іст. вчень шпори / 2.Періодизація історії вчень про державу та право

2.Періодизація історії вчень про державу та право

Наразі серед учених, які вивчають історію вчень про державу та право, не вироблено єдиної її періодизації. Одні є прихиль¬никами формаційного (в основі - вчення про суспільно-еконо¬мічну формацію), а інші - класичного підходу (за поділом загаль¬ної історії) при визначенні періодизації історії вчень про державута право.

Обидва з них не зовсім вдалі, хоч і не позбавлені об'єктивних факторів, та не завжди дають змогу виявити спе¬цифіку розвитку вчень про державу і право. Головна специфічна риса полягає в тому, що кожна історична епоха мала свої, притаманні лише їй державно-правові інститути, поняття і способи їх теоретичного пояснення.

Тож у полі зору теоретиків держави та права певних історичних епох опинялися різні політико-правові проблеми, повязані з особливостями державних установ і принципів права певного історичного типу держави. Особливості різних історичних епох наклали свій відбиток на співвідношення держави та права, тому мислителі й політики в різні часи зо¬середжували увагу на різних теоретичних питаннях держави та права, політики й суспільства.

З огляду на все це, видається, що в періодизації вчень про державу та право прийнятнішим є класичний підхід, який дає можливість виділити такі періоди її розвитку:

1)стародавній (характерним було те, що не розрізняли

державу й суспільство, право та мораль);

2)середньовічний (йому властиве прагнення звільнитися від земних пут, перенесення ідеалів у загробне життя. Водночас держава та церква зливалися в єдине ціле, а норми права ототож¬нювалися з релігійними канонами);

3)новий (охоплює і сучасність, характеризується боротьбою людини за власні права та свободу).