Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

іст. вчень шпори / 72. Дж. Мілль

.docx
Скачиваний:
35
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
23.49 Кб
Скачать

72.Державно-правові погляди Джона Мілля

  • вважав, що запорука утворення й існування нормальної держави - самовдосконалення народу, формування високих моральних і освітніх рис людей як членів того суспільства, яким керує держава;

  • наголошував, що держава, гарантуючи однакові для всіх своїх членів види особистих свобод, повинна встановити в себе належний порядок, що у вузькому значенні означає слухняність. Влада, котра не вміє чи не може змусити людей виконувати свої накази, не управляє;

  • під порядком у державі розумів важливу умову прогресу (поступового вдосконалення людства в розумовому, моральному та соціальному аспектах);

-обстоював чітке розмежування компетенції між законодав­чою та виконавчою гілками влади;

  • вважав, що законодавча влада в особі парламенту покликана здійснювати законотворчість, контроль над урядом, усувати з посад урядовців, якщо вони зловживають своїм становищем;

  • наголошував, що виконавчі органи мають не обиратися, а призначатися;

  • був проти втручання законодавчих органів у діяльність виконавчих, вважаючи, що їхні функції щодо останніх-спостере­ження та контроль;

  • визначив загальний принцип діяльності держави: вона не повинна перешкоджати вільній діяльності індивідів та їхніх асоціа­цій, а покликана допомагати їм у цій діяльності, робити все, щоб розвивати в суспільстві дух самодіяльності та підприємництва;

  • під особистою свободою розумів абсолютну незалежність людини у сфері дій, що безпосередньо стосуються тільки її, але не ототожнював її із самоуправством, уседозволеністю й ін шИми антисоціальними речами;

  • був переконаний, що людина відповідальна за свої вчинки перед суспільством лише настільки, наскільки її дії стосуються інших осіб;

  • бажав бачити народ освіченим, оскільки таким народом, по-перше, легше управляти, адже освіта підвищує рівень мораль­ності людей, а, по-друге, неосвічений народ небезпечніший для вищих класів, аніж освічений;