнянні вимірюваної величини з мірою, а результуючий ефект дії величин на прилад доводиться до нуля. Цей метод широко використовується в автоматичних вимірювальних приладах: автоматичних мостах, потенціометрах, аналізаторах рідин, газів та ін. На результати вимірювань, як правило, майже не впливають зовнішні чинники і джерело живлення вимірювальних електричних схем.
Диференціальний (різницевий) методполягає в тому, що вимірювальним приладом визначається різниця між вимірюваною величиною і величиною-мірою. Наприклад, вимірювання надмірного тиску в апаратах відносно атмосферного тиску за допомогою диференціального манометра типу ДМ.
Метод збіжностіє різновидом методу порівняння з мірою і полягає в тому, що різниця між шуканою і відтвореною мірою величинами вимірюється за збігом шкал або періодичних сигналів. Цей метод використовується при вимірюванні точних сигналів часу, частоти обертання тощо. Крім перелічених методів, у метрологічній практиці використовуються багато інших:інтерферентний— для точних вимірювань лінійних величин,фотоелектричний — у машинобудуванні та ін.
4. Електричні методи вимірювання неелектричних величин
При метрологічних роботах і технологічних вимірюваннях параметрів широко використовуються електричні методи вимірювань неелектричних величин: температури, рівня, тиску, витрат,. Перетворення неелектричних величин в електричні дозволяє спростити сам процес вимірювання, підвищити його точність. Перетворення неелектричних величин в електричні сигнали проводиться за допомогою вимірювальних перетворювачів. Лінійні переміщення, деформації чутливих елементів, перетворені в електричні сигнали, передаються на значну відстань і за допомогою відтворюючих засобів перетворюються у вимірювану величину.
Для вимірювання неелектричних величин досить широко використовуються такі електричні методи, як тензоелектричні, індукційні, фотоелектричні, п'єзоелектричні та ін.
Тензометричнийметод ґрунтується на використанні тензорезисторів, які змінюють свій опір під дією деформацій механічних чутливих елементів (наприклад, мембран).
П'єзоелектричнийметод ґрунтується на використанні властивостей деяких кристалічних матеріалів утворювати електричні заряди на їх поверхні під дією прикладеної сили. Це явище називається п'єзоефектом.. Недоліком п'єзоелектричних перетворювачів є їх високий електричний опір і неможливість використання для статичних вимірювань через "стікання" електричного заряду пластин. Верхня межа вимірювання тиску таких приладів сягає 100МПа, а за рахунок збільшення площі пластин (при паралельному їх включенні) чутливість перетворювачів можна значно підвищити і заміряти тиски, нижчі за 1Па.
Ємнісний методґрунтується на зміні ємності датчика за рахунок діелектричних властивостей самого середовища. Цей метод можна використовувати при вимірюванні рівня, густини, вологості та інших технологічних параметрів, використовуючи при цьому відому формулу площинного конденсатора: εS/l, де ε — діелектрична проникливість; S — площа пластин; l — відстань між пластинами.
При вимірюванні рівня або вологості між пластинами конденсатора використовується діелектрик, діелектрична проникливість якого значно вища за діелектричну проникливість повітря, це й зумовлює зміну ємності залежно від висоти заповнення діелектриком простору між обкладками конденсатора. Вологість речовини визначається за рахунок наявної вологи у матеріалі — чим більше вологи, тим вища ємність.
Крім того слід зауважити, що ємнісні засоби вимірювань успішно використовуються у вибухонебезпечних виробництвах.
Поряд з описаними методами широко застосовуються індукційні, омічні, термоелектричні та інші методи вимірювання неелектричних величин.